Постанова

від 14.06.2016 по справі 910/21701/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р. Справа№ 910/21701/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

при секретарі Місюк О.П.

за участю представників:

від позивача - Савченко І.Є.

від відповідача - Просенюк С.М.

від третьої особи - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліко Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Лазурний блюз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліко Компані"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний блюз"

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ЕК "Лазурний блюз" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ «Кліко Компані» про стягнення боргу за послуги з обслуговування будинку та теплопостачання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 позовні вимоги задоволені частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2016, та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи, апеляційну скаргу було передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 26.05.2016.

Ухвалою суду від 26.05.2016 розгляд апеляційної скарги був відкладений до 14.06.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судові засідання з`явилися представники позивача та відповідача та надал усні пояснення стосовно предмету спору.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду скарги повідомлявся належним чином, що підтверджується випискою з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта», причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті, проти даного не заперечували представники позивача та відповідача, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Через відділ документального забезпечення до суду надійшов відзив від представника позивача на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та законним, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

ТОВ "Кліко Компані" є власником житлових приміщень (квартир) за номерами 13, 224, 229, 245, 252, 269, 424, 524 загальною площею 1 642,00 кв.м. та нежитлових приміщень: № 602, 603, 604, 605, 606, 608, 609, 616, 617, 635, 636, 637 загальною площею 2853,00 кв.м. в адміністративно-житловому комплексі "Лазурний блюз" в місті Києві по вул. Ованеса Туманяна, 15-А, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Актом від 26.12.2014 приймання-передачі адміністративно-житлового комплексу з підземним паркінгом за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна,15-А передано з балансу ТОВ "ЕК "Лазурний блюз" на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний блюз".

26.12.2014 між третьою особою (замовник) та позивачем (виконавець) був укладений договір про організацію та надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території адміністративно-житлового комплексу "Лазурний блюз", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна,15-А.

Відповідно до п. 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 договору виконавець прийняв на себе такі зобов'язання: самостійно або із залученням третіх осіб: організовувати та надавати оплачувані житлово-комунальні послуги та послуги з утримання будинку та прибудинкової території в адміністративно-житловому комплексі з вбудованими приміщеннями "Лазурний блюз", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна,15-А, власникам, мешканцям, користувачам приміщень, будь-яким набувачам майнових прав щодо приміщень у будинку, а також уповноваженим ними особам.

Забезпечити на компенсаційній основі надання послуг з постачання води та водовідведення, електроенергії та теплової енергії до моменту укладання прямих договорів між постачальником таких послуг та споживачами послуг. Здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішніх та в межах балансової приналежності зовнішніх інженерних мереж будинку.

Укладати договори зі споживачами послуг на надання оплачуваних послуг виключно на строк дії цього договору (п. 1.7 договору).

Строк дії договору сторонами погоджено п. 6.1 (з врахуванням додаткової угоди № 1 від 01.04.2015) до 31.05.2015.

На підставі умов договору позивач звернувся до відповідача з листом з проханням підписати договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, проте вказаний договір зі сторони відповідача підписаний не був.

Позивач, звертаючись із даним позовом до суду, обґрунтовує свої вимоги тим, що ТОВ відповідач неоплачує позивачу грошових коштів за надані комунальні послуги та послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з січня по травень 2015 року.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених вимог, мотивує це тим, що "ЕК "Лазурний блюз" не є належним позивачем по справі та ним не доведено факт надання послуг відповідачу саме на суму позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до цього ж Закону (ст. 1) споживачем житлово-комунальних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, їх виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Також даною статтею визначено поняття балансоутримувача майна, яким є власник майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтею 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою укладається договір про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку.

Як вбачається з наявних матеріалів справи в адміністративно-житловому комплексі «Лазурний блюз» створено ОСББ «Лазурний блюз».

Відносини між власниками квартир та виконавцем послуг по утриманню будинку та прибудинкової території в будинку, де створено ОСББ регулюються ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.

За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.

Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Одним із заперечень відповідача щодо заявлених вимог позивачем, зазначено те, що "ЕК "Лазурний блюз" є неналежним позивачем по справі, отже не має право звертатися до відповідача з вимогою про стягнення заборгованості.

Колегія суддів не погоджується із такою позицію апелянта, зважаючи на наступне.

Адміністративно - житловий комплекс «Лазурний блюз» було передано на баланс створеного ОСББ «Лазурний блюз».

Як зазначалось вище, 26.12.2014 між позивачем та третьою особою був укладений договір про організацію та надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, 15-А.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.

У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Право на звернення до суду виникає у об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.

В свою чергу, ОСББ «Лазурний блюз», уклавши з позивачем договір про організацію та надання послуг, передав останньому право на звернення та стягнення коштів з неплатників комунальних платежів.

Зокрема п. 1.1.9 договору визначено, що ТОВ «ЕК «Лазурний блюз» має право вести роботу по збору коштів за послуги від споживачів послуг, включаючи претензійну роботу.

Крім того, норми чинного ГПК України не містять такого поняття як «неналежний позивач».

Статтею 1 ГПК України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, особа, яка вважає, що її права та інтереси порушені діями/бездіяльністю іншої особи, має право звернення із відповідними вимогами до конкретного державного органу (суду) та обґрунтовувати належними та допустимими доказами порушення свого права.

Зважаючи на зазначене, доводи апелянта щодо неналежності позивача є безпідставними та невмотивованими.

ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 1 вказаного закону, утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно із ст. 20, 21 закону визначено обов`язки споживача, зокрема укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник майна зобов`язаний утримувати майно, що належить йому, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України 3-184гс14 від 25.11.2014

Статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, визначені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Порядку обліку та оплати послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) власники приміщень сплачують надані послуги за тарифами, що встановлені для відповідних видів діяльності.

Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів членів ОСББ "Лазурний блюз" (протокол від 24.10.2014) був затверджений тариф за обслуговування ТОВ "ЕК "Лазурний блюз" будинку та прибудинкової території за 1 кв.м. загальної площі для житлового приміщення - 4,40 грн., офісного приміщення - 6,50 грн. Затвердження тарифу та його розмір сторонами не заперечується.

Судом встановлено, що тариф, розрахований ТОВ "ЕК "Лазурний блюз" в деталізованому звіті та складових тарифу доданих до матеріалів справи, відповідає вартості послуг ТОВ "ЕК "Лазурний блюз" за 1 кв. м. загальної площі, узгодженому договором від 26.12.2014 для житлових приміщень.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що в силу закону відповідач має сплатити вартість житлово-комунальних послуг, наданих йому ТОВ "ЕК "Лазурний блюз" за період з січня по травень 2015 року.

У той же час, відповідач, подаючи відзив на позовну заяву, заперечив надання йому цих послуг у обсязі, заявленому ТОВ "ЕК "Лазурний блюз", посилаючись на відсутність обґрунтованого розрахунку та доказів надання послуг.

Стосовно заявленого, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

В матеріалах справи наявні рахунки на оплату, що виставлялись позивачем відповідачу: № 17 від 31.01.2015, № 18 від 31.01.2015, № 25 від 31.01.2015, № 24 від 28.02.2015, № 31 від 31.03.2015, № 32 від 31.03.2015, № 52 від 30.04.2015, № 53 від 30.04.2015, № 54 від 31.05.2015, № 55 від 31.05.2015 та акти наданих послуг № 26 від 31.01.2015, № 27 від 31.01.2015, № 293 від 28.02.2015, № 28 від 28.02.2015, № 30 від 31.03.2015, № 31 від 31.03.2015, № 32 від 30.04.2015, № 33 від 30.04.2015, № 34 від 31.05.2015, № 35 від 31.05.2015.

Крім того, у матеріалах справи наявний акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 27.03.2015 до договору про організацію та надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 26.12.2014, в якому вказано, що у період з 01.01.2015 по 27.03.2015 TOB "ЕК "Лазурний блюз" виконало роботи (надало послуги) згідно з переліком послуг та заходів, погоджених сторонами, а також примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.

Також у цьому акті зазначено, що ОСББ "Лазурний блюз" прийняло виконані роботи (надані послуги) та підтвердило, що роботи (послуги) за договором виконані у повному обсязі, належної якості та відповідають умовам договору.

Замовник будь-яких претензій до виконавця не має.

Акт підписаний від імені голови правління ОСББ "Лазурний блюз" ОСОБА_4 і директора TOB "ЕК "Лазурний блюз" ОСОБА_5 та завірений печатками підприємств.

Вирішуючи питання про обсяг наданих комунальних послуг та вартість наданих позивачем послуг, Господарський суд міста Києва призначив у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно з висновком експертизи № 22199/15-45 від 16.02.2016 обсяг комунальних послуг є тотожним загальній площі житлових та нежитлових приміщень, що перебувають у власності ТОВ "Кліко Компані", цей обсяг становить для житлових приміщень (квартир) 1 642,0 кв.м., а для нежитлових приміщень 2 853,0 кв.м.

При цьому експертним дослідженням зроблено висновок, що вартість послуг, наданих позивачем ТОВ "Кліко Компані" з утримання будинку та прибудинкової території адміністративно-житлового комплексу "Лазурний блюз" за договором від 26.12.2014 у період січень-травень 2015 року, становить 128846,50 грн.

Таким чином, визначити, який обсяг послуг з теплопостачання був наданий власнику окремих приміщень (ТОВ "Кліко Компані") у адміністративно-житловому комплексі "Лазурний блюз" експерту виявилось неможливим.

Враховуючи встановлено судовими експертами та положення чинного ГПК України, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду, про те, що висновок експерта приймається в якості належного та допустимого доказу в розумінні ст.ст. 33-34 ГПК України, як такий, що узгоджується з фактичними обставинами, встановленими у справі, та іншими доказами у їх сукупності, на підставі чого суд відхилив клопотання відповідача про виклик судового експерта у судове засідання.

Отже, факт надання позивачем відповідачу послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 128845,50 грн. підтверджується наявними у справі доказами та у ТОВ "Кліко Компані" виник обов'язок по сплаті вказаної суми, а відтак - позов в цій частині правомірно був задоволений саме в такому розмірі.

Стосовно твердження апелянта, що судом першої інстанції позовні вимоги про задоволення до стягнення боргу в розмірі 128845,50 грн. були постановлені з порушенням п.2 ч. 1 ст.83 ГПК України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Дійсно при подані позову до суду, позивачем у заяві було зазначено про належність відповідачу житлових приміщень загальною площею 1265,43 кв.м. та нежитлових приміщень площею - 3249,9 кв.м.

Проте, в процесі розгляду спору судом першої інстанції, представником позивача ОСОБА_6 подавались додаткові пояснення до позовної заяви з урахуванням відзиву на позов, в яких вона зазначила про точну кількість житлових та нежитлових приміщень, що належить відповідачу та їх загальну площу, зокрема: 9 кварти - 1642 кв.м. та 12 нежитлових приміщень - 2853 кв.м.

Відповідно до довіреності, виданої ТОВ «ЕК «Лазурний блюз» на ім`я представника позивача ОСОБА_6, остання має право змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитись від позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, має право відмовитись від позову й в суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідного апеляційного чи касаційного провадження, має право визнати позов, укласти мирову угоду. оскаржити рішення суду, подавати виконавчий лист до стягнення.

До даних пояснень позивачем також були долучені копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких підтвердився факт належності відповідачу житлових приміщень саме загальною площею - 1642 кв.м. та нежитлових приміщень площею - 2853 кв.м.

Як вбачається із пояснень, наданих представником позивача в суді першої інстанції і це не було спростовано представником відповідача, позивач просив місцевий суд розглядати позов з урахуванням поданих додаткових пояснень.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що за розрахунками позивача до стягнення (без урахування коштів за послуги з теплопостачання) ставилась сума - 133461,14, в той час як за результатами проведеної експертизи, судом була задоволена вимога в меншому розмірі - 128846,50 грн., а отже порушення норм ст. 83 ГПК України зі сторони місцевого суду не знайшло свого підтвердження та обґрунтування.

Позивач, при звернені із позовом до суду ставилась також вимога про стягнення з відповідача 11641,96 грн. коштів за надані послуги з теплопостачання, обґрунтовуючи це тим, що у січні 2015 відповідачу була надана послуга з теплопостачання іншим виконавцем - ТОВ "Вертон Технолоджі" з посиланням на акт № 25 від 31.01.2015, рахунок № 11 від 31.01.2015 та договір переуступки права вимоги від 30.01.2015, укладений між ТОВ "Вертон Технолоджі" (сторона-1) та ТОВ "ЕК "Лазурний блюз" (сторона-2), відповідно до якого сторона-1 відступає стороні-2 право вимоги за фактично поставлену теплову енергію споживачам (власникам/орендарям/інвесторам) житлового комплексу "Лазурний блюз", при цьому сторона-2 має право отримувати на свій рахунок компенсацію за спожиту теплову енергію на підставі п. 1.1.2 договору про організацію та надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 26.12.2014.

Проте, Господарським судом міста Києва правомірно було відмовлено в задоволені такої вимоги, з посиланням на те, що у відповідному висновку експерат, про який зазначалось вище, зазначено, що обсяг та вартість послуг з теплопостачання за січень 2015 року експертом не встановлено, оскільки укладений між ОСББ "Лазурний блюз" та ТОВ "Кліко Компані" договір про організацію та надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 26.12.2014 не передбачає алгоритму розрахунку обсягів спожитої теплоенергії та порядок компенсації послуг з теплопостачання для власників приміщень адміністративно-житлового комплексу "Лазурний блюз", при тому, що договір між позивачем та ТОВ "Кліко Компані" з надання зазначених послуг - відсутній.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за неоплату наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 28728,09 грн., колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про відсутність для того належних підстав, з огляду на те, що положення ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України, визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Нормами ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Як вже було встановлено, договір між позивачем та відповідачем на надання комунальних послуг не укладався, отже, й відсутні умови про нарахування пені за згодою сторін, обґрунтувань нарахування пені на підставі спеціального закону позов не містить.

Також позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 15 065,69 грн. та 3 % річних у сумі 1 445,24 грн. у зв'язку з простроченням відповідачем своїх зобов'язань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, здійснений судом першої інстанції, прийшла до висновку, що розрахунок є арифметично вірним, враховано те, що нарахування матеріальних втрат повинно здійснюватись з урахуванням суми основної заборгованості, встановленої судом, на наступний день після останнього дня строку, передбаченого Порядком обліку та оплати послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, для оплати наданих послуг, тобто з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим, в той час як позивачем такий розрахунок здійснений з 20 числа кожного місяця та відповідно змінено суму боргу, на яку нараховувались матеріальні втрати.

Місцевий суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача інфляційну складову боргу у сумі 11 362,76 грн. та 3 % річних у сумі 1 224,21 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем по справі не було належним чином спростовано доводи позивача, не обґрунтовано відсутності у нього обов`язку щодо сплати коштів відповідачу за надані та отримані комунальні послуги, та враховуючи те, що вісі доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі спростовуються всім вище викладеним, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК "Лазурний блюз", а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліко Компані" не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліко Компані" залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліко Компані" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2016 у справі № 910/21701/15 - без змін.

Матеріали справи № 910/21701/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко