Ухвала

від 09.11.2016 по справі 323/1661/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 323/1661/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Мінаєв М.М.

Провадження № 22-ц/778/3421/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.

суддів: Маловічко С.В.

ОСОБА_2

за участю секретаря: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 червня 2016 року по справі

за позовом Таврійського державного агротехнологічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнічного університету» до ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2016 року Таврійський державний агротехнологічний університет в особі відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнічного університету» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.

В обґрунтування вимог зазначив, що у Таврійського державного агротехнологічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету» в оперативному управлінні знаходиться студентський гуртожиток, який розташований за адресою: вул. Карла Маркса, 78, м. Оріхів Запорізької області.

В зазначеному гуртожитку проживає ОСОБА_3, проте рішення про надання їй жилої площі в гуртожитку не приймалось, ордер, який є єдиною підставою для вселення, не видавався.

Крім того, згідно п. 16 Примірного положення про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13 листопада 2007 року, взагалі проживання в студентських гуртожитках сторонніх осіб, розміщення підрозділів вищого навчального закладу, а також інших організацій забороняється. Відповідач не є працівником чи студентом освітньої установи.

26 грудня 2011 року між Оріхівським сільськогосподарським технікумом та ОСОБА_3 було укладено договір № 516 найму житлового приміщення у гуртожитках Оріхівського сільськогосподарського технікуму, а саме кімнати № 25 в будівлі № 78 по вул. Карла Маркса м. Оріхова Запорізької області.

Таврійський державний агротехнологічний університет в особі відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету» є правонаступником в межах переданого майна та зобов'язань Оріхівського сільськогосподарського технікуму.

Відповідно до п. 7.1. договору найму житлового приміщення у гуртожитках договір може бути розірваний однією із сторін за умови письмового повідомлення іншої сторони за один місяць до закінчення терміну дії договору, у зв’язку з чим відповідача було повідомлено при розірвання з 26 грудня 2015 року вказаного договору та про звільнення житлового приміщення до 29 грудня 2015 року.

Однак, після розірвання договору відповідач не звільнила житлове приміщення студентського гуртожитку та продовжує проживати.

Вважає, що ОСОБА_3 проживає у студентському гуртожитку без будь-яких правових підстав.

На підставі зазначеного просив виселити ОСОБА_3 з кімнати № 25 студентського гуртожитку по вул.Карла Маркса, 78 в м. Оріхові Запорізької області без надання іншого жилого приміщення та стягнути на користь Таврійського державного агротехнологічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету» судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 червня 2016 року позов задоволено.

Виселено ОСОБА_3 з кімнати № 25 студентського гуртожитку Таврійського державного агротехнологічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету», розташованого за адресою Запорізька область, м. Оріхів, вул. Карла Маркса (ОСОБА_4), б. 78, без надання іншого жилого приміщення.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Таврійського державного агротехнологічного університету судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Із матеріалів справи вбачається, що позовна заява до ОСОБА_3 про виселення від імені Таврійського державного агротехнічного університету подана та підписана директором відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету». При цьому, доказів наявності у відповідної особи повноважень на подання позову від імені юридичної особи не надано і у матеріалах справи такі докази відсутні.

Згідно витягу з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) юридичною особою є Таврійський державний агротехнічний університет ( а.с.144 ).

Витягом з ЄДРПОУ та Положенням про відокремлений структурний підрозділ «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету» підтверджується, що відокремлений структурний підрозділ «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету» є філією Таврійського державного агротехнологічного університету ( а.с.3, 4,144,168).

Відповідно до ст. 29 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, а також юридичні особи.

Згідно з ст.30 ЦПК України позивачем у справі можуть фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ст. ст. 38 ч. 3, 42 ч. 1 п. 2 ЦПК України юридичних осіб у справі представляють їхні органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники. Повноваження представників сторін та їхніх осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю юридичної особи, або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника.

Згідно зі ст. 80 ЦК України цивільною дієздатністю наділяється юридична особа.

Відповідно до п. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно з ч.ч.1,3 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій; філія не є юридичною особою, вона наділяються майном юридичної особи, що її створила, і діє на підставі затвердженого нею положення.

При цьому відповідно до ч.4 ст.95 ЦК України керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру ( ч. 5 ст. 95 ЦК України).

Отже, коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у суді повноважень сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою. При цьому стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи. Однак саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола. Філії не визнаються суб'єктами цивільного права, а їх посадові особи можуть діяти від імені юридичної особи, частиною якої є філія або представництво і у зв'язку з цим саме посадовим особам, керівникам на їх ім'я видається довіреність, якою визначається коло повноважень.

Згідно абз. 12, 13 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про органи управління юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Таким чином, у відповідності до вимог закону відомості про органи управління юридичною особою, осіб, які входять до цього органу, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи, зокрема, з правом підпису документів від її імені, підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником Таврійського державного агротехнологічного університету є ректор ОСОБА_5, який має повноваження представляти юридичну особу у відносинах з третіми особами без довіреності (а.с. 144). Директор відокремленого підрозділу Оріхівського коледжу ОСОБА_6 не входить до переліку осіб, яким надані повноваження представляти Таврійський державний агротехнологічний університет без довіреності, у тому числі підписувати позовні заяви.

Для здійснення функцій від імені юридичної особи остання видає довіреність призначеному нею керівникові філії, який на підставі цієї довіреності діє від імені та в інтересах юридичної особи у межах наданих повноважень.

Між тим, університетом не видавалась директору відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету» довіреність на право від імені юридичної особи звертатися з позовом та здійснювати повноваження сторони у справі.

Таврійським державним агротехнічним університетом за підписом ректора ОСОБА_5 видавалися директору відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету» ОСОБА_6 довіреності №01-845 від 29.04.2014 року, №04-2253 від 27.11.2014 року №01\2-2586 від 29.12.2015 року. Проте відповідно до їх змісту директору відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету» ОСОБА_6 надано право у якості керівника відокремленого підрозділу вчиняти дії, необхідні для організації діяльності саме цього відокремленого підрозділу відповідно до його положення (а.с.67,66,72).

Отже, суд першої інстанції не врахував положення ст. 92 , ч. 4 ст. 95 ЦК України , Положення про ВСП «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету», дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_6 як директор коледжу без довіреності вправі представляти юридичну особу та від імені юридичної особи звертатися з позовом.

Проте вимоги ОСОБА_3 відмовити у задоволенні позову з підстав того, що до суду від імені університету звернулася особа яка не має повноважень на ведення справи, не ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» , звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб у випадках, не передбачених законом, розгляду не підлягають. У разі надходження такого звернення суддя повертає заяву на підставі пункту 3 частини третьої статті 121 ЦПК України , а якщо такий характер звернення встановлено у попередньому судовому засіданні або під час судового розгляду - суд залишає заяву без розгляду з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 207 ЦПК України .

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України , суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 310 цього Кодексу рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтею 207 ЦПК України .

Наведені обставини та норми процесуального права дають підстави колегії суддів зробити висновок про те, що дана позовна заява подана від імені Таврійського державного агротехнологічного університету особою, яка не має повноважень на ведення даної справи у суді та не може породжувати жодних юридичних наслідків, а тому в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 207 , ч. 1 ст. 310 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 307,310 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 червня 2016 року скасувати.

Позов Таврійського державного агротехнологічного університету в особі відокремленого структурного підрозділу «Оріхівський коледж Таврійського державного агротехнічного університету» до ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: