Рішення

від 17.06.2016 по справі 916/1139/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2016 р.Справа № 916/1139/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1; код ЄДРПОУ 39525257)

до відповідача: Комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу ясла-садок № 32 „БАРВІНОКВ» Ізмаїльської міської ради Одеської області (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кулікова, 31-Б; код ЄДРПОУ 24537319)

про стягнення 9 566,72 грн. - пені, 664,00 грн. - 3 % річних, 6 011,79 грн. - суму інфляційних втрат

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 26.04.2016 № 21/р8-067);

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу ясла-садок № 32 „БАРВІНОКВ» Ізмаїльської міської ради Одеської області (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором на постачання природного газу для споживачів, що не є побутовими (для бюджетних установ та організацій) у розмірі 159 648,74 грн., з якої 149 458,03 грн. - основна сума боргу, 609,59 грн. - 3% річних, 8 800,36 грн. - пеня, 780,76 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 06.05.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 25.05.2016.

Ухвалою суду від 25.05.2016 відкладено розгляд справи на 17.06.2016.

На адресу господарського суду Одеської області надійшла Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 24.05.2016 № 1093-Ю (вх. № 2-2779/16 від 25.05.2016), в якій він остаточно просить суд стягнути з відповідача 9 566,72 грн. - пені, 664,00 грн. - 3 % річних, 6 011,79 грн. - суму інфляційних втрат. Судом прийнята вказана заява позивача до розгляду.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 525, 526, 546, 549, 610, 611, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 173, 193, 216, 218, 231, 264, 265 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору на постачання природного газу для споживачів, що не є побутовими (для бюджетних установ та організацій), щодо сплати за поставлений газ.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 06.06.2016 № 22796/16 (а.с. 130). Надав пояснення на заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій повідомив суд, що Відповідачем було вжито всіх заходів задля повного погашення основної заборгованості, а допущенні ним прострочення платежів пов'язані виключно несвоєчасним надходженням коштів з державного бюджету, з огляду на зазначене просить суд відмовити в позовних вимогах Позивача, або зменшити суму неустойки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

в с т а н о в и в:

11.04.2016 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір на постачання природного газу для споживачів, що не є побутовими (для бюджетних установ та організацій) № 019032 (далі - Договір від 11.04.2016) /а.с. 12-17/.

Відповідно до пунктів 2.1, 3,4, 3.7, 3.8, 5.5 Договору від 11.04.2016 постачальник (Позивач) постачає природний газ споживачеві (Відповідачу) в обсягах і порядку, передбачених цим договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених цим договором. Обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаним сторонами акту прийому-передачі природного газу, що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку. Акти прийому-передачі природного газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником. Постачальник здійснює постачання природного газу на протязі року, у тому числі по місяцях: 6592 тис. куб.м. у січні, 7004 тис. куб.м. у лютому, 2692 тис. куб.м. у березні, 4635 тис. куб.м. у листопаді, 9631 тис. куб.м. у грудні. Оплата за природний газ здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок постачальника 100 % вартості запланованих обсягів газу на підставі рахунку-фактури. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природного газу, споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Позивачем у період з січня 2016 року по березень 2016 року поставлено природний газ на загальну суму 149 458,03 грн., ця обставина підтверджується актами прийому-передачі природного газу (а.с. 22, 23, 24), та не заперечується Відповідачем.

Позивачем були виставлені Відповідачу рахунки-фактури, а саме:

71 692,94 грн. - рахунок-фактура за січень 2016р. від 25.01.2016 № 019032 (а.с .19);

35 060,38 грн. - рахунок-фактура за лютий 2016р. від 26.02.2016 № 019032 (а.с. 20);

42 704,71 грн. - рахунок-фактура за березень 2016р. від 30.03.2016 № 019032 (а.с. 21).

Під час розгляду справи 28.04.2016 Відповідач повністю оплатив поставлений газ за Договором від 11.05.2016 на загальну суму 149 458,03 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку Позивача (а.с. 137). Тобто, з порушенням строку передбаченим пунктом 5.5 Договору від 11.05.2016.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.1 Договору від 11.05.2016 передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом V Договору, із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що сума пені за прострочення оплати за Договором від 11.05.2016 за періоди з 10.02.2016 по 27.04.2016 становить суму у розмірі 9 566,72 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем /а.с. 116/.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (пункт 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» від 26.12.2011 № 18).

Отже, враховуючи інтереси сторін, ступень виконання Відповідачем основного грошового зобов'язання за Договором від 11.05.2016, зменшення негативних наслідків порушення зобов'язання, з огляду на компенсацію інфляційних втрат та 3 % річних, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 2 000,00 грн.

Приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, 3% річних на суму заборгованості за Договором від 11.05.2016 за періоди з 10.02.2016 по 27.04.2016 складає 644,00 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 71 692,94 10.02.2016 - 27.04.2016 78 3 % 459.62 35 060,38 10.03.2016 - 27.04.2016 49 3 % 141.20 42 704,71 10.04.2016 - 27.04.2016 18 3 % 63.18 Всього: 664,00

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пункт 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14).

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Отже, за прострочення сплати заборгованості в період менший, ніж місяць, інфляційні втрати не нараховуються. Аналогічну позицію висловлено у постанові Вищого господарського суду України від 10.07.2013 у справі № 5002-33/4081-2012.

Інфляційні втрати не нараховуються за лютий 2016р. за зобов'язаннями січня 2016р. у розмірі 71 692,94 грн., оскільки період прострочки платежу з 10.02.2016 по 29.02.2016 становить менше місяця. А відтак, інфляційні втрати на вказану суму повинні нараховуватись, починаючи з березня 2016 року. Не нараховуються інфляційні втрати за березень 2016р. за зобов'язаннями лютого 2016р. у розмірі 35 060,38 грн., оскільки період прострочки платежу з 10.03.2016 по 31.03.2016 становить меньше місяця. Також, не нараховуються інфляційні втрати за квітень 2016р. за зобов'язаннями березня 2016р. у розмірі 42 704,71 грн., оскільки період прострочки платежу з 10.04.2016 по 27.04.2016 становить меньше місяця.

Судом встановлено, що сума інфляційних втрат на суму заборгованості за Договором від 11.05.2016 за березень 2016р. становить 716,93 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіСукупний індекс інфляції за періодСума боргу з врахуванням індексу інфляціїІнфляційне збільшення суми боргу 71 692,94 01.03.2016-31.03.2016 1.010 72 409,87 716,93

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 2 000,00 грн. - пені, 664,00 грн. - 3 % річних, 716,93 грн. - суми інфляційних втрат.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Отже витрати Позивача на сплату судового збору у розмірі 1 378,00 грн., який підлягав сплаті за розгляд заявлених позовних вимог покладається на Відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Отже, враховуючи зменьшення розміру позовних вимог, підлягає поверненню Позивачу надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1 016,73 грн.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 22 червня 2016 р.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтями 549, частиною третьою статті 551, частиною другою статті 625, статтею 629 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193 Господарського кодексу України, пунктом 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» від 26.12.2011 № 18, пунктом 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14, пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, статтями 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу ясла-садок № 32 „БАРВІНОКВ» Ізмаїльської міської ради Одеської області (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кулікова, 31-Б, код ЄДРПОУ 24537319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 39525257, на р/р 26006150001 в ПАТ КБ „ЦентрВ» , МФО 380742) 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) - пені , 664,00 грн. (шістсот шістдесят чотири гривні 00 коп.) - 3 % річних, 716,93 грн. (сімсот шістнадцять гривень 93 коп.) - суму інфляційних втрат.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу ясла-садок № 32 „БАРВІНОКВ» Ізмаїльської міської ради Одеської області (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кулікова, 31-Б, код ЄДРПОУ 24537319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 39525257, на р/р 26003270720 в АБ „УкргазбанкВ» , МФО 320478) витрати на сплату судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).

5. Повернути з Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 38016923, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯВ» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 39525257, на р/р 26003270720 в АБ „УкргазбанкВ» , МФО 320478) надмірно спачений судовий збір у розмірі 1 016,73 грн. (одна тисяча шістнадцять гривень 73 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов