Постанова

від 22.06.2016 по справі 826/21347/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 червня 2016 року № 826/21347/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Сентіс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сентіс» (далі - позивач або ТОВ «Сентіс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач або ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2015р. №0003241702.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в ході проведення перевірки ДПІ дійшла до хибного висновку, що видані з каси підприємства своєму директору грошові кошти є іншими доходами та підлягають оподаткуванню військовим збором, оскільки, як стверджує позивач, такі кошти видавалися під звіт та були спрямовані виключно на потреби підприємства, що підтверджується документально, а тому такі кошти не можуть оподатковуватися військовим збором, що, відповідно, свідчить про відсутність підстав для здійснення донарахування зобов'язань по ньому позивачу. Також позивач зазначає про незаконність призначення та проведення перевірки на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, порушення строків проведення перевірки, що, як вважає позивач, додатково свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в ході розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову.

Виходячи з положень ч.6 ст.128 КАС України, судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу в.о. начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15.04.2015 №690, наказу від 20.04.2015 №727, наказу від 22.06.2015 №1146, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України та на виконання постанови прокурора у кримінальному провадженні від 18.03.2015 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Сентіс» (код ЄДРПОУ 35077208) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 10.04.2015, про що складено Акт перевірки від 01.07.2015 №396/1-26-50-22-07-35077208 (далі - Акт перевірки).

Зокрема, щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету військового збору, в Акті перевірки (стор.22 Акту) зазначається, що нарахування військового збору відбувалось згідно чинного законодавства , але мали місце випадки невірного визначення сум військового збору, а саме: за підсумками проведення перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_1, являючись директором ТОВ «Сентіс», отримав кошти в сумі 42 380,36грн. згідно грошового чеку №ЛЗ7047519 від 04.09.2014 з призначенням платежу «на господарські витрати», при цьому документи, що підтверджують здійснення витрат даних коштів на потреби підприємства - відсутні .

Враховуючи наведене, ДПІ в Акті перевірки прийшла до висновку, що в порушення пп. 14.1.54, пп. 14.1.55., п. 14.1 ст. 14, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України ТОВ «Сентіс» не утриманий військовий збір у вигляді інших доходів, які утворилися внаслідок отримання грошових коштів з призначенням платежу «на господарські витрати», при відсутності документів, що підтверджують здійснення витрат даних коштів на потреби товариства. Наведене, як вказано у Акті перевірки, призвело до заниження військового збору на суму 635,71 грн.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки ДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.07.2015р. №0003241702, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «військовий збір» на 635,71 грн. за основним платежем та на 158,93 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вирішуючи у зв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Законом України №1621-VII від 31.07.2014р., який набрав чинності 03.08.2014, Податковий кодекс України, а саме підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктом 16-1, відповідно до якого тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється військовий збір .

Згідно вищевказаного пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин ) платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

В контексті наведеного слід зазначити, що у відповідності із положеннями підпунктів 162.1.1, 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент .

Згідно з підпунктами 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Пунктом 164.1 статті 164 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід , який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1. п. 164.1 ст. 164 ПК України).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи , крім зазначених у статті 165 цього Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

Тобто, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються також й інші доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. При виплаті таких доходів податкові агенти (роботодавці), крім іншого, зобов'язані утримувати 1,5 відсотка військового збору від суми виплаченого доходу.

Водночас ст.165 ПК України встановлюється виключний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, та які, відповідно, не є об'єктом оподаткування військовим збором .

Зокрема, пп. 165.1.11 п.165.1 ст.165 ПК України встановлюється, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти , отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 статті 170 цього Кодексу.

У відповідності до абз. "б" пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПК України податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого пп. 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала , - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Звіт про використання коштів, виданих під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня , що настає за днем, у якому платник податку завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт (абз. «б» пп. 170.9.2. п. 170.9 ст. 170 ПК України).

В даному випадку, як встановлено в ході проведення перевірки та визнається сторонами, директор ТОВ «Сентіс» гр. ОСОБА_1 04.09.2014 року отримав у касі підприємства грошові кошти в сумі 42 380,36грн. на господарські витрати підприємства.

Вказані кошти, як стверджує позивач, були витрачені від імені ТОВ «Сентіс» на розрахунки із КП «Київміськсвітло», на підтвердження чого до матеріалів справи залучено рахунки на оплату послуг КП «Київміськсвітло», а саме:

- №02ВТМП від 03.09.2014р. на суму 19 871,02грн., найменування послуги «Визначення технічної можливості приєднання тимчасової споруди до мереж зовнішнього освітлення за адресою: ст.метро Харківська, підземний перехід під пр. Бажана в м. Києві»;

- №01ВТМП від 03.09.2014р. на суму 18 999,48грн., найменування послуги «Визначення технічної можливості приєднання тимчасової споруди до мереж зовнішнього освітлення за адресою: просп. Леся Курбаса, 4-а в м. Києві»;

- №03ВТМП від 03.09.2014р. на суму 3 509,86грн., найменування послуги «Визначення технічної можливості приєднання тимчасової споруди до мереж зовнішнього освітлення за адресою: просп. Бажана Миколи, Б/Н 6, підземний перехід, перетин з дніпровською набережною (ст. метро Осокорки) в м. Киві».

Оплата вказаних рахунків здійснена згідно квитанцій: №17-1694 від 04.09.2014р. на суму 19 871,02грн., №17-1678 від 04.09.2014р. на суму 18 999,48грн. та №17-1685 від 04.09.2014р. на суму 3 509,86грн., копії яких залучено до матеріалів справи.

Загальна сума оплати за вказаними розрахунковими документами склала 42 380,36грн., що відповідає сумі грошових коштів, яка видана директору товариства.

Слід зазначити, що на виконання положень абз. «б» пп. 170.9.2. п. 170.9 ст. 170 ПК України та з дотримання п'ятиденного строку директором товариства складено звіт про використання вказаних коштів №1 від 04.09.2014 року, копія якого також залучена до матеріалів справи. В контексті наведеного ДПІ не доведено суду, а судом не встановлено обставин, які б спростовували автентичність вказаного звіту тощо.

З наведеного у сукупності вбачається, що грошові кошти в сумі 42 380,36грн. видані ТОВ «Сентіс» директору підприємства гр. ОСОБА_1 під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок підприємства (оплата послуг КП «Київміськсвітло»), а відтак у відповідності до положень пп. 165.1.11 п.165.1 ст.165 ПК України такі кошти (доходи) не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, не є об'єктом оподаткування військовим збором.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладений обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не спростував належними і допустимими доказами наведених обставин. Викладена ж в Акті перевірки та у запереченнях на позов позиція податкового органу, не знайшла свого підтвердження в ході розгляду даної справи. При цьому суд враховує відсутність в матеріалах справи доказів витребування в ході проведення перевірки вказаних документів та відмови платника податків або його законних представників надати копії таких документів (акту відмови, складеного у відповідності до п.85.6 ПК України), що б могло свідчити про недобросовісність дій позивача.

Таким чином, відповідачем не доведено суду наявності обставин, які б були підставою для утримання позивачем як податковим агентом військового збору із виданих директору коштів, а тому суд приходить до висновку про безпідставність визначення позивачу спірних грошових зобов'язань.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Разом з тим, частиною 2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.07.2015р. №0003241702, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду), на користь позивача підлягає присудженню з Державного бюджету всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сентіс» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15.07.2015р. №0003241702.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сентіс» (код ЄДРПОУ 35077208) 182 70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.) на відшкодування судового збору, сплаченого платіжним дорученням від 31.08.2015р. №154.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко