Рішення

від 31.05.2016 по справі 351/52/16-ц

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 351/52/16-ц

Номер провадження №2/351/304/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

31 травня 2016 року м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Сегіна І.Р.

з участю секретаря Маланчук С.Г.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до редакції газети "Народний часопис", редактора газети ОСОБА_4 про захист честі і гідності, відшкодування моральних збитків та зобов'язання вибачитись,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до редакції газети "Народний часопис ОСОБА_5", редактора газети ОСОБА_4 про захист честі і гідності та відшкодування моральних збитків. Позовні вимоги мотивував тим, що являється православним християнином Української Православної Церкви. Згідно Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" має право сповідувати будь-яку релігію, або не сповідувати жодної. З метою реалізації свого права він став членом релігійної громади "Храму Казанської Ікони Божої Матері" Івано-Франківської Єпархії Київської Митрополії УПЦ.

У 2012р. розпочалося будівництво храму в честь Казанської Ікони Божої Матері в м. Снятині, де він був призначений відповідальним за її спорудження. В даний час вирішується питання про виготовлення відповідних правовстановлюючих документів на вказану культову споруду. Однак, всупереч Закону України «Про інформацію» редакцією газети "Народний часопис ОСОБА_5" в № 41 (432) від 04.12.2015 року була надрукована стаття під принизливою назвою «Поганське капище», в якій висвітлювалась в принизливій формі інформація про нього та про його персональні (анкетні) дані, а також про діяльність, якою позивач займається, тощо, дозволу на поширення якої у нього ніхто не брав.

У вказаній статті зазначено: «... таким чином, маємо реальну перспективу відкриття в нашому місті першої парафії Церкви Московського Патріархату в час коли москалі убивають наших воїнів на Донбасі. Хоча цього можна було запобігти, якби не злочинна байдужість (якщо не підступні наміри) окремих місцевих чиновників».

Вказаною статтею вчинено дії, спрямовані на розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження честі і гідності у зв'язку з приналежністю до однієї із релігійних конфесій (офіційно зареєстрована, не заборонена, визнана всім православним світом). Немає жодного ґрунтовного доказу приналежності громади Української Православної Церкви до подій на сході, а тим більше до взаємозв'язку до так званих «москалів», як зазначено у статті даної газети.

Оскільки, тираж даної газети становить 2000 примірників і припустити, що кожен примірник даної газети приходить в сім'ю, яка в середньому складається з трьох осіб, то виходить, що вказана інформація була донесена до 6000 осіб. Метою редакції було значне посилення серед певних груп населення настроїв неприязні, почуття сильної ворожнечі та огиди до нього, ОСОБА_1, зокрема, та до громади Української Православної Церкви у м. Снятин в цілому.

Під вказаною статтею автор вказаної газети не підписався, а тому, редакція даної газети взяла всю відповідальність на себе, зазначивши, що висвітлена інформація являється власною інформацією газети "Народний часопис ОСОБА_5". Тому, редакція вказаної газети, в тому числі і її головний редактор В.ОСОБА_4, зокрема, повинен нести відповідальність за публікацію цієї інформації на шпальтах даної газети. Оскільки, як зазначено на останній сторінці газети "Народний часопис ОСОБА_5" - Відповідальність за достовірність фактів і зведень несуть автори публікацій. Так, як вказана стаття була висвітлена під іменем «ОСОБА_6 інформація», тому відповідно редакція даної газети взяла на себе таку відповідальність.

Називаючи культову споруду, місце богослужінь та релігійних зібрань, поганським капищем, є ні що інше як глум над святинею. Акцентуючи увагу читачів на тому, що дану споруду споруджено позивачем, редакція газети «Народний часопис ОСОБА_5» принижує його честь та гідність. Вважає, що йому завдана моральна шкода. Враховуючи всі перелічені вище фактори, заподіяну йому моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 50000 грн.

Просить визнати публікацію в газеті «Народний часопис ОСОБА_5» за № 41

(432) від 04 грудня 2015 року «Поганське капище» такою, що ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію, стягнути солідарно з Редакції газети «Народний часопис ОСОБА_5» та ОСОБА_4 моральну шкоду, заподіяну у розмірі 50000 грн., зобов'язати редактора газети «Народний часопис ОСОБА_5» ОСОБА_4 вибачитись перед позивачем у спосіб найбільш близький до способу поширення статті під назвою «Поганське капище», а саме: шляхом опублікування його у запланованому найближчому випуску газети «Народний часопис ОСОБА_5».

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з вищевикладених підстав. Позивач вказав, що вважає недостовірною та такою, що порушує його права назву публікації "Поганське Капище", посилання на приналежність до Московського патріархату, яке зазначене в першому та останньому абзаці публікації, інформацію про нього та про його персональні дані, викладену в четвертому абзаці публікації, зокрема: "Отримавши землю у дар, єпархія надала її в користування фізичній особі - уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_1, а нині жителю Чернівців ОСОБА_1 Вважається, що саме він звів ті споруди." Просять позов задоволити. В судове засідання 31.05.2016р. позивач та його представник не з'явилися, подали до заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Представник редакції газети в судовому засіданні проти позову заперечив, про що подав письмове заперечення, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, оскільки викладена у статті "Поганське капище" інформація є оціночним судженням. У відповідності до вимог ст. 47-1 Закону України "Про інформацію", оціночними судженнями є висловлювання, які не містять фактичних даних, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. А тому, у вказаній статті жодної недостовірної інформації не поширено, а вислів "Хоча цього можна було запобігти, якби не злочинна байдужість (якщо не підступні наміри) окремих місцевих чиновників" є оціночним судженням, яке ж не принижує нічию честь і гідність. Просить в позові відмовити. Також надав суду копії рахунку № 327 від 03.12.2015 р. та накладної на друк замовлення №510 від редакції газети "Снятинська Вежа", які підтверджують тираж газети від 04.12.2015 р. №41 кількістю 300 шт., а також нереалізований залишок. Представник відповідача в судове засідання 31.05.2016р. не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_6, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився повторно, причин неявки не повідомив. А тому, відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, повно та всебічно дослідивши докази по справі, встановивши дійсні обставини справи, приходить до висновку, що позов частково підставний та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що у газеті "Народний часопис ОСОБА_5" № 41 (432) від 04.12.2015р. опубліковано статтю під назвою "Поганське капище", автора не зазначено, а вказано, що це власна інформація.

У судовому засіданні встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу зазначення у вказаній статті: 1) назви - "Поганське Капище"; 2) тексту у абз. 1, в частині приналежності до Московського Патріархату: "... капличку та кількох господарських прибудов при ній Церкви Московського Патріархату"; 3) тексту у абз. 4 щодо особистих даних позивача: "Отримавши землю у дар, єпархія надала її у користування фізичній особі - уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_1, а нині жителю Чернівців ОСОБА_1 Вважається, що саме він звів ті споруди."; 4) тексту у останньому абзаці в частині приналежності до Московського Патріархату: "Таким чином, маємо реальну перспективу відкриття в нашому місті першої парафії Церкви Московського Патріархату в час коли москалі убивають наших воїнів на Донбасі. Хоча цього можна було запобігти, якби не злочинна байдужість (якщо не підступні наміри) окремих місцевих чиновників."

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст.34).

Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв'язку з цим ст. 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до Конституції України та ч.1 ст.270 Цивільного кодексу України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до абз. 2 п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року №1 В«Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особиВ» , під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно п. 15 даної Постанови під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

В той же час, ст. 277 ЦК України передбачає спеціальний спосіб захисту особистих немайнових прав: спростування недостовірної інформації.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України обставини визнані судом загальновідомими , не потребують доказування.

При вирішенні питання про порушення прав позивача суд виходить з тлумачення змісту слів, яке суд відносить до загальновідомих обставин.

Зокрема, поганин - це: 1) той, хто не сповідує християнської віри; нехристиянин; 2) рідко. Те саме, що поганець. // Словник української мови: в 11 томах. - Том 6, 1975. - Стор. 702.

Також у Сучасному словнику з етики (с. 409) зазначено, зокрема, що Слово В«язичникВ» має негативний відтінок, а слово В«поганецьВ» - відкрито лайливий. // (ОСОБА_7 Сучасний словник з етики : Словник. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. - 416 с.) Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/11783/1/%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BAa-1.pdf

Капище - язичницький храм. Капище - поганський храм у східних і прибалтійських слов'ян дохристиянського часу. // Словник української мови: в 11 томах. - Том 4, 1973. - Стор. 93.

А тому суд прийшов до висновку, що назва статті порушує честь та гідність позивача, як православного християнина.

При вирішенні спірних правовідносин, щодо порушення особистих немайнових прав позивача, посиланням у абз. 1 та останньому публікації на приналежність до Московського Патріархату, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України в редакції закону від 22.12.2005 № 3261-IV, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Разом з тим, п. 3 Законом України № 1170-VII від 27.03.2014 р. ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України виключено, чим скасовано презумпцію недостовірності поширеної інформації, та обов'язок її спростовувати особою, яка її поширила. А тому до такої інформації застосовується загальний принцип, передбачений ч. 1 ст. 61 ЦПК України, про те, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

При цьому, суд прийшов до висновку, що позивачем жодним допустимим та належним доказом не доведено , що інформація про приналежність до Московського Патріархату, про яку йдеться у абзацах 1, 8 публікації, є недостовірною, а тому і такою, що порушує його честь та гідність.

Зміст публікації, викладений в останньому абзаці: "Таким чином, маємо реальну перспективу відкриття в нашому місті першої парафії Церкви Московського Патріархату в час коли москалі убивають наших воїнів на Донбасі. Хоча цього можна було запобігти, якби не злочинна байдужість (якщо не підступні наміри) окремих місцевих чиновників", на думку суду є оціночним судженням.

Щодо спірних правовідносин про порушення немайнових прав позивача посиланням на його персональні дані, викладені у абз. 4 публікації: "Отримавши землю у дар, єпархія надала її у користування фізичній особі - уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_1, а нині жителю Чернівців ОСОБА_1 Вважається, що саме він звів ті споруди.", суд виходить з наступного. Вказана інформація містить особисті дані про позивача, місце народження, назву населеного пункту, де він мешкає на даний момент, характер його діяльності. Суд прийшов до висновку, що поширення особистих даних позивача, а саме: його прізвища, імені, по-батькові, місця його народження та проживання, то суд не вважає її такою, що принижує честь і гідність позивача, та не є такою, що може завдати йому моральної шкоди. До того ж, позивачем не доведено завдання йому шкоди поширенням такої інформації, а тому в цій частині позов не підлягає до задоволення.

Щодо порушення ділової репутації позивача, то суд прийшов до висновку, що у позові не відображено та в судовому засіданні не доведено обставин, які пов'язані з професійною чи іншої діяльності, яку здійснює позивач, як учасник суспільних відносин.

За ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1., п. 4 ч. 2, ч.3 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На підставі наведеного суд вважає, що слід визнати публікацію в газеті "Народний часопис ОСОБА_5" за № 41 (432) від 04.12.2015р. "Поганське капище", в частині назви статті "Поганське капище", такою, що ганьбить честь, гідність позивача.

При вирішенні питання про відшкодування позивачу моральної шкоди суд виходить з того, що лише назва статті є такою що порушує особисті немайнові права позивача, газета "Народний часопис ОСОБА_5" є виданням районного масштабу. Газета від 04.12.2015 р. № 41 (432), надрукована відповідно до замовлення №510, рахунку видавничо-поліграфічного товариства "ВІК" від 03.12.2015 р. №327 та накладної від 03.12.2015 р. № 380 тиражем 300 примірників, відповідно до довідки № 01-15/332 від 30.05.2016 р. тираж газети "Снятинська Вежа" від 04.12.2015 р. № 41 (432) склав 300 шт., з яких 44 реалізовано в роздрібних точка продажу, 48 примірників по передоплаті через поштові відділення, а 208 примірників знаходяться на зберіганні в редакції газети "Снятинська Вежа", а тому, з врахуванням принципу розумності і справедливості, моральна шкода позивача підлягає стягненню в розмірі 500,00 грн., яка відповідно до вимог ст. 1172 Цивільного кодексу України, підлягає стягненню виключно з редакції газети.

При вирішенні позовної вимоги про зобов'язання редактора газети "Народний часопис ОСОБА_5" ОСОБА_4 вибачитись перед ОСОБА_1 суд виходить із правової позиції, наведеної в п. 26 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року №1 В«Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особиВ» , в якій зазначено, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК. А тому суд прийшов до висновку, що позов в цій частині не підлягає до задоволення.

Враховуючи принцип пропорційного стягнення судових витрат до розміру задоволених вимог, передбачений ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд при вирішенні питання розподілу судових витрат, виходить з того, що перша немайнова вимога задоволена в частині назви публікації, тобто 1/4 від загального обсягу інформації, яка спростовувалась позивачем. А з відповідача на користь позивача поверненню підлягає 1/4 від 551,20 грн., що дорівнює 137,8. Також позивачу підлягає поверненню частково судовий збір за майновою вимогою у розмірі 500 грн.*1378 грн./50000грн.=13,78грн.

Керуючись ст.ст. 213-214, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до редакції газети народний часопис "Снятинська Вежа", редактора газети ОСОБА_4 про захист честі і гідності, відшкодування моральних збитків та зобов'язання вибачитись задовольнити частково.

Визнати публікацію в газеті народний часопис "Снятинська Вежа" за № 41 (432) від 04.12.2015р. "Поганське капище", в частині назви статті "Поганське капище", такою, що ганьбить честь, гідність позивача.

Стягнути з редакції газети народний часопис "Снятинська Вежа" (ідент. код 24683110, адреса: місто Снятин, вул. Шевченка, б. 70) на користь ОСОБА_1 500 (п'ятсот) грн. моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з редакції газети народний часопис "Снятинська Вежа" (ідент. код 24683110, адреса: місто Снятин, вул. Шевченка, б. 70) на користь ОСОБА_1 151,58 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його постановив у разі подання заяви протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Снятинський районний суд. У разі відсутності сторін, під час проголошення судового рішення подається апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Сегін І.Р.