Ухвала

від 21.06.2016 по справі 815/7208/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/7208/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року, у справі за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю "Вегалайт" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженої відповідальністю "Вегалайт" звернулося до суду з позовом у якому заявлено вимоги Одеській митниці ДФС, а саме: скасування рішень про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000081/2 від 24 листопада 2015 року, № 500060006/2015/000083/2 від 27 листопада 2015 року, № 500060006/2015/000089/2 від 08 грудня 2015 року, №500060006/2015/000094/2 від 15 грудня 2015 року; скасування карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №500060006/2012/00122 від 24 листопада 2015 року, № 500060006/2015/00124 від 27 листопада 2015 року, № 500060006/2015/00131 від 08 грудня 2015 року, № 500060006/2015/00136 від 15 грудня 2015 року.

З метою забезпечення адміністративного позову позивачем подано відповідне клопотання до суду, з якого вбачається про необхідність заборонити митному органу перераховувати до Державного бюджету у вигляді митних платежів надані позивачем фінансові гарантії у формі грошової застави, на суму 730970,46 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року, клопотання позивача про забезпечення позову задоволено частково, а саме заборонено митному органу перераховувати надані позивачем фінансові гарантії у вигляді внесення грошової застави, у сумі 586117,67 грн., до набрання законної сили кінцевого рішення у справі.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про забезпечення адміністративного позову не відповідає встановленим обставинам справи, так як відповідним клопотання позивача не підтверджено очевидної небезпеки, що для відновлення порушених прав позивача необхідно буде додати значних зусиль та витрат, а тому таке клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Крім того, апелянтом зазначено, що існує інший порядок вирішення спірних правовідносин, а саме порядок повернення надмірно та безпідставно сплачених митних платежів із державного бюджету.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Вегалайт" подано митні декларації на оформлення випуску товару № 500060006/2015/011204 від 24 листопада 2015 року, № 500060006/2015/011447 від 27 листопада 2015 року, № 500060006/2015/012025 від 07 грудня 2015 року, № 500060006/2015/012517 від 15 грудня 2015 року.

В свою чергу, отримавши вказані митні декларації Одеською митницею ДФС прийнято картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 500060006/2012/00122 від 24 листопада 2015 року, № 500060006/2015/00124 від 27 листопада 2015 року, № 500060006/2015/00131 від 08 грудня 2015 року, № 500060006/2015/00136 від 15 грудня 2015 року, та рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000081/2 від 24 листопада 2015 року, № 500060006/2015/000083/2 від 27 листопада 2015 року, № 500060006/2015/000089/2 від 08 грудня 2015 року, № 500060006/2015/000094/2 від 15 грудня 2015 року.

При цьому, ТОВ "Вегалайт" з метою митного оформлення товару подано нові митні декларації, а саме: № 500060006/2015/011263 від 24 листопада 2015 року, № 500060006/2015/011502 від 27 листопада 2015 року, № 500060006/2015/012088 від 08 грудня 2015 року, № 500060006/2015/012542 від 15 грудня 2015 року.

Для випуску товарів у вільний обіг TOB "Вегалайт", на підставі ч. 7 ст. 55 МК України, сплатило митні платежі згідно митної вартості визначеної декларантом та надало фінансову гарантію на різницю між сумою митних платежів визначеною декларантом та сумою платежів обчисленою митним органом, у загальному розмірі 586117,62 грн., а саме: за МД № 500060006/2015/011263 від 24 листопада 2015 року - 109660,41 грн.; за МД № 500060006/2015/011502 від 27 листопада 2015 року - 119563,64 грн.; за МД № 500060006/2015/012088 від 08 грудня 2015 року - 195141,23 грн.; за МД № 500060006/2015/012542 від 15 грудня 2015 року - 161752,34 грн.

В даному випадку, TOB "Вегалайт" подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, шляхом заборони Одеській митниці ДФС перераховувати надані ТОВ "Вегалайт" по митним деклараціям № 500060006/2015/011263 від 24 листопада 2015 року, № 500060006/2015/011502 від 27 листопада 2015 року, № 500060006/2015/012088 від 08 грудня 2015 року, № 500060006/2015/012542 від 15 грудня 2015 року, № 500060006/2015/012988 від 23 грудня 2015 року фінансові гарантії у вигляді внесення грошової застави, розміром 730970,46 грн., з рахунку митного органу до Державного бюджету у якості митних платежів, до розгляду справи № 815/7208/15 та набрання рішення суду законної сили.

При цьому, вимоги заявленого клопотання про забезпечення адміністративного позову, в частині забезпечення адміністративного позову, шляхом заборони Одеській митниці ДФС перераховувати надані ТОВ "Вегалайт" по митній декларації № 500060006/2015/012988 від 23 грудня 2015 року фінансові гарантії у вигляді внесення грошової застави в розмірі 144852,84 гривень з рахунку митного органу до державного бюджету у якості митного платежу, до розгляду справи № 815/7208/15 та набрання рішення суду законної сили виходять за межі позовних вимог, що є предметом розгляду по вказаній адміністративній справі.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким не погоджується судова колегія, зроблено висновок про часткове задоволення клопотання про забезпечення позову, шляхом заборони Одеській митниці ДФС до набрання чинності рішення суду по даній справі, перераховувати надані ТОВ "Вегалайт" фінансові гарантії у вигляді внесення грошової застави, у сумі 586117,62 грн., з рахунку митного органу до державного бюджету у якості митних платежів, оскільки без вжиття таких заходів для відновлення прав та інтересів TOB "Вегалайт", у разі задоволення позову, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно ч. 8 ст. 313 МК України, при невиконанні зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави.

Частиною 1 ст. 301 МК України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до п. 43.1. ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно п. 43.4. ст. 43 ПК України, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 43.5. ст. 43 ПК України встановлено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Також, процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України № 816 від 20 липня 2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що предметом даного спору є перевірка правомірності рішень митного органу про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон.

Так, для випуску товарів у вільний обіг TOB "Вегалайт" сплачено митні платежі згідно митної вартості визначеної декларантом та надано фінансову гарантію на різницю між сумою митних платежів визначеною декларантом та сумою платежів обчисленою митним органом, у загальному розмірі 586117,62 грн., згідно митних декларацій № 500060006/2015/011263, № 500060006/2015/011502, № 500060006/2015/012088, № 500060006/2015/012542.

В свою чергу, з метою забезпечення адміністративного позову, позивачем подано до суду відповідне клопотання, з якого вбачається про можливу необхідність докладання значних зусиль для повернення сплачених фінансових гарантій, а як наслідок необхідність заборонити митному органу перераховувати отримані фінансові гарантії до державного бюджету, на загальну суму 730970,46 грн.

Колегія суддів вважає, що вищевказаними нормами законодавства визначено порядок повернення надмірно сплачених митних платежів до державного бюджету, а тому, вразі задоволення позовних вимог у даній справі, позивач має право скористатися таким порядком та повернути сплачені фінансові гарантії.

Крім того, позивачем не надано суду інших доказів та чітких фактів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди власним правам, свободам та інтересам та не наведено підстав, з яких вбачається, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Тому, колегія суддів вважає, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню, так як вказане клопотання є необґрунтованим, крім того, існує інший порядок вирішення спірних правовідносин.

При цьому, колегія погоджує з висновком суду першої інстанції про часткову відмову у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, в частині заборони Одеській митниці ДФС перераховувати надані ТОВ "Вегалайт" по митній декларації № 500060006/2015/012988 від 23 грудня 2015 року фінансові гарантії у вигляді внесення грошової застави, в розмірі 144852,84 грн., до вирішення даного спору, так як такі вимоги не стосуються предмету спору у справі.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що судом першої інстанції при розгляді клопотання про забезпечення позову допущено порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення і прийняття нового, яким необхідно відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 117, 185, 195, 197, 199, 202, 205, 206, 211, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року - скасувати та постановити у справі нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання Товариства з обмеженої відповідальністю "Вегалайт" про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю "Вегалайт" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень - відмовити.

Ухвала апеляційного суду апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло