Постанова

від 16.06.2016 по справі 925/125/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2016 р. Справа№ 925/125/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Рудченка С.Г.

Яковлєва М.Л.

при секретарі

судового засідання: Дроновій А.О.

за участі представників сторін:

позивач Федоренко О.І. - дов. №02-01/8953-Д/04-01-11 від 04.01.16;

відповідач Кирилюк С.М.- дов. № б/н від 21.12.15;

третя особа Сивокінь С.С. - дов. №184-К-О від 20.01.16

(представник філії «Черкаське головне регіональне

управління» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

розглянувши матеріали

апеляційної скарги третьої особи ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"

на Рішення Господарського суду Черкаської області

від 24.03.16

у справі № 925/125/16 (суддя Пащенко А.Д.)

за позовом ТОВ "Святослав"

до відповідача ТОВ "Агрофірма Ліга"

третя особа, яка ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"

не заявляє самостійних

вимог на стороні позивача

про витребування майна із чужого незаконного

володіння

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Святослав" в особі арбітражного керуючого-ліквідатора Юдицького О.В. звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до відповідача ТОВ "Агрофірма Ліга" про витребування від ТОВ "Агрофірма Ліга" та про передачу ТОВ "Святослав" наступної сільськогосподарської техніки: комбайн зернозбиральний САSЕ 8010, 2008 року випуску, номер заводський НАJ 202064, номер державної реєстрації 21542СА, балансовою вартістю 650 000,00 грн.; жатку 9 м. Flex, 2008 року випуску, номер заводський СВJ 041176, з додатковою приставкою для збирання соняшника, балансовою вартістю 170 000,00 грн. При цьому, позивач посилався на ст.ст. 330, 387, 1212 Цивільного кодексу України

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказана у позові сільськогосподарська техніка знаходилася у власності позивача ТОВ "Святослав" та була передана третій особі Приватбанку в заставу для забезпечення його вимог по кредитному договору. Однак, названа техніка була продана позивачем без згоди Приватбанку ТОВу"Черкаси-Дніпро" по Договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 07.04/09-1 і № 07.04/09-2 від 07.04.2009 та в подальшому останнє продало вказану с/г техніку відповідачу ТОВ "Агрофірма Ліга". Названі Договори купівлі-продажу сільськогосподарської техніки визнані недійсними Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 у справі 04/01/11, що залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2014.

Ухвалою ГСЧО від 10.03.2016 № 925/125/16 було залучено до участі у справі ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.03.2016 № 925/125/16 у задоволені позову відмовлено, як заявленого необґрунтовано.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, третя особа ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.03.2016 № 925/125/16 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким задовольнити позов, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

За Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2016 для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Рудченка С.Г., Яковлєва М.Л..

За Ухвалою КАГС від 22.04.2016 № 925/125/16 порушено апеляційне провадження за скаргою третьої особи ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та призначено судове засідання (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Рудченка С.Г., Яковлєва М.Л.).

Позивач ТОВ "Святослав" за Відзивом на апеляційну скаргу просив колегію суддів апеляційну скаргу третьої особи ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" задовольнити, Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.03.2016 № 925/125/16 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким задовольнити позов.

Відповідач ТОВ "Агрофірма Ліга" за Запереченнями на апеляційну скаргу просив колегію суддів залишити апеляційну скаргу третьої особи ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" без задоволення, Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.03.2016 № 925/125/16 без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Під час апеляційного перегляду даної справи склад колегії суддів змінювався. У зв'язку зі зміною складу колегії суддів розгляд даної справи було розпочато заново. Сторонам було роз'яснено право відводу відповідно до ст. 20 ГПК України, їх права та обов'язки згідно ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу третьої особи ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" задовольнити, Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.03.2016 по даній справі скасувати, прийняти нове судове рішення за яким позовні вимоги задовольнити, при цьому, колегією суддів взято до уваги таке.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Господарським судом Черкаської області розглядається справа № 04/01/11 про банкрутство ТОВ "Святослав". Постановою вказаного суду від 14.06.2011 № 04/01/11 ТОВ "Святослав" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ "Святослав" арбітражного керуючого Юдицького О.В.. Ухвалою від 10.12.2015 № 04/01/11 у цій справі було продовжено строк ліквідаційної процедури ТОВ "Святослав" та повноваження ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Юдицького О.В. до 27.05.2016.

