Ухвала

від 08.06.2016 по справі 910/3095/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

08.06.2016Справа № 910/3095/16

За позовом Київської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1) Приватного підприємства "Єлизавета-ІІ"

2) Приватного підприємства "КОМ. ПІДПРИЄМСТВО - "ДВІР"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСИМАКАР"

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМАКС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1,2 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Микитченко Олексій Васильович

про витребування нежитлових приміщень та визнання недійсним договору

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від прокуратури: Скляр Д.Ю. - посвід. №041074

від позивача: Уланов І.В.

від відповідача 1: не з'явились

від відповідача 2: не з'явились

від відповідача 3: Іванченко В.А.

від відповідача 4: Шайко С.В.

від третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська місцева прокуратура №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства "Єлизавета-ІІ", Приватного підприємства "КОМ. ПІДПРИЄМСТВО - "ДВІР", Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСИМАКАР", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМАКС", в якому просить суд визнати недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 22.03.2013, укладений між Приватним підприємством "Єлизавета-ІІ" та Приватним підприємством "КОМ. ПІДПРИЄМСТВО - "ДВІР", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Микитченком О.В. та зареєстрований за номером 326; витребувати нерухоме майно - нежитлові приміщення з №1 по № 9 (групи приміщень №144) (літ А), вартістю 80 500,00 грн., загальною площею 193,70 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 1 (літ. А), з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСИМАКАР" на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради; витребувати нерухоме майно - нежитлові приміщення з №1 по №28 (групи приміщень № 142) (літ. А), вартістю 269 500,00 грн., загальною площею 662,60 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 1 (літ. А), з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМАКС" на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2016 р. порушено провадження у справі № 910/3095/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.03.2016 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Звертаючись до суду з позовом Київська місцева прокуратура №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради просила вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежитлові приміщення з №1 по № 9 (групи приміщень №144) з №1 по №28 (групи приміщень №142), загальною площею 856,30 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Руднєва, 1 (літ. А).

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представники прокуратури та позивача підтримали заяву про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі.

В обґрунтування своєї заяви Київська місцева прокуратура №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради зазначає, що протиправне відчуження об'єкта приватизації здійснено відповідачами поза волевиявленням територіальної громади міста Києва та враховуючи, що на даний час існує реальна загроза того, що під час вирішення справи по суті може відбутись подальші протиправні дії по відношенню до спірної нежитлової будівлі, яка є предметом розгляду даної справи заявник просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежитлові приміщення з №1 по № 9 (групи приміщень №144) з №1 по №28 (групи приміщень №142). Київська місцева прокуратура №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради також наголошує, що невжиття заходів до забезпечення позову надає можливість у подальшому відповідачам здійснювати відчуження вищезазначеного нерухомого майна.

Розглянувши заяву Київської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову, здійснивши оцінку наведених позивачем обґрунтувань та наданих ним доказів, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Положеннями ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 р. заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

За приписами п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 р. умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 р. адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має враховувати наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

За змістом ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладено обов'язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

Як вбачається з довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власниками нежитлових приміщень з №1 по № 9 (групи приміщень №144) (літ А), вартістю 80 500,00 грн., загальною площею 193,70 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 1 (літ. А) є Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСИМАКАР" державну реєстрацію проведено 06.04.2015 р. за номером 20527914; нежитлових приміщень з №1 по №28 (групи приміщень № 142) (літ. А), вартістю 269 500,00 грн., загальною площею 673,80 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 1 (літ. А) власником є Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОМАКС" державну реєстрацію проведено 06.04.2015 р. за номером 20526930.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 22.03.2013 р. укладеного між Приватним підприємством "Єлизавета-ІІ" та Приватним підприємством "КОМ. ПІДПРИЄМСТВО - "ДВІР", а також витребування нерухомого майна - нежитлових приміщень з №1 по № 9 (групи приміщень №144) (літ А), вартістю 80 500,00 грн., загальною площею 193,70 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 1 (літ. А), з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСИМАКАР" на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради та витребування нерухомого майна - нежитлових приміщень з №1 по №28 (групи приміщень № 142) (літ. А), вартістю 269 500,00 грн., загальною площею 662,60 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 1 (літ. А), з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМАКС" на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Предметом вказаного договору є нежитлові приміщення №1 по №9 (групи приміщень №144) з №1 по №28 (групи приміщень №142) (літ.А), загальною площею 856,30 кв.м., які розташовані адресою: м. Київ, провулок Руднєва, будинок 1 (літ. А) та, відповідно у разі задоволення позову у даній справі та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.03.2013 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСИМАКАР" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОМАКС" не матимуть майнових прав на вказане нерухоме майно, а державна реєстрація права власності на нього підлягатиме скасуванню у встановленому законом порядку.

При цьому, суд враховує, що у даному випадку Київська місцева прокуратура №2 зазначає, що відповідачами здійснено протиправне відчуження об'єкта приватизації, поза волевиявленням територіальної громади міста Києва, яка є власником нежитлових приміщень з №1 по №9 (групи приміщень №144) з №1 по №28 (групи приміщень №142), загальною площею 856,30 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 1 (літ. А) на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2008 р. серія САС №245699, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 08.10.2008 р., про що зроблено запис в реєстрову книгу №117 п-220 за реєстровим №7344-п, в той час як з матеріалів справи вбачається ризик відчуження вказаного майна.

Тож, за висновком суду, накладення арешту на вищевказане нерухоме майно є заходом, спрямованим на його збереження та гарантією реалізації судового рішення у даній справі - у разі задоволення позову.

При цьому, суд відзначає, що вищенаведений захід до забезпечення позову є адекватним по відношенню до заявлених позовних вимог та не може призвести до припинення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСИМАКАР" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМАКС".

Тож, з огляду на те, що нормами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість вжиття заходів забезпечення позову на будь-якій стадії провадження у справі, приймаючи до уваги, що із наданих прокурором документів та встановлених судом обставин вбачається ймовірність ускладнення виконання (реалізацію) рішення у даній справі у разі задоволення позову, беручи до уваги, що обраний прокурором захід до забезпечення позову, а саме: накладення арешту на нерухоме майно відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичну реалізацію (виконання) судового рішення, як правозахисного акту, в той час як невжиття такого заходу до забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості такої реалізації - у разі задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність накладення арешту на нежилі приміщення з №1 по №9 (групи приміщень №144) з №1 по №28 (групи приміщень №142), загальною площею 856,30 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 1 (літ. А).

Наразі, приймаючи до уваги збалансованість інтересів сторін, за висновками суду, вжиття вказаних заходів забезпечення пов'язано з предметом позовних вимог, є адекватним, розумним і співмірним заходом до забезпечення позову у розглядуваній справі та відповідає принципу забезпечення збалансованості інтересів відповідача та позивача, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва , -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Київської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на нежилі приміщення з №1 по № 9 (групи приміщень №144) (літ А), вартістю 80 500,00 грн., загальною площею 193,70 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 1 (літ. А), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "МАКСИМАКАР" (02088, м. Київ, вул. Леніна, буд.34, ідентифікаційний код 37447654).

3. Накласти арешт на нежитлові приміщення з №1 по №28 (групи приміщень № 142) (літ. А), вартістю 269 500,00 грн., загальною площею 662,60 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 1 (літ. А), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОМАКС" (02099, м. Київ, провулок Руднєва, буд.1, офіс 1, ідентифікаційний код 21516624).

Стягувач: Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141).

Боржники: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСИМАКАР" (02088, м. Київ, вул. Леніна, буд.34, ідентифікаційний код 37447654).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОМАКС" (02099, м. Київ, провулок Руднєва, буд.1, офіс 1, ідентифікаційний код 21516624)

Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку Закону України «Про виконавче провадження».

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і дійсна для пред'явлення до виконання до 08.06.2017 р.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому чинним законодавством України

Суддя Пригунова А.Б.