Рішення

від 13.06.2016 по справі 915/423/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року Справа № 915/423/16

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом ОСОБА_1 міськрайонного центру зайнятості, вул. Київська, 97, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 (код ЄДРПОУ 20907848)

до відповідача ОСОБА_2 національного аграрного університету, вул. Паризької комуни, 9, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 00497213)

в особі ОСОБА_1 коледжу ОСОБА_2 національного аграрного університету, вул. Соборності, 100, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 (код ЄДРПОУ 26446489)

про стягнення зайво перерахованих коштів в сумі 53 549, 15 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 05-55/08 від 12.01.2016 року;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 21 від 19.05.2015 року.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 міськрайонний центр зайнятості звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 національного аграрного університету в особі ОСОБА_1 коледжу ОСОБА_2 національного аграрного університету про стягнення суми зайво перерахованих коштів у розмірі 53 549, 15 грн. за навчання 30 осіб на підставі ваучерів, у зв'язку з завищенням розміру вартості навчання.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.04.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 26.04.2016 року.

В судовому засіданні 26.04.2016 року оголошувалась перерва до 31.05.2016 року.

У зв'язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. у відпустці, розгляд справи № 915/423/16, призначений на 31.05.2016 року, не відбувся.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.06.2016 року розгляд справи призначено в судовому засіданні на 13.06.2016 року.

В судовому засіданні 13.06.2016 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

У квітні 2015 року в ході ревізії, яку проводила Державна фінансова інспекція Миколаївської області щодо використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у ОСОБА_1 міськрайонному центрі зайнятості за період з 01 жовтня 2011 року по 31 січня 2015 року, було встановлено, що з боку відповідача має місце порушення під час складання розрахунку вартості навчання в частині визначення розміру суми зносу визначених основних засобів, що призвело до необґрунтованого завищення вартості навчання 30 осіб за ваучерами за спеціальністю 5.08010102 "Землевпорядкування" у 2013 - 2014 роках на загальну суму 53 549, 15 грн. (розрахунок наведений у довідці зустрічної звірки Державної фінансової інспекції в Миколаївській області від 23 березня 2015 року № 02-23/22).

Із посиланням на вищевикладене, приписи ст. 1212 ЦК України, ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Порядок видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 207, позивач просив суд позов задовольнити повістю.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у письмовому відзиві на позов (арк. 26-32), та просив суд в позові відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив наступне.

Законом передбачено право навчального закладу встановлювати розмір плати за навчання (ст. 61 Закону України "Про освіту", ст. 73 Закону України "Про вищу освіту").

Розрахунок кошторису витрат на професійне навчання за ваучерами складено відповідачем враховуючи вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228 та наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 23.07.2010 року № 736/902/758.

Встановлення вартості платної освітньої послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних з її наданням. Витрати на навчання всі зазначені у кошторисі. Договори про навчання були підписані сторонами та недійсними або розірваними не були визнані.

Тобто, між коледжем та особами, які отримали ваучери, були встановлені договірні відносини: коледж взяв на себе зобов'язання здійснити навчання цих осіб, а вони в свою чергу, своєчасно вносити плату за отриману освітню послугу в розмірах та у строки, що встановлені договором.

Розрахунок фактичного зносу визначеного обладнання здійснено з урахуванням фактичної кількості студентів, які зараховані на навчання за спеціальністю «Землевпорядкування».

Згідно Довідки зустрічної звірки у ОСОБА_1 коледжі Державної фінансової інспекції у Миколаївській області не враховано той факт, що загальна кількість студентів на денному та заочному відділеннях значно менше ліцензованого обсягу. Виходячи з цього, головним державним фінансовим інспектором невірно проведено розрахунок суми зносу основних засобів на обладнання, яке використовується при навчанні за спеціальністю «Землевпорядкування».

Крім того, взято завищений прогнозований обсяг кількості студентів на 2015-2017 роки (навчання студентів, прийнятих на навчання за ваучерами).

Відповідно до Порядку № 207 навчальний заклад може диференціювати розмір плати за надання платної освітньої послуги виходячи з ліцензованого обсягу, співвідношення попиту та пропозиції за конкретними напрямами (спеціальностями і навчання на державному (регіональному) ринку освітніх послуг.

Враховуючи вищезазначене та керуючись Конституцією України, ст. 61 Закону України «Про освіту», ст. 73 Закону України «Про вищу освіту», Порядком надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженим наказом від 23.07.2010 року № 736/902/758 Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України, Порядком видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2013 року № 207, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», відповідач просив суд в позові відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 міськрайонний центр зайнятості є державним органом та здійснює свою діяльність на підставі Законів України «Про зайнятість населення» та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та чинного законодавства, яке регулює ці правовідносини.

З метою реалізації державної соціальної політики зайнятості ОСОБА_1 міськрайонний центр зайнятості (далі - МРЦЗ) здійснює видачу ваучерів особам старше 45 років, страховий стаж яких становить не менш як 15 років, до досягнення встановленого статтею 26 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» пенсійного віку з метою підтримання їх конкурентоспроможності на ринку праці, у відповідності з Порядком видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 207 (далі - Порядок).

Порядок визначає механізм видачі Київським та Севастопольським міськими, районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості (далі - центри зайнятості) особам ваучерів для підтримання їх конкурентоспроможності на ринку праці (далі - ваучери).

Відповідно до п. 5 Порядку вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання і не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на момент прийняття рішення про його видачу.

У разі коли вартість навчання в навчальному закладі перевищує максимальну вартість ваучера, особа або роботодавець можуть здійснити оплату різниці вартості навчання.

Відповідно до п. 12 Порядку навчальний заклад протягом п'яти робочих днів після укладення договору про навчання подає центру зайнятості, який видав ваучер, завірену належним чином копію такого договору, розрахунок вартості витрат на навчання, відомості про рахунок навчального закладу для оплати вартості навчання із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, копію ліцензії на провадження діяльності з надання освітніх послуг, свідоцтво про атестацію або сертифікат про акредитацію навчального закладу, відривну частину ваучера з відміткою про прийняття на навчання.

Відповідно до п. 13, 14 Порядку відповідальність за обґрунтованість вартості навчання і достовірність інформації про навчання особи, що подається центру зайнятості, покладається на навчальний заклад.

Навчальний заклад інформує центр зайнятості, що видав ваучер, про виконання особою умов договору про навчання, зокрема відвідування занять і виконання навчальної програми щомісяця (у разі навчання за денною та вечірньою формою) і після закінчення екзаменаційної сесії (у разі навчання за заочною, дистанційною, екстернатною формою).

Центр зайнятості здійснює протягом 10 робочих днів з дня надходження документів, зазначених у пункті 12 цього Порядку, оплату навчання та проводить протягом 30 календарних днів після отримання навчальним закладом коштів звірення взаєморозрахунків з ним.

Відповідно до п. 18 Порядку оплата ваучерів здійснюється Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в межах видатків, передбачених на цю мету у бюджеті Фонду на відповідний рік.

Протягом 2013 - 2014 років ОСОБА_1 МРЦЗ направив на навчання на підставі ваучерів за спеціальністю 5.08010102 "Землевпорядкування" до ОСОБА_1 коледжу ОСОБА_2 національного аграрного університету (далі - ОСОБА_5) 30 осіб, в тому числі: 25 осіб в 2013 році та 5 осіб у 2014 році.

Вартість навчання за весь його період (2 роки 10 місяців), згідно з розробленим та затвердженим відповідачем розрахунком на одну особу (арк. 10, 12), складала:

- у 2013 році - 7 800, 00 (сім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок;

- у 2014 році - 9 000, 00 (дев'ять тисяч) гривень 00 копійок.

На підставі вищевказаних розрахунків ОСОБА_1 МРЦЗ перерахував на рахунок ОСОБА_5 240 000, 00 грн., в тому числі: в 2013 році - 195 000, 00 грн. та в 2014 році - 45 000, 00 грн., в рахунок оплати ваучерів виданих 30 особам для проходження навчання. Згідно з актами звірок, складеними представниками ОСОБА_1 МРЦЗ та ОСОБА_5, у 2013 та 2014 роках заборгованість по оплаті ваучерів відсутня (арк. 11, 13).

В квітні 2015 року в ході ревізії, яку проводила Державна фінансова інспекція Миколаївської області щодо використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у ОСОБА_1 міськрайонному центрі зайнятості за період з 01 жовтня 2011 року по 31 січня 2015 року, було встановлено, що з боку відповідача ОСОБА_5 має місце порушення під час складання розрахунку вартості навчання в частині визначення розміру суми зносу визначених основних засобів, що призвело до необґрунтованого завищення вартості навчання 30 осіб за ваучерами за спеціальністю 5.08010102 "Землевпорядкування" у 2013 - 2014 роках на загальну суму 53 549, 15 грн. (Акт ревізії № 14-24/17 від 10.04.2015 року) (арк. 14-15).

Державною фінансовою інспекцією Миколаївської області також було проведено зустрічну звірку у ОСОБА_1 коледжі ОСОБА_2 національного аграрного університету з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу та якості операцій та розрахунків з ОСОБА_1 МРЦЗ за період з з 01 жовтня 2011 року по 31 січня 2015 року, про що складено Довідку № 02-23/22 від 23.03.2015 року (арк. 16-19).

Так, Державною фінансовою інспекцією Миколаївської області під час проведення ревізії встановлено наступне.

За наданим до зустрічної звірки розрахунком до кошторису витрат на навчання одного студента, затвердженим директором ОСОБА_5 ОСОБА_6, включено витрати на амортизацію у сумі 1 815, 00 гривень. Згідно наданого пояснення в. о. головного бухгалтера ОСОБА_7 (арк. 20) за п. 3 амортизація враховано знос основних засобів при роботі на обладнанні, а саме: Невелір НИ-3, теодоліт ТЗОП4, лазерна рулетка DISTO А6 та Мензула, яке використовується при навчанні за спеціальністю «Землевпорядкування».

Згідно з наданими до пояснення в.о. головного бухгалтера ОСОБА_5 ОСОБА_7 відомостей нарахування зносу основних засобів фактичний знос вищезазначених основних засобів за 2013 рік склав - 1 515, 00 грн., за 2014 рік - 1 137, 00 грн. відповідно до відомостей зносу.

Відповідно кошторисів до договорів за 2013 та 2014 роки загальна сума витрат на амортизацію склала - 54 450, 00 грн. (1 815, 00 грн. х 30), в т.ч.: за договорами 2013 року - 45 375, 00 грн. (1 815, 00 грн. х 25), за договорами 2014 року - 9 075, 00 грн. (1 815, 00 грн. х 5).

Проведеним розрахунком зносу відповідних засобів (а саме: Нівелір НИ-3, теодоліт ТЗОП4, лазерна рулетка DISTO А6 та Мензула) на 2015, 2016 та 2017 рік суми зносу складуть відповідно 853, 00 грн., 640, 00 грн. та 480, 00 грн.

З урахуванням наданих до зустрічної звірки відомостей нарахування зносу основних засобів розрахований фактичний знос визначеного обладнання та кількості студентів, які зараховані на навчання за спеціальністю «Землевпорядкування» за заочною формою навчання в кількості 43 особи, в т.ч. у 2013 році - 27 осіб, у 2014 році - 16 осіб та за денною формою навчання з ліцензійним обсягом на рік - 50 осіб, сума зносу основних засобів визначеного обладнання на навчання одного студента за договорами, укладеними з 01.09.2013 року по 30.06.2016 року розрахунково складає - 31,00 грн.

Розрахунок суми зносу визначених основних засобів, врахований в кошторисі витрат на навчання одного студента за договорами, укладеними у 2014 році зі строком навчання 2 роки і 10 місяців за період навчання з 15.09.2014 року по 30.06.2017 року розрахунково складає - 25,17 грн.

Таким чином, за результатами зустрічної звірки у ОСОБА_1 коледжі ОСОБА_2 аграрного національного університету, до якого зараховано на навчання 30 осіб на підставі ваучерів, встановлено завищення вартості навчання внаслідок необґрунтованого включення до кошторису витрат на навчання суми амортизації у завищеному розмірі, що призвело до незаконних видатків ОСОБА_1 МРЦЗ на загальну суму 53 549, 15 грн. (54 450, 00 грн. (1 815, 00 грн. х 30 дог.) - 900, 85 грн. (25 дог. х 31,00 грн. + 5 дог. х 25, 17 грн.), що є порушенням п. 13 Порядку № 207.

Тобто, фактична сума зносу основних засобів на обладнання, яке використовується при навчанні за спеціальністю «Землевпорядкування», а саме: Невелір НИ-3, теодоліт ТЗОП4, лазерна рулетка DISTO А6 та Мензула розподіляється на всіх студентів не залежно від форми навчання, курсу та за який рахунок проводиться оплата за навчання.

Таким чином, внаслідок завищення ОСОБА_1 коледжем вартості навчання за ваучерами ОСОБА_1 МРЦЗ зайво перераховано кошти в сумі 53 549, 15 грн.

Позивач ОСОБА_1 МРЦЗ звернувся до відповідача ОСОБА_1 коледжу ОСОБА_2 аграрного національного університету з претензією про повернення коштів в сумі 53 549, 15 грн. (арк. 23). Однак, кошти в розмірі 53 549, 15 грн. відповідачем ОСОБА_1 коледжом не були повернуті.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог, оскільки матеріалами Державної фінансової інспекції Миколаївської області встановлено факт необґрунтованого включення суми амортизації до кошторису витрат за навчання за ваучерами. Суду не подано доказів судового оскарження акту перевірки (ревізії) та/або дій контролюючих органів, вчинених під час перевірки (ревізії).

Як вказано вище, відповідно до п. 13 Порядку № 207 відповідальність за обґрунтованість вартості навчання і достовірність інформації про навчання особи, що подається центру зайнятості, покладається на навчальний заклад.

Таким чином, завищення вартості навчання шляхом необґрунтованого включення до кошторису витрат на навчання суми амортизації у завищеному розмірі призвело до незаконних видатків ОСОБА_1 МРЦЗ на загальну суму 53 549, 15 грн.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Отже, позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підтвердженими належними доказами. Позов підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 національного аграрного університету, вул. Паризької комуни, 9, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 00497213) в особі ОСОБА_1 коледжу ОСОБА_2 національного аграрного університету, вул. Соборності, 100, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 (код ЄДРПОУ 26446489) на користь позивача ОСОБА_1 міськрайонного центру зайнятості, вул. Київська, 97, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 (код ЄДРПОУ 20907848) на р/р № 37171001000515 в ГУДКСУ Миколаївської області, МФО 826013:

- 53 549, 15 грн. (п'ятдесят три тисячі п'ятсот сорок дев'ять грн. 15 коп.) - зайво перерахованих коштів;

- 1 378, 00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 21.06.2016 року

Суддя Е.М. Олейняш