Ухвала

від 08.06.2016 по справі 675/28/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Кадєтової О.В., Карпенко С.О., Мостової Г.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства «Ізяславське лісове господарство» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди навколишньому середовищу в порядку регресу, за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 25 листопада 2015 року ,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ДП «Ізяславське лісове господарство» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з позивачем. Між підприємством та ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до якого останній прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення цілісності майна та інших цінностей.

Позивач зазначав, що при проведенні контрольної ревізії майстерської дільниці № 2 Кунівського лісництва ДП «Ізяславський лісгосп» виявлено наявність незаконної рубки дерев, що підтверджується актом № 250511/07 від 25 травня 2011 року.

Наказом № 50-к від 27 травня 2011 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи у зв'язку з втратою довіри, крім того, Хмельницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою було порушено кримінальну справу відносно нього, у зв'язку з тим, що будучи посадовою особою, через службову недбалість не забезпечив охорону ввірених йому лісових насаджень від незаконних порубок і допустив вчинення невідомими особами самовільної порубки дерев, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам. Вказував, що відповідно до вироку Ізяславського районного суду від 04 квітня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Безпосереднім керівником ОСОБА_1 в період виявлення шкоди був ОСОБА_2, який 27 травня 2011 року був звільнений з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з систематичним невиконанням трудових обов'язків.

Позивач зазначав, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11 липня 2012 року стягнуто з підприємства на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області 148 567,55 грн. На виконання постанови Господарським судом Хмельницької області видано наказ про примусове виконання рішення суду, за яким 22 жовтня 2012 року відкрито виконавче провадження. 05 листопада 2012 року винесено постанову про стягнення з ДП «Ізяславське лісове господарство» виконавчого збору в сумі 14 856,75 грн.

Позивач також зазначав, що ним за період з 29 листопада 2012 року по 06 жовтня 2014 року, на користь держави було сплачено 148 567,55 грн відшкодування шкоди та виконавчий збір в сумі 14 856,75 грн. Крім того, згідно наказів Господарського суду Хмельницької області від 08 жовтня 2012 року, з підприємства було стягнено на користь держави судовий збір в сумі 4 457,03 грн. за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

На підставі наведеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах на користь ДП «Ізяславське лісове господарство» завдану ними шкоду природному середовищу в сумі 148 567,55 грн, 14 856,75 грн виконавчого збору, 4 457,03 грн кошти на оплату судових витрат під час розгляду справи № 13/5025/399/12 в господарських судах та судовий збір по даній справі.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 25 листопада 2015 року, позов ДП «Ізяславське лісове господарство» задоволено.

Стягнуто в порядку регресу з ОСОБА_1 на користь ДП «Ізяславське лісове господарство» 148 567,55 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, 14 856,75 грн виконавчого збору, 4 457,03 грн на відшкодування судових витрат в господарських судах, 1 678,81 грн судового збору, а всього 169 560,14 грн.

В задоволенні позову ДП «Ізяславське лісове господарство» до ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вироком Ізяславського районного суду від 04 квітня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні злочину передбаченому ч. 2 ст. 367 КК України та на підставі п. «в» ст. 1 Закону України від 08 липня 2011 року «Про амністію у 2011 році» звільнено від покарання. Зазначеним вироком суду встановлено, що ОСОБА_1, працюючи на посаді майстру лісу Кунівського лісництва ДП «Ізяславське лісове господарство», будучи згідно із займаною посадою службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, через службову недбалість не забезпечив охорону ввірених йому лісових насаджень від незаконних порубок і допустив вчинення невідомими особами самовільної порубки дерев, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам. Сума шкоди, заподіяна незаконною рубкою дерев встановлена з розрахунку, виконаного Головним спеціалістом відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу, і становила 148 567,55 грн.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 25 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Кадєтова С.О. Карпенко Г.І. Мостова