Ухвала

від 07.06.2016 по справі 804/15663/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2016 рокусправа № 804/15663/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшков В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Матеріал-Сервіс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 р. по справі № 804/15663/15 за позовом Приватного підприємства "Матеріал-Сервіс" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Матеріал-Сервіс" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0001272204 від 16 червня 2015 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 669905 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 167476,25 грн., № 0001252204 від 16 червня 2015 року про збільшення грошового зобов'язання за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 367748 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 91937 грн., разом на суму 459685 грн. В обґрунтування позову зазначалось про те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі акту перевірки № 1377/54/04-03-22-04/25023172 від 27.05.2015 року, висновки якого про порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, задовольнивши адміністративний позов. Апелянт зазначає, що відповідач в акті перевірки не навів жодних посилань на підтвердження висновку про заниження позивачем доходів за 2014 рік на суму 736141 грн. Крім того, первинні документи не перевірялись, а розбіжності встановлені на підставі зворотно-сальдової відомості, яка не є первинним документом. Також не досліджувались первинні документи, що опосередковували господарські операції між позивачем та ТОВ «П'ятий фактор» та ПП «Віва Актив», тому висновок про обов'язок щодо включення суми кредиторської заборгованості у розмірі 436203,10 грн. та 95086,80 грн. до складу оподатковуваного доходу є безпідставним. При розгляді справи судом першої інстанції відповідач не довів сплив 365-денного терміну для повернення поворотної фінансової допомоги, одержаної позивачем від його засновника, який не є платником податку на прибуток, відтак висновки про необхідність включення 1770376 грн. до складу доходу та умовне нарахування відсотків у розмірі 174688,03 грн. є незаконним. Необгрунтованими є і доводи відповідача в частині порушень податкового законодавства при формуванні позивачем податкового кредиту та витрат по операціям із ТОВ «Гіденіт», ТОВ «Прогрес ЮА», ТОВ «Баріум Стіл», які, за твердженням контролюючого органу, є недобросовісними та мають ознаки фіктивності. До перевірки позивачем були надані усі наявні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарських операцій і які не містять будь-яких недоліків.

У судовому засіданні представник апелянта адвокат Фесюк Ю.О. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, договір про надання правової допомоги від 15.06.2015 року, ордер серії ДП № 00028 від 15.06.2015 року) підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. При цьому, представник наполягав на відкладенні розгляду справи у зв'язку із необхідністю подачі до апеляційного суду додаткових письмових доказів по справі та надання йому додаткового часу для підготовки до розгляду справи.

Колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотання представника апелянта, зважаючи на те, що ПП «Матеріал-Сервіс» було повідомлено про день, місце і час судового засідання у встановлений статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства України строк - 17 травня 2016 року (а.с.207). Крім того, статтею 196 цього ж Кодексу не передбачено відкладення розгляду справи з підстав, наведених представником апелянта.

Представник відповідача Лозова Г.В. (довіреність № 5988/01-03-10-360від 06.04.2016 року) у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Матеріл-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2015 року, за а результатами якої складено акт №1377/54/04-03-22-04/25023172 від 27.05.2015 року. На підставі акту перевірки були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0001272204 від 16 червня 2015 року про збільшення Приватному підприємству "Матеріал-Сервіс" грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 669905 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 167476,25 грн., усього на суму 837381,25 грн.; № 0001252204 від 16 червня 2015 року про збільшення Приватному підприємству "Матеріал-Сервіс" грошового зобов'язання за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 367748 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 91937 грн., разом на суму 459685 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність визначення грошових зобов'язань позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями, зважаючи на допущені ним порушення вимог податкового законодавства у період, що був підданий перевірці.

Позивач стверджує про помилковість висновків суду першої інстанції, який погодився із доводами контролюючого органу - відповідача по справі.

Так, апелянт вказав про те, що акт перевірки не містить будь-яких посилань по висновку щодо заниження доходів за 2014 рік на загальну суму 736141 грн., що є порушенням п.1.7 та п.п. 2.3.2.2 п. 2.3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платника податків - фізичними особами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 року № 395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 року № 607/23139 (а.с.188).

Проте, слід зазначити, що на час складання акту перевірки - 27 травня 2015 року, діяв Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (діяв до 17.11.2015 року), застосовувався посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами.

Крім того, розділ 3 акту перевірки містить опис обставин, які встановлені під час перевірки, із посиланням на документи, які досліджувались, обґрунтування нормами Податкового кодексу України, які порушені. Суд першої інстанції, у свою чергу, здійснив перевірку правильності висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, і вказав про те, що позивачем на їх спростування жодних доказів не надано.

Щодо необґрунтованості висновку контролюючого органу про обов'язок включити суми кредиторської заборгованості у розмірі 436203,10 грн. та 95086,80 грн. до складу оподатковуваного доходу у зв'язку із недослідженням первинних документів, що опосередковували господарські операції між позивачем та ТОВ «П'ятий фактор» та ПП «Віва Актив».

Згідно статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем досліджувались ті первинні документи, які були надані позивачем (а.с.33, а.акту 8). Встановлено, що дата виникнення кредиторської заборгованості перед ПП «Віва Актив» - ІІ квартал 2011 року, ТОВ «П'ятий фактор» - І квартал 2011 року. При цьому, щодо ТОВ «П'ятий фактор» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис про відсутність за місцемзнаходження, а свідоцтво пратника ПДВ анульовано ще 19 травня 2011 року. З 2011 року по березень 2015 року сума кредиторської заборгованості позивачем зазначеним контрагентам повернута не була.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється у три роки. Статтею 259 цього ж Кодексу передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Позивачем ні під час податкової перевірки, ні під час розгляду його адміністративного позову в суді першої інстанції договорів про збільшення позовної давності надано не було, у зв'язку з чим висновок відповідача про заниження позивачем доходу на загальну суму 530290 грн. за рахунок не включення до складу доходів, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування сум безнадійної кредиторської заборгованості, що не стягнута після закінчення строку позовної давності перед ПП «Віва Актив», ТОВ «П'ятий елемент» є, на думку колегії суддів, правильним.

Апелянт стверджує, що при розгляді справи судом першої інстанції відповідач не довів сплив 365-денного терміну для повернення поворотної фінансової допомоги, одержаної позивачем від його засновника, який не є платником податку на прибуток, відтак висновки про необхідність включення 1770376 грн. до складу доходу та умовне нарахування відсотків у розмірі 174688,03 грн. є незаконним.

Акт перевірки містить детальний опис порушення позивачем п.п.14.1.257 п.14.1 ст. 14, п.135.1, п.п.135.5.4 п.135.4, п.п.135.5.5 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження за 2014 рік доходу позивача на загальну суму 1945064 грн. за рахунок не включення до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування сум поворотної фінансової допомоги, отриманої у 2013 році від фізичної особи-засновника ПП «Матеріал-Серівс» ОСОБА_3 та процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги (а.с.35,36, а.акту 10,11).

За вимогами пп. 135.5.4 та 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України сума, частка суми поворотної фінансової допомоги, яка не повернута платником податку на кінець звітного періоду особі, що надала таку допомогу, оподатковується наступним чином. Платник податку, який отримав таку допомогу від особи, що є платником податку на прибуток підприємств та сплачує податок на загальних підставах і не має пільг із сплати цього податку, включає до складу доходів звітного періоду суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Такі умовні проценти відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважаються безповоротною фінансовою допомогою та включаються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток до складу інших доходів. Платник податку, який отримав поворотну фінансову допомогу від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із Податковим кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу, включає до складу інших доходів звітного податкового періоду суми поворотної фінансової допомоги, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду. Зазначений порядок оподаткування не застосовується до суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Отже, у випадку внесення поворотної фінансової допомоги засновником, яка залишилась не поверненою після спливу 365 календарних днів з дня її отримання, така допомога підлягає оподаткуванню за загальновстановленими правилами оподаткування такої операції.

Доводи апелянта про недовення контролюючим органом спливу 365-денного терміну для повернення поворотної фінансової допомоги спростовані даними, відображеними у таблиці, яка міститься на сторінці 10 акту перевірки. В ній зазначені номер та дата договорів, сума кредиторської заборгованості, граничний термін повернення, дата неповернення, кількість днів, сума умовно нарахованих відсотків.

Щодо порушень вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Гіденіт" та ТОВ "Прогрес ЮА".

Апелянт стверджує про безпідставність висновків контролюючого органу, який не досліджував первинні бухгалтерські документи.

Суд першої інстанції встановив, що згідно бухгалтерського та податкового обліку підприємства (оборотно - сальдових відомостей, видаткових накладних, податкових накладних, декларації з податку на додану вартість підприємства, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5), реєстрів отриманих та виданих податкових накладних) ПП "Матеріал-Сервіс" відображено фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Гіденіт" на загальну суму 295000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 49166,65 грн. та фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Прогрес ЮА" на загальну суму 317000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 49166,65 грн. Згідно пошукової системи ГУ ДФС у Дніпропетровській області "Перегляд податкових накладних" встановлено, що вищевказані податкові накладні не зареєстровані ТОВ "Прогрес ЮА" та ТОВ "Гіденіт" в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, позивачем не спростовано вищевказані обставини відповідними доказами.

Також, при проведенні перевірки встановлено, що ПП "Матеріал-Сервіс" задекларовано фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Баріум Стіл". Згідно бухгалтерського та податкового обліку (декларація з податку на додану вартість за березень 2015 року, видаткової накладної, податкової накладної, оборотно-сальдової відомості по рахунку 631) ПП "Матеріал-Сервіс" відображено фінансово-господарські взаємовідносини з придбання ТМЦ (дизельне паливо) у ТОВ "Баріум Стіл" на загальну суму 600000,12 грн., в тому числі ПДВ у сумі 100000,02 грн. Розрахунки за отриманий товар між суб'єктами господарювання за товар (дизельне пальне) не проводилися. Станом на 31.03.2015 року (рахунок 631) враховується кредиторська заборгованість.

Суд першої інстанції в оскардженій постанові вказав на те, що як на момент перевірки, так і під час судового розгляду справи, відсутні: акти приймання нафтопродуктів за кількістю за формою №5-НП; товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт) при транспортуванні придбаного пального автомобільним транспортом; товарно-транспортні накладні на відпущені зі складу нафтопродукти; відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП; журнали реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП (додаток 6).

Будь-яких інших документів по вказаним господарським операціям позивачем не надано.

Крім того, за даними ПП "Матеріал-Сервіс" задекларовано податковий кредит по ПДВ у сумі 57039,57 грн. по ТОВ "НПО Енергія" (код 37375794), яким задекларовано податкові зобов'язання по ПДВ у сумі 58527,17 грн., розбіжність складає - (-) 1487,60 грн. Для проведення перевірки підприємством надано податкові накладні на загальну суму ПДВ у сумі 58527,17 грн. При проведенні перевірки, встановлено, що податкова накладна від 30.04.2014 року №19 у сумі ПДВ 18720,58 грн., коригування до неї від 30.04.2014 року №19 на загальну суму ПДВ (-) 18720,58 грн. та податкова накладна від 30.04.2014 року №49 на загальну суму ПДВ 17503,32 грн. на підприємстві відсутні.

За даними ПП "Матеріал-Сервіс" задекларовано податковий кредит по ПДВ у сумі 320,98 грн. по TOB "ТК АВТОТРЕНД" (код 38477915), яким задекларовано податкові зобов'язання по ПДВ у сумі 2224,72 грн., розбіжність складає - (-) 1903,74 грн. При проведенні перевірки, встановлено, що податкова накладна від 02.06.2014 року №14 на загальну суму ПДВ у сумі 320,98 грн. на ПП "Матеріал-Сервіс" відсутня.

Також, вищевказані накладні позивачем суду не надані.

Пославшись на норми Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд першої інстанції зазначив, що

будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій постанові, остання підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована, а у задоволенні апеляційної скарги має бути відмовлено.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Матеріал-Сервіс" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 р. по справі № 804/15663/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко