Ухвала

від 17.05.2016 по справі 805/299/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про визнання поважними причин пропуску строку

для звернення до адміністративного суду

17 травня 2016 р. Справа №805/299/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

при секретарі судового засідання Проніні Д.С.

за участі

позивача - не з'явився

представника відповідача 1 - не з'явився

представника відповідача 2 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

11 лютого 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - відповідач 1 або ГУТУЮ), в якому позивач просила:

- визнати протиправним п. 60 наказу ГТУЮ від 11 вересня 2015 року № 2152/1 в частині звільнення позивача з посади провідного спеціаліста відділу РАЦС Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку;

- скасувати п. п. 60 наказу ГТУЮ від 11 вересня 2015 року № 2152/1 в частині звільнення позивача з посади провідного спеціаліста відділу РАЦС Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку;

- поновити позивача на посаді провідного спеціаліста відділу РАЦС Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку;

- стягнути з ГТУЮ на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Судом встановлено, що 11 вересня 2015 року ГТУЮ виданий наказ № 2152/1 «Про звільнення працівників органів юстиції».

П. 60 наказу від 11 вересня 2015 року № 2152/1 вирішено звільнити ОСОБА_1, провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у місті Донецьку, з займаної посади 11 вересня 2015 року, відповідно до п. 7-2 ч. 1 ст. 36 КЗПП України (а.с. 26, 67-77).

Докази повідомлення ОСОБА_1 про звільнення на підставі наказу від 11 вересня 2015 року № 2152/1 суду не надані.

Позивач зазначала, що про своє звільнення дізналася на початку листопада 2015 року, зателефонувавши до ГТУЮ з приводу виходу на службу після закінчення відпустки по догляду за дитиною.

18 листопада 2015 року до ГТУЮ надійшла заява ОСОБА_1, в якій остання просила надіслати на її адресу: 85672, Донецька обл., Мар'їнський р-н, с. Павлівка, вул. Октябрьська, буд. 223, копію наказу про звільнення. Заява датована 06 листопада 2015 року.

Як свідчить штамп підприємства поштового зв'язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення, витяг з наказу ГТУЮ від 11 вересня 2015 року № 2152/1 надісланий на адресу ОСОБА_1 03 грудня 2015 року (а.с. 27).

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Спірні правовідносини виникли з приводу звільнення позивача з публічної служби, отже строк звернення до суду становить один місяць.

За загальним правилом, яке міститься у ст. 99 КАС України, початок перебігу строку для звернення до суду законодавець пов'язав з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Винятки з цього правила мають були передбачені законом.

Згідно з поясненнями позивача, витяг з наказу ГТУЮ від 11 вересня 2015 року № 2152/1 вона отримала 12 грудня 2015 року у поштовому відділенні с. Павлівка, Марьїнського району Донецької області, де фактично мешкала.

Таким чином, про порушення своїх прав та інтересів ОСОБА_1 стало достеменно відомо 12 грудня 2015 року.

Отже строк звернення до суду із вказаним позовом розпочався з 13 грудня 2016 року і сплинув 13 січня 2016 року.

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду 02 лютого 2016 року, про що свідчить штамп підприємства поштового зв'язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення (а.с. 29), тобто поза межами строку, встановленого ч. 3 ст. 99 КАС України.

Правові наслідки пропуску строку звернення до суду передбачені ст. 100 КАС України, відповідно до ч. 1 якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суд виходить з того, що сам по собі цей інститут має на меті полегшення надання учасниками процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Поряд із цим, право особи на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема з п.п. 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

В п. 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків буде остаточно вирішено.

Судом встановлено, що зверненню позивача до Донецького окружного адміністративного суду передувало її звернення до Вугледарського міського районного суду Донецької області.

Ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 11 січня 2016 року у справі № 223/22/16-а (№ 2-а/223/8/2016) позовна заява ОСОБА_1 до ГТУЮ про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним рішенням органу державної влади, визнання протиправним та скасування наказу № 2152/1 від 11 вересня 2015 року про звільнення з роботи, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - повернута позивачеві. ОСОБА_1 роз'яснено, що спір, за вирішенням якого вона звернулася, за предметною підсудністю належить до компетенції Донецького окружного адміністративного суду (а.с. 28).

23 березня 2016 року через відділ діловодства та документообігу суду позивач надала заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Позивач зазначала, що 01 лютого 2016 року зателефонувала до Вугледарського міського суду Донецької області і дізналася про постановлення ухвали про повернення позовної заяви від 11 січня 2016 року. Копію ухвали Вугледарського міського суду Донецької області від 11 січня 2016 року під особистий підпис вона отримала 02 лютого 2016 року. Виправивши недоліки позовної заяви, того ж дня вона надіслала її до Донецького окружного адміністративного суду (а.с. 101-102).

Приймаючи до уваги ці обставини, суд дійшов висновку про можливість визнання поважними причин пропуску ОСОБА_1 причин пропуску строку для звернення до суду.

Правовим наслідком визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду є можливість розгляду та вирішення справи з прийняттям рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 49, ст. 51, ч. ч.1, 3 ст. 99, ст. 100, ст. 133, ст. 160, ст. 165, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, -

ухвалив:

1. Клопотання позивача ОСОБА_1 про визнання поважними причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду - задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_2 строку для звернення до адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Відділу реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

3. Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні 17 травня 2016 року.

4. Повний текст ухвали виготовлений 23 травня 2016 року.

5. Ухвала окремо не оскаржується і набирає законної сили з моменту постановлення. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення у справі.

Суддя Кравченко Т.О.