Ухвала

від 01.06.2016 по справі 372/3486/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

01 червня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Коротуна В.М, Нагорняка В.А.,

Мазур Л.М., Писаної Т.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «База «Солнєчний луч», Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Солнєчний луч» про встановлення сервітуту, зобов'язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Солнєчний луч» до ОСОБА_4, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «База «Солнєчний луч», про стягнення коштів, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - на рішення апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «База «Солнєчний луч» (далі - ТОВ «База «Солнєчний луч»), Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Солнєчний луч» (далі - ОСББ «Солнєчний луч») про встановлення сервітуту, зобов'язання вчинити певні дії.

Позивачка вказувала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0185 га, кадастровий номер НОМЕР_1. Оскільки відповідачі чинять їй перешкоди для доступу до належної квартири та земельної ділянки просила:

- встановити на її користь постійний безоплатний земельний сервітут у вигляді права проїзду до належної їй земельної ділянки, що розташована АДРЕСА_1, за рахунок існуючої мережі проїздів на земельній ділянці, що належить ТОВ «База «Солнєчний луч»;

- зобов'язати TOB «База «Солнєчний луч», ОСББ «Солнєчний луч» не чинити перешкод ОСОБА_4 та членам її родини у здійсненні права проїзду або проходу до її земельної ділянки через існуючу мережу проїздів на земельній ділянці, що належить ТОВ «База «Солнєчний луч»;

- зобов'язати ОСББ «Солнєчний луч» за власний рахунок здійснити демонтаж шлагбауму на в'їзді на земельну ділянку.

ОСББ «Солнєчний луч» звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, в якому, посилаючись на ухилення останньої від укладення договору та виконання своїх зобов'язань щодо оплати житлово-комунальних послуг, просило стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСББ «Солнєчний луч» заборгованість за внесками на утримання та ремонт спільного майна в розмірі 12 538 грн 94 коп.; визнати укладеним договір між ОСОБА_4 та ОСББ «Солнєчний луч» про відносини власників житлових (нежитлових) приміщень та об'єднання.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 листопада 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Встановлено на користь ОСОБА_4 земельний сервітут щодо земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована по АДРЕСА_1 та належить ТОВ «База «Солнєчний луч», у вигляді права постійного безкоштовного проїзду до належної ОСОБА_4 земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована АДРЕСА_1, за рахунок існуючої мережі проїздів на земельній ділянці із кадастровим номером НОМЕР_2.

Зобов'язано ТОВ «База «Солнєчний луч» та ОСББ «Солнєчний луч» не чинити перешкод ОСОБА_4 у здійсненні права проїзду або проходу до належної їй земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована АДРЕСА_1, через існуючу мережу проїздів на земельній ділянці із кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована по АДРЕСА_1 та належить ТОВ «База «Солнєчний луч».

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Зустрічний позов ОСББ «Солнєчний луч» задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «База «Солнєчний луч» та ОСББ «Солнєчний луч» на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі по 243 грн 60 коп. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСББ «Солнєчний луч» заборгованість за внесками на утримання та ремонт спільного майна в розмірі 12 246 грн 59 коп., судові витрати розмірі 487 грн 20 коп., а всього 12 733 грн 79 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСББ «Солнєчний луч» відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2016 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 листопада 2015 року в частині задоволення позову ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка із кадастровим номером НОМЕР_1 та квартира АДРЕСА_1

Власником суміжної земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована по АДРЕСА_1, є ТОВ «База «Солнєчний луч».

Крім того, 11 червня 2015 року між ТОВ «База «Солнєчний луч» та ОСББ «Солнєчний луч» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, який в установленому законом порядку не зареєстрований.

Як зазначає позивач, проїзд або прохід до належної їй земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 можливий лише через територію належної ТОВ «База «Солнєчний луч» земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2.

Між сторонами виник спір щодо забезпечення проїзду (проходу) до належної ОСОБА_4 земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 через територію належної ТОВ «База «Солнєчний луч» земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 внаслідок перешкоджання працівниками ОСББ «Солнєчний луч» у такому проїзді (проході), що підтверджується витягом з кримінального провадження, іншими документами кримінального провадження, довідкою Козинської селищної ради, матеріалами переписки, випискою за балансовим рахунком, актами прийому-передачі майна, договором, а також фактично визнається представниками сторін у судовому засіданні.

