Ухвала

від 13.09.2016 по справі 810/769/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/769/16 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі Закревській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засідані апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Логістик" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Логістик" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення в розмірі 13 230 122, 00 грн., відображену Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України (04655, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код 39292197) збільшити у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, урочище Чайка, вулиця Антонова, будинок 6 А, ідентифікаційний код 38738274) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення в розмірі 13 230 122, 00 грн., відображену Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.

В іншій частині в позові відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал Логістик» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, урочище Чайка, вулиця Антонова, будинок 6 А, ідентифікаційний код 38738274) судовий збір у сумі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (04655, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код 39292197).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління ДФС у Київській області та Державна фіскальна служба України звернулися до суду з апеляційними скаргами в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Імперіал Логістик» є юридичною особою та зареєстровано в якості платника податків та зборів в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області.

З лютого 2015 року запроваджено електронні рахунки у системі електронного адміністрування ПДВ.

Як встановлено судом першої інстанції, 17 липня 2015 року позивачем було подано до Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, у якій в рядку 24 позивачем відображена сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 13 230 122,00 грн.

Вказана податкова декларація була прийнята контролюючим органом, що підтверджується відповідною квитанцією № 2 від 17 липня 2015 року.

Як вбачається з витягу з СЕА №30348311 від 30 липня 2015 року сума збільшення, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (рядок 9), складає 13 646 493,00 грн., а отже, враховувала суму від'ємного значення податку на додану вартість, відображену позивачем в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Однак, в подальшому, після «обнуління» показників реєстраційної суми, сума податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, не була збільшена на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду), розмір якої склав 13 230 122, 00 грн., яка була відображена позивачем в рядку 24 декларації з ПДВ за червень 2015 року, що підтверджується витягами з СЕА станом на 07 серпня 2015 року (Витяг № 7348533), 26 листопада 2015 року (Витяг № 26355340), 14 квітня 2016 року (Витяг № 14366149) та 21. квітня 2016 року (Витяг № 21366827).

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невнесення інформації до електронної системи адміністрування ПДВ про збільшення розміру суми податкового кредиту ТОВ "Імперіал Логістик" у липні 2015 року на суму 13 230 122,00 грн. та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме - постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (надалі - Порядок № 569). Даний Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків

У цьому Порядку терміни вживаються, зокрема, у такому значенні: "електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника податку надсилає Казначейству. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р., - 1 лютого 2015 року)(п. 5 Порядку № 569).

Періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством (п. 3 Порядку № 569).

Згідно з п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), норми абзацу другого пункту 120 1.1 статті 120 1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, складених в період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року.

Період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200-1.5 ст. 200-1 ПК України, з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

За змістом п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України передбачено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Згідно з Листом Державної фіскальної служби України, з урахуванням вимог підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу розмір податкового кредиту платника податку за липень 2015 року збільшується на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Таке значення переноситься до рядка 20.1 розділу III декларації за липень 2015 року з рядка 24 розділу III декларації за червень 2015 року.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган, отримавши податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ.

За змістом п.п. 49.8, 49.9 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Як зазначалося вище, відповідач прийняв податкову декларацію відповідача, зауважень не мав.

Крім того, колегія суддів враховує судову практику Європейського Суду з прав людини у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) щодо принципу юридичної визначеності, який означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для уникнення відповідальності.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем у порушення наведених законодавчих норм допущено протиправну бездіяльність щодо невнесення інформації до електронної системи адміністрування ПДВ про збільшення розміру суми податкового кредиту ТОВ "Імперіал Логістик" у липні 2015 року на суму 13 230 122,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності, не доведено правомірності допущеної бездіяльності щодо невнесення інформації до електронної системи адміністрування ПДВ про збільшення розміру суми податкового кредиту ТОВ "Імперіал Логістик" у липні 2015 року на суму 13 230 122,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Логістик" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи або неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи зазначене, правомірним є рішення суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.