Постанова

від 21.06.2016 по справі 916/4210/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2016 р.Справа № 916/4210/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А.,

ОСОБА_1

при секретарі - Альошина Г.М.

за участю представників:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства В«Житлово-експлуатаційна компанія В«НАШ ДІМВ»

на ухвалу господарського суду Одеської області від 23 травня 2016 року

за заявою Приватного підприємства В«Житлово-експлуатаційна компанія В«НАШ ДІМВ» про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2015р.

у справі № 916/4210/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства В«ОДЕСАГАЗВ»

до Приватного підприємства В«Житлово-експлуатаційна компанія В«НАШ ДІМВ»

про стягнення 295 294,70 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2015 року у справі № 916/4210/15 позов задоволено, стягнуто з Приватного підприємства «Житлово-експлуатаційна компанія «Наш дім» на користь Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" основний борг у сумі 198 906,95 грн. за поставлений природний газ згідно з договором № 008383 від 08.01.2015р., а також пеню у сумі 61 588,98 грн., 3% річних у сумі 3 237,93 грн., інфляційне збільшення у сумі 31 560, 84 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання та витрати по сплаті судового збору у сумі 4 429,43 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 року рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2015р. по справі № 916/4210/15 змінено, викладено його резолютивну частину в наступній редакції: Позов задовольнити частково. Стягнути з Приватного підприємства «Житлово-експлуатаційна компанія «Наш дім» на користь Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» основний борг у сумі 198 906,95 грн., пеню у сумі 12 317,80 грн., 3% річних у сумі 3 237,93 грн., інфляційне збільшення у сумі 31 560,84 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 4 429,43 грн. В частині стягнення пені у сумі 49 271,18грн. відмовити.

14.04.2016 року господарським судом Одеської області на примусове виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 року було видано відповідний наказ.

06.05.2016 року ПП «Житлово-експлуатаційна компанія «Наш дім» звернулося до господарського суду Одеської області з заявою про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2015р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. у даній справі в порядку ст. 121 ГПК України, відповідно до якої заявник просить суд розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців шляхом сплати щомісячних платежів в розмірі 20 871,08 грн. В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на скрутне фінансове становище, яке викликано специфікою його основного виду господарської діяльності по наданню послуг з утримання житлових будинків та прибудинкових територій, підвищенням ціни на природний газ та несвоєчасною оплатою комунальних послуг населенням. З огляду на вищезазначені обставини заявник вказує на неможливість виконання ним рішення господарського суду у даній справі у повному обсязі.

ПАТ «Одесагаз» заперечувало проти задоволення заяви відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі, посилаючись на той факт, що відповідачем не наведено наявність жодних виняткових обставин, які можуть бути підставою для надання пільгових умов для виконання рішення суду. Також, ПАТ „Одесагаз" наголошувало на тому, що з посиланням на наведені відповідачем обставини щодо його скрутного фінансового стану апеляційним господарським судом вже було зменшено на вісімдесят відсотків розмір присудженої до стягнення за рішенням від 09.12.2016р. пені, тобто вказані обставини вже слугували підставою для часткового звільнення ПП «Житлово-експлуатаційна компанія «Наш дім» від відповідальності за допущене ним порушення власних грошових зобов'язань у спірних правовідносинах.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.2016 року (суддя Гуляк Г.І.) у задоволенні заяви ПП «Житлово-експлуатаційна компанія «Наш дім» про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2015р. по справі № 916/4210/15 відмовлено.

Ухвала мотивована відсутністю передбачених законом правових підстав для надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення по даній справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ПП В«Житлово-експлуатаційна компанія В«НАШ ДІМВ» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та заяву про розстрочку виконання рішення суду задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована не наданням судом належної оцінки конкретним обставинам, що ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим, та мотивована посиланнями на ті ж самі обставини, що викладені у заяві про надання розстрочки виконання рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу місцевого суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Частиною 1 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. (п.7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012)

Норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним.

Згідно з п. 7.2. зазначеної Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012, підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

При цьому, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен встановити матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси стягувача, а також може призвести до негативних наслідків для нього.

В обґрунтування наявності обставин, які значно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі, відповідач посилається на скрутний фінансовий стан підприємства внаслідок занижених тарифів у будинку, підвищення ціни на природний газ, заборгованість перед іншими постачальниками, існування загрози банкрутства, а також наявність станом на 24.04.2016 року заборгованості за комунальні послуги мешканців житлових будинків які обслуговує ПП «Житлово-експлуатаційна компанія «Наш дім» в сумі 250452,95 грн. Вищевикладені обставини відповідач вважає вийнятковими в розумінні ст. 121 ГПК України, у зв'язку з чим просить надати розстрочку виконання рішення суду у даній справі строком на 12 місяців.

Разом з тим, господарським судом першої інстанції правильно зауважено, що відстрочка або розстрочка виконання рішення суду надається лише у випадках, коли є достатньо доказів того, що у зобов'язаної сторони з поважних та виняткових причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допустити їх настання.

При цьому, у даному випадку саме на відповідача як на заінтересовану особу покладається обов'язок доведення суду наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення. ОСОБА_1 випадки за своєю правовою природою мають відноситись до форс-мажорних обставин, тобто подій, які заінтересована сторона не могла передбачити, та які, безумовно, мають наслідком значний негативний вплив на можливість належного здійснення цією особою підприємницької діяльності. Оскільки підприємництво є діяльністю, що здійснюється на власний страх та ризик, то не може вважатись винятковою та виключною обставиною зменшення обсягу реалізації власних продукції, товарів та послуг, недодержання контрагентами та державою в особі уповноважених органів власних зобов'язань. Доказів існування такого роду виняткових обставин з боку відповідача надано суду не було.

Окрім того, відповідачем в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України не надано суду інформації про наявність інших активів підприємства, за рахунок яких можливо погасити заборгованість перед позивачем. Тобто, відповідач наводить суду виключно інформацію про власні борги та не посилається на інформацію про власні активи, дебіторську заборгованість тощо.

Таким чином, посилання відповідача у загальному вигляді на скрутне фінансове становище, з урахуванням того, що наведені обставини вже слугували підставою для часткового зменшення обсягу відповідальності останнього шляхом зменшення стягуваної суми пені на вісімдесят відсотків, за відсутності доказів винятковості випадку неплатоспроможності боржника, не може бути підставою для надання останньому пільгових умов для виконання судового рішення у даній справі шляхом розстрочення його виконання. При цьому, інших доводів в обґрунтування поданої заяви відповідачем не наведено.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що боржником не доведено наявність обставин, які б ускладнювали або робили неможливим виконання рішення суду, та не наведено винятковості обставин, які б надавали підстави для розстрочення виконання рішення суду. Водночас, обставини покладені відповідачем в обґрунтування заяви про надання розстрочки виконання рішення, як-то скрутний фінансовий стан підприємства внаслідок занижених тарифів у будинку, підвищення ціни на природний газ, заборгованість перед іншими постачальниками, а також наявність заборгованості за комунальні послуги мешканців житлових будинків, не є винятковими в розумінні ст. 121 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, у тому числі, і негативні наслідки затримки виконання рішення для позивача, а також попереднє зменшення нарахованої до стягнення з відповідача пені, колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду у даній справі

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює питання надання розстрочки виконання судового рішення. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що в порядку ст. 116 ГПК України господарським судом Одеської області видано виконавчий документ, а саме наказ від 14.04.2016р., на примусове виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 року у справі № 916/4210/15, яка набрала законної сили 04.04.2016 року.

А тому, з процесуальних мотивів ухвалу господарського суду Одеської області від 23.05.2016р. у даній справі слід змінити та викласти її резолютивну частину в наступній редакції: відмовити у задоволенні заяви ПП «Житлово-експлуатаційна компанія «Наш дім» про надання розстрочки виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 року у справі № 916/4210/15.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106, 121 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства В«Житлово-експлуатаційна компанія В«НАШ ДІМВ» залишити без задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 23 травня 2016 року у справі № 916/4210/15 змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції: «Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства «Житлово-експлуатаційна компанія «Наш дім» про надання розстрочки виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 року у справі № 916/4210/15».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

ОСОБА_1