Постанова

від 21.06.2016 по справі 823/519/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року справа № 823/519/16

16 год. 45 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Попельнухи Ю.І.,

представників позивача: Зосіч Г.В. та Карпенка А.А. (згідно з довіреностями),

представника відповідача - Іорданова В.П. (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Уманське хлібоприймальне підприємство" про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд звернулось Управління Держпраці у Черкаській області (далі - позивач) до ТОВ "Уманське хлібоприймальне підприємство" (далі - відповідач) з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень просив у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю працівників відповідача застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду, заборонивши: виконання будівельних робіт з будівництва елеватора, експлуатацію вантажопідіймальних машин та механізмів, роботи (виробництво) електрозабезпечення будівельного виробництва на будівельному майданчику за адресою: м.Умань, вул.Старицького, 1.

Позов мотивовано тим, що у квітні 2016 року відбувся смертельний випадок із-за діяльності відповідача, після чого під час перевірки виявлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони праці, з огляду на що існує загроза життю та здоров'ю працівникам відповідача. Тому на підставі ч.7 ст.7 закону України про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності просить задовольнити позов.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що не використовує на вказаному позивачем об'єкті вантажопідіймальні машини та механізми, не має їх на балансі та утриманні, добровільно припинив відповідні будівельні роботи та встановив графік для усунення виявлених перевіркою порушень, які вже усуває в робочому порядку. Також просив врахувати, що частина виявлених порушень допущена іншими підприємствами без його вини, а зазначені в акті такими, що відсутні, документи були вилучені під час обшуку слідчими. Крім того, відповідач стверджував, що підстави звернення до суду не передбачені законом, а відповідні заходи реагування уповноважені здійснити посадові особи центрального органу з охорони праці самостійно.

У судових засіданнях сторони підтримали власні правові позиції у спорі та просили їх задовольнити.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що відповідач зареєстрований юридичною особою з 31.03.2015 (код ЄДРПОУ 39720417), місцезнаходження за адресою: м.Умань, вул.Старицького, 1.

В Уманському МВ УМВС України в Черкаській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12016250250000671, розпочате 20.04.2016 за фактом порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою у відповідача, що спричинило загибель громадянки ОСОБА_4 За обставинами справи 20.04.2016 під час виконання будівельних робіт на території відповідача впав підіймальний кран, стріла якого впала на проїжджу частину, пошкодивши автомобіль, в якому перебувало п'ятеро осіб. У зв'язку з цим одна особа померла, а інші четверо отримали різні тілесні ушкодження.

Тому позивач у справі видав наказ від 22.04.2016 №17-р про призначення комісії зі спеціального розслідування вказаного нещасного випадку.

Службові особи позивача провели позапланову перевірку діяльності відповідача за його зареєстрованим місцезнаходженням на підставі направлень від 27.04.2016 №511 відповідно до наказу №96-Н, про що склали акт від 06.05.2016 №32 (далі - акт перевірки). Нею виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері охорони праці під час будівництва силосу та зерноприймального пункту, частину з яких позивач вважає такими, що створюють загрозу життю працівників відповідача.

Виявлено наступні факти та порушення:

1) з питань охорони праці:

- не отримано дозвіл на виконання робіт з підвищеною небезпекою та експлуатацію машин і механізмів

- виконання будівельних робіт без правил внутрішнього розпорядку;

- не визначено перед початком робіт субпідрядником небезпечні зони, в яких існує постійний вплив або може існувати потенційний вплив небезпечних факторів;

- не розроблено технологічні карти щодо складування вантажів;

- до початку виконання робіт із застосуванням вантажопідйомного крана не визначено місце його встановлення;

- не призначено працівника, відповідального за утримання у справному стані вантажопідіймальних кранів і машин, знімних вантажозахоплювальних пристроїв;

- не призначено працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, -

чим порушено вимоги ст.ст. 2, 13, 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ «Про охорону праці» (далі - ЗУ №2694-ХІІ), Покажчика нормативно-правових актів з питань охорони праці (далі - НПАОП) 45.2-7.02-12, 00-4.12-05, 0.00-1.01.-07, затвердженого наказом Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 12.04.2012 № 74; -

2) з питань виконання робіт в електроустановках та експлуатації електрообладнання:

- не виконані вимоги постанови КМУ від 26.10.2011 №1107 щодо виконання робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця «Ремонтні, монтажні, будівельні та інші роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра над поверхнею ґрунту з перекриття або робочого настилу»;

- не отримано дозволу на виконання робіт в діючих електроустановках, напругою вище 1000 В

- керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів;

- не призначено особу, відповідальну за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку;

- не забезпечено достатню кількість електротехнічних працівників;

- не затверджено Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції і інструкції з охорони праці;

- не забезпечено проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ);

- не забезпечено проведення технічного огляду електроустановок;

- не проведено опосвідчення стану безпеки електроустановок; допущено до експлуатації електроустановки ЗТП 10/0,4 кВ №109, що вичерпали свій ресурс без проведення їх опосвідчення спеціалізованою організацією (силові трансформатори за ГОСТ 1167 1969 р.в.);

- відсутні експертні заключення спеціалізованої організації про можливість про можливість подальшої експлуатації устаткування, що вичерпало свій ресурс, розміщеного в трансформаторній підстанції ЗТП 10/0,4 кВ №109;

- у зв'язку зі зміною цільового призначення електропостачання не розроблено проектну документацію на електропостачання об'єкта, а також відсутні проекти виконання робіт і відповідні дозвільні документи на виконання робіт підвищеної небезпеки;

- відсутній відповідний персонал, відповідальний за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства; не забезпечено проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок; не проведення технічного нагляду та опосвідчення електроустановок вказує, що електрообладнання не відповідає критеріям безпеки;

- не закрито на замки двері щитків, збірок та інших електроустановок до яких підключено електроприймачі будівельного майданчику, - чим порушено вимоги ст.ст. 8, 13, 21 ЗУ №2694-ХІІ, НПАОП 40.1.1-07-01, 00-4.12-05 0.00-1.15-07, 40.1-1.21-98, ДБН А31-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

На підставі п.1.4. Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженного наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 №826, загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Всі вищевказані порушення згідно даними акту визнані керівником відповідача та не заперечувалися на час судового розгляду цієї справи. Оскільки діючим законодавством не передбачено чіткого переліку обставин, які в сукупності підтверджують загрозу життю людини, суд за власним переконанням погоджується з твердженням позивача, що вищевказані порушення та факти в сукупності свідчать про наявність загрози життю та здоров'ю людини під час виконання зазначених будівельних робіт.

На підставі акту перевірки позивач видав декілька приписів на усунення виявлених порушень, які на час судового розгляду справи не виконані.

Згідно з даними протоколу обшуку від 22.04.2016 (а.с.68-75), складеним старшим слідчим Уманського ВП Херсонцем П.О. на виконання ухвали слідчого судді №705/3231/16к, підтверджується виявлення у відповідача документів, у т.ч.: журналів реєстрації інструктажів працівників відповідача та інструктажу для підрядних з охорони праці; копії висновку експертизи з питань охорони праці та промислової безпеки №71.09.03-897.15; альбому «Проект організації будівництва»; паспорта крана МКТ 6-45; журналу реєстрації інструкцій з пожежної безпеки станом на 04.02.2016; інструкції з охорони праці та відповідний журнал їх видачі станом на 04.02.2016; розпорядження з питань охорони праці; протоколу засідання комісії з питань перевірки знань з охорони праці від 21.03.2016, - їх вилучення та поміщення поліетиленовий пакет з паперовою биркою з пояснювальними написами і підписами учасників.

Однак з часу вилучення і на час судового розгляду справи документи відповідача щодо забезпечення охорони праці на його території відсутні.

Твердження відповідача про те, що він самостійно частково усуває виявлені порушення підтверджується укладенням договорів на підрядні будівельні та електромонтажні роботи з ФОП ОСОБА_5, ПП «Центр-Монтаж-Енерго», ПАТ «Черкасиобленерго».

Договором підряду від 16.05.2016 №1605 підтверджується замовлення відповідачем у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 електромонтажних робіт зі встановлення за його місцезнаходженням електропроводки та електроарматури згідно з проектною документацією PR249.16.004.

Відповідно до договорів, укладених позивачем з ПП «Центр-Монтаж-Енерго» (підрядник):

від 01.03.3016 №3/16 та від 01.06.2016 №121/16 останній зобов'язується здійснити технічне обслуговування КЛ-10 ТП-42-ТП-109, КЛ-10 ТП-109-ТП-250, ТП-109 РУ-10 кВ, РУ - 0,4 кВ, тр-рТ-1;

від 02.06.2016 №122-06-16 підрядник зобов'язується здійснити заходи перевірки засобів індивідуального захисту.

Суд звернув увагу, що свідоцтвом про атестацію від 07.11.2014 та посвідченнями про результати перевірки знань з охорони праці а правил безпеки працівників ПП «Центр-Монтаж-Енерго» підтверджується право ПП «Центр-Монтаж-Енерго» виконувати вищевказані електрообслуговуючі роботи.

Крім того, згідно з договором від 20.05.2016 №559-02/18-16, укладеним позивачем з ПАТ «Черкасиобленерго», останній виконує роботи з перевірки схеми вимикання і пломбування трифазного лічильника, підключеного через трансформатор, який згідно з актом від 01.06.2016 №1141 придатний для використання.

При цьому, укладення вищевказаних договорів не звільняє позивача від передбаченого ч.1 ст.13 Закону ЗУ №2694-ХІІ обов'язку створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, чого відповідачем не дотримано.

Суд врахував, що на підставі протокольного рішення загальних зборів учасників відповідача від 15.04.2016 №10/2 та відповідно до договору купівлі-продажу рухомого майна від 18.04.2016 №1, тобто до часу перевірки позивачем, відповідач продав фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 тягач МоАЗ-6442, 1990р.в. (кузов НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_3) і монтажний спеціальний кран МКТ-645 на одновісному тягачі, 1991р.к. (максимальна вантажопідйомність 45т, допоміжний підйом 6 т, довжина стріли від 15 до 43м). Це майно згідно з актом приймання-передачі фактично передане покупцю 18.04.2016 за адресою вищевказаного місцезнаходження відповідача у справі, проте, як свідчать дані акту перевірки та вищезгаданий нещасний випадок, покупцем не забрано з території позивача техніки. Ці факти не позбавляють обов'язку та відповідальності роботодавця (позивача) за життя і здоров'я своїх працівників, з огляду на не вчинення заходів зі встановлення, розбирання, розміщення вказаної техніки на території його місцезнаходження.

Вищевстановлені обставини свідчать, що відповідач, як виконавець і замовник робіт продовжує здійснювати будівельні роботи за вказаною адресою, у т.ч. за відсутності усунення всіх виявлених перевіркою порушень. Оскільки будівельні та електромонтажні роботи здійнсюються безпосередньо на території відповідача, виконання цих робіт іншими залученими підприємствами не звільняє його від обов'язку забезпечення та дотримання правил охорони праці власних працівників і усунення виявлених порушень. Усвою чергу, надані укладені договори та протоколи випробувань в сфері електромонтажних робіт не свідчать про забезпечення безпеки працівників відповідача. Щодо виконання відповідачем обов'язку, конкретних заходів із забезпечення безпеки осіб на будівництві суду доказів не надано.

Листом управління містобудування та архітектури Уманської міської ради від 31.05.2016 №303 підтверджується знаходження на розгляді цього органу документів відповідача на видачу містобудівних умов і обмежень в порядку вирішення на чергових засіданнях архітектурно-будівельної комісії.

Однак, станом на час вищевказаної перевірки та вирішення спору вищевказаних дозвільних документів відповідач не отримав.

Суд врахував, що всупереч вимог ч.3 ст.21 ЗУ №2694-ХІІ у відповідача відсутній дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Пункт 5 ч.1 ст.183-2 КАС України, на підставі якого позивач звернувся в суд з цим позовом, передбачає застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно судовим рішенням.

Згідно з ч.7 ст.7 Закону України 5 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - ЗУ №877-V) визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Вказаної норми позивачем дотримано.

Водночас відповідно до ст.39 ЗУ №2694-ХІІ забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Проаналізувавши вищевказані норми у взаємозв'язку суд врахував, що на час звернення до суду з позовом центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, є Державна служба України з питань праці, положення якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96. Однак, оскільки ЗУ №877-V в часі прийнятий пізніше, ніж ЗУ №2694-ХІІ, то саме його положення щодо виключного повноваження суду забороняти певні види робіт підлягають застосуванню. У зв'язку з цим посилання відповідача щодо відсутності виключного повноваження суду забороняти будівництво та експлуатацію машин не взято до уваги.

Відповідно до ч.4 ст.4 ЗУ №877-V спосіб здійснення державного нагляду (контролю) та вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюються виключно законами.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання згідно з ч.5 ст.4 ЗУ №877-V можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже вищевказані заходи є гарантією усунення виявлених порушень.

Твердження про відсутність передбачених законом підстав для застосування заходів реагування є безпідставним, оскільки позивач не просить заборонити всю господарську діяльність відповідача, а виключно тих робіт, щодо виконання яких встановлено грубі порушення, які загрожують життю та здоров'ю людини, та із-за недоліків яких трапилися вищевказані нещасні випадки.

Ст.13 Конвенції №81 Міжнародної організації праці 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі визначено, що для того, щоб інспектори праці мали можливість вживати таких заходів, вони будуть уповноважені, з дотриманням права на оскарження у судових або адміністративних органах, яке може бути передбачене законодавством, давати розпорядження або вимагати, щоб було дано розпорядження: щодо внесення протягом визначеного терміну до установки або споруди таких змін, які можуть бути необхідні для забезпечення дотримання правових норм з питань охорони здоров'я та безпеки працівників; або у разі безпосередньої загрози здоров'ю чи безпеці працівників - щодо вжиття заходів, які підлягають негайному виконанню.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

В рішенні ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі «Гасан і Чауш проти Болгарії» вказується, що національне законодавство має передбачати правовий засіб захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які заторкують основні права, дане законодавство суперечило б верховенству права - одному з передбачених Конвенцією основних принципів демократичного суспільства, якщо під правом діяти на власний розсуд, наданим органові виконавчої влади, мається на увазі необмежена влада. Тому межі наданих компетентним органам дискреційних повноважень мають бути абсолютно чітко визначені в законодавстві

Згідно із рішенням ЄСПЛ по справі Олссон против Швеции (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) щодо порушення статті 8 Конвенції, зазначає у п.61, що Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання властей (див. Рішення у справі Гіллоу від 24 листопада 1986 Серія A, т. 109, с. 21, п. 51).

П.67 Постанови вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, поняття необхідності увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальною суспільної потреби і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду (див. Серед багатьох джерел вищезазначене Рішення у справі W. проти Сполученого Королівства. Серія A, т. 121, с. 27, п. 60 "b" і "d").

Також п.68 Постанови стосовно питання про "необхідність" визначає, що контроль не обмежується встановленням того, чи здійснює держава своє дