Постанова

від 13.06.2016 по справі 826/6848/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 червня 2016 року 16:20 № 826/6848/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Шевчишин О.І., розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «САВІК ШУСТЕР СТУДІЯ» до третя особаКиївського міського центру зайнятості ОСОБА_1 провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. участю представників сторін:

від позивача: Петренко Євген Іванович

від відповідача: Абальмасова Інна Василівна

від третьої особи: ОСОБА_4

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13.06.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «САВІК ШУСТЕР СТУДІЯ» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київського міського центру зайнятості (надалі - Відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - ОСОБА_1 (надалі - Третя особа), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Київського міського центру зайнятості від 25.04.2016 р. № 54 "Про прийняття рішення щодо анулювання дозволу на застосування праці іноземця".

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуваний Наказ прийнято Відповідачем всупереч вимогам законодавства, оскільки на час прийняття спірного Наказу у Відповідача була відсутня інформація, яка підтверджувала, що відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу.

В судовому засіданні представник Позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник Відповідача надав суду письмові заперечення, в яких заперечував проти позову в повному обсязі.

Представник Третьої особи позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В матеріалах справи містяться письмові пояснення Третьої особи, в яких останній зазначає, що спірний Наказ прийнято всупереч вимогам законодавства, оскільки відносно ОСОБА_1 жодне кримінальне провадження не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у Товаристві з обмеженою відповідальністю «САВІК ШУСТЕР СТУДІЯ» працевлаштовано іноземця: громадянина Канади ОСОБА_1 на посаді генерального директора на підставі Дозволу на застосування праці іноземця № НОМЕР_1 від 23.06.2013 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «САВІК ШУСТЕР СТУДІЯ» 23.03.2016 р. звернулося до Київського міського центру зайнятості із заявою встановленої форми та пакетом документів для продовження дії дозволу громадянину Канади ОСОБА_1 (надалі - Заява від 23.03.2016 р.).

До Заяви від 23.03.2016 р. Позивачем додано Довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «САВІК ШУСТЕР СТУДІЯ» за вих.. №17/03/2016 від 17.03.2016 р. про використання на посаді Генерального Директора в Товаристві з обмеженою відповідальністю «САВІК ШУСТЕР СТУДІЯ» працю громадянина Канади ОСОБА_1 та надано довідку МВС України (бланк серії ИІК № 1417531) за № 208-17032016/80210, в якій зазначено, що станом на 17.03.2016 р. громадянин Канади ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався.

Листом від 31.03.2016 р. № 13-3038 Київський міський центр зайнятості повідомив Позивача, що відповідно до Наказу Київського міського центру зайнятості від 30.03.2016 р. № 39 оформлено дозвіл на застосування праці іноземця, та зазначено, що плата за продовження дії дозволу не справляється.

Київським міським центром зайнятості 25.04.2016 р. прийнято Наказ від 25.04.2016 № 54 «Про прийняття рішення щодо анулювання дозволу на застосування праці іноземця» (надалі Наказ №54).

В Наказі №54 зазначено наступне: «Анулювати дозвіл № НОМЕР_1 на застосування праці громадянина Канади ОСОБА_1 у ТОВ «САВІКШУСТЕРСТУДІЯ» на посаді генеральний директор. Начальнику відділу з питань посередництва у сфері зайнятості ОСОБА_6 в установлений законом термін надіслати роботодавцю та Державній міграційній службі України повідомлення про прийняте рішення. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника директора ОСОБА_7

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначено Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 N 5067-VI (далі - Закон N 5067-VI).

У відповідності до частин 1, 3 статті 42 Закон N 5067-VI, Підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства і розмір плати за видачу дозволу, яка зараховується до бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначаються Кабінетом Міністрів України. Для осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, плата за видачу дозволу не справляється.

Процедуру видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства визначено Порядком видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2013 р. N 437 (далі - Порядок №437).

Так, пунктом 2 Порядку №437 встановлено, зокрема, що Територіальні органи Державної служби зайнятості в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) видають за місцезнаходженням підприємства, установи, організації (далі - роботодавець) дозволи на застосування на конкретних посадах праці: іноземців чи осіб без громадянства за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, спроможні виконувати відповідний вид роботи; іноземців чи осіб без громадянства за умови достатнього обґрунтування доцільності застосування їх праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів), укладених між вітчизняним та іноземним суб'єктом господарювання, за умови, що чисельність кваліфікованих іноземців, які залучаються в рамках таких договорів (контрактів), не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договорів (контрактів); іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов'язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до СОТ (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорії "внутрішньокорпоративні цесіонарії"; іноземців чи осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Як встановлено Судом та не заперечується сторонами, Товариству з обмеженою відповідальністю «САВІК ШУСТЕР СТУДІЯ» надано Дозвіл № НОМЕР_1 від 23.06.2013 р., на застосування праці іноземця громадянина Канади ОСОБА_1 на посаді Генерального директора.

Згідно з пунктом 9 Порядку №437, для продовження дії дозволу роботодавець подає територіальному органові не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення дії дозволу: заяву згідно з додатком до цього Порядку; дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження. Інші документи, визначені в цьому Порядку, подаються у разі внесення до них змін.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що перелік необхідних документів для продовження дії дозволу є вичерпним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Позивачем 23.03.2016 р. подано до Київського міського центру зайнятості Заяву встановленої форми та пакетом документів для продовження дії дозволу громадянину Канади ОСОБА_1.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами Позивачем також до Заяви від 23.03.2016 р. надано довідку МВС України (бланк серії ИІК № 1417531) за № 208-17032016/80210, в якій зазначено, що станом на 17.03.2016 р. громадянин Канади ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Позивачем виконано вимоги законодавства при поданні заяви та пакету документів для отримання продовження дії дозволу громадянину Канади ОСОБА_1.

Листом від 31.03.2016 р. № 13-3038 Київський міський центр зайнятості повідомив Позивача, що відповідно до Наказу Київського міського центру зайнятості від 30.03.2016 р. № 39 оформлено дозвіл на застосування праці іноземця, та зазначено, що плата за продовження дії дозволу не справляється.

Київським міським центром зайнятості прийнято Наказ від 25.04.2016 № 54 «Про прийняття рішення щодо анулювання дозволу на застосування праці іноземця», яким анульовано дозвіл НОМЕР_1 на застосування праці громадянина Канади ОСОБА_1 у ТОВ «САВІКШУСТЕРСТУДІЯ» на посаді Генеральний директор.

В запереченнях на позовну заяву Відповідач зазначає, що на адресу Київського міського центру зайнятості надійшов лист Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 25.04.2016 р. № ДЦ-18-2934/0/6-16, підписаний виконуючим обов'язки Голови служби зайнятості ОСОБА_8 В даному листі містилися - висновок про необхідність анулювання дозволу Позивачу на використання праці ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що Позивачем були подані недостовірні дані та доручення повідомити Державну службу зайнятості (Центральний апарат) про прийняте рішення.

Судом досліджено Лист Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 25.04.2016 р. № ДЦ-18-2934/0/6-16 та встановлено, що Державною службою зайнятості (Центрального апарату) направлено запит на адресу Державної фіскальної служби України щодо наявності кримінального провадження стосовно громадянина Канади ОСОБА_1.

На адресу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) надійшов Лист від 22.04.2016 р. №7003/5/99-99-09-01-16, в якому зазначено, що станом на 22.04.2016 р. Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві розслідується кримінальне провадження №32015000000000198, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05.10.2015 р. за ч. 2 та ч. 3 ст. 212 КК України, за фактом умисного ухилення від сплати податків відносно громадянина Канади ОСОБА_1 та стосовно службових осіб ТОВ «САВІК ШУСТЕР СТУДІЯ».

Під час розгляду справи Відповідач робив посилання на те, що в провадженні Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 32015000000000198, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05.10.2015 р. відносно посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «САВІК ШУСТЕР СТУДІЯ» та ОСОБА_1.

В судовому засіданні представники Позивача та третьої особи зазначають, що відносно ОСОБА_1 не має жодного кримінального провадження та на допит його (ОСОБА_1) викликали до СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві у якості свідка.

Для з'ясування всіх обставин Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2016 р. витребувано у Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві інформацію щодо статусу ОСОБА_1 у кримінальних провадженнях станом на 25.04.2015 р.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва 10.06.2016 р. надійшло повідомлення №206/10/26-55-22 від Старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому повідомлялося, що станом на 10.06.2016 р. ОСОБА_1 в рамках розслідування кримінального провадження №32015000000000198 не повідомлялося про підозру у вчиненні кримінального провадження, громадянин Канади ОСОБА_1 в рамках розслідування зазначеного кримінального провадження має статус свідка.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що правовий статус громадянина Канади ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №32015000000000198 - свідок.

У відповідності до пункту 24 Порядку №437, Територіальний орган приймає рішення про відмову у видачі, продовженні дії дозволу у разі: наявності кваліфікованих працівників в Україні (регіоні), які можуть бути працевлаштовані на заявлену роботодавцем вакансію та відповідають вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії), та відмови роботодавця у працевлаштуванні громадян України, які були направлені територіальними органами для працевлаштування (крім рішення про видачу дозволу на застосування праці осіб, зазначених в абзацах четвертому та п'ятому пункту 2 цього Порядку); невідповідності рівня освіти, кваліфікації іноземця чи особи без громадянства вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії); наявності, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, заборгованості роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; наявності заборгованості із сплати штрафних санкцій за порушення вимог Закону України "Про зайнятість населення"; невідповідності поданих роботодавцем документів вимогам цього Порядку; недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах; наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства, прийнятого відповідно до статей 26 та 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"; відбування іноземцем чи особою без громадянства на момент оформлення дозволу покарання за скоєння злочину або здійснення стосовно нього кримінального провадження; порушення строків, зазначених у пунктах 5 і 9 цього Порядку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Згідно пунктів 10, 14 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що відносно іноземця чи особи без громадянства повинно бути наявне кримінальне провадження та повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Як встановлено Судом правовий статус громадянина Канади ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №32015000000000198 - свідок, а не підозрюваний, що свідчить про помилковість посилання Відповідача на пункт 24 Порядку №437, як підставу для анулювання дозволу.

Крім того, Відповідач в судовому засіданні звертав увагу Суду на те, що Позивачем при поданні Заяви встановленої форми з пакетом документів для продовження дії дозволу громадянину Канади ОСОБА_1 містилася недостовірні дані, що є порушенням пункту 25 Порядку №437.

Пунктом 25 Порядку №437, передбачено, дозвіл анулюється у разі: неподання роботодавцем копії укладеного трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства; припинення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства; встановлення недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах; набрання обвинувальним вироком суду, за яким іноземця чи особу без громадянства засуджено за скоєння злочину, законної сили; наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства, прийнятого відповідно до статей 26 та 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"; встановлення факту застосування праці іноземця чи особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі, або іншим роботодавцем; рішення територіального органу або підрозділу ДМС про визнання іноземця або особи без громадянства біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту; невикористання іноземцем чи особою без громадянства права на оскарження рішення територіального органу чи підрозділу ДМС про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або у разі остаточного вирішення питання про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Територіальний орган протягом трьох робочих днів повідомляє про анулювання дозволу територіальний орган або підрозділ ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби.

З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що однією із підстав для анулюванню Дозволу є встановлення недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах.

Під час розгляду справи представником Відповідача не було надано Суду переконливих доказів, які саме недостовірні дані містили в документах поданих Позивачем.

Суд приходить до висновку, що Відповідачем передчасно, без з'ясування всіх істотних умов прийнято Наказ від 25.04.2016 р. № 54 "Про прийняття рішення щодо анулювання дозволу на застосування праці іноземця", яким анульовано дозвіл НОМЕР_1 на застосування праці громадянина Канади ОСОБА_1 у ТОВ «САВІКШУСТЕРСТУДІЯ» на посаді Генеральний директор.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, Суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування Наказу Київського міського центру зайнятості від 25.04.2016 р. № 54 "Про прийняття рішення щодо анулювання дозволу на застосування праці іноземця".

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, Суд приходить висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Київського міського центру зайнятості від 25.04.2016 р. № 54 «Про прийняття рішення щодо анулювання дозволу на застосування праці іноземця».

3. Стягнути з Київського міського центру зайнятості за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САВІК ШУСТЕР СТУДІЯ» (код ЄДРПОУ 36588953) судові витрати в сумі 1 378,00 грн.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук