Постанова

від 14.06.2016 по справі 820/1526/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 червня 2016 р. Справа № 820/1526/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участю: представника позивача - Демського В.Ю.,

представника відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000071402 від 25.03.2016 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 337 428,00 грн; скасувати податкове повідомлення-рішення №0000081402 від 25.03.2016 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 583 200,00 грн; скасувати податкове повідомлення-рішення №0000091402 від 25.03.2016 р. про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми з ПДВ в сумі 207 048,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що фахівцями Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку підприємства позивача, за результатами якої складено акт від 09.03.2016 року №671/20-30-14-02/25611992 "Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" (код 25611992) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сентро-М» податковий номер 39625882 за березень 2015 року. На підставі висновків викладених в акті перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення рішення за формою "В4" від 25.03.2016 р. №0000091402 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 207048,00 грн, за формою "Р" №0000081402 від 25.03.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 583200,00 грн та за формою "Р" №000007142 від 25.03.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку додану вартість у розмірі 383428,00 грн. На думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм діючого законодавства, у зв'язку з чим підлягають скасуванню. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Представник відповідача, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову заперечував та зазначив, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовуються тим, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" господарських операцій з ТОВ «Сентро-М». А отже винесені податкові повідомлення-рішення є наслідком встановлених під час проведення перевірки фактів порушення норм діючого податкового законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ", код 25611992, зареєстровано як суб'єкт господарювання 22.06.1998 року, місцезнаходження юридичної особи: 61051, Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 368, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с. 25).

За видами діяльності ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" зареєстровано: 24.42 виробництво алюмінію, 24.44 виробництво міді, 46.77 оптова торгівля відходами та брухтом, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 38.32 відновлення відсортованих відходів (т.2 а.с. 65-69), на зазначені види діяльності позивач має відповідну Ліцензію (по заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових металів) (т.2 а.с. 64).

Також, ТОВ "Промметсплав" має свідоцтво Міністерства економічного розвитку і торгівлі України ГОМС ТОВ «Науково - Дослідний інститут «Сінтеко», код ЄДРПОУ 34290860, щодо атестації аналітичної лабораторії на проведення вимірювань. Реєстраційний № 06544-2-4-24/4 ГОМС від 14.01.2013 року. Чинне до 14.01.2013 року. Реєстраційний № 06544-5-3-24/3 ГОМС від 27.11.2012 року. Чинне до 27.11.2015 року.

ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ", зареєстроване як платник податку на додану вартість та має свідоцтво платника ПДВ № 28281895 від 14.07.1999 року (т.2 а.с. 63).

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що на підставі наказу від 15.02.2016 року №157 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОММЕТСПЛАВ» (податковий номер 25611992)» (т.1 а.с. 49) платнику податків ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» направлено повідомлення від 15.02.2016 року №1750/20-30-22-03-21 про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до органів ДФС (т.1 а.с. 50). Вказане повідомлення отримано уповноваженою особою позивача 17.02.2016 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка.

Фахівцями контролюючого органу проведено позапланову документальну виїзну перевірку підприємства позивача, за результатами якої складено акт від 09.03.2016 року №671/20-30-14-02/25611992 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОММЕТСПЛАВ" (код ЄДРПОУ 25611992) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю „Сентро-М" податковий номер 39625882 за березень 2015 року».

Відповідно до висновків акту від 09.03.2016 року №671/20-30-14-02/25611992 контролюючим органом встановлено порушення п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, підприємством занижено фінансовий результат за 2015 рік, всього у сумі 222275 грн., що призвело до заниження сум податку на прибуток всього у сумі 388 800 грн., у 2015 р; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, завищено податковий кредит на суму 432 000.00 грн. у березні 2015 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 224 952.00 грн. за березень 2015 року, завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 207 048,00 грн. за березень 2015 року.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення рішення за формою "В4" від 25.03.2016 р. №0000091402 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 207048,00 грн, за формою "Р" №0000081402 від 25.03.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 583200,00 грн та за формою "Р" №000007142 від 25.03.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку додану вартість у розмірі 383428,00 грн.

Представник відповідача у наданих до суду письмових запереченнях вказав, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є висновок щодо не підтвердження реальності здійснення ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" господарських операцій з ТОВ «Сентро-М» та отримана від Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області податкова інформація від 29.05.2015 року №1545/7/20-23-22-01-05 щодо ТОВ «Сентро-М» податковий номер 39625882 за звітні періоди декларування ПДВ - березень, квітень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з покупцями та постачальниками у періодах березень- квітень 2015 року.

Крім того, представником відповідача зазначено, що позивачем не надано в повному обсязі документів, які підтверджують реальність проведених господарських операцій, понесення витрат в межах здійснення звичайної господарської діяльності. Зокрема, до перевірки позивачем не надано документальних доказів відповідності поставленого алюмінію вторинного вимогам ГОСТ 295-98, відсутні документи щодо підтвердження власних або орендованих складських та виробничих приміщень на час проведення спірних господарських операцій, не було надано пояснень щодо використання у господарській діяльності алюмінію вторинного, а також оскільки умовами договору визначено здійснення постачальником поставки на умовах E.X.W., тобто склад постачальника, позивачем не було надано доказів фактичного переміщення товару та понесення витрат за перевезення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень - рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що задля здійснення господарської діяльності ТОВ "Промметсплав" укладено договір поставки з ТОВ „СЕНТРО-М" (код ЄДРПОУ 39625882) №05032015 від 05.03.2015 року, предметом якого є купівля-продаж продукції виробничо-технічного призначення, а саме: алюміній вторинний АВ97 ГОСТ 295-98.

ТОВ „СЕНТРО-М", код ЄДРПОУ 39625882, зареєстровано як суб'єкт господарювання 06.02.2015 року, місцезнаходження юридичної особи: 62416, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Крупської, буд. 15-А, що підтверджено наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до умов договору поставки №05032015 від 05.03.2015 року ТОВ „СЕНТРО-М" (постачальник) зобов'язується поставити, а ТОВ "Промметсплав" (покупець) прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, іменовано надалі товар. Асортимент, кількість та ціна зазначаються у видаткових накладних на товар, які є його невід'ємною частиною. Розділом 2 договору визначено порядок розрахунків та передбачено сторонами умови оплати: оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, на умовах 100% оплати протягом 30 календарних днів з дати поставки. Розділом 3 визначено, що поставка товару здійснюється на умовах E.X.W., склад постачальника (або FCA - м. Харків, вул. Залютинська, 6).

Суд зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності, транспортних засобів. Досліджуючи питання реальності зазначених операцій з поставки товару судом встановлено наступне.

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи видатковими накладними №РН-0001104 від 11.03.2015 на суму 864 000.00 грн., №РН-0001208 від 12.03.2015 на суму 864 000.00 грн., №РН-0001304 від 13.03.2015 на суму 864 000.00 грн.; актами приймання-передачі товару: №1 від 11.03.2015 р., №2 від 12.03.2015 р., №3 від 13.05.2015р.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарських операцій за ознакою наявності фізичного переміщення товару за договором №05032015 від 05.03.2015 року підтверджується приєднаними до справи товарно-транспортними накладними на перевезення ТМЦ від ТОВ „СЕНТРО-М" до ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ". Вантажовідправник, Замовник (платник): ТОВ „СЕНТРО-М" вантажоодержувач: ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ": №1104 від 11.03.2015 на суму 864 000.00 грн., №1208 від 12.03.2015 на суму 864 000.00 грн., №1304 від 13.03.2015 на суму 864 000.00 грн.

Придбаний у контрагента товар було отримано комерційним директором підприємства позивача на підставі довіреності №108 від 11.03.2015 року, копія якої наявна в матеріалах справи (т.1 а.с. 137).

Також матеріали справи містять сертифікати якості щодо алюмінію вторинного АВ97 видані ТОВ «СЕНТРО-М», протоколи перевірки зразків, сертифікати якості ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ», виготовлені аналітичною лабораторією ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ».

Представником позивача на підтвердження оприбуткування сировини на склад надано до суду журнал - ордер і відомість по рахунку №201 ТМЦ Алюмінієвий сплав АВ97 за березень 2015 р.

У матеріалах справи наявні виписані контрагентом позивача, ТОВ „СЕНТРО-М", податкові накладні на виконання зазначеного договору поставки: №1104 від 11.03.2015 на суму 864 000.00 грн., №1208 від 12.03.2015 на суму 864 000.00 грн., №1304 від 13.03.2015 на суму 864 000.00 грн.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ „СЕНТРО-М", відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

До суду надані копії платіжних доручень: №6782 від 06.04.2015 на суму 95 000.00грн., №6821 від 08.04.2015 на суму 500 000.00грн., №6859 від 14.04.2015 на суму 500 000.00грн., №6919 від 20.04.2015 на суму 1 000 000.00грн., №6780 від 06.04.2015 на суму 97 000.00грн., №6779 від 06.04.2015 на суму 98 000.00грн., №6783 від 06.04.2015 на суму 93 000.00грн., №6784 від 06.04.2015 на суму 94 000.00грн., №6785 від 06.04.2015 на суму 19 000.00грн., №6781 від 06.04.2015 на суму 96 000.00грн.

Суд зазначає, що приєднані до справи платіжні доручення засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ „СЕНТРО-М", що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Заборгованість позивача за перевіряємий період перед контрагентом - постачальником відсутня та погашена в повному обсязі в квітні 2015 року, що підтверджено наявною в матеріалах справи довідкою за підписом директора підприємства позивача та головного бухгалтера (т. 1 а.с. 62).

Представником позивача під час судового розгляду справи надано пояснення та зазначено, що придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме використано у виробництві марочних алюмінієвих сплавів.

На підтвердження використання у власній господарській діяльності вказаного товару до суду надано паспорти плавок, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма м-11); попередню калькуляцію вартості виробництва продукції (Алюмінієвого сплаву); сертифікати якості готової продукції.

На підтвердження наявності трудових ресурсів та кваліфікованого штату складських приміщень представником позивача надано до суду штатний розклад (т.2 а.с.79) та копії посвідчень працівників (т.2 а.с. 80-98).

На підтвердження подальшої реалізації готової продукції позивачем надано до суду договори поставку алюмінієвого сплаву укладені між ТОВ "Промметсплав" (як постачальник) та покупцями ТОВ "Біол" та ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"; податкові накладні; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні на перевезення ТМЦ (алюмінієвий сплав) від ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" до покупців; акти виконаних робіт на перевезення вантажу; довіреностями на отримання ТМЦ; платіжні доручення на підтвердження оплати покупцями товару ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ"; сертифікатами якості готової продукції (як доказ виготовлення позивачем марочних сплавів) (т.1 а.с. 164-207).

Також матеріали справи містять оборотно-сальдові відомості за березень 2015 року по рахунку №361 та №631 на підтвердження розрахунків з покупцями та замовниками і постачальниками відповідно.

Оцінивши зазначений правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, даний договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочинну в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Щодо посилань представника відповідача у письмових запереченнях проти позову та в акті перевірки від 09.03.2016 року №671/20-30-14-02/25611992 на відсутність складських та виробничих приміщень у підприємства позивача та відсутність договорів оренди приміщень дія яких би була продовжена, судом встановлено наступне.

Під час судового розгляду справи представником позивача надано пояснення та зазначено, що ТОВ "Промместпалв" не має власних приміщень, але для здійснення господарської діяльності позивачем укладені договори оренди з Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Харківській області за фактичною адресою м. Харків, вул. Залютинська, 6.

Від так матеріали справи містять договір оренди №2006-н від 28.11.2005 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" (для заготівлі, переробки та відвантаження металобрухту кольорових металів). Дія договору продовжена строком на 11 місяців відповідно до додаткової угоди №8 без дати до 24.05.2015 року; відповідно до додаткової угоди №10 від 03.02.2016 року до 24.04.2016 року.

Договір оренди № 2007-н від 28.11.2005 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" (для заготівлі, переробки та відвантаження металобрухту кольорових металів). Дія договору продовжена строком на 11 місяців відповідно до додаткової угоди №8 без дати до 24.05.2015 року; відповідно до додаткової угоди №10 від 03.02.2016 року до 24.04.2016 року.

Договір оренди № 2884-н від 14.09.2006 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" (оренда офісного приміщення). Дія договору продовжена строком на 11 місяців відповідно до додаткової угоди №10 від 05.06.2014 року до 10.03.2015 року; відповідно до додаткової угоди №11 від 29.04.2016 року до 10.02.2016 року.

Суд зазначає, що відсутність дати на вказаних додаткових угодах не може достеменно свідчити про відсутність реального здійснення господарської операції між ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" та ТОВ «Сентро-М».

На підтвердження наявності обладнання у підприємства позивача до суду надано договір оренди обладнання №53/01-08 від 01.08.2012 р. та договір оренди обладнання №38/08-03 від 03.08.2012 р. між ДП МОУ Харківський механічний завод та ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" про оренду Печей газових для плавки лому алюмінію, магнітно-грейферного крану та інше.

Відповідно до договору №53/01-02 від 01.08.2012р., Державне підприємство Харківській механічний завод надало в платне користування позивачу обладнання в кількості 4 одиниць: піч газова відбивна для плавки лому алюмінію - 3 одиниці та магнитно грейферний кран - 1 одиниця.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач в своєї господарської діяльності використовує для розвантаження та навантаження товарів - автонавантажувач вилковий з противагою ДВ 1792.33.20 з відміткою про реєстрацію у територіальному управлінні Держгірпромнагляду по Харківській області від 05.04.2011 року, свідоцтво про його реєстрацію як великовантажного транспортного засобу серія АХ000158 та автонавантажувач вилковий з противагою реєстраційний номер Т00675АХ.

Матеріали справи також містять договір про надання послуг зважування №145/12-02 від 20.12.2010 р., між ДП МОУ Харківський механічний завод та ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" про зважування вантажів та договір про надання послуг щодо користування побутовою та душовою кімнатою №146/12-03 від 20.12.2010 р., між ДП МОУ Харківський механічний завод та ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ".

Відповідно до статей 11, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів. Суд зазначає, що приєднані до справи документи, засвідчують факт виконання позивачем своїх обов'язків за спірними зобов'язаннями.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, видатковим накладним, актам приймання-передачі товару, актам про переоформлення товару, актам здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарських операцій, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» та його контрагента, на підставі яких позивачем були сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Щодо посилань контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію щодо контрагента позивача ТОВ «СЕНТРО-М» отриману від Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 29.05.2015 року №1545/7/20-23-22-01-05 за звітні періоди декларування ПДВ - березень, квітень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з покупцями та постачальниками у періодах березень- квітень 2015 року, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така ж позиція узгоджується із позицією Верховного суду України викладену в постановах №10/21 від 02.03.2010 року, №09/05 від 13.01.2009 року, №08/28 від 12.02.2008 року, а також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін, судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «СЕНТРО-М» за перевіряємий період.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000071402 від 25.03.2016 р., №0000081402 від 25.03.2016 р., №0000091402 від 25.03.2016 р. винесені з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню, як таке що прийнято з порушенням ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000071402 від 25.03.2016 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 337428,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000081402 від 25.03.2016 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 583200,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000091402 від 25.03.2016 р. про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми з ПДВ в сумі 207048,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММЕТСПЛАВ" (код ЄДРПОУ 25611992) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 16915 (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн 14 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ - 39859805).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 21 червня 2016 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.