В 2008 році між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "Святослав" були укладені Кредитні договори від 14.07.2008 № КС-310Д, від 11.01.2008 №КС-242Д.

В забезпечення виконання ТОВ "Святослав" зобов'язань за кредитними договорами були укладені Договори застави майнових прав на товар (сільськогосподарську техніку) №КС-310Д-ДИ від 14.07.2008 та № КС-242Д-Д31 від 11.01.2008.

Згідно із ст. 29 вказаних Договорів застави після отримання ТОВ "Святослав" сільськогосподарської техніки ця техніка стала предметом застави.

Відповідно до п. 12 Договорів застави, ТОВ "Святослав" з моменту отримання сільськогосподарської техніки мав право розпоряджатись нею тільки за письмовою згодою банку.

Позивач ТОВ "Святослав" за своїми обґрунтуваннями позову, просив витребувати у відповідача ТОВ "Агрофірма Ліга" сільськогосподарську техніку: комбайн зернозбиральний САSЕ 8010, 2008 року випуску та жатку 9 м. Flex, 2008 року випуску з додатковою приставкою для збирання соняшника, яка була власністю товариства і знаходилася в заставі Приватбанку, але була відчужена без згоди цього банку.

За ствердженням позивача, заставне майно могло бути відчужене ТОВ "Святослав" лише за згодою ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", як обтяжувача по договорам застави. В свою чергу, згоди на продаж заставної сільськогосподарської техніки (далі - спірна с/г техніка) та обладнання на нього банком не не надавалася.

Однак, ТОВ "Святослав" продало ТОВ "Черкаси-Дніпро" спірну с/г техніку серед іншої за Договорами купівлі-продажу № 07.04/09-1 та № 07.04/09-2 від 07 квітня 2009 року.

В подальшому, ТОВ "Агрофірма Ліга" придбало вказану вище сільськогосподарську техніку у ТОВ "Черкаси-Дніпро" за Договором купівлі-продажу № 04/11 від 13 січня 2011 року. Загальна сума цього Договору становила 1 200 000 грн. з урахуванням ПДВ. Техніка була передана ТОВ "Агрофірма Ліга" по Акту приймання-передачі техніки від 13 січня 2011 року.

Вказані вище Договори купівлі-продажу № 07.04/09-1 від 07.04.2009 та № 07.04/09-2 від 07.04.2009 були визнані недійсними Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 листопада 2013 року у справі № 04/01/11, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 12 серпня 2014 року.

Крім цього, господарським судом розглядалася інша справа № 16/5026/1607/2011 за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Святослав", ТОВ "Агрофірма Ліга", ТОВ "Черкаси-Дніпро", фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, СТОВ "Дружба-Нова" про звернення стягнення на заставлене майно.

Названими Рішеннями суду у справі № 04/01/11 та Рішенням господарського суду Черкаської області від 21 березня 2012 року у справі № 16/5026/1607/2011, залишеним без змін Постановою Вищого господарського суду України від 30 жовтня 2012 року, були встановлені такі обставини:

- укладення ЗАТ КБ "Приватбанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк") та ТОВ "Святослав" двох Кредитних договорів: № КС-242Д від 11.01.2008 та № КС-310Д від 14.07.2008;

- передача ТОВ "Святослав" Приватбанку в заставу, для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за названими вище Кредитними договорами, по двох Договорах застави від 11.01.2008 та від 14.07.2008 майнових прав на отримання сільськогосподарської техніки від ТОВ з іноземними інвестиціями "НовоФарм" за Договорами (контрактами) поставки с/г техніки; при цьому, сторонами було обумовлено, що після отримання ТОВ "Святослав" вказаної с/г техніки вона стає предметом застави;

- фактичне отримання ТОВ "Святослав" від ТОВ з іноземними інвестиціями "НовоФарм" вказаної вище с/г техніки по актах приймання-передачі техніки;

- укладення між ТОВ "Святослав" (продавець) та ТОВ "Черкаси-Дніпро" (покупець) Договорів купівлі-продажу № 07.04/09-1 та № 07.04/09-2 від 07 квітня 2009, за умовами яких ТОВ "Святослав" передало, а ТОВ "Черкаси-Дніпро" придбало за плату с/г техніку, що була отримана позивачем від ТОВ з іноземними інвестиціями "НовоФарм".

Відповідно до припису статті 35 ГПК України обставини, встановлені Рішеннями господарських судів у справах № 16/5026/1607/2011 та № 04/01/11, не підлягають повторному доказуванню при розгляді даної справи.

Суд першої інстанції, з огляду на вищенаведені фактичні обставини, посилаючись на ст.ст. 330, 387, 1212 ЦК України, дійшов висновку, що відповідач є добросовісним набувачем спірної сільськогосподарської техніки, що була ним придбана у ТОВ "Черкаси-Дніпро" за відплатним Договором купівлі-продажу від 13.01.2011, тому відповідно до приписів вказаних вище норм чинного законодавства позивач міг би витребувати вказану техніку від відповідача лише з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України. Однак, позивачем такі підстави суду не вказані та докази їх наявності не подані. Що стосується заяви відповідача про застосування позовної давності судом першої інстанції відзначено, що відповідач є добросовісним набувачем спірної сільськогосподарської техніки та він не порушив права позивача на спірне майно, тому підстави для застосування позовної давності до заявлених у позовній заяві вимог відсутні. З огляду на викладене, місцевий господарський суд, відмовив в задоволені позовних вимог, визнавши їх безпідставними та необґрунтованими.

Третя особа ПАТ КБ "Приватбанк" у доводах апеляційного оскарження наголошує на тому, що правові висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки у відповідності до норм чинного закону, зокрема в силу ст. 388 ЦК України, відповідач ТОВ "Агрофірма Ліга" не є добросовісним набувачем спірної сільськогосподарської техніки. В обґрунтування свої позиції банк стверджує про те, що майно з володіння ТОВ "Святослав" вибуло саме поза його волею, оскільки відчуження майна на користь ТОВ "Черкаси-Дніпро" було здійснено на підставі Договорів купівлі-продажу № 07.04/09-1 та № 07.04/09-2 від 07 квітня 2009, які визнано недійсними з моменту їх укладання, що підтверджується Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 листопада 2013 року у справі № 04/01/11, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 12 серпня 2014 року. При цьому, скаржник звертає увагу на те, що можливість витребування власником майна з чужого незаконного володіння на підставі п. 3 ч.1 ст.388 ЦК України у випадку подальшого визнання судом недійсною або скасування підстави вибуття майна з володіння власника підтверджується судовою практикою, зокрема Постановами Верховного суду України від 21.11.2012 №6-136цс12, від 30.09.2014 №3-122гс14, від 11.06.2014 №6-52цс14. Щодо строку позовної давності третьою особою відзначено, що право на позов про витребування майна з чужого незаконного володіння виникло у ТОВ "Святослав" з 06.11.2013 саме на підставі факту визнання недійсними Договорів, за якими спірне майно вибуло з володіння ТОВ "Святослав".

Позивач ТОВ "Святослав" за Відзивом на апеляційну скаргу підтримував правову позицію третьої особи ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", просив Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.03.2016 № 925/125/16 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким задовольнити позов.

Відповідач ТОВ "Агрофірма Ліга" за Заперечннями на апеляційну скаргу просив колегію суддів залишити апеляційну скаргу третьої особи ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" без задоволення, Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.03.2016 № 925/125/16 без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України. При цьому, відповідач наголошував, що він придбав вказану в позові с/г техніку у ТОВ "Черкаси-Дніпро" за відплатним Договором, йому нічого не було відомо про відносини ТОВ "Черкаси-Дніпро" з ТОВ "Святослав", тому відповідач є добросовісним набувачем вказаної с/г техніки. Серед іншого, відповідач, як і у суді першої інстанції наголошує на тому, що строк позовної давності для звернення позивача, як першого власника майна з позовом про витребування майна пропущено, оскільки він бере свій відлік з 07.04.2009.

Колегія суддів, дослідивши матеріали даної справи, враховуючи доводи та заперечення усіх сторін, вважає правові висновки суду першої інстанції помилковими, з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, ТОВ "Святослав" продало ТОВ "Черкаси-Дніпро" спірну с/г техніку серед іншої за Договорами купівлі-продажу № 07.04/09-1 та № 07.04/09-2 від 07 квітня 2009 року.

В подальшому, ТОВ "Агрофірма Ліга" придбало вказану вище сільськогосподарську техніку у ТОВ "Черкаси-Дніпро" за Договором купівлі-продажу № 04/11 від 13 січня 2011 року. Загальна сума цього Договору становила 1 200 000 грн. з урахуванням ПДВ. Техніка була передана ТОВ "Агрофірма Ліга" по Акту приймання-передачі техніки від 13 січня 2011 року.

Вказані вище Договори купівлі-продажу № 07.04/09-1 та № 07.04/09-2 були визнані недійсними Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 листопада 2013 року у справі № 04/01/11, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 12 серпня 2014 року, що і спричило звернення позивача із даним позовом.

Крім того, в 2008 році між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "Святослав" були укладені Кредитні договори від 14.07.2008 № КС-310Д, від 11.01.2008 №КС-242Д. В забезпечення виконання ТОВ "Святослав" зобов'язань за кредитними договорами були укладені Договори застави майнових прав на товар (сільськогосподарську техніку) №КС-310Д-ДИ від 14.07.2008 та № КС-242Д-Д31 від 11.01.2008. Відповідно до п. 12 Договорів застави, ТОВ "Святослав" з моменту отримання сільськогосподарської техніки мав право розпоряджатись нею тільки за письмовою згодою банку.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Відповідач ТОВ "Агрофірма Ліга" зазначає, що він є особою, яка не знала і не могла знати про те, що особа, у якої річ придбано, не має права її відчужувати, тобто, вважає себе є добросовісним набувачем у силу частини 1 статі 388 ЦК України.

Банк за своєю апеляційною скаргою зазначає про наявність у ліквідатора позивача правових підстав для звернення з віндикаційним позовом до відповідача, який без належних правових підстав утримує майно позивача, чим фактично заперечує його право власності на майно.

Згідно зі статтею 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, важливою умовою звернення з віндикаційним позовом (стаття 388 ЦК України) є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин.

Добросовісним повинен вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно в особи, яка не має права його відчужувати, а недобросовісним володільцем - та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.

За пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України можливість витребувати майно від добросовісного набувача є за наявності у діях власника майна волі на передачу майна.

Отже, статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Одним із випадків, коли майно можливо витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна поза волею власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (пункт 3 частини 1 статті 388 ЦК України).

За змістом зазначеної норми майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Наведена правова позиція викладена у Постановах Верховного суду України від 11.06.2014 №6-52цс14, від 24.06.2015 №6-251цс15.

Відтак, оскільки у справі, яка переглядається, за судовим рішенням було визнано недійсними Договори купівлі-продажу № 07.04/09-1 та № 07.04/09-2 від 07 квітня 2009, що підтверджується Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 листопада 2013 року у справі № 04/01/11, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 12 серпня 2014 року, то слід вважати, що майно вибуло з володіння власника поза його волею й він має право витребовувати його від добросовісного набувача за правилами статті 388 ЦК України.

В свою чергу, відповідач ТОВ "Агрофірма Ліга" придбав спірне майно у ТОВ "Черкаси-Дніпро", тобто у товариства, яке не мало права його відчужувати, оскільки не набуло права власності на майно у зв'язку з визнанням недійсним за судовим рішенням Договорів купівлі-продажу № 07.04/09-1 та № 07.04/09-2 від 07 квітня 2009.

З огляду на вищевикладене, за оцінкою колегії суддів, оскільки спірне майно вибуло з володіння ТОВ "Святослав" поза його волею, то до спірних правовідносин слід застосувати ст.ст. 387, 388 ЦК України. Таким чином, правові висновки суду першої інстанції є помилковими та такими, що не відповідають вимогам закону.

Між тим, колегія суддів визнає безпідставними ствердження відповідача ТОВ "Святослав", які наголошувались і під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду справи, щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки він бере свій відлік з 07.04.2009.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Одночасно відповідно до статті 257 ЦК України позовна давність установлюється тривалістю в три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина перша статті 258 ЦК України). Водночас. законодавець не допускає зміни порядку обчислення позовної давності, встановленого імперативними нормами статей 253-255 ЦК України.

Так, відхиляючи доводи відповідача щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, який, на думку відповідача, сплив 07.04.2009, колегія суддів, враховує приписи ч.1 ст.261 ЦК України та вважає за необхідне зауважити, що оскільки Ухвалу ГСЧО від 01.08.3013 № 04/01/11, було скасовано Постановою Київського апеляційного господарського суду - 06 листопада 2013 року № 04/01/11, то саме з моменту прийняття вказаної Постанови, якою фактично було встановлено порушення права власності позивача на спірне майно, у останнього, як у власника майна, виникло право на подання віндикаційного позову, а відтак, фактично станом на дату звернення до суду з цим позовом (12.02.2016) строк позовної давності позивачем не було пропущено.

Аналогічна правова позиція, щодо відліку строку позовної давності з моменту прийняття судового рішення, за яким майно вибуло з володіння власника поза його волею, викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 10.05.2016 № 911/263/15.

За результатом апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу третьої особи ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" задовольнити, Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.03.2016 по даній справі скасувати, прийняти нове судове рішення, за яким позовні вимоги задовольнити.

Судовий збір покласти на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Черкаської області від 24.03.2016 № 925/125/16 скасувати.

Прийняти нове судове рішення у наступній редакції:

"Позов задовольнити повністю.

Витребувати від відповідача ТОВ "Агрофірма Ліга" (20373, с. Антонівка, Черкаська обл., Уманський р-н, вул. Дзержинського, б.6, код ЄДРПОУ 21352559) та передати позивачу ТОВ "Святослав" (20702, м. Сміла, Черкаської обл., вул. Блюхера, б. 6, код ЄДРПОУ 31724464) наступну сільськогосподарську техніку: комбайн зернозбиральний САSЕ 8010, 2008 року випуску, номер заводський НАJ 202064, номер державної реєстрації 21542СА, балансовою вартістю 650 000,00 грн.; жатку 9 м. Flex, 2008 року випуску, номер заводський СВJ 041176, з додатковою приставкою для збирання соняшника, балансовою вартістю 170 000,00 грн., стягнути 12 300,00 грн. судового збору.".

Стягнути з відповідача ТОВ "Агрофірма Ліга" (20373, с. Антонівка, Черкаська обл., Уманський р-н, вул. Дзержинського, б.6, код ЄДРПОУ 21352559) на користь третьої особи ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" 13 530,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов'язати Господарський суд Черкаської області видати відповідні Накази.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 № 925/125/16 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 № 925/125/16 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 925/125/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді С.Г. Рудченко

М.Л. Яковлєв