Постанова

від 17.05.2016 по справі 805/299/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 р. Справа №805/299/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12 година 15 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

при секретарі судового засідання Проніні Д.С.

за участі

позивача - не з'явився

представника відповідача 1 - не з'явився

представника відповідача 2 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

11 лютого 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - відповідач 1 або ГУТУЮ), в якому позивач просила:

- визнати протиправним п. 60 наказу ГТУЮ від 11 вересня 2015 року № 2152/1 в частині звільнення позивача з посади провідного спеціаліста відділу РАЦС Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку;

- скасувати п. п. 60 наказу ГТУЮ від 11 вересня 2015 року № 2152/1 в частині звільнення позивача з посади провідного спеціаліста відділу РАЦС Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку;

- поновити позивача на посаді провідного спеціаліста відділу РАЦС Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку;

- стягнути з ГТУЮ на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що з 12 червня 2007 року вона перебувала на державній службі та обіймала посаду провідного спеціаліста відділу РАЦС Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку.

З 01 вересня 2011 року знаходилась у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами.

З 05 січня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В подальшому відпустка по догляду за дитиною була продовжена до ІНФОРМАЦІЯ_6.

Наказом ГТУЮ від 11 вересня 2015 року № 2152/1 ОСОБА_1 звільнена з займаної посади на підставі п. 7-2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗПП України).

Своє звільнення позивач вважала незаконним, оскільки всупереч вимогам пп. 3.2 п. 3 наказу ГТУЮ від 21 серпня 2015 року № 948/4, вона не була своєчасно повідомлена про початок перевірки і, як наслідок, позбавлена можливості подати заяву про надання згоди на її проходження.

Посилаючись на ст.ст. 38, 43 Конституції України, ст.ст. 4, 32 Закону України «Про державну службу», ст. 47, ч. 6 ст. 179, ч. 3 ст. 184, ст. 235 КЗПП України, ОСОБА_1 просила задовольнити позов (а.с. 3-6).

В судовому засіданні 29 лютого 2016 року позивач підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надала пояснення аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просила задовольнити позов.

Додатково ОСОБА_1 пояснила, що з жовтня 2014 року перебувала на підконтрольній органам державної влади території - у м. Вугледар Донецької області, засобів зв'язку не змінювала, проте від відповідачів 1 і 2 жодних повідомлень про початок перевірки не отримувала.

Відповідач 1 позов не визнав, надав заперечення, сутність яких полягала у наступному.

Наказом Головного управління юстиції у Донецькій області (далі - ГУЮ) від 11 червня 2007 року № 20-к ОСОБА_1 призначена на посаду провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у місті Донецьку.

На час виникнення спірних правовідносин на підставі наказу ГУЮ від ІНФОРМАЦІЯ_5 № 3132/1 позивач знаходилась у відпустці по догляду за дитиною, яка мала тривати до ІНФОРМАЦІЯ_6.

Наказом ГТУЮ від 11 вересня 2015 року № 2152/1 ОСОБА_1 звільнена з посади провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку відповідно до п. 7-2 ч. 1 ст. 36 КЗПП України.

Відповідач 1 доводив, що у зв'язку з захопленням м. Донецька, на виконання Указу Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», наказу Міністерства юстиції України від 25 листопада 2014 року № 247/7 «Про переміщення органів і установ юстиції Донецької області» ГУЮ переміщено до м. Краматорська.

Посадові та службові особи органів юстиції Донецької області, які перебували на робочих місцях в установах, розташованих на тимчасово окупованій території, реалізували своє волевиявлення шляхом звільнення з займаних посад за власним бажанням, за угодою сторін, за переведенням до інших установ юстиції чи державних інституцій тощо.

Посадовим та службовим особам, які перебували у відпустках і повідомили про своє місце перебування (проживання) на контрольованій території, офіційно запропоновано переведення на роботу в іншу місцевість разом з відповідним органом.

В умовах проведення антитерористичної операції відносно осіб, які перебували у відпустках та не надали інформацію про засоби зв'язку з ними, забезпечити реалізацію п.п. 5-6 наказу Міністерства юстиції України від 25 листопада 2014 року № 247/7 було не можливо, оскільки станом на 25 листопада 2014 року існували такі обставини: в окупованих містах та районах регіону жодне відділення поштового зв'язку не працювало; у зв'язку захопленням адміністративних будівель у м. Донецьку, особові справи всіх працівників (крім призначених на посади у грудні 2014 року) залишились у приміщенні ГУЮ за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 29, куди вони були перевезені після захоплення будівлі Донецької обласної державної адміністрації. Здійснити заходи щодо їх вивезення у листопаді 2014 року вже не видавалось можливим.

Інформація про зміну місцезнаходження ГУЮ та переміщення підпорядкованих йому установ була загальновідомою (наказ Міністерства юстиції України від 25 листопада 2014 року № 247/7 оприлюднений на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України, Міністерства юстиції України та ГУЮ).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 1025-р затверджений План проведення перевірок відповідно до Закону України «Про очищення влади», який передбачав проведення перевірки щодо посадових і службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади та органів місцевого самоврядування у червні 2015 року - грудні 2016 року.

З метою дотримання строків, визначених Планом проведення перевірок відповідно до Закону України «Про очищення влади», ГТУЮ виданий наказ від 21 серпня 2015 року № 948/4 «Про початок проведення в районних управліннях юстиції у місті Донецьку перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Цей наказ передбачав проведення перевірки стосовно посадових осіб Будьоннівського, Ворошиловського, Калінінського, Київського, Кіровського, Куйбишевського, Ленінського, Петровського, Пролетарського районних управлінь юстиції у місті Донецьку з 01 вересня 2015 року.

Перевірці підлягали всі без виключення посадові та службові особи районних управлінь юстиції у місті Донецьку, які перебувають у трудових відносинах з ГТУЮ, в тому числі відсутні на роботі (з причини знаходження у відрядженнях, щорічних основних та додаткових відпустках, відпустках без збереження заробітної плати, навчальних відпустках, відпустках по вагітності та пологах, по догляду за дитиною тощо, з причини тимчасової непрацездатності).

Відповідач 1 відзначав, що законодавство не передбачає пільг чи переваг для осіб, які перебувають у відпустках по догляду за дитиною, щодо незастосування до них процедур люстрації.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII (далі - Закон № 1682) особи, які перебувають на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у ч. 4 ст. 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені ч. 3 або 4 ст. 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до Закону. Заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено п. 3 ч. 2 ст. 5 цього Закону.

Згідно з п. 6 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади» від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі - Порядок № 563), рішення про початок проведення перевірки в органі оприлюднюється в день його прийняття на офіційному веб-сайті органу, в якому проводиться перевірка, та в той самий день доводиться відповідальним структурним підрозділом такого органу до відома осіб, які підлягають перевірці.

Відповідно до п. 7 Порядку № 563, у разі коли в органі, в якому проводиться перевірка, відсутня технічна можливість для оприлюднення рішення про початок проведення перевірки, такий орган надсилає зазначене рішення в день його прийняття у паперовій та електронній формі на електронну адресу органу, якому підпорядковується орган, в якому проводиться перевірка, у той самий день оприлюднює рішення на власному офіційному веб-сайті.

Відповідач 1 зазначав, що ні Закон № 1682, ні Порядок № 563 не визначають, в який саме спосіб має відбуватись доведення змісту наказу про початок проведення перевірки до відома осіб, стосовно яких вона проводиться. Законодавством чітко не визначений конкретний спосіб інформування посадових осіб про початок проведення перевірки, що дозволяє керівнику органу, в якому проводиться перевірка, самостійно визначати способи ознайомлення працівників з відповідним наказом.

Посилаючись на п. 9 Положення про ГТУЮ, відповідач 1 стверджував, що ГТУЮ в межах своєї компетенції видає накази, які є обов'язковими до виконання районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними управліннями юстиції, підвідомчими органами та установам юстиції та їх посадовими особами.

Перевірка, передбачена Законом № 1682, здійснювалася щодо посадових осіб районних управлінь юстиції у м. Донецьку на підставі наказу ГТУЮ від 21 серпня 2015 року № 948/4. Цим наказом визначені способи його доведення до відома осіб, які підлягали перевірці.

Відповідач 1 стверджував, що ГТУЮ реалізувало свої повноваження у сфері забезпечення проходження посадовими особами органів юстиції Донецької області державної служби і не порушувало їх прав та законних інтересів.

Доводив, що на час проведення перевірки ОСОБА_1 була посадовою особою ГТУЮ, а тому в силу вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну службу» зобов'язана була виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень. Пп. 3.3. п. 3 наказу ГТУЮ від 21 серпня 2015 року № 948/4 позивач не оскаржувала.

Стверджував, що ОСОБА_1 не перемістилася разом з установою, ніяким способом не виявила наміру бути переведеною на роботу в іншу місцевість разом з установою та не повідомила про місце свого перебування та засоби зв'язку з нею.

Відповідач 1 вважав безпідставними доводи позивача про порушення ГТУЮ ст.ст. 47, 184 КЗПП України, оскільки звільнення за п. 7-2 ч. 1 ст. 36 КЗПП України є самостійною підставою для припинення трудових відносин, а не звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Відзначав, що на виконання наказів Міністерства юстиції України від 26 січня 2015 року № 26/7 «Про затвердження розподілу граничної чисельності працівників територіальних органів юстиції на 01 січня 2015 року» та від 02 лютого 2015 року № 33/7 «Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів юстиції» змінені Зведений штатний розпис на 2015 рік та Штатний розпис районних, районних у містах, міськрайонних управлінь юстиції Донецької області, внаслідок чого посада провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку скорочена з 02 лютого 2015 року.

Посилаючись на те, що у спірних правовідносинах ГТУЮ діяло в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законом, відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 50-55).

В судових засіданнях 10 і 22 березня 2016 року представники відповідача 1 позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у запереченнях, надали пояснення, аналогічні тим, що наведені у запереченнях, просили відмовити у задоволені позову.

Ухвалою від 15 лютого 2016 року до участі у справі у якості другого відповідача залучений Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у місті Донецьку (далі - відповідач 2 або Відділ РАЦС) (а.с. 30).

Відповідач 2 свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловив.

Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст. 33-36, 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Сторони явку своїх представників до судового засідання не забезпечили.

Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, одночасно вказавши, що наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 121).

Відповідачі 1 і 2 про причини неявки своїх представників суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали.

На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 4 ст. 128 КАС України справа розглянута за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Відповідач 1 - Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області (ідентифікаційний код 34898944) зареєстроване як юридична особа 20 лютого 2007 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 1 266 102 0000 024231. В стані припинення не перебуває.

Відповідач 2 - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у місті Донецьку (ідентифікаційний код 23603669) зареєстрований як юридична особа 15 грудня 1993 року, про що 09 червня 2005 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 1 266 120 0000 008754. В стані припинення не перебуває.

Ці обставини встановлені за даними он-лайн сервісу отримання відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 35-37).

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що встановлено на підставі паспорту громадянина України серії ВВ 836636, виданого Петровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 10 червня 1999 року (а.с. 7).

Позивач має двох дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, що встановлено на підставі свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 (а.с. 11-12).

Як свідчить довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 19 травня 2015 року № 1460006842, 24 жовтня 2014 року ОСОБА_1 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перемістилася з території проведення антитерористичної операції до м. Вугледар Донецької області.

З 19 травня 2015 року місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

З приводу перебування позивача на державній службі встановлено наступне.

Записи у трудовій книжці серії НОМЕР_5 свідчать, що на підставі наказу Головного управління юстиції у Донецькій області від 11 червня 2007 року № 20-к ОСОБА_1 з 12 червня 2007 року призначена на посаду провідного спеціаліста відділу РАЦС Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку за конкурсом.

ОСОБА_1 прийняла Присягу державного службовця відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну службу», наказом ГУЮ від 12 червня 2007 року № 14-к їй присвоєно 15 ранг 7 категорії посад державних службовців.

В подальшому, на підставі наказу ГУЮ від 12 червня 2011 року № 46-к з 12 червня 2011 року ОСОБА_1 присвоєно 13 ранг 7 категорії посад державних службовців (а.с. 14-22).

Наказом ГУЮ від 03 січня 2012 року № 1 «Про надання відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_1.» позивачу була надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05 січня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 включно (а.с. 23).

На підставі наказу ГУЮ від ІНФОРМАЦІЯ_5 № 3132/1 відпустка по догляду за дитиною продовжена до ІНФОРМАЦІЯ_6.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебувала на державній службі, обіймала посаду провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку та знаходилась у відпустці по догляду за дитиною.

Щодо звільнення ОСОБА_1 встановлені наступні обставини.

21 серпня 2015 року ГТУЮ виданий наказ № 948/4 «Про початок проведення в районних управління юстиції у місті Донецьку перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Відповідно до п. 1 наказу від 21 серпня 2015 року № 948/4 вирішено провести перевірку, передбачену Законом № 1682, стосовно посадових осіб Будьоннівського, Ворошиловського, Калінінського, Київського, Кіровського, Куйбишевського, Ленінського, Петровського, Пролетарського районних управлінь юстиції у місті Донецьку, днем початку проведення перевірки визначена дата - 01 вересня 2015 року.

Згідно з п. 2 наказу від 21 серпня 2015 року № 948/4 відповідальним структурним підрозділом за проведення перевірки було управління кадрової роботи та державної служби ГТУЮ.

П. 3 наказу від 21 серпня 2015 року № 948/4 управлінню кадрової роботи та державної служби ГТУЮ доручено забезпечити:

3.1. доведення цього наказу до відома посадових осіб Будьоннівського, Ворошиловського, Калінінського, Київського, Кіровського, Куйбишевського, Ленінського, Петровського, Пролетарського районних управлінь юстиції у місті Донецьку, які перемістилися на підконтрольну Україні територію разом з установою і фактично виконують визначені повноваження, шляхом ознайомлення з ним під особистий підпис;

3.2. доведення цього наказу до відома посадових осіб Будьоннівського, Ворошиловського, Калінінського, Київського, Кіровського, Куйбишевського, Ленінського, Петровського, Пролетарського районних управлінь юстиції у місті Донецьку, які не перемістилися на підконтрольну Україні територію разом з установою, не здійснюють функції, перебувають на тимчасово неконтрольованій території або не надали відомості про місце перебування, шляхом оприлюднення на офіційному веб-сайті ГТУЮ;

3.3. розміщення на офіційному веб-сайті ГТУЮ інформації про початок проходження перевірки особою, копії її заяви та декларації в триденний термін після одержання заяв від посадових осіб, щодо яких здійснюється перевірка, а також інформації за результатами проведеної перевірки.

П. 4 наказу від 21 серпня 2015 року № 948/4 встановлено, що у десятиденний строк з дня початку перевірки посадові особи, щодо яких здійснюється перевірка, мають подати до управління кадрового забезпечення та державної служби ГТУЮ власноруч написані заяви про те, що до них застосовуються або не застосовуються заборони, визначені ч. 3 або 4 ст. 1 Закону, та про згоду на проходження перевірки і оприлюднення відомостей щодо них за формою згідно з додатком 1 або 2 Порядку № 563 разом з копіями документів: паспорту, ідентифікаційного коду, трудової книжки, декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, а також декларації на електронному носії за спрощеною формою (а.с. 56-57).

Наказ ГТУЮ від 21 серпня 2015 року № 948/4 оприлюднений на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України в підрозділі «Документи» розділу «Очищення влади України», http://lustration.minjust.gov.ua/main/page/4/ (а.с. 58-59).

При цьому докази на підтвердження дати оприлюднення наказу ГТУЮ від 21 серпня 2015 року № 948/4 на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України суду не надані.

На час виникнення спірних правовідносин на офіційному веб-сайті ГТУЮ наказ від 21 серпня 2015 року № 948/4 розміщений не був.

Представники відповідача 1 в судовому засіданні пояснили, що розмістити наказ від 21 серпня 2015 року № 948/4 на офіційному веб-сайті ГТУЮ не було можливості з технічних причин, незважаючи на це, зміни до цього наказу в частині способу його оприлюднення не вносились.

11 вересня 2015 року начальник відділу аналітично-методичної роботи та проходження державної служби ГТУЮ Кобцев Д.В. подав на ім'я заступника начальника управління - начальника відділу по роботі з персоналом кадрової роботи та державної служби ГТУЮ Прохорової К.О. доповідну записку, в якій повідомив, що станом на 11 вересня 2015 року 63 посадові особи управлінь юстиції у м. Донецьку не подали документи, передбачені п. 4 наказу ГТУЮ від 21 серпня 2015 року № 948/4.

Вказував, що заходи, спрямовані на пошук контактної інформації працівників, які перебувають у відпустках (в т.ч. і соціальних), не призвели до бажаних результатів (а.с. 60).

До доповідної записки був доданий Перелік посадових осіб районних управлінь юстиції у м. Донецьку, які не надали необхідні документи для проходження перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» станом на 11 вересня 2015 року. До цього Переліку під № 60 включена ОСОБА_1, провідний спеціаліст відділу державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку (а.с. 61-64).

11 вересня 2015 року заступник начальника управління - начальника відділу по роботі з персоналом управління кадрової роботи та державної служби ГТУЮ Прохорова К.О. надала службову записку на ім'я начальника відділу аналітично-методичної роботи та проходження державної служби ГТУЮ Кобцева Д.В., в якій повідомлялося про вжиті заходи щодо пошуку контактної інформації працівників, які підлягали перевірці.

Так, працівниками відділу по роботі з персоналом управління кадрової роботи та державної служби ГТУЮ були опитані колеги працівників, які підлягають перевірці, з метою встановити контакти з колишніми працівниками управлінь юстиції у м. Донецьку, проведено перевірку бази «Кадри» в контексті пошуку засобів зв'язку.

Встановлено, що частина працівників органів юстиції Донецької області перебувають на тимчасово непідконтрольній території, частина працівників перемістились на підконтрольну органам державної влади територію, проте не надали контактну інформацію щодо свого місцезнаходження.

Встановити контакти вдалося лише з працівниками, які перемістилися на підконтрольну територію та надали свої засоби зв'язку.

Працівники відділу по роботі з персоналом управління кадрової роботи та державної служби ГТУЮ зверталися до начальників управлінь юстиції з метою розшуку осіб, які не перемістилися з установою; телефонні дзвінки колишнім працівникам, які теоретично могли знати про засоби зв'язку з не переміщеними особами, результату не мали.

Направили листи з повідомленням про початок проведення перевірки за поштовими адресами працівників, які виявлені на електронних носіях інформації, не видалось можливим, оскільки населені пункти, де ймовірно проживають працівники органів юстиції, знаходяться на тимчасово непідконтрольній органам державної влади території (а.с. 65-66).

Докази на підтвердження факту ознайомлення ОСОБА_1 з наказом ГТУЮ від 21 серпня 2015 року № 948/4 у будь-який спосіб суду не надані.

11 вересня 2015 року ГТУЮ виданий наказ № 2152/1 «Про звільнення працівників органів юстиції».

П. 60 наказу від 11 вересня 2015 року № 2152/1 вирішено звільнити ОСОБА_1, провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у місті Донецьку, з займаної посади 11 вересня 2015 року, відповідно до п. 7-2 ч. 1 ст. 36 КЗПП України.

Наказом від 11 вересня 2015 року № 2152/1 встановлено, що до ОСОБА_1 застосовується заборона, передбачена ч. 3 ст. 1 Закону № 1682 (а.с. 26, 67-77).

Докази повідомлення ОСОБА_1 про звільнення на підставі наказу від 11 вересня 2015 року № 2152/1 суду не надані.

Позивач зазначала, що про своє звільнення дізналася на початку листопада 2015 року, зателефонувавши до ГТУЮ з приводу виходу на службу після закінчення відпустки по догляду за дитиною.

18 листопада 2015 року до ГТУЮ надійшла заява ОСОБА_1, в якій остання просила надіслати на її адресу: АДРЕСА_2, копію наказу про звільнення. Заява датована 06 листопада 2015 року.

Як свідчить штамп підприємства поштового зв'язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення, витяг з наказу ГТУЮ від 11 вересня 2015 року № 2152/1 надісланий на адресу ОСОБА_1 03 грудня 2015 року (а.с. 27).

Згідно з поясненнями позивача, витяг з наказу ГТУЮ від 11 вересня 2015 року № 2152/1 вона отримала 12 грудня 2015 року у поштовому відділенні с. Павлівка, Марьїнського району Донецької області, де фактично мешкала.

Обчислена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 1995 року № 100 середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить 1 378,00 грн., середньоденна заробітна плата - 46,58 грн., що підтверджено довідкою ГТУЮ від 18 березня 2016 року № 4-17-247 (а.с. 93).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.

Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) визначає Закон України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII (далі - Закон № 1682), який на час виникнення спірних правовідносин діяв у редакції від 26 квітня 2015 року.

П. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1682 визначено, що закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади» від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі - Порядок № 563), який на час виникнення спірних правовідносин діяв у редакції від 08 квітня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Ч. 2 ст. 1 Закону № 1682 визначено, що очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_6, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Ч. 9 ст. 1 Закону № 1682 передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього Закону оскаржуються в судовому порядку.

Посади, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації), визначені ст. 2 Закону № 1682 та п. 2 Порядку № 563.

Так, відповідно до п. 10 ч. 1 Закону № 1682, пп. 10 п. 2 Порядку № 563 заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб органів державної влади.

На час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебувала на державній службі, обіймала посаду провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку, тобто посаду, щодо якої здійснюються заходи з очищення влади.

При цьому жодних винятків стосовно проведення перевірки щодо осіб, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, ні Закон № 1682, ні Порядок № 563 не передбачають.

Загальні засади проведення перевірки визначені ст. 5 Закону № 1682, а механізм її проведення - Порядком № 563.

Абз. 1 ч. 4 ст. 5 Закону № 1682, абз. 1 п. 4 Порядку № 563 встановлено, що організація проведення перевірки осіб покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Відповідно до п. 5 Порядку № 563 керівник органу згідно з планом проведення перевірок, затвердженим Кабінетом Міністрів України, приймає рішення про початок проведення перевірки у відповідному органі, в якому встановлює дату початку проведення перевірки, а також відповідальним за проведення перевірки визначає кадрову службу чи інший структурний підрозділ такого органу.

Судом встановлено, що 21 серпня 2015 року ГТУЮ виданий наказ № 948/4 «Про початок проведення в районних управління юстиції у місті Донецьку перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Цей наказ передбачав перевірку відповідно до вимог Закону № 1682 стосовно посадових та службових осіб Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку з 01 вересня 2015 року.

Таким чином, з 01 вересня 2015 року була розпочата перевірка, передбачена Закону № 1682, і стосовно позивача.

Згідно з п. 6 Порядку № 563 рішення про початок проведення перевірки в органі оприлюднюється в день його прийняття на офіційному веб-сайті органу, в якому проводиться перевірка, та в той самий день доводиться відповідальним структурним підрозділом такого органу до відома осіб, які підлягають перевірці.

Відповідно до п. 7 Порядку № 563, у разі коли в органі, в якому проводиться перевірка, відсутня технічна можливість для оприлюднення рішення про початок проведення перевірки в органі, такий орган надсилає зазначене рішення в день його прийняття у паперовій та електронній формі (скановану копію у форматі pdf) на електронну адресу органу, якому підпорядковується зазначений орган. Орган, якому підпорядковується орган, в якому проводиться перевірка, у той самий день оприлюднює рішення на власному офіційному веб-сайті.

Відповідно до пп. 3.3 п. 3 наказу ГТУЮ від 21 серпня 2015 року № 948/4 управління кадрової роботи та державної служби мало забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному веб-сайті ГТУЮ.

Всупереч вимогам п. 6 Порядку № 563 та пп. 3.3 п. 3 наказу ГТУЮ від 21 серпня 2015 року № 948/4 на офіційному веб-сайті ГТУЮ оприлюднений не був; докази на підтвердження відсутності у відповідача 1 технічної можливості оприлюднити цей наказ на власному веб-сайті суду не надані.

Суд критично оцінює доводи відповідача 1 про неможливість повідомлення ОСОБА_1 про початок проведення перевірки у зв'язку з відсутністю інформації про засоби зв'язку з нею.

Так, наявні у справі письмові докази - довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 19 травня 2015 року № 1460006842 свідчать, що 24 жовтня 2014 року ОСОБА_1 перемістилася з території проведення антитерористичної операції до м. Вугледар Донецької області; з 19 травня 2015 року місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, в листопаді 2014 року, тобто вже після переміщення на підконтрольну органам державної влади територію, ОСОБА_1 зверталася до ГУЮ з приводу продовження відпустки по догляду за дитиною, а ІНФОРМАЦІЯ_5 ГУЮ виданий наказ за № 3132/1 з цього приводу.

Надані відповідачем 1 доповідна та службова записки від 11 вересня 2015 року не місять відомостей про те, які конкретно заходи були вжиті працівниками управління кадрової роботи та державної служби ГТУЮ для з'ясування адреси та засобів зв'язку з ОСОБА_1

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідач 1 не довів належними та допустими доказами, що ОСОБА_1 була обізнана про початок проведення перевірки, передбаченої Законом № 1682, з 01 вересня 2015 року.

Питання стосовно подання посадовими або службовими особами заяв для проведення перевірки, передбаченої Законом № 1682, регламентовані ст. 4 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1682 особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява).

Термін подання заяви визначений ч. 2 ст. 4 Закону № 1682, згідно з якою заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону.

Відповідно до пп. 1 п. 8 Порядку № 563 особа, яка підлягає перевірці, зобов'язана у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в органі подати до відповідального структурного підрозділу, у разі незастосування заборон, передбачених частиною третьою або четвертою статті 1 Закону:

власноручно написану заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом, про те, що до неї не застосовуються заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, про згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо неї за формою згідно з додатком 1;

копії, засвідчені підписом керівника кадрової служби і скріплені печаткою (далі - засвідчені копії):

- сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу паспорта та місце реєстрації;

- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України);

- декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, складеної за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Правові наслідки неподання заяви у строк, встановлений ч. 2 ст. 4 Закону № 1682, визначені ч. 3 ст. 4 Закону № 1682.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1682 неподання заяви у строк, передбачений частиною другою цієї статті, є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після спливу строку на подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону.

Згідно з вимогами п. 10 Порядку № 563 неподання особою, яка підлягає перевірці, заяви у строк, зазначений у пункті 8 цього Порядку, є підставою для звільнення особи з посади, що вона обіймає, не пізніш як на третій день після закінчення строку подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону.

Аналіз положень ч. 3 ст. 4 Закону № 1682 та п. 10 Порядку № 563 зумовлює висновок, що Закон та прийнятий на його виконання Порядок містять імперативну вимогу, яка зобов'язує орган, в якому проводиться перевірка, не пізніш як на третій день після спливу строку на подання заяви звільнити особу, яка підлягає перевірці, у разі неподання останньою відповідної заяви.

Судом встановлено і це не оспорюється сторонами, що станом на 11 вересня 2015 року заява ОСОБА_1 про надання згоди на проведення перевірки, передбаченої Законом № 1682, до ГТУЮ не надходила.

Відповідно до п. 7-2 ч. 1 ст. 36 КЗПП України однією з підстав для припинення трудового договору є підстави, передбачені Законом № 1682.

Ч. 2 ст. 36 КЗПП України визначено, що у випадку, передбаченому п. 7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом № 1682.

П. 60 наказу ГТУЮ від 11 вересня 2016 року № 2152/1 ОСОБА_1 звільнена з займаної посади за п. 7-2 ч. 1 ст. 36 КЗПП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що визначено ч. 3 ст. 2 КАС України.

За висновком суду, наказ ГТУЮ від 11 вересня 2015 року № 2152/2 не відповідає критеріям, наведеним у ч. 3 ст. 2 КАС України, а саме:

- п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України - метою очищення влади (люстрація) є недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_6, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини. Таким чином, звільнення ОСОБА_1, яка не була належним чином повідомлена про початок проведення перевірки, за п. ч. 3 ст. 4 Закону № 1682, п. 10 Порядку № 563 та п. 7-2 ч. 1 ст. 36 КЗПП України не можна вважати реалізацією ГТУЮ свого повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- п. 3. ч. 3 ст. 2 КАС України - звільнення ОСОБА_1 відбулось без урахування тієї обставини, що остання не була обізнана про початок проведення перевірки;

- п.п. 5-6 ч. 3 ст. 2 КАС України - відповідач 1 не довів, що, діючи з належною добросовісністю та розумністю, вжив всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 про початок проведення перевірки;

- п. 8 ч. 3 ст. 2 КАС України - при звільненні ОСОБА_1 не дотримано не обхідного балансу між будь-яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення який спрямоване це рішення. До позивача, яка була позбавлена можливості подати заяву про надання згоди на проведення перевірки, застосована заборона, передбачена ч. 3 ст. 1 Закону № 1682, яка полягає у неможливості протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом обіймати посади, зазначені у ч. ч. 1, 2, 4, 8 ст. 3 цього Закону, і, як наслідок, порушені її права, гарантовані ст.ст. 38, 43 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем 1 не доведена правомірність п. 60 наказу ГТУЮ від 11 вересня 2015 року № 2152/1, а тому він підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволенню.

В абз. 10 п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 Конституційний Суд України відзначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з п. 5.4 рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод.

Ч. 1 ст. 235 КЗПП України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Позивач без законної підстави звільнена з посади провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку 11 вересня 2015 року (останній робочий день), а тому має бути поновлена з на цій посаді з 12 вересня 2015 року.

Твердження відповідача 1 про те, що з 02 лютого 2015 року посада провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку була скорочена висновку суду по суті позовних вимог не спростовує, оскільки ОСОБА_1, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, продовжувала її обіймати до 11 вересня 2015 року включно.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗПП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Судом встановлено і не оспорюється сторонами факт того, що ОСОБА_1 мала перебувати у відпустці по догляду за дитиною до ІНФОРМАЦІЯ_6.

Таким чином, час вимушеного прогулу тривав з 12 листопада 2015 року по 17 травня 2016 року.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 09 вересня 2014 року № 10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» кількість робочих днів у листопаді 2015 року (з 12 листопада) становила 13 днів; у грудні 2015 року - 23 дні.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 20 липня 2015 року № 10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік» кількість робочих днів у січні 2016 року становила 19 днів, у лютому 2016 року - 21 день, у березні 2016 року - 22 дні, у квітні 2016 року - 21 день, у травні 2016 року (до 17 травня) - 10 днів.

Отже, кількість робочих днів вимушеного прогулу становить 129.

Згідно з довідкою ГТУЮ від 18 березня 2016 року № 4-17-247, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 46,58 грн.

Таким чином, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 6 008,82 грн. (46,58 грн. х 129 днів = 6 008,82 грн.), який на її користь слід стягнути з ГТУЮ.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Решта доводів та заперечень сторін висновку суду по суті позовних вимог не спростовують.

У відповідності до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак постанова суду в частині поновлення позивача на посаді, а також в частині стягнення з відповідача 1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати присудженню на користь сторін не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 60 наказу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 11 вересня 2015 року № 2152/1 «Про звільнення працівників органів юстиції» в частині звільнення ОСОБА_1, провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку, з займаної посади 11 вересня 2015 року, відповідно до пункту 7-2 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку з 12 вересня 2015 року.

4. Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ідентифікаційний код 34898944) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 6 008 (шість тисяч вісім) гривень 82 копійки.

5. Постанова в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

6. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні 17 травня 2016 року.

7. Повний текст постанови виготовлений 23 травня 2016 року.

8. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

9. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

10. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.