Рішення

від 14.06.2016 по справі 907/291/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.2016р. Справа № 907/291/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕргопакВ» , м. Боярка Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Зелене Яблуко ЛТДВ» , с. Сторожниця Ужгородського району

про стягнення загальної суми 22 281,57грн. ( в тому числі суми 20 181,43грн. - основного боргу, суми 1 630,71грн. - індексу інфляції та суми 469,43грн. - трьох процентів річних), з урахуванням заяви від 07.06.2016р. про зменшення позовних вимог.

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. від 07.06.2016р.

від відповідача: явка на власний розсуд

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕргопакВ» , м. Боярка Київської області (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Зелене Яблуко ЛТДВ» , с. Сторожниця Ужгородського району (далі - відповідач ) про стягнення загальної суми 22 281,57грн. ( в тому числі суми 20 181,43грн. - основного боргу, суми 1 630,71грн. - індексу інфляції та суми 469,43грн. - трьох процентів річних), з урахуванням заяви від 07.06.2016р. про зменшення позовних вимог.

Позивачем надіслано до матеріалів справи, як електронною поштою, так і в оригіналі письмове клопотання від 07.06.2016р. №295, до якого долучено додаткові доказові матеріали, а саме: акти від 21, 22, 23 та 26.07.2015р. про огляд мережі магазинів В«Мед і перецьВ» , які належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Зелене Яблуко ЛТДВ» , як доказів у підтвердження відсутності на таких обВ»єктах на реалізації товару, поставленого ТОВ „ЕргопакВ» ТОВ „Зелене Яблуко ЛТДВ» в мережу магазинів В«Мед і перецьВ» (а.с.139-143, 147-151).

Крім того, позивачем надіслано до матеріалів справи, як електронною поштою, так і в оригіналі письмову заяву від 07.06.2016р. №294 про зменшення позовних вимог в частині нарахованих індексу інфляції та трьох процентів річних на суму 20 181,43грн. основного боргу, у звВ»язку з неправильним визначенням у позовній заяві періоду, з якого виникло порушення відповідачем грошового зобовВ»язання та відповідно у позивача право на нарахування на суму основного боргу - індексу інфляції та трьох процентів річних, з урахуванням вимог ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України. Даною заявою позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача, крім суми 20 181,43грн. основного боргу також суму 1630,71грн. - індексу інфляції та суму 469,43грн. - трьох процентів річних, нарахованих по періоду з 15.08.2015р. по 23.05.2016р. За таких обставин письмовою заявою від 07.06.2016р. №294 про зменшення позовних вимог позивачем зазначено, що загальною сумою позовних вимог, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, є сума 22 281,57грн. (а.с.145,154-155).

Судове засідання 14.06.2016р. по розгляду даної справи було проведено судом в режимі відеоконференції, з урахуванням ухвали господарського суду Закарпатської області від 08.06.2016р. по справі №907/291/16 про задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕргопакВ» від 07.06.2016р. №293 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні господарського суду Закарпатської області та з дорученням проведення відеоконференції за участю представника позивача - ТОВ „ЕргопакВ» - Київському апеляційному господарському суду (а.с.162).

Представник позивача, присутній в даному судовому засіданні в режимі відеоконференції в Київському апеляційному господарському суді, позовні вимоги у зменшеному розмірі підтримав в повному обсязі з посиланням на обставини, зазначені у позовній заяві (а.с.7-10) та з їх підтвердженням долученими до справи доказовими матеріалами. Зокрема посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №МП/11 щодо оплати вартості отриманого від позивача під реалізацію товару на умовах та у строки, передбачені даним Договором.

Оскільки у відповідача перед позивачем наявний борг у сумі 20 181,43грн., як вартості неоплаченого товару, тому позивачем додатково нараховано відповідачеві, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, також суму 1 630,71грн. - індексу інфляції та суму 469,43грн. - трьох процентів річних, з урахуванням вимог ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, по періоду з 15.08.2015р. по 23.05.2016р., відповідно до письмової заяви від 07.06.2016р. №294 про зменшення позовних вимог.

Також додатково представником позивача зазначено ту обставину, що місцезнаходженням ТОВ „Зелене Яблуко ЛТДВ» у періоді, як укладення Договору поставки №МП/11 від 01.11.2013р., так і у періодах поставки (квітень - грудень 2014р.) позивачем відповідачеві товару, було - м. Київ, вул. Святошинська, 32, однак 13.07.2015р. ТОВ „Зелене Яблуко ЛТДВ» було змінено місцезнаходження на адресу - Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, 2. Вказана обставина підтверджується долученим до позовної заяви - витягом з ЄДРЮО, ФОП та ГФ станом на 04.06.2016р.. З урахуванням вищезазначеної обставини, позивачем предВ»являлась відповідачеві лист - вимога №467 від 07.08.2015р. про оплату заборгованості, яка була надіслана на нову адресу місцезнаходження відповідача - Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, 2. Оскільки така вимога була повернута адресату, у звВ»язку із закінченням терміну зберігання та не виконана відповідачем, позивач був змушений звернутися за захистом свого порушеного права до господарського суду за територіальною підсудністю за місцезнаходженням відповідача, а саме, до господарського суду Закарпатської області, що передбачено вимогами ч.1 ст.15 ГПК України.

Слід зазначити, що ухвала суду від 01.06.2016р. про відкладення розгляду справи на 14.06.2016р. була надіслана судом на адресу відповідача, як зазначену у позовній заяві: Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, 2, так і на адресу м. Київ, вул. Святошинська, 32 та дані ухвали на адресу суду не повертались, що свідчить про їх отримання відповідачем.

Разом з тим, відповідач повторно свого уповноваженого представника для участі в даному судовому засіданні по розгляду даної справи, при бажанні, не направив та повторно, на вимогу суду, письмовий відзив на позов не подав та не повідомив суд про наявність на це причин.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що адреса відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві: Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, 2 та на яку судом надсилалась поштова кореспонденція, є ідентичною адресі місцезнаходження юридичної особи - ТОВ „Зелене Яблуко ЛТДВ» , яка зазначена, як у витязі з ЄДРЮО, ФОП та ГФ, станом на 04.06.2016р. (а.с.107107-113), так і у Спеціальному витязі з ЄДРЮО, ФОП та ГФ станом на 01.06.2016р., отриманому судом за електронним запитом від 01.06.2016р. за №21980136 (а.с.134-135).

Слід зазначити, що ухвала суду від 12.05.2016р. про порушення провадження у справі №907/291/16 яка була надіслана судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві: Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, 2, була повернута установою пошти на адресу господарського суду з поміткою „за терміном зберіганняВ» .

Дане може засвідчувати обставину небажання відповідача на отримання з поштової установи рекомендованої кореспонденції, яка надійшла на його адресу від відправника, в даному випадку, від господарського суду Закарпатської області по справі №907/291/16.

Суд зазначає те, що відповідно до вимог чинного законодавства, судом повідомляються учасники судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій на підставі процесуальних документів, шляхом їх надсилання рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", „за закінченням терміну зберіганняВ» і т.п., є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Вищезазначена обставина свідчить про належне виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Отже, відповідач мав можливість скористатись правами, передбаченими ст.22 ГПК України, що ним зроблено не було.

За вищенаведених обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і відповідача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі, а тому спір по даній справі у даному судовому засіданні, вирішується, з урахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, на підставі наявних у справі матеріалів, у відповідності до ст. 75 ГПК України .

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 14.06.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в режимі відеоконференцзвВ»язку в Київському апеляційному господарському суді, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕргопакВ» , м. Боярка Київської області, як Постачальником (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Зелене Яблуко ЛТДВ» , м. Київ, вул. Святошинська, 32 ( з 13.07.2015р. нова адреса місцезнаходження - с. Сторожниця Ужгородського району, як Покупцем, (далі - відповідач ) було укладено Договір поставки №МП/11 (далі - Договір, а.с.15-18), відповідно до якого Постачальник зобовВ»язався в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити товар, а Покупець зобовВ»язався в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти товар та оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній. Додатково між сторонами було складено Протокол розбіжностей до Договору №МП/11 від 01.11.2013р., в тому числі, щодо строку оплати отриманого товару (а.с.19-20).

Наявними у матеріалах справи видатковими накладними, підтверджується факт поставки позивачем відповідачеві товару, за зазначеними у таких накладних адресами поставки, по періоду з квітня місяця по грудень 2014р. (а.с.22-79).

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що Покупець оплачує товар, що поставляється на підставі підтверджених накладних.

Відповідно до вимог п.7.9 Протоколу розбіжностей до Договору №МП/11 від 01.11.2013р., оплата за товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника після його реалізації кожні 30 днів. Покупець зобовВ»язався направляти Постачальнику щомісячно звіт про залишки у Покупця поставленого товару, на останній день звітного місяця, який має містити кількість і вартість нереалізованого товару на дату складання звіту.

Разом з тим, відповідачем було порушено умови Договору щодо взятого на себе зобовВ»язання про направлення позивачеві щомісячних звітів про залишки у відповідача поставленого товару та відповідачем даний факт не спростовано.

З урахуванням вищезазначеного, позивачем (ТОВ „ЕргопакВ» ) було проведено огляд мережі магазинів В«Мед і перецьВ» , які належать відповідачеві (ТОВ „Зелене Яблуко ЛТДВ» ), за результатами якого (такого огляду) було встановлено про відсутність на таких обВ»єктах перевірки - на реалізації товару, виробником якого є ТОВ „ЕргопакВ» та про що було складено Акти від 21, 22, 23 та 26.07.2015р. (а.с.147-151).

Як вбачається з Акту звіряння розрахунків за період з 01.01.2015р. по 31.01.2015р., підписаного у двосторонньому порядку, за даними позивача - вартість неоплаченого відповідачем, отриманого від позивача товару, складала суму 21 711,17грн., а за даними відповідача, в особі його представника - склала суму 20 181,43грн. та із зазначенням представником відповідача розбіжності в сумі 1 529,74грн.. За наявності такої обставини, представником відповідача на даному акті звіряння зазначено про не згоду з боргом, зазначеним позивачем у даному акті. Отже, вищезазначений факт підтверджує визнання відповідачем, в особі його представника, перед позивачем - наявності кредиторської заборгованості, саме, у сумі 20 181,43грн.(а.с. 80).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також необхідність виконання взятого на себе зобовВ»язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.

Отже наявність у відповідача перед позивачем заборгованості, саме, у сумі 20 181,43грн., відповідно до видаткових накладних, по періоду поставки товару, з квітня по грудень 2014р. (а.с.22 - 79), підтверджується наявними у справі матеріалами, в тому числі і Актом звіряння розрахунків за період з 01.01.2015р. по 31.01.2015р. (а.с.80).

Про необхідність погашення відповідачем наявної суми заборгованості за отриманий товар, позивачем предВ»являлась відповідачеві лист - вимога №467 від 07.08.2015р. про оплату заборгованості, шляхом її надсилання з описом вкладення в цінний лист на адресу відповідача та яка була повернута адресату, у звВ»язку із закінченням терміну зберігання (а.с.81-84).

Пунктом 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань В» передбачено що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

З урахуванням наявного у відповідача перед позивачем зобовВ»язання по оплаті заборгованості за отриманий товар у сумі 20 181,43грн. та визнаного останнім на підставі Акту звіряння розрахунків, дана обставина свідчить про ухилення відповідача від отримання вищезазначеної кореспонденції позивача та відповідно від виконання перед позивачем взятих на себе зобовВ»язань за Договором поставки.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які б засвідчували факт погашення відповідачем перед позивачем, станом на день вирішення судом по суті даного спору, наявної заборгованості з отриманого товару у сумі 20 181,43грн..

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням заяви позивача від 07.06.2016р. №294 про зменшення позовних вимог, позивачем, відповідно до вимог ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано відповідачеві на наявну суму 20 181,43грн. боргу, по періоду з 15.08.2015р. по 23.05.2016р., з урахуванням вимог ч.2 ст. 530 ЦК України, суму 1 630,71грн. - індексу інфляції та суму 469,43грн. - трьох процентів річних, розрахунок яких наведено у вищезазначеній заяві від 07.06.2016р. та правильність нарахування яких - перевірено судом.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Оскільки, як було зазначено вище, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 20 181,43грн., тому, з урахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги позивача у зменшеному розмірі про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 22 281,57грн. (в тому числі сума 20 181,43грн. - основного боргу, сума 1630,71грн. - індексу інфляції та сума 469,43грн. - трьох процентів річних), є такими, що належним чином, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем, а тому вказані суми підлягають до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по оплаті судового збору у сумі 1 378,00грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Зелене Яблуко ЛТДВ» /Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Заводська, 12, ідентифікаційний код 35081277/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕргопакВ» /Київська область, м. Боярка, вул. 40 років Жовтня, 36, ідентифікаційний код 31364122, п/р 26003500043302 в ПАТ В«Креді ОСОБА_2В» , МФО 300614/ загальну суму 22 281,57грн. (в тому числі сума 20 181,43грн. - основного боргу, сума 1 630,71грн. - індексу інфляції та сума 469,43грн. - трьох процентів річних) та суму 1 378,00грн. у відшкодування витрат по сплаченому судовому збору.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 21.06.2016р..

Суддя В.І. Карпинець