Рішення

від 17.06.2016 по справі 133/159/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 133/159/16-ц Провадження № 22-ц/772/2125/2016Головуючий в суді першої інстанції Слободяний О. Є. Категорія 23 Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого Сало Т.Б., суддів: Жданкіна В.В., Медяного В.М., секретар - Агеєва Г.В., за участі: представника позивача - ОСОБА_2 та представника відповідача - Старого М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Агродвір Бродецьке» на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Фермерського господарства «Агродвір Бродецьке» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

встановила:

У січні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вищевказаним позовом, в якому просила розірвати договір оренди землі від 20.01.2010 року, укладеного між нею та ФГ «Агродвір Бродецьке», на оренду земельної ділянки площею 3,39 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Мотивовано тим, що позивачу на праві приватної власності належить вказана земельна ділянка, яка розташована на території Поличинецької сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 20.01.2010 року між позивачем та Фермерським господарством "Агродвір Бродецьке" було укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком на 8 років. Договір був зареєстрований у відділі ДЗК.

Починаючи з 2013 року та протягом останніх трьох років ФГ "Агродвір Бродецьке" не використовувало належну земельну ділянку самостійно, і фактично передало зазначені землі без її згоди у користування іншим юридичним особам, з якими вона не має договірних відносин. У 2014 - 2015 роках належні їй земельні ділянки обробляли, засівали та збирали врожай сільськогосподарською технікою з логотипом «Кусто Агро».

Крім цього, відповідно до умов договору оренди землі відповідач зобов'язався видавати орендну плату у натуральній формі, однак, в порушення зазначеної умови договору орендна плата протягом 2013 - 2014 років виплачувалась позивачу незнайомими їй фізичними особами у грошовій формі на підставі відомостей про виплату грошей за оренду паю.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 травня 2016 року позов задоволено. Розірвано договір оренди землі, укладений 20.01.2010 року між ОСОБА_4 та ФГ «Агродвір Бродецьке», зареєстрований 07.11.2011 р. у відділі Держкомзему у Козятинському районі за №0521400040012366.

Зобов'язано ФГ «Агродвір Бродецьке» повернути позивачці належну їй земельну ділянку площею 3,39 га, розташовану на території Поличинецької сільської ради, кадастровий №0521486400:03:004:0126, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ФГ «Агродвір Бродецьке» подало апеляційну скаргу, в якій просить провадження у справі закрити.

В судовому засіданні представник відповідача з приводу своїх вимог пояснив, що вимоги апеляції в частині закриття провадження у справі, були помилково викладені в апеляції, оскільки, в дійсності, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаргу мотивовано тим, що судове рішення є незаконним, необґрунтованим, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд першої інстанції неповністю та неправильно встановив обставини справи, та не врахував докази відповідача, які спростовують доводи позивача, а в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю обставин викладених в позові.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що ФГ «Агродвір Бродецьке» без погодження з орендодавцем передало належну позивачці ділянку в користування третій особі - ТОВ «Сервісагротех», а виплата оренди в грошовій формі позбавила позивача того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Фермерське господарство «Агродвір Бродецьке» порушило умови договору та норми Закону України «Про оренду землі», що є істотним порушенням умов договору оренди землі.

Колегія суддів із висновком суду першої інстанції не погоджується в повній мірі виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,39 га, розташована на території Поличинецької сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом (а.с.14-15).

20.01.2010 року між ОСОБА_4 та ФГ «Агродвір Бродецьке» укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 8 років, який зареєстровано у відділі ДЗК.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно п. 1 спірного договору оренди землі орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва.

Умовами даного договору, зокрема пунктом 9 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1386,79 грн. і видається у натуральній формі. Згідно п. 11 того ж договору орендна плата вноситься з 1 серпня до 31 грудня кожного року (а.с.5).

Позивач в судовому засіданні не заперечував, що отримував орендну плату за даним договором з моменту укладення його в грошовому еквіваленті.

Твердження позивача про те, що порушувались умови договору в частині оплати оренди не в натуральній формі, як передбачено договором, судом не приймаються до уваги, оскільки, права позивача в даному випадку не порушуються, так як позивач, з моменту укладення договору отримувала орендну плату коштами, і проти такої форми розрахунків та самих розрахунків заперечень не було. За відсутності порушеного права не має і підстав для їх захисту (ст. 15 ЦК України)

Апелянт стверджує, що відповідач фактично передав в користування спірну земельну ділянку третім особам, чим порушуються умови договору. Дані твердження є необґрунтованими та безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 58 ЦПК України).

Встановлено, що 20.03.2015 року ФГ «Агродвір Бродецьке» уклало договір про надання послуг із ТОВ «Сервісагротех», відповідно до якого ТОВ «Сервісагротех» надає ФГ «Агродвір Бродецьке» послуги з обробки земель, догляду за посівами, збирання врожаю.

Як пояснив представник відповідача, вони змушенні укладати такого роду договори за відсутності можливості (матеріально-технічної) самостійно забезпечити весь спектр робіт для господарювання на орендованих землях.

Дослідивши умови вказаного договору про надання послуг, встановлено, що умови даного договору не передбачає фактичну передачу земель у користування іншому підприємству, а лише йдеться мова про зобов'язання виконувати роботи, які вимагаються від Замовника на орендованих землях.

Крім того, умовами спірного договору оренди землі не заборонено залучати сторонніх осіб для оброблення земель та збір врожаю, натомість, відповідно до п. 30 спірного Договору, орендар має право самостійно визначити напрямки виробничої діяльності, а єдиним основними обов'язками орендаря є використання земельної ділянки за цільовим використанням та своєчасно сплачувати орендну плату.

Фото, на які посилається позивач як на доказ того, що її земельну ділянку обробляє інша фірма, не можуть бути допустимим доказом, оскільки ці фото не несуть в собі інформації на підтвердження вказаних позивачем обставин.

Приймаючи до уваги, що договір оренди спірної земельної ділянки був укладений в 2010 році, і протягом тривалого часу нарікань з боку позивача на неналежне виконання своїх обов'язків відповідачем не було, теж можна стверджувати про відчутність порушеного права позивача.

Мотиви позовних вимог з приводу невиплати орендної плати у 2015 році є необґрунтованими, так як, згідно відомості на виплату грошей №5 за грудень 2015 року та додатку до нього фермерським господарством було виплачено ОСОБА_4 5079 грн. 38 коп., що підтверджується власним підписом позивача у додатку та свідчить про отримання орендодавцем орендної плати за 2015 рік.

Отже, судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги вказані обставини та докази, якими вони обґрунтовуються.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (Ст. 32 Закону України "Про оренду землі")

Пунктом 38 зазначеного договору передбачено, що договір припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до п. "д" ст. 141 Земельного кодексу України, однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Оскільки підстави для розірвання спірного договору, на які посилається позивач, є недоведеними, а інші підстави, передбачені пунктами договору і статтями 24, 25 Закону України «Про оренду землі», судом не досліджувались, так як позивач не вказував на них, як на підставу для розірвання спірного договору, колегія суддів вважає, що вимоги позову задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, зокрема є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що мотиви позову є необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Агродвір Бродецьке» - задовольнити частково.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 травня 2016 року - скасувати.

Ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Фермерського господарства «Агродвір Бродецьке» 606 грн. 32 коп. судових витрат за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом: