ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15.06.2016 Справа № 920/491/16 Господарський суд Сумської області у складі судді Зражевського Ю.О., розглянув матеріали справи № 920/491/16
за позовом: Сумського державного університету, м. Суми
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«НОДИСВ» , м. Суми
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми
про стягнення 105334, 89 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 06/01-05/2804 від 10.07.2015
від відповідача: не з'явився
третя особа: ОСОБА_2, довіреність № 52 від 17.05.2016
При секретарі судового засідання Завалій Г.В.
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати по Договору оренди державного майна № 2090 від 23.07.2014 у розмірі 60133,05 грн., пеню за порушення строків сплати орендної плати у сумі 24003,56 грн., 6013,30 грн. штрафу за порушення строків сплати орендної плати понад 3 місяці, та 15184,98 грн збитків, завданих позивачу внаслідок понесення ним додаткових витрат, а всього 105334,89 грн.
14.06.2016 до господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення №05.03-05/2439 від 14.06.2016.
У судове засідання 15.06.2016 представник третьої особи подав пояснення з обґрунтуванням своєї позиції стосовно обставин, викладених у позові.
У судовому засіданні 15.6.2016 представник позивача підтримував заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання 15.06.2016 не з'явився, відзив на позовну заяву вдруге не подав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвали господарського суду від 07.06.2016 за адресою, тотожній адресі, вказаній у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо місцезнаходження юридичної особи - ТОВ «Нодис» (вул. Реміснична, буд. 35-2, м. Суми, 40004).
За змістом статті 64 ГПК, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
До повноважень господарських судів не відноситься з'ясування фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
ВСТАНОВИВ:
23.07.2014 між сторонами був укладений Договір оренди державного майна № 2090, за умовами якого орендодавець (третя особа) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - комплекс будівель та споруд для зберігання транспортних засобів на 180 машино-місць (майно), за адресою: м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, що перебуває на балансі Сумського державного університету (балансоутримувача, позивача). Майно передається в оренду з метою розміщення стоянки для автомобілів.
Відповідно до п.2.1 Договору відповідач (орендар) вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна між балансоутримувачем та орендарем. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на балансоутримувача (пункт 2.4 договору).
Пунктом 7.1 договору визначено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується балансоутримувачем та орендарем, одночасно з цим договором.
Як свідчать матеріали справи, балансоутримувач (позивач) передав відповідачу майно, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передавання майна від 23.07.2014 року, підписаним сторонами та скріпленим їх печатками.
Відповідно до пункту 3.1 Договору, орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2014 року - 21060,00 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2014 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень, червень та липень місяці 2014 року.
У відповідності до пункту 3.2 Договору, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному законодавством. Пунктом 3.3 Договору визначено, що орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
У пункті 3.6 Договору сторони передбачили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу (позивачу) у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, відповідно до пропорцій розподілу установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Пунктом 5.3 договору орендаря зобов'язано своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до Державного бюджету та балансоутримувачу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання по Договору з оплати орендної плати виконував неналежним чином, у зв'язку з чим, за останнім за період квітень - червень 2015 утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 60133,05 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 05.02.2015 , залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 у справі № 920/2048/14 за позовом заступника прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по сумській області до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодис», за участю третьої особи - Сумський державний університет розірвано Договір оренди державного майна від 23.07.2014 № 20090 про оренду державного майна та зобов'язано відповідача повернути балансоутримувачу - Сумському державному університету орендоване за договором оренди від 23.07.2014 № 2090 майно шляхом підписання акту приймання-передавання.
На виконання рішення господарського суду від 05.02.2015 та постанови Харківського апеляційного господарського суду по справі № 920/2048/14 комісією, утвореною Сумським державним університетом, 11.06.2015 здійснено огляд та інвентаризацію майна, що знаходилось в оренді ТОВ «Нодис» за Договром №2090 від 23.07.2014 та попередньо узгоджено з його представниками дату приймання-передачі майна. В обумовлений строк (15.06.2015) представник орендаря для підписання зазначеного акту не прибув, а комісія встановила, що відповідач станом на 15.06.2015 звільнив орендоване майно та на його території не перебуває Акт та наказ додаються).
Відповідно до п.3.11 Договору у разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.
Беручи до уваги зазначене, а також те, що орендар фактично використовував майно і після розірвання договору, включно до дати прийняття балансоутримувачем майна 15.06.2015 комісійно, розрахунок заборгованості відповідача з орендної плати здійснено починаючи з квітня 2015 (з урахуванням стягнутих за рішенням господарського суду Сумської області у справі №920/39/15 сум заборгованості по березень2015 включно) до 15.06.2015 включно.
Отже, у відповідача по Договору оренди державного майна №2090 від 23.07.2014 утворилась заборгованість з орендної плати за період - квітня по червень 2015 року, яка становить 60133,05 грн.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до вищезазначеного, орендар (відповідач) зобов'язаний своєчасно вносити оренду плату та у повному обсязі, згідно з умовами укладеного між сторонами договору.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач на адресу відповідача надсилав претензію № 05.03/06-05/4837 від 10.12.2015 з вимогою сплатити заборгованість по договору № 2090 від 23.07.2014, в тому числі, заборгованість по орендній платі за квітень-червень 2015 у розмірі 60133,05. Проте, дана претензія залишилась без відповіді та задоволення відповідача.
Отже, відповідач в порушення умов договору оренди державного майна № 2090 від 23.07.2014 року та вищевказаних правових норм не сплачував орендну плату, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача як балансоутримувача орендованого майна.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Позивачем підтверджено факт, що майно правомірно знаходиться у нього на балансі, про що свідчать відповідні докази, зокрема, копія державного акту на право постійного користування землею та копія плану зовнішніх меж землекористування.
Враховуючи наведені обставини, беручи до уваги те, що факт несплати відповідачем орендної плати позивачеві за період з квітня 2015 року по червень 2015 року повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідач, в свою чергу, доказів оплати заборгованості не подав, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі у розмірі 60133,05 грн. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Пунктом 5.11 договору оренди державного майна № 2090 від 23.07.2014 передбачено обов'язок відповідача нести витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Крім цього, відповідач був зобов'язаний протягом п'ятнадцяти робочих днів після підписання зазначеного договору укласти з позивачем (балансоутримувачем) договір про відшкодування його витрат на утримання орендованого майна, надання комунальних послуг та компенсацію податку на землю.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач під час оренди майна користувався електричною, що поставлялася мережами позивача на територію орендованого майна, про що відображено в рахунках (автостоянка вул. Р. Корсакова,2)
Позивачем листом № 06.03/06-05/4449 направлявся на адресу відповідача проект договору про відшкодування його витрат на утримання орендованого майна, надання комунальних послуг орендарю (відповідачу) та компенсацію податку на землю, але відповідач жодних заходів, спрямованих на виконання наведених зобов'язань за договором оренди державного майна № 2090 від 23.07.2014 не вжив.
Враховуючи те, що відповідачу було відомо про компенсаційні засади користування майном, оскільки останні передбачено п.5.11 Договору, беручи до уваги те, відповідач протягом періоду з квітня 2014 року по червень 2015 року (з квітня 2015 до дати прийняття балансоутримувачем майна 15.06.2015 комісійно), користувався орендованим майном, енергоносіями, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків, завданих позивачеві внаслідок безпідставного користування енергоносіями та несплатою земельного податку за період з квітня по червень 2015 року в сумі 15184,98 грн. є правомірними, обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до статті 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому договором.
Відповідно до статті 29 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
Пунктом 3.8 договору встановлено, що якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.
Пунктом 3.7 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована невчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, пеня встановлена сторонами у договорі, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 24003,56 грн. за період 15.05.2015 по 15.07.2015 є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Простроченою понад три місяці є заборгованість відповідача за період з квітня 2015 року по червень 2015 року в загальній сумі 60133,05 грн., а відтак позовні вимоги позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 10 % від простроченої понад три місяці заборгованості, що складають 6013,30 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1580,02 грн. витрат по сплаті судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«НОДИСВ» (40004, м. Суми, вул. реміснича, буд. 35-2, ідентифікаційний код 37845888) на користь Сумського державного університету (40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, буд. 2, ідентифікаційний код 05408289) заборгованість з орендної плати в сумі 60133,05 грн ., збитки в сумі 15184,98 грн. , пеню в сумі 24002,56 грн. , 10 % штрафу від суми простроченої понад три місяці заборгованості з орендної плати в сумі 6013,30 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1580,02 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складене 21.06.2016.
Суддя ОСОБА_3
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2016 |
Оприлюднено | 29.06.2016 |
Номер документу | 58464903 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Зражевський Юрій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні