Рішення

від 17.06.2016 по справі 323/1661/16-ц

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 323/1661/16-ц

№ провадження 2/323/469/16

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

17.06.2016 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

секретаря - Тахтаул А.Л .,

в присутності

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Таврійського державного агротехнологічного університету до ОСОБА_2 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Таврійський державний агротехнологічний університет звернувся до Оріхівського районного суду Запорізької області з позовом, в якому просив виселити ОСОБА_2 з кімнати № 25 студентського гуртожитку Таврійського державного агротехнологічного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету», розташованого за адресою Запорізька область, м. Оріхів, вул. Карла Маркса (ОСОБА_4), б. 78, без надання іншого жилого приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач втратила право користування зазначеним жилим приміщенням, оскільки раніше укладений між сторонами Договір найму від 26.12.2011 року припинив дію 26.12.2015 року, оскільки позивач, як наймодавець даного житла, не мав наміру продовжувати строк дії договору на наступний рік, про відповідач була повідомлена письмово за три місяці до дня закінчення строку дії договору. Незважаючи на це, відповідач займане нею жиле приміщення не звільняє, добровільно не виселяється, чим порушує права та законні інтереси позивача. Права на надання іншого жилого приміщення при виселенні відповідач не має, оскільки вона ніколи не працювала і не навчалась в установі позивача, була вселена без відповідного спеціального ордеру у гуртожиток, який є студентським.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, пославшись на факти та норми права, викладені в позовній заяві, а також зазначив, що необхідність виселення відповідача пояснюється не лише наявністю правових підстав для цього, а й тим, будівля студентського гуртожитку, в якому проживає відповідач, потребує значних коштів на утримання, яких позивач через незначну кількість студентів не має. В управлінні позивача перебуває будівля іншого гуртожитку, куди відповідачу неодноразово було запропоновано переселитись, з тим, щоб стало можливим законсервувати будівлю гуртожитку, розташованого за адресою Запорізька область, м. Оріхів, вул. Карла Маркса (ОСОБА_4), б. 78. Крім того, представник позивача послався на те, що предмет позову у даній справі раніше розглядався у справі за позовом Відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету» до ОСОБА_2 про виселення із спірного житла. Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 15.07.2015 року у справі № 323/3195/14-ц у позові було відмовлено лише через те, що він був поданий неналежним позивачем. Однак водночас цим рішенням були встановлені факти, які мають в силу ст. 61 ЦПК України преюдиціальне значення при вирішенні цієї справи, а саме: що між сторонами існували відносини найму житла на підставі Договору найму від 26.12.2011 року, що гуртожиток позивача є студентським і на нього не розповсюджується вимоги Закону України «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків».

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечувала та пояснила, що проживає у спірному житловому приміщенні з 1996 року з дозволу адміністрації навчального закладу та за клопотанням Оріхівського міського голови, голови Оріхівської райдержадміністрації, голови райспоживсоюзу. Договір найму від 26.12.2011 року вона не підписувала та направляла позивачу протокол узгодження розбіжностей в запропонованих умовах, який залишився без відповіді позивача. Заборгованості по оплаті комунальних послуг вона не має, виселятись або переселятись до іншого жилого приміщення вона не бажає, оскільки має право проживати саме в цьому гуртожитку.

Представник відповідача, адвокат ОСОБА_3, також проти позову заперечувала, в обґрунтування чого послалась на те, що позов підписаний та поданий директором Відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету» ОСОБА_5, який не був уповноваженою на це особою, оскільки наявна у справі довіреність позивача на його ім'я не включає повноважень представництва у судах. Крім того, на думку представника відповідача, статус гуртожитку, де проживає відповідач, як студентського, не визначений жодним юридично значущим документом і не є таким де-факто, оскільки крім відповідача в ньому тимчасово періодично проживають інші особи за домовленістю з позивачем. Тому до спірних відносин необхідно застосовувати вимоги Закону України «Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків», який не передбачає підстав, з яких відповідач може бути виселена без надання іншого жилого приміщення. Відсутність спеціального ордеру на вселення також не може бути підставою для виселення, оскільки з огляду на законодавство, що існувало на час вселення, воно було б неможливим без такого ордеру. Також представник відповідача пояснила, що Договір найму від 26.12.2011 року був підписаний відповідачем з розбіжностями згідно відповідного протоколу, який позивач отримав, але заперечень проти цього не подав, тому договір вважається укладеним з урахуванням цих розбіжностей. Оскільки за протоколом даний договір найму визначений як безстроковий, у позивача немає підстав вимагати виселення відповідача.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані ними докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюються спірні відносини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідач з 1996 року проживає у кімнаті № 25 гуртожитку Таврійського державного агротехнологічного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету», розташованого за адресою Запорізька область, м. Оріхів, вул. Карла Маркса, б. 78.

Будівля зазначеного гуртожитку перебуває у державній власності та до 2014 року перебувала на балансі Оріхівського сільськогосподарського технікуму.

26.12.2011 року між Оріхівським сільськогосподарським технікумом та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір № 516 найму житлового приміщення (надалі - Договір найму), згідно якого відповідачу було надане у користування житлове приміщення, а саме кімната № 25 площею 48,7 кв. м за адресою Запорізька область, м. Оріхів, вул. Карла Маркса, б. 78.

Факт укладення цього Договору найму встановлений Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 15.07.2015 року у справі № 323/3195/14-ц за позовом Відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету» до ОСОБА_2 про виселення.

Крім цього, факт укладення сторонами договору найму спірного жилого приміщення підтверджується також тим, що обидві сторони посилаються на вказаний Договір як на підставу житлових відносин, що виникли між ними. На Договорі міститься підпис директора Оріхівського сільськогосподарського технікуму ОСОБА_5, а представник відповідача в своїх поясненнях визнала той факт, що даний Договір був підписаний також й відповідачем, але з урахуванням складеного нею протоколу розбіжностей.

Також суд виходить з того, що згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом

Для договору найму істотними умовами є предмет, ціна та строк його дії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на підставі Договору найму від 26.12.2011 року між сторонами виникли відносини майнового найму житла, а відсутність в тексті договору підпису відповідача цього факту не спростовує, оскільки кожна з сторін своїми діями підтвердила для себе обов'язковість його умов і не порушувала перед судом питання про його недійсність.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 763 ЦК України, якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці.

У зв'язку з укладенням зазначеного Договору найму всі попередні відносини між сторонами щодо вселення та проживання відповідача у спірному жилому приміщенні втратили своє юридичне значення для вирішення даного спору, а тому суд вбачає за недоцільне надавати їм оцінку.

В подальшому, у 2013-2014 роках Оріхівський сільськогосподарський технікум був реорганізований у Відокремлений структурний підрозділ «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету» та втратив статус юридичної особи. В ході реорганізації ОСОБА_1 приймання-передачі від 14.03.2014 року будівля гуртожитку, в якому міститься спірне житло, був переданий на баланс новоствореного структурного підрозділу.

Таким чином, будівля спірного гуртожитку продовжила перебувати у державній власності, однак змінився його балансоутримувач.

Відповідно до ст. 770 ЦК України Договір найму зберіг свою чинність й після реорганізації Оріхівського сільськогосподарського технікуму.

10.09.2014 року директором ВСП «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету» було затверджено Положення про студентський гуртожиток.

Згідно цього Положення, студентські гуртожитки навчального залку призначені для проживання на період навчання іногородніх студентів, а також студентів із числа дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за умови відсутності іншого місця проживання на період навчання (п. 3); вільні кімнати у гуртожитку можуть використовуватись керівництвом навчального закладу за погодженням з органами студентського самоврядування для створення відокремленого готелю (п. 5); жила площа у гуртожитку не підлягають приватизації, обміну, бронюванню в здаванню для проживання сторонніх осіб чи здачі в найм (п. 6).

Існуванням наведеного Положення спростовуються доводи представника відповідача про те, що будівля, де розташоване спірне житло, не має статусу студентського гуртожитку. При цьому суд бере до уваги той факт, що вищий навчальний заклад, згідно Закону України «Про вищу освіту», може мати лише гуртожитки, призначені для проживання осіб, причетних до процесу навчання. Створення та утримання інших гуртожитків означало б вихід за межі статутної діяльності вищого навчального закладу.

У зв'язку з цим суд відхиляє також посилання відповідача та його представника на те, що до спірних відносин слід застосовувати положення Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Як визначено у ч. 2 ст. 1 цього Закону, він не поширюється, зокрема, на громадян, які проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом.

Оскільки гуртожиток, в якому проживає відповідач, призначений для тимчасового проживання у зв'язку з навчанням, а відповідач не навчалась і не навчається, не працює, і не працювала у позивача, згаданий вище Закон на спірні відносини не розповсюджується.

Пунктом 7.1 Договору найму передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом року. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір розірвати договір, його дія продовжується ще на один рік.

У Протоколі розбіжностей, який був надісланий відповідачем позивачу 24.02.2012 року, то в ньому пропонується вважати Договір найму укладеним безстроково, а розірвання Договору оформлювати відповідною угодою, якщо інше не передбачено чинним законодавством України.

Навіть якщо вважати Договір найму укладеним з урахуванням даного Протоколу розбіжностей, тобто безстроково, при визначенні підстав та порядку його припинення слід керуватись загальними нормами чинного законодавства про припинення договору найму.

Безстроковість договору найму не означає неможливості його розірвати за угодою сторін чи за ініціативою якоїсь з них.

Так, як було зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 763 ЦК України, якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці.

Позивач, діючи на виконання п. 7.1 Договору найму та наведеної вище норми законодавства, 14.08.2015 року, тобто за три місяці до дня закінчення строку договору, надіслав відповідачу письмове повідомлення про намір розірвати договір та небажання продовжувати відносини найму.

Факт отримання такого повідомлення підтверджується наявними у справі письмовими доказами та відповідачем не оспорюється.

За таких обставин Договір найму припинив дію з 27.12.2015 року та з цієї ж дати у відповідача відпали підстави для проживання в гуртожитку позивача.

При цьому, оскільки відповідач не пов'язаний й ніколи не був пов'язаний з позивачем жодними трудовими, службовими чи навчальними відносинами, застосування до спірних відносин норм ЖК УРСР щодо виселення з наданням іншого жилого приміщення є неможливим.

Таким чином, позов є законним та обґрунтованим.

Суд також відхиляє доводи представника відповідача щодо того, що позов підписаний та поданий не уповноваженою не це особою.

Так, як свідчать матеріали справи, позов поданий Таврійським державним агротехнологічним університетом через його Відокремлений структурний підрозділ «Оріхівський коледж ТДАТУ» в особи директора коледжу ОСОБА_5

Згідно 1.2 Положення про Відокремлений структурний підрозділ «Оріхівський коледж ТДАТУ», затвердженого ректором ТДАТУ 27.03.2014 року, зазначений відокремлений підрозділ має право від імені ТДАТУ бути позивачем та відповідачем тощо. Відтак директор коледжу ОСОБА_5, призначений на посаду наказом ректора ТДАТУ від 17.04.2014 року № 511-к, є уповноваженим вчиняти від імені ТДАТУ юридичні дії процесуального характеру за посадою.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку ст. 88 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ст. ст. 204, 218, 638, 763 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 1, 8, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Таврійського державного агротехнологічного університету до ОСОБА_2 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення, - задовольнити повністю .

Виселити ОСОБА_2 з кімнати № 25 студентського гуртожитку Таврійського державного агротехнологічного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету», розташованого за адресою Запорізька область, м. Оріхів, вул. Карла Маркса (ОСОБА_4), б. 78, без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2, 09.12.1962 року (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії СА № 219271, виданий Оріхівським РВ УМВС України в Запорізькій області 29.08.1996 року) на користь Таврійського державного агротехнологічного університету (Запорізька область, м. Мелітополь, проспект Богдана Хмельницького, б. 18, код ЄДРПОУ 00493698) судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Повний текст рішення складений 22.06.2016 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі, якщо рішення було ухвалене без участі особи, яка його оскаржує, - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_6