Постанова

від 15.06.2016 по справі 922/190/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2016 р. Справа № 922/190/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І. , суддя Плахов О.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 - на підставі довіреності від 18.12.2015р.;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - не з'явився;

3-го відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засідання у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків (вх.№ 1474 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2016р. у справі №922/190/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ,

до 1-го відповідача: ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків,

до 2-го відповідача: ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків,

до 3-го відповідача: ТОВ "ТБ "Слобожанка", м. Дніпропетровськ,

про визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.04.2016р. у справі №922/190/16 (суддя Ємельянова О.О.) позовні вимоги задоволено частково; визнано недійним з моменту його укладення договір оренди нежитлового приміщення, площею 81,4кв.м., розташованого у місті Харкові по проспекту Леніна, буд.9, за номером 6/2015 від 30.03.2015р., укладений між першим та третім відповідачами; залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України позов в частині визнання недійним договору оренди нежитлового приміщення, площею 81,4кв.м., розташованого у місті Харкові по проспекту Леніна, буд.9, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 з моменту його укладення; стягнуто з 3-го відповідача на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 1 378,00грн. судового збору.

Рішення суду з посиланням на положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 9, 12 Закону України "Про іпотеку" мотивовано тим, що 3-й відповідач не отримав письмової згоди від Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на передачу в оренду частини предмету іпотеки, що і стало підставою для визнання недійсним з моменту його укладення договору оренди № 6/2015 від 30.03.2015р. між першим та третім відповідачами; проте, оскільки в матеріалах справи відсутній договір оренди нежитлового приміщення, площею 81,4кв.м., розташованого у місті Харкові по проспекту Леніна, буд.9, укладений між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, на виконання вимог ухвал суду сторонами його надано не було, позовні вимоги в цій частині було залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

ОСОБА_2 особа-підприємець ОСОБА_3 з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2016р. у справі №922/190/16 в частині визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, площею 81,4кв.м., розташованого у місті Харкові по проспекту Леніна, буд.9, за номером 6/2015 від 30.03.2015р. з моменту його укладення та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в частині визнання недійсним Договору оренди нежитлового приміщення, площею 81,4кв.м., розташованого у місті Харкові по проспекту Леніна, буд.9, за номером 6/2015 від 30.03.2015р., з моменту його укладення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскільки 3-й відповідач є власником нежитлових приміщень площею 81,4кв.м., розташованих у місті Харкові по проспекту Леніна, буд.9, то у відповідності до приписів Цивільного кодексу України має право володіти, користуватись, розпоряджатись своїм майном на власний розсуд та має вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, зокрема передавати вказане нерухоме майно в оренду. Також, зазначає, що при укладенні оспорюваного договору, не був повідомлений про те, що нежитлове приміщення, яке було передано в оренду, перебуває в іпотеці Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2016р. у справі №922/190/16 прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд скарги призначено на 15.06.2016р.

15.06.2016р. позивачем було подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№6167), в якому просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3 відмовити, рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2016р. у справі №922/190/16 залишити без змін.

15.06.2016р. ліквідатором 3-го відповідача ОСОБА_5 було подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №6172), в якому зазначає, що в провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа №904/7099/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ "Слобожанка" в порядку статті 95 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2015р. ліквідатором ТОВ "ТБ" Слобожанка" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5 Також, просить розглядати справу без участі його представника, у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3 відмовити, рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2016р. у справі №922/190/16 залишити без змін.

У судове засідання 15.06.2016р. апелянт не з'явився, уповноваженого представника не направив, через канцелярію суду надав клопотання (вх. №6174 від 15.06.2016р.), в якому просить суд відкласти розгляд справи через погіршення здоров'я та неможливість направлення до судового засідання уповноваженого представника.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 15.06.2016р. представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги 1-го відповідача, вважає рішення господарського суду першої інстанції цілком обґрунтованим та законним та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача висловив заперечення щодо заявленого клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши думку представників позивача та розглянувши заявлене клопотання, судова колегія дійшла висновку про його відхилення з наступних підстав.

Як вбачається із заявленого клопотання, апелянтом не надано доказів на підтвердження неможливості особистої явки в судове засідання.

Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Враховуючи вищевикладене та матеріали справи, колегія суддів зазначає, що неявка ОСОБА_2 особі - підприємця ОСОБА_3 не перешкоджає розгляду справи, апелянтом свої доводи викладено в апеляційній скарзі, у разі необхідності апелянт мав можливість надати додаткові письмові пояснення поштою.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що представники сторін про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином (т.1 а.с.97-99), а також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка" (іпотекодавець) (надалі - ТОВ "ТБ "Слобожанка") було укладено іпотечний договір № 805/15/08.1/11-137 (т. 1 а.с. 15-23) (надалі - договір іпотеки), з наступними змінами та доповненнями (договір №1 від 07.12.2011р. про внесення змін до іпотечного договору № 805/15/08.1/11-137 від 08.09.2011р. (т.1 а.с.22-23), договір №2 від 23.11.2012р. про внесення змін до іпотечного договору № 805/15/08.1/11-137 від 08.09.2011р. (т.1 а.с.24-25), договір №3 від 04.06.2013р. про внесення змін до іпотечного договору № 805/15/08.1/11-137 від 08.09.2011р. (т.1 а.с.26-27), договір №4 від 28.10.2013р. про внесення змін до іпотечного договору № 805/15/08.1/11-137 від 08.09.2011р. (т.1 а.с.28-29), договір №5 від 19.11.2014р. про внесення змін до іпотечного договору № 805/15/08.1/11-137 від 08.09.2011р. (т.1 а.с.30-31).

Відповідно до пункту 1.1. договору іпотеки, іпотекодавець передає іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором мультивалютової відновлюваної кредитної лінії № 805/6/18/6-074 від 27.06.2006р., укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, надалі за текстом - "Основне зобов'язання", наступне нерухоме майно:

1.1.1. в наступну іпотеку нежитлові приміщення цокольного поверху №№ 52', 53', площею 40,3 кв.м. та приміщення першого поверху №№ 48',49', площею 41,1 кв.м. загальною площею 81,4 кв.м., в літ."А"'-5", що знаходяться за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 9 (дев'ять) та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2007р. у справі № 29/395-07, вх. № 9042/5-29, зареєстрованого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 22.08.2007р. за іпотекодавцем на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майна № 15672977, реєстраційний номер № 20017303, номер запису: 3359 в книзі: 1.

1.1.1.1. земельна ділянка загальною площею 0,0125 га, на якій розташовані нежитлові приміщення, визначені в пункті 1.1.1., знаходиться в оренді у іпотекодавця відповідно до договору оренди землі від 13.07.2004р., зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства В«Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсахВ» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) 13.07.2004р. за №63113/04, кадастровий номер № 6310136300:06:002:0013 (ділянка № 1 - 0.0107га), кадастровий номер № 6310136300:06:002:0015 (ділянка № 2 - 0,0018га), та додаткової угоди від 25.06.2010р., зареєстрованої у Харківській регіональній філії Державного підприємства В«Центр державного земельного кадаструВ» в Державному реєстрі земель 03.03.2011р. за № 631010004000049.

Згідно пункту 1.2. договору іпотеки, іпотека за цим договором поширюється на всі поліпшення та/або переобладнання предмета іпотеки, що можуть бути здійснені іпотекодавцем або третіми особами (орендарями тощо) після укладення цього договору.

Пунктом 1.13. договору іпотеки сторони погодили, що предмет іпотеки залишається у користуванні та володінні іпотекодавця відповідно до його функціонального призначення та технічних можливостей.

Обтяження предмета іпотеки за цим договором підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому чинним законодавством України. Внесення плати за державну реєстрацію обтяження предмета іпотеки іпотекою за цим договором здійснюється за рахунок іпотекодавця (пункт 1.15 договору іпотеки).

Відповідно до пункту 2.1.1. договору іпотеки, іпотекодавець зобов'язаний надавати іпотекодержателю можливість перевірки стану і правильності використання предмета іпотеки, надавати йому відповідні документи за першою вимогою.

Пунктом 2.1.4. договору іпотеки, сторони погодили, що без письмової згоди іпотекодержателя не відчужувати предмет іпотеки, а також не передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Відповідно до пункту 2.1.5. договору іпотеки, іпотекодавець зобов'язаний не пізніше наступного дня після настання змін надавати іпотекодержателю відомості про будь-які зміни, що відбулись чи відбуваються з предметом іпотеки, в тому числі про зазіхання на нього з боку третіх осіб.

Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов'язання. Дія цього договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про іпотеку" (пункт 6.3. договору іпотеки).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2015р. між ТОВ "ТБ "Слобожанка" (орендодавець) та ОСОБА_2 особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 6/2015 (т. 1 а.с. 68-72) (надалі - договір оренди).

Відповідно до пункту 1.1. договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, площею 81,4 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 9 (в подальшому "об'єкт оренди"). План схема об'єкта оренди - додаток № 1 до договору.

Орендодавець є власником об'єкта оренди. Право власності об'єкта оренди належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.08.2004р. на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 03.08.2007р. у справі № 29/395-07 (пункт 1.2. договору оренди).

Відповідно до пункту 1.3. договору оренди, передача приміщення в оренду і повернення з оренди оформлюється двохстороннім актом.

Пунктом 1.4. договору оренди встановлено, що орендар вступає у володіння та користування об'єкту оренди з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання пункту 1.4 договору, 01.04.2015р. ТОВ "ТБ "Слобожанка" (орендодавець) та ОСОБА_2 особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) було підписано акт приймання - передачі нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у платне тимчасове користування нежитлове приміщення розташоване за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 9, площею 81, 4 кв.м (т. 1 а.с. 73).

Відповідно до пункту 4.10 договору оренди, орендар має право передавати об'єкт оренди в подальшу оренду з письмової згоди орендодавця.

Згідно пункту 8.1. договору оренди, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення терміну оренди, а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання. Термін оренди за цим договором встановлюється з 01.04.2015р. по 31.03.2017р. Сторони мають право продовжити термін дії даного договору шляхом підписання додаткової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання пункту 2.1.1. договору іпотеки, 07.10.2015р. під час проведення перевірки, представником Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) ОСОБА_6 та ліквідатором ТОВ "ТБ "Слобожанка" ОСОБА_5 (іпотекодавець) було встановлено, що частина предмету іпотеки, а саме: нежитлове приміщення, площею 81,4 кв. м., розташоване у місті Харкові по проспекту Леніна, 9 використовується фізичною особо-підприємцем ОСОБА_4, про що було складено акт перевірки предмету іпотеки (т. 1 а.с. 74).

Враховуючи вищенаведені обставини, 21.01.2016р. Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до 1-го відповідача ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3, 2-го відповідача ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, площею 81,4 кв.м., розташованого у місті Харкові по проспекту Леніна, буд. 9, за номером 6/2015 від 30.03.2015р., укладеного між ТОВ "ТБ "Слобожанка" та ОСОБА_2 особою - підприємцем ОСОБА_3 з моменту його укладення; визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, площею 81,4 кв.м., розташованого у місті Харкові по проспекту Леніна, буд. 9, укладеного між ОСОБА_2 особою - підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 особою - підприємцем ОСОБА_4 з моменту його укладення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що укладаючи договір оренди, ТОВ "ТБ "Слобожанка" було передано в оренду ОСОБА_2 особі-підприємцю ОСОБА_3 частину предмету іпотеки за іпотечним договором, без згоди іпотекодержателя, як того вимагає частина 3 статті 12 Закону України В«Про іпотекуВ» .

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України, встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам , особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі , правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 та частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання його недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про іпотеку", іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).

Положеннями частини 3 статті 9 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку.

Частиною 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Крім того, як було зазначено вище, пунктом 2.1.4. договору іпотеки, ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "ТБ "Слобожанка" погодили, що без письмової згоди іпотекодержателя не відчужувати предмет іпотеки, а також не передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування (т. 1 а.с. 17).

Отже, виходячи із аналізу вказаних норм законодавства та умов іпотечного договору, передача в оренду ФОП ОСОБА_3 частини предмету іпотеки, а саме нежитлового приміщення, площею 81,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Харків, пр. Леніна, буд.9, могла бути лише за умови письмової згоди іпотекодержателя - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк".

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів письмової згоди позивача на передачу в оренду чи суборенду предмету іпотеки.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави недійсності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, згідно частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в момент укладення договору оренди №6/2015 від 30.03.2015р. ТОВ "ТБ "Слобожанка" не було додержано вимог встановлених статтями 9, 12 Закону України "Про іпотеку", а саме не було отримано згоди іпотекодержателя.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду Харківської області про наявність підстав, визначених статтями 203, 215 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 9, частиною 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку" для визнання недійсним з моменту укладення договору оренди № 6/2015 від 30.03.2015р. між ТОВ "ТБ "Слобожанка" та ОСОБА_2 особою-підприємцем ОСОБА_3.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, укладеного між ОСОБА_2 особою - підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 особою - підприємцем ОСОБА_4 з моменту його укладення, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, наданих позивачем документів в обґрунтуванням своїх вимог та заперечень було недостатньо для розгляду позовних вимог в частині визнання недійсним з моменту укладення договору оренди між ОСОБА_2 особою - підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 особою - підприємцем ОСОБА_4 - позивачем не було надано договір оренди укладений між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4

Ухвалами господарського суду Харківської області неодноразово було витребувано у 1-го та 2-го відповідачів оспорюваний договір оренди нежитлового приміщення, площею 81,4 кв.м., розташованого у місті Харкові по проспекту Леніна, буд. 9, укладений між ОСОБА_2 особою - підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 особою - підприємцем ОСОБА_4, однак 1-й та 2-й відповідачі вимог ухвал суду систематично не виконували.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутній оспорюваний договір між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського Харківської області про наявність підстав про залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання недійним договору оренди нежитлового приміщення, площею 81,4 кв.м., розташованого у місті Харкові по проспекту Леніна, буд. 9, укладеного між ОСОБА_2 особою - підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 особою - підприємцем ОСОБА_4 з моменту його укладення, на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія також не приймає доводи апелянта, що при укладенні оспорюваного договору, його не було повідомлено про перебування об'єкту оренди в іпотеці Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", оскільки зазначене не є підставою для задоволення апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2016р. у справі №922/190/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2016р. у справі №922/190/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 21 червня 2016р. (18, 19, 20 червня 2016р. - вихідні дні).

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Плахов О.В.