Ухвала

від 21.06.2016 по справі 826/2384/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2384/16 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

21 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Вівдиченко Т.Р., При секретаріГуменюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь» до Державної служби геології та надр України про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світязь» пред'явило позов до Державної служби геології та надр України, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати наказ від 18.12.2015р. №431 в частині призначення проведення планової перевірки підприємства у 2016 році та визнання протиправним та скасування припису від 04.03.2016р. №274-14/06.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справ та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Світязь» (код ЄДРПОУ 30154916) є користувачем надр ділянки Сичівського родовища гранітів, розташованого у Малинському районі Житомирської області, відповідно до Спеціального дозволу на користування надрами від 18.12.2007р. №4623, виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Державною службою геології та надр України 18 грудня 2015 року прийнято наказ №431 «Про затвердження Плану проведення перевірок надрокористувачів у І кварталі 2016 року», яким затверджено План проведення перевірок надрокористувачів у І кварталі 2016 року.

Відповідно до зазначеного наказу призначена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) ТОВ «Світязь».

В подальшому, наказом №37 від 10.02.2016р. відповідач вніс зміни до наказу від 18.12.2015р. №431 та наказу від 23.12.2015р. №434, а саме щодо Плану проведення перевірок надрокористувачів у І кварталі 2016 року, яким строк проведення перевірки ТОВ «Світязь» визначено з 22.02.2016р. до десяти днів.

28 січня 2016 року Державною службою геології та надр України складено повідомлення №1069/13/14-16 про проведення планової перевірки ТОВ «Світязь».

За результатами проведеної перевірки Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 04.03.2016р. винесено припис №274-14/06, яким ТОВ «Світязь» у строк до 04.04.2016р. зобов'язано усунути виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері надрокористування шляхом надання до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України документів (завірених належним чином копій) та матеріалів, що підтверджують виконання питань згідно додатку №1 до даного припису.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Хоча постанова суду першої інстанції в частині позовних вимог, в задоволенні яких відмолено, сторонами не оскаржується, однак відповідач не погоджується із висновками суду першої інстанції в частині щодо неможливості проведення перевірки позивача у вказаний період без дозволу Кабінету Міністрів України.

Щодо посилань позивача про введення мораторію на проведення перевірок відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 1 січня 2015 року, слід зазначити наступне.

Зазначеним нормативно-правовим актом встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Вказаний Закон від 28 грудня 2014 року № 71-VIII направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

При цьому відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Колегія суддів зазначає, що вказані положення Закону № 71-VIII не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вказаний Закон направлений на регулювання правовідносин у сфері оподаткування, а також діяльності органів доходів і зборів, які у розмінні п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України є контролюючими органами.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» було доповнено Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» статтею 31 такого змісту: «Установити, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня-грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки».

У зв'язку із запровадженням ст.31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами, Кабінет Міністрів України постановою від 13.08.2014 року №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» установив, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об'єктів суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання) здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження. Надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Однак, враховуючи те, що закон про Державний бюджет України діє з 1 січня по 31 грудня календарного року, то станом на 01.01.2015 року постанова Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 року № 408 вичерпала свою дію.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Отже, посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. № 408, якою затверджено Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, до якого зокрема входить відповідач, також є безпідставними, оскільки встановленні останньою обмеження розповсюджувалось виключно на період з серпня-грудня 2014 року, однак перевірка позивача проводилась в лютому 2016 року, тобто поза строком дії обмеження на проведення перевірок.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2016 року у справі № К/800/3373/16 та від 18 лютого 2016 року у справі № К/800/52116/15.

З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для призначення перевірки.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині з огляду на те, що оскаржуваний наказ є актом одноразового застосування та вичерпав свою дію фактом його виконання, тобто моментом проведення на його підставі перевірки, а отже в цій частині позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушених прав, оскільки скасування такого не відновлює права та охоронювальні законом інтереси позивача.

Що стосується позовних вимог в частині скасування припису, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до пункту 5 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 №1294 (далі - Порядок №1294) державний геологічний контроль здійснюється шляхом проведення органами державного геологічного контролю планових і позапланових перевірок надрокористувачів.

Відповідно до п. 12 Порядку №1294 у разі недопущення посадових осіб органів державного геологічного контролю до проведення перевірки за наявності підстав, визначених законом для її проведення, посадовими особами органу державного геологічного контролю складається акт про недопущення до перевірки за формою, затвердженою Держгеонадрами.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2016р. Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України складено Акт №06-02/23/2016-02/п (05) про недопущення до перевірки.

З вказаного Акту вбачається, що позивачем не допущено відповідача до проведення перевірки, оскільки ТОВ «Світязь» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу в частині призначення планової перевірки ТОВ «Світязь», а також відображені порушення законодавства виявлені під час державного геологічного контролю.

За результатами перевірки Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 04.03.2016р. складено припис №274-14/06, яким ТОВ «Світязь» у строк до 04.04.2016р. зобов'язано усунути виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері надрокористування шляхом надання до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України документів (завірених належним чином копій) та матеріалів, що підтверджують виконання питань згідно додатку №1 до даного припису.

З оскаржуваного припису вбачається, що Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України встановлено порушення ТОВ «Світязь» ст.ст. 10 , 11 Закону України «Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , а саме: не допущено посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю), які проводились з дотриманням порядку здійснення державного нагляду (контролю) та порушення статті 24 Кодексу України про надра та Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. №615 , а саме: не виконуються умови користування надрами, а саме не дотримуються вимоги Угоди про умови користування надрами, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами №4623 від 18.12.2007р., в частині обов'язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю.

Відповідно до п. 15 Порядку №1294 за результатами проведення планової або позапланової перевірки надрокористувача посадовими особами органу державного геологічного контролю складається акт перевірки за формою, затвердженою Держгеонадрами.

Посадова особа органу державного геологічного контролю зазначає в акті стан виконання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та використання надр, а в разі невиконання зазначених вимог - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідне положення акта законодавства.

Два примірники зазначеного акта підписуються в останній день відповідної перевірки надрокористувача посадовими особами органу державного геологічного контролю, які її проводили, та надрокористувачем.

У разі відмови надрокористувача підписати акт посадова особа органу державного геологічного контролю вносить до нього відповідний запис.

Згідно з п. 16 Порядку №1294 у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі акта перевірки протягом п'яти робочих днів з дати її завершення складається припис або розпорядження за формою, затвердженою Держгеонадрами.

Припис або розпорядження можуть бути оскаржені до Держгеонадр або суду в установленому законом порядку.

Відповідно до ч.7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис може бути виданий лише на підставі Акту, складеного за результатами здійснення заходу державного контролю, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства.

Отже, припис може бути внесений лише на підставі акту перевірки.

Натомість, як вбачається із оскаржуваного припису, перевірка позивача не проводилась, Акт за результатами здійснення планового заходу з реквізитами, визначеними частиною 6 ст. 7 Закону, не складався.

Відповідачем до матеріалів справи було надано копію акту перевірки про недопущення до перевірки №06-02/23/2016-02/п (05) від 04.02.2016р., у той час, як оскаржуваний припис був прийнятий згідно з актом про недопущення до перевірки від 26.02.2016р. №06-02/23/2016-10/п (31).

Колегія суддів зазначає, що акт №06-02/23/2016-02/п (05) не відповідає формі акту про недопущення до перевірки та формам актів перевірок, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №133 від 28.03.2013р ., а акт №06-02/23/2016-10/п (31), на який йдеться посилання в приписі суду надано не було.

У той же час, зважаючи на ту обставину, що в наданому акті були відображені порушення вимог законодавства та на його підставі внесено припис, колегія суддів вважає, що така перевірка була фактично проведена відповідачем незважаючи на не допуск його посадових осіб до неї.

Крім того, колегія суддів наголошує, що порушення, які відображені в акті та приписі стосуються лише факту допуску посадових осіб відповідача до проведення планового заходу.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування припису від 04.03.2016р. №274-14/06.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Вівдиченко Т.Р.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Борисюк Л.П.