Постанова

від 18.05.2016 по справі 810/769/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 року 810/769/16

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Дудіна С.О., суддів Кушнової А.О., Терлецької О.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області та Головного управління ДФС у Київській області по неповерненню/незарахуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» суми від'ємного значення у розмірі 13 230 122,00 грн. до складу податкового кредиту наступного звітного періоду;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області та Головне управління ДФС у Київській області повернути/зарахувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» суму від'ємного значення у розмірі 13 230 122,00 грн. до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 було залучено до участі у справі в якості других відповідачів Головне управління ДФС у Київській області та Державну фіскальну службу України.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив про те, що в рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року ним була відображена сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 13 230 122,00 грн., на яку в подальшому було збільшено реєстраційну суму, що підтверджується витягом з системи електронного адміністрування податку на додану вартість (надалі - СЕА) станом на 30.07.2015.

Проте, після «обнуління» показників СЕА 03.08.2015 на підставі положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015р. № 643-VIII (далі - Закон №643) було виявлено, що всупереч вимогам пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України показник ?Накл (реєстраційна сума) не був збільшений на суму від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та була відображена в рядку 24 податкової декларації по з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Позивач стверджує, що з метою з'ясування причин виникнення таких обставин він неодноразово звертався до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області та Головного управління ДФС у Київській області, у відповідь на що Головним управлінням ДФС у Київській області листом було повідомлено про наявність у ТОВ «Імперіал Логістик» права на автоматичне збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ на суму від'ємного значення у розмірі 13 230 122,00 грн., яка має зараховуватись до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Проте, жодних дій з боку контролюючих органів щодо автоматичного збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ на відповідну суму від'ємного значення, вчинено не було, що суперечить вимогам чинного законодавства та стало підставою для звернення до суду.

Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначила про те, що контролюючий орган має здійснювати перевірку суми від'ємного значення, яка вказана платником податків у податковій декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період, у порядку ст. 200 Податкового кодексу України, проте, таку перевірку не може бути проведено, оскільки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо податкової реформи)» № 71-VIII від 28.12.2014 встановлена заборона на проведення податкових перевірок суб'єктів господарювання без дозволу Кабінету Міністрів України.

Відповідач зауважив про те, що неможливість здійснення перевірки правомірності визначення позивачем суми від'ємного значення у розмірі 13 230 122,00 грн., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, зумовлює відсутність у контролюючого органу права на збільшення реєстраційної суми в СЕА на вказану суму від'ємного значення, яка має зараховуватись до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Державна фіскальна служба України та Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області заперечення на позов не надали та свою позицію по справі не висловили.

18.05.2016 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 18.05.2016 (вх. № 8036/16 від 18.05.2016) про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 11 листа Вищого адміністративного суду України від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09 визначено, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» є юридичною особою та зареєстровано в якості платника податків та зборів в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2015 позивачем було подано до Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, у якій в рядку 24 позивачем відображена сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 13 230 122,00 грн.

Вказана податкова декларація своєчасно була прийнята контролюючим органом, що підтверджується відповідною квитанцією № 2 від 17.07.2015.

29 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015р. № 643-VIII (далі - Закон № 643), яким п. 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено в новій редакції.

Так, п.34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України (в редакції Закону № 643) передбачено, що на станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - реєстраційна сума), визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр , SНаклВид та SМитн , що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Згідно із пп. 4 п.34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодекс України таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 ПК України, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Як вбачається з витягу з СЕА №30348311 від 30.07.2015 сума збільшення, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (рядок 9), складає 13 646 493,00 грн., а отже, враховувала суму відємного значення податку на додану вартість, відображену позивачем в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Однак, в подальшому, після «обнуління» показників реєстраційної суми, сума податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, не була збільшена на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду), розмір якої склав 13 230 122, 00 грн., яка була відображена позивачем в рядку 24 декларації з ПДВ за червень 2015 року, що підтверджується витягами з СЕА станом на 07.08.2015 (Витяг № 7348533), 26.11.2015 (Витяг № 26355340), 14.04.2014 (Витяг № 14366149) та 21.04.2016 (Витяг № 21366827).

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідачів з листами щодо пояснення причин незбільшення реєстраційної суми.

У відповідь на запити позивача Головне управління ДФС у Київській області листом від 11.01.2016 № 50/10/10-36-15-01-01-19 повідомило про те, що збільшення суми податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкової накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється автоматично, при цьому жодні дії по відновленню порушеного права позивача на збільшення реєстраційної суми на розмір від'ємного значення, відображений в рядку 24 декларації з ПДВ за червень 2015 року, відповідачами вчинені не були.

Не погоджуючись з діями податкових органів щодо незбільшення реєстраційної суми в СЕА на суму від'ємного значення, що має зараховуватись до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яка була вказана ТОВ «Імперіал Логістик» у податковій звітності з ПДВ за червень 2015 року, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає наступне.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2розділу XX Податкового кодексу України: з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Відповідно до пункту 200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України (в редакції станом на 29.07.2015, зі змінами, внесеними Законом №643) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу .

Згідно з п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ,

де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

S ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу .

При цьому, як було зазначено вище, пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону № 643, який набрав чинності 29.07.2015) встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема:

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

30 липня 2015 року Державна фіскальна служба України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України №643-VІІІ з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63853.html), в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:

- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників УНаклОтр, УМитн та УНаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року;

- протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума УНакл зареєстрованим платникам податку збільшиться на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (УОвердрафт ); суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (УПерепл); суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року; на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (УНакл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 2001Податкового кодексу України.

Згідно повідомлення прес-служи ДФС України від 05.08.2016, опублікованого на офіційному веб-порталі ДФС України (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/209359.html) ДФС України до 10 серпня 2015 року зобов'язувалась забезпечити збільшення зареєстрованим платникам податку сума УНакл на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень, що була надана платниками до 31 липня 2015 року.

Таким чином, протягом серпня 2015 року Державна фіскальна служба України у зв'язку з переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатний режим зобов'язана була автоматично збільшити значення суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Тобто, всі непогашені залишки ПДВ, відображені у рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень 2015 року, без проведення перевірок, автоматично, в силу їх заповнення, підлягають врахуванню у збільшення реєстраційної суми (УНакл).

Як вбачається з Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ № 30348311 від 30.07.2015, станом на 30.07.2015 реєстраційна сума позивача складала 13 013 564, 77 грн., яка була визначена за формулою: 1 743 042, 20 грн.. (SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі) - 2 375 970, 43 грн. (SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі) + 13 646 493, 00 грн. (сума збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкової накладі/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В свою чергу, відповідно до інформації з Витягу з системи електронного адміністрування № 7348533 від 07.08.2015, станом на 07.08.2015 реєстраційна сума позивача складала - 46 126, 97 грн., яка була розрахована наступним чином: 242 283, 39 грн. (SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі) - 288 410, 36 грн. (SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі)

При цьому, в рядку 9 Витягу «Сума від'ємного значення, на яку збільшується показник SНакл» стоїть прочерк.

Вказане свідчить про те, що після обнуління показників в СЕА не відбулося автоматичне збільшення позивачеві значення реєстраційної суми відповідно до положень підп.4 п. 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на суму від'ємного значення в розмірі 13 230 122, 00 грн., що була відображена позивачем в рядку 24 декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Відповідно до ст. 200-1 Податкового кодексу України, порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі по тексту - Порядок № 569) затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Зі змісту норми п.10 Порядку № 569 Державна фіскальна служба України: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

Наведене свідчить про те, що система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області не наділені повноваженнями щодо внесення будь-яких змін до системи електронного адміністрування ПДВ, зокрема, щодо автоматичного збільшення значення реєстраційної суми та зарахування суми від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного завітного (податкового) періоду.

Отже, у даному випадку відсутні будь-які протиправні дії з блоку вказаних відповідачів щодо не зарахування позивачу суми від'ємного значення у розмірі 13 230 122,00 грн. до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що в даному випадку мала місце бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у неврахуванні в СЕА, незабезпеченні автоматичного збільшення та незбільшенні позивачу в СЕА реєстраційної суми на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 13 230 122,00 грн., відображеної позивачем в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, яка на думку суду, є неправомірною та такою що суперечить нормам чинного законодавства, а також загальним принципам оподаткування.

Крім того, суд звертає увагу на те, що збільшення реєстраційної суми в СЕА на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється без попереднього проведення податкової перевірки правомірності визначення платником податків суми від'ємного значення, яка передбачена ст. 200 Податкового кодексу України, про що безпосередньо вказано в п.34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає непереконливими посилання представника ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області на неможливість збільшення реєстраційної суми через встановлену Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо податкової реформи)» № 71-VIII від 28.12.2014 заборону на проведення таких перевірок.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у ході розгляду справи, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням того способу захисту порушеного права, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. У даному випадку суд вважає, що повний захист порушеного права позивача потребує визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення в СЕА ПДВ суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення в розмірі 13 230 122, 00 грн., відображену Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Суд зазначає, що така бездіяльність є прямим та грубим порушенням принципу рівності всіх платників податків перед законом та не допущення проявів податкової дискримінації, що згідно пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України розкривається, як забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Внаслідок вказаної вище неправомірної бездіяльності ДФС України позивач, яким виконано всі умови, додержання яких вимагається для реалізації права на збільшення в СЕА реєстраційної суми відповідно до п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції закону № 643), опинився в нерівному (гіршому) становищі порівняно з іншими платниками податку за наявності аналогічних умов.

Крім того, суд вважає, що неприведення даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість у відповідність з показниками податкової декларації з ПДВ з червень 2015 року грубо порушує права ТОВ «Імперіал Логістик», зокрема, право мирно володіти своїм майном та не узгоджується із закріпленими в Україні, як у правовій державі, принципами юридичної визначеності та законних (легітимних) очікувань.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади /рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)/.

Європейським судом з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) було зазначено, що затримки у відшкодуванні ПДВ можна вважати втручанням у право на мирне володіння своїм майном, а постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.

Така позиція Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності.

Таким чином, створення перешкод чи встановлення обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від'ємним значенням з податку на додану вартість є формою втручанням у право на мирне володіння своїм майном.

Бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо виконання покладених на неї функцій як адміністратора системи електронного адміністрування ПДВ створює ситуацію, за якої підприємство за наявності значної суми переплати з податку на додану вартість позбавлене фактичної можливості розпоряджатися власними активами, зобов'язано нести додаткові та необґрунтовані витрати по сплаті податку, створює реальну загрозу накладення на підприємство санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Суд наголошує на тому, що фіскальний інтерес держави не може слугувати виправданням або підставою у позбавленні платника податків права використати від'ємне значення з податку на додану вартість шляхом збільшення на його суму значення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справах Burdov v. Russia, no. 59498/00, §§ 37-38, ECHR 2002), Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. При цьому, якщо держава схвалила певну концепцію, то суб'єкт владних повноважень вважатиметься таким, що діє протиправно, якщо він відступить від встановлених обов'язків, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у суб'єктів відповідних правовідносин стосовно суворого додержання уповноваженим державою суб'єктом владних повноважень такої політики чи поведінки.

Отже, вказане, на думку суду, свідчить про те, що на Державу покладається обов'язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційної суми на суму непогашеного від'ємного значення.

Оскільки вищенаведеними нормативно-правовими актами підтверджується взятий обов'язок Державою з автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційної суми на суму непогашеного від'ємного значення, суд вважає, що у даному випадку належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов'язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ «Імперіал Логістик» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що відображено у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року, яка, відповідно, зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Саме такий спосіб захисту порушеного права позивача є законним та відповідає положенням Податкового кодексу, який визначає порядок формування та збільшення реєстраційної суми. При цьому, невірне формування позивачем своїх вимог у вигляді зобов'язання відповідачів зарахувати суму від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного місяця не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки обґрунтованість позиції позивача підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи ДФС України, як суб'єкт владних повноважень, жодних доказів, які б спростували доводи позивача, не надала.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог до Державної фіскальної служби України та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, в позові до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області та до Головного управління ДФС у Київській області слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи задоволення двох позовних вимог немайнового характеру, суд дійшов висновку про те, що сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 756 грн. 00 коп. підлягає стягненню з Державної фіскальної служби України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення в розмірі 13 230 122, 00 грн., відображену Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04655, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код 39292197) збільшити у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, урочище Чайка, вулиця Антонова, будинок 6 А, ідентифікаційний код 38738274) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення в розмірі 13 230 122, 00 грн., відображену Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, урочище Чайка, вулиця Антонова, будинок 6 А, ідентифікаційний код 38738274) судовий збір у сумі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (04655, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код 39292197).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий - суддя Дудін С.О.

Судді: Кушнова А. О.

Терлецька О. О.