09 липня 2015 року ОСОБА_4 звернулась до ТОВ «База «Солнєчний луч» із пропозицією встановити земельний сервітут, однак їй було відмовлено, що підтверджується листом та визнається сторонами.

Належна ОСОБА_4 квартира перебуває на території, яка обслуговується ОСББ «Солнєчний луч», що підтверджується статутом, протоколом засідання правління, наказом, витягом із протоколу загальних зборів, протоколом загальних зборів, схемою розташування земельної ділянки, фототаблицею.

ОСОБА_4 була виключена із членів ОСББ «Солнєчний луч» рішенням правління від 20 квітня 2015 року, що підтверджується протоколом засідання правління, повідомленнями, заявою.

Договір відносин власників житлових (нежитлових) приміщень та об'єднання між ОСОБА_4 та ОСББ «Солнєчний луч» не укладався.

ОСББ «Солнєчний луч» в односторонньому порядку надає житлово-комунальні та інші послуги, пов'язані із утриманням і обслуговуванням належної ОСОБА_4 квартири, однак остання неналежно оплачує внески до ОСББ, внаслідок чого виникла заборгованість за внесками на утримання та ремонт спільного майна в розмірі 12 246 грн 59 коп., що підтверджується довідками, заявою, рахунками.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі чинять перешкоди ОСОБА_4 у користуванні належною їй земельною ділянкою, у здійсненні проходу через чужу ділянку до належної їй квартири, а тому такі перешкоди порушують право позивача на користування та розпорядження своєю власністю і підлягають захисту шляхом встановлення земельного сервітуту.

Задовольняючи частково позовні вимоги за зустрічним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 всупереч вимогам ст. ст. 9, 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ухиляється від виконання своїх цивільно-правових обов'язків щодо оплати вартості житлово-комунальних послуг, отже, як власник квартири не виконує своїх зобов'язань, а тому дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 має сплатити ОСББ «Солнєчний луч» заборгованість за внесками на утримання та ремонт спільного майна в розмірі 12 246 грн 59 коп.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту, суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності позовних вимог про встановлення земельний сервітут у вигляді права постійного безкоштовного проїзду до належної ОСОБА_4 земельної ділянки.

Такі висновки ґрунтуються на фактичних обставинах, установлених судом, на доказах, поданих сторонами, які судом належним чином оцінені і відповідають вимогам закону, який правильно застосовано.

Статтею 98 ЗК України передбачено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Згідно із ст. 99 ЗК України, власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення земельних сервітутів, зокрема, на право проходу та проїзду на велосипеді, на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно зі ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Статтею 404 ЦК України, зокрема, визначено правові підстави права користування чужою земельною ділянкою, а саме, право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Таким чином, сервітут - це право обмеженого користування чужим майном і потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.

Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі і у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права земельного сервітуту, встановлюючи його на певний строк чи без зазначення строку суд може враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою його встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Крім того, земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлюється.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що встановлюючи земельний сервітут у вигляді права постійного безкоштовного проїзду до належної ОСОБА_4 земельної ділянки за рахунок існуючої мережі проїздів на земельній ділянці із кадастровим номером НОМЕР_2, суд першої інстанції не врахував, що умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, а також те, що земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлюється, та встановив безкоштовний земельний сервітут, до того ж за рахунок усієї існуючої мережі проїздів на земельній ділянці. Отже суд апеляційної інстанції правильно виходив з недоведеності позовних вимог про встановлення земельний сервітут у вигляді права постійного безкоштовного проїзду до належної ОСОБА_4 земельної ділянки.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту.

Також суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідачів не чинити перешкод позивачці у здійснені права проїзду та проходу до належної їй земельної ділянки, а також щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСББ «Солнєчний луч» внесків на утримання та ремонт спільного майна в розмірі 12 246 грн 59 коп.

З урахуванням вказаних норм колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська

Судді: В.М. Коротун

Л.М. Мазур

В.А. Нагорняк

Т.О. Писана