Ухвала

від 21.06.2016 по справі 657/196/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 657/196/15-ц Головуючий в І інстанції: Ковальчук О.В.

Номер провадження: №22-ц/791/1502/16 Доповідач: Майданік В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого Майданіка В.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

ОСОБА_1

секретар Прушинська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючої в інтересах сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида", на ухвалу Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 квітня 2016 року, а також заявою ОСОБА_3, діючою в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс", про приєднання до вказаної апеляційної скарги у справі за позовом ОСОБА_4, діючого в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, до Каланчацької районної державної адміністрації, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида", товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс", Каланчацької селищної ради Херсонської області, відділу Державного земельного агентства в Каланчацькому районі Херсонської області, кадастрового реєстратора відділу Державного земельного агентства в Каланчацькому районі Херсонської області про визнання недійсними рішень та укладених на їх підставі договорів оренди і суборенди землі та їх державну реєстрацію, а також звільнення земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року ОСОБА_4, діючий в інтересах зазначених 14-ти позивачів, звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: визнати недійсними розпорядження Каланчацької районної державної адміністрації від 23.07.2007 року №321, 14.04.2008 року №212, 19.01.2009 року №31, 03.01.2012 року №1; визнати недійсними договір оренди землі від 21.04.2008 року, укладений між Каланчацькою РДА та СТОВ "Таврида", і всіх наступних до нього змін і доповнень, а також договір суборенди землі від 18.01.2010 року, укладений між СТОВ "Таврида" і ТОВ "Таврида-Плюс"; скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 21.04.2008 року і всіх наступних до нього змін і доповнень; зобов'язати СТОВ "Таврида" і ТОВ "Таврида-Плюс" звільнити вказані в договорах земельні ділянки.

Позов обґрунтований тим, що позивачі на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) є власниками земельних часток (паїв), що розташовані на території Каланчацької селищної ради. Вказані паї виділені із земель, переданих у власність КСП "Жовтневий". Законодавство України (Указ Президента від 08.08.1995р, Закон про порядок виділення в натурі паїв від 05.06.2003 року та інші) гарантує виділення вказаних паї в натурі та видачу на них державних актів на право власності на земельну ділянку. Однак, зазначеними вище розпорядженнями РДА без згоди позивачів було оформлено у 2008 році укладення договору оренди та в 2010 році договору суборенди про передачу 227,5га землі, що належить позивачам на підставі вказаних сертифікатів. При цьому сторони договорів безпідставно виходили із того, що об'єктом оренди є земля запасу. Таким чином відповідачі незаконно отримали в оренду належні позивачам земельні паї.

Ухвалою суду від 20 квітня 2016 року було частково задоволено заяву представника позивачів ОСОБА_4 про забезпечення позову, а саме було заборонено відповідачам СТОВ "Таврида" і ТОВ "Таврида-Плюс" використовувати земельну ділянку загальною площею 46,5га, що розташована на території Каланчацької селищної ради, зокрема:

--- земельну ділянку площею 3,9300га в контурі №48/245, власником якої є ОСОБА_19;

--- земельну ділянку площею 3,2300га в контурі №53/216, власником якої є ОСОБА_13 та ОСОБА_12;

--- земельну ділянку площею 3,2330га в контурі №53/218, власником якої є ОСОБА_6;

--- земельну ділянку площею 3,9300га в контурі №54/242, власником якої є ОСОБА_20;

--- земельну ділянку площею 3,2300га в контурі №60/221, власником якої є ОСОБА_8;

--- земельну ділянку площею 3,9300га в контурі №54/240, власником якої є ОСОБА_21;

--- земельну ділянку площею 3,7424га в контурі №53/220, власником якої є ОСОБА_21О ;

--- земельну ділянку площею 3,9300га в контурі №54/239, власником якої є ОСОБА_7В ;

--- земельну ділянку площею 3,9300га в контурі №54/238, власником якої є ОСОБА_11 ;

--- земельну ділянку площею 3,2300га в контурі №53/217, власником якої є ОСОБА_14 ;

--- земельну ділянку площею 3,2300га в контурі №53/212, кадастровий №6523255100:19:014:0057, кадастровий №6523255100:19:014:0058, кадастровий №6523255100:19:014:0056, власником якої є ОСОБА_16 ;

--- земельну ділянку площею 3,9300га в контурі №48/254, власником якої є ОСОБА_17 ;

--- земельну ділянку площею 2,8100га в контурі №48/253, власником якої є ОСОБА_18

В іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діюча в інтересах СТОВ "Таврида", просить скасувати зазначену ухвалу і постановити ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказала, що вказаною оскаржуваною ухвалою судом фактично вирішено позовні вимоги, надано перевагу правам позивачів щодо користування спірною земельною ділянкою. Також зазначила, що суд не врахував те, що земельні ділянки, якими користуються відповідачі, та ті, якими хочуть користуватися позивачі (право на користування якими фактично входить до предмета позову у даній справі), є різними. Вказала, що оскаржувана ухвала порушує право відповідача на здійснення підприємницької діяльності, в ній не вказано належне обґрунтування необхідності забезпечення позову, не враховано, що проведена державна реєстрація договорів оренди та суборенди, ці договори є чинними. Крім того, вказала на помилковість посилання суду на те, що земельні ділянки належать позивачам на праві власності, оскільки, як зазначено в позовній заяві, право позивачів на земельні ділянки підтверджено сертифікатами і межі земельних ділянок не визначені в натурі.

ОСОБА_3, діючою в інтересах ТОВ "Таврида-Плюс", подана заява про приєднання до вказаної апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на такій підставі.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.152 зазначеного Кодексу позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до ч.ч.2 і 3 ст.152 зазначеного Кодексу у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову; види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року В«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позовуВ» : єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням цих заходів (п.4.).

З матеріалів справи вбачається, що представник позивачів звернувся до суду з зазначеним позовом (а.с.3-6).

У своїй письмовій заяві від 11.04.2016 року він просив забезпечити позов шляхом накладення заборони СТОВ "Таврида" і ТОВ "Таврида-Плюс" використовувати земельну ділянку загальною площею 46,5га, що розташована на території Каланчацької селищної ради, в тому числі було зазначено земельні ділянки відповідних розмірів, що розташовані у відповідних контурах і власниками яких є ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_21 (дві ділянки), ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (а.с.287-293) .

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення заяви про забезпечення позову (а саме в частині усіх позивачів за виключенням ОСОБА_5, оскільки відносно нього позовна заява виділена в окреме провадження), суд першої інстанції виходив з того, що вид забезпечення позову, що просить застосувати представник позивачів, відповідає позовним вимогам, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднути чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Однак погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він суперечить нормам процесуального права.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що СТОВ "Таврида" ухиляється від внесення відповідних змін до договору, що передбачено договором у разі пред'явлення прав третіми особами, ігнорує права власників сертифікатів, не виконує умов договору щодо припинення права користування земельними ділянками позивачами та ігнорує звернення Каланчацької РДА. Також як на підставу для задоволення заяви про забезпечення позову представник позивачів послався на те, що за п.26 договору оренди від 21.04.2008р та Законом "Про порядок виділення в натурі земельних ділянок…" орендар вправі використовувати земельні паї лише до моменту звернення позивачів за виділенням їм земельних ділянок в натурі. Позивачі звернулися з такими заявами до РДА в 2013 році, Каланчацькою РДА винесено відповідні розпорядження та припинено право користування земельними частками (паями), що відведені позивачам у власність. На даний час земельні ділянки є вільними від посівів, але відповідачі можуть використати їх, що ускладнить та може зробити неможливим своєчасне виконання рішення суду в частині звільнення земельних ділянок позивачів.

Матеріали справи містять докази того, що за заявами позивачів у 2013 році розпорядженнями Каланчацької РДА були погоджені місця розташування земельних ділянок, які будуть надаватись позивачам згідно сертифікатам та надано згоду на виділення позивачам земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.127-156). Листами на адресу СТОВ "Таврида", що датовані 2014р, Каланчацька РДА вимагала від СТОВ "Таврида" шляхом укладення угоди про внесення змін до договору оренди землі 21.04.2008 року припинити право оренди земельних ділянок відповідних розмірів на відповідних контурах у зв'язку з оформленням прав власності на вказані земельні ділянки (а.с.158-167).

Тобто, між сторонами, Каланчацькою РДА існує спір щодо користування земельними ділянками, на які позивачі мають право на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай), а щодо позивача ОСОБА_16 - на підставі 3-х Державних актів від 27.12.2012 року на право власності на земельну ділянку: земельну ділянку площею 0,3197га (кадастровий №6523255100:19:014:0058), земельну ділянку площею 1,8405га (кадастровий №6523255100:19:014:0057), земельну ділянку площею 1,0698га (кадастровий №6523255100:19:014:0056), тобто всього 3,2300га (а.с.56-59).

На думку колегії суддів оскаржувана ухвала порушує право відповідача на здійснення підприємницької діяльності. Позивачі звернулися до суду із цим позовом, скориставшись правом звернення до суду, при цьому сформулювавши відповідним чином позовні вимоги та підстави позову. Задоволення цього позову як наслідок тягне за собою звільнення земельних ділянок. А тому у заяві про забезпечення позову та в оскаржуваній ухвалі суду не наведено доказів і мотивів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вирішив питання про забезпечення позову з порушенням норм процесуального права.

На підставі вказаного ухвала підлягає скасуванню з постановленням ухвали про відмову позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони СТОВ "Таврида" і ТОВ "Таврида-Плюс" використовувати земельну ділянку загальною площею 46,5га .

Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючої в інтересах сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида", до якої приєдналася ОСОБА_3, діюча в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс", задовольнити.

Ухвалу Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 квітня 2016 року скасувати і постановити ухвалу з цього питання.

ОСОБА_4, діючому в інтересах позивачів у цій справі, в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення заборони СТОВ "Таврида" і ТОВ "Таврида-Плюс" використовувати земельну ділянку загальною площею 46,5га, що розташована на території Каланчацької селищної ради - відмовити.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_22

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_23

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_1