Ухвала

від 21.06.2016 по справі 344/2287/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/2287/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1277/2016

Категорія 25

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Васильковського В.М., Девляшевського В.А.

секретаря Мельник О.В.

з участю: представника ОСОБА_2- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ПП «Грессток», ПП «Фінвесткор», ТзДВ «СК «Традо» про визнання правочинів недійсними, стягнення сплачених коштів та моральної шкоди, за апеляційною скаргою генерального директора ТДВ «Страхова компанія «Традо» ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 06 травня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 06 травня 2016 року задоволено позов ОСОБА_2 до ПП «ГРЕССТОК», ПП «ФІНВЕСТКОР», ТзДВ «СК «ТРАДО» про визнання правочинів недійсними, стягнення сплачених коштів та моральної шкоди.

Визнано недійсним Договір № 070164 від 21.08.2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ПП «ФІНВЕСТКОР».

Визнано недійсним Договір № 070164 від 28.08.2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ПП «ГРЕССТОК».

Визнано недійсним Договір добровільного страхування від нещасних випадків № 007453 від 28.08.2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ТзДВ «СК «ТРАДО».

Стягнуто з ПП «ГРЕССТОК», код ЄДРПОУ 39211694, на користь ОСОБА_2, 7000,00 грн., сплачених згідно договорів № 070164 та № 070164 від 21.08.2014 р., 28.08.2014 р., укладених між ОСОБА_2 та ПП «ГРЕССТОК», ПП «ФІНВЕСТКОР» про надання безвідсоткової позики, надання інформаційно-консультаційних послуг.

Стягнуто з ТзДВ «СК «ТРАДО», на користь ОСОБА_2 3000,00 грн., сплачених згідно договору страхування від нещасних випадків № 007453 від 28.08.2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТзДВ «СК «ТРАДО».

Стягнуто з ПП «ГРЕССТОК», на користь ОСОБА_2 1000,00 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ПП «ГРЕССТОК», в спеціальний фонд Державного бюджету України - 800 грн. судового збору.

Стягнуто з ТзДВ «СК «ТРАДО» в спеціальний фонд Державного бюджету України - 300 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині задоволення вимог до ТзДВ «СК «ТРАДО», її генеральний директор - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції не надав правової оцінки оспорюваному договору добровільного страхування від нещасних випадків, який був укладений між позивачем та ТзДВ «СК «Традо», не проаналізував його предмет, істотні умови, права та зобов'язання сторін, порядок дострокового припинення.

Так між сторонами було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків. Подія, на випадок якої проводиться страхування, і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування, є нещасний випадок, який може призвести до смерті застрахованої особи. Висновок суду, про те, що укладений договір добровільного страхування від нещасних випадків є договором страхування життя, і на такий вид страхування у апелянта відсутні відповідні ліцензії вважає помилковим.

З цих підстав, рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог до ТзДВ «СК «Традо» апелянт просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги не визнав. Рішення суду вважає законним та обгрунтованим.

Представник ТзДВ «СК «Традо», будучи належно повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з'явився.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника позиваача, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 21 серпня 2014 року між ПП «Фінвесткор» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 070164 відповідно до пункту 1.1 статті 1 якого за цим Договором підприємство за згодою Учасника зобов'язується вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку № 1 до даного Договору, на підставі ст. 1046, 1048 Цивільного кодексу України та на умовах діяльності програми «Credit Invest», що міститься в Додатку № 2 до даного Договору, який є невід'ємною частиною цього договору, у тому числі: а) організовувати та проводити розподіл Фонду Учасників, здійснити надання безвідсоткової позики на користь Учасника за рахунок Фонду Учасників; б) надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені Сторонами у порядку та в строки, передбачені цим Договором та Додатками до нього.

28 серпня 2014 року між ОСОБА_2 та ПП «Грессток» було укладено Договір № 070164, відповідно до пункту 1.1 якого за цим Договором Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання за обумовлену плату надати інформаційні, консультаційні послуги та послуги з пошуку інформації.

Вартість плати за надання послуг Виконавця погоджена Сторонами і складала 7000,00 грн.

Згідно квитанцій від 21 серпня 2014 рок та 28 серпня 2014 року (а.с. 14, 16) ОСОБА_2 сплатила на рахунок отримувача ПП «ГРЕССТОК» 7 000,00 грн.

28 серпня 2014 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Традо» (Страховик) та ОСОБА_2 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування від нещасних випадків № 007453 (надалі - також «Договір № 007453 від 28.08.2014 р.»), за умовами якого Страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити згідно з чинним законодавством України страхову виплату Страхувальникові або Вигодонабувачеві в порядку і на умовах, визначених цим Договором та Правилами, а Страхувальник зобов'язується сплатити страховий платіж у визначений цим Договором строк та виконувати інші умови цього Договору.

Пунктом 2 Договору № 007453 від 28.08.2014 р. визначено об'єкт страхування, відповідно до змісту якого об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю Застрахованої особи. Застрахованою особою є Страхувальник.

Згідно з пунктом 3 Договору № 007453 від 28.08.2014 р. страховим ризиком (випадком) є смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, що стався під час дії Договору страхування; страхова сума - 100 000,00 грн.; страховий платіж - 3000,00 грн.

Як вбачається зі змісту квитанції від 28 серпня 2014 року (а.с. 15) ОСОБА_2 сплатила на рахунок отримувача ТзДВ «СК «ТРАДО» 3 000,00 грн.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини, які склалися між сторонами, мають ознаки тих, що регулюються Законом України "Про захист прав споживачів". За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 цього Закону нечесна підприємницька практика (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною, забороняється. Забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

ОСОБА_2 сплачувала кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на отримання безвідсоткової позики. ПП "Фінвесткор" без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на отримання безвідсоткового кредиту одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності програми "Credit Invest", тому спірні договори - це угода, яка порушує права ОСОБА_2, а діяльність ПП "Фінвесткор" з реалізації програми"Credit Invest" є такою, що вводить споживача в оману. Вчинений ПП "Фінвесткор" з ОСОБА_2 договір є нікчемним і до нього суд застосував наслідки недійсності нікчемного правочину.

Що стосується укладеного договору страхування від нещасних випадків, то такий на переконання суду першої інстанції було укладено ТзДВ «СК «Традо» без права здійснювати діяльність пов'язану із страхуванням життя.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору № 070164 від 28.08.2014 року ПП «Грессток» узяло на себе зобов'язання надати за обумовлену плату інформаційні, консультаційні послуги та послуги з пошуку інформації. На виконання умов цього договору ОСОБА_2 сплатила 7000 грн. В той же час за тим самим номером між ОСОБА_2 та ПП "Фінвесткор" укладено договір, за яким останнє зобов'язується вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики на умовах діяльності програми "Credit Invest".

Така діяльність є фінансовою послугою (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"). Водночас, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 цього Закону діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії. Крім того, 2 червня 2011 року статтю 4 цього Закону доповнено п. 11-1 (набув чинності з 08.01.2012 року), відповідно до якого діяльність із адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах віднесено до переліку фінансових послуг.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа (ч. 3 ст. 5 цього Закону).

Частина 2 ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачає, що здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

Статтею 227 ЦК України визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, прийшов до обґрунтованого висновку про визнання укладених договорів недійсними.

Що стосується укладеного між сторонами договору страхування від нещасних випадків № 007453 від 28.08.2014 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 546 ЦК України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 2.1.5 договору № 070164 від 21.08.2014 року ОСОБА_2 зобов'язувався укласти договори особистого страхування життя, здоров'я, працездатності та майнового страхування об'єкта застави зі страховою компанією на умовах, визначених у додатку № 2 до даного договору.

Як вбачається з п. 5.2 підпункту «є» додатку № 2 до договору № 070164 від 21.08.2014 року для отримання безвідсоткової позики ОСОБА_2 повинна була провести обов'язкове особисте страхування життя, здоров'я, працездатності.

Про те, що спірний договір страхування не є окремим цивільно-правовим договором, а є іншим видом забезпечення виконання зобов'язання, свідчить те, що відповідачі пов'язані між собою при покладенні на ОСОБА_2 обов'язку укласти ці договори саме на умовах ПП «Грессток» та ПП «Фінвесткор», необхідних для отримання безвідсоткової позики.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_2 уклала договір добровільного страхування від нещасного випадку виключно на виконання п. 2.1.5 договору № 070164 від 21.08.2014 року, укладеного нею з ПП «Фінвесткор», з метою забезпечення свого обов'язку щодо повернення позики, а недійсність основного зобов'язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу генерального директора ТДВ «Страхова компанія «Традо» ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 06 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

ОСОБА_5