Постанова

від 21.06.2016 по справі 808/4432/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" червня 2016 р. м. Київ К/800/27868/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області правонаступника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі № 808/4432/14 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Гарант-Плюс» (далі - Підприємство) до ДПІ,

про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом, з урахуванням уточнення позовних вимог, про визнання протиправними дій ДПІ щодо здійснення зустрічної звірки, за наслідками якої 19.06.2014 була складена довідка № 195/08-26-22-00/32175168; зобов'язання ДПІ вилучити з Аналітичної системи по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформацію про результати зустрічної звірки, відновити показники податкової звітності за період січень, лютий 2014 року.

На обґрунтування позову зазначило, що у податкового органу були відсутні правові підстави для здійснення зустрічної звірки та коригування показників податкової звітності в інформаційних базах даних.

30 вересня 2014 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року, позов задоволено.

Дії ДПІ щодо здійснення зустрічної звірки, за наслідками якої 19.06.2014 була складена довідка № 195/08-26-22-00/32175168, визнані протиправними; зобов'язано ДПІ вилучити з Аналітичної системи по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформацію про результати зустрічної звірки, відновити показники податкової звітності Підприємства за період січень, лютий 2014 року

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 19.06.2014 ДПІ була здійснена зустрічна звірка Підприємства щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Укрпромторг» за період січень, лютий 2014 року, за наслідками якої того ж дня була складена довідка № 195/08-26-22-00/32175168.

На підставі зазначеної довідки податковим органом були відкориговані показники податкової звітності Підприємства в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Статтею 71 Податкового кодексу України передбачено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення контролюючими органами зустрічних звірок визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27 грудня 2010 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до п. 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Акт про неможливість здійснення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків і не порушує його прав.

Внесена до інформаційних систем на підставі такого акту інформація використовується контролюючими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їх діяльності та не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що у свою чергу виключає можливість застосування до платника податків негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податків податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань. Акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу, це є їх службовою діяльністю на виконання посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни, та не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

При цьому, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки.

Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи, оскільки в такому разі правомірне притягнення особи до набуття певних благ не обмежується.

З огляду на викладене, ні акт перевірки, ні дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків, що виключає підстави для визнання протиправними дій податкового органу щодо формування висновків в довідці № 195/08-26-22-00/32175168 від 19.06.2014.

Вирішуючи питання про правомірність внесення контролюючим органом до Аналітичної системи по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформації на підставі зазначеної довідки, необхідно враховувати правову позицію Верховного Суду України, викладену в постановах від 3 листопада 2015 року, від 1 грудня 2015 року та від 3 лютого 2016 року (справи № 21-99а15, № 21-3133а15, № 21-4265а15), згідно з якою відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатись та опрацьовуватись в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних систем змін показників податкової звітності суб'єкта господарювання на підставі акту перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для цього платника податків та не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Суди встановили, що на підставі довідки податковим органом були внесені зміни до Аналітичної системи по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України щодо показників податкової звітності Підприємства.

При цьому встановлено, що податкові повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки контролюючим органом не приймались, виявлені порушення не призвели до донарахування грошових зобов'язань.

Оскільки довідка не порушує прав Підприємства, а внесення до інформаційних систем змін без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій обставини у адміністративній справі встановлені правильно, однак, зазначені вимоги чинного законодавства України не враховані та ухвалені рішення із порушенням норм матеріального права, які підлягають скасуванню.

Керуючись ст.,ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И Л А :

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на її правонаступника Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року скасувати.

Ухвалити рішення, яким в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Гарант-Плюс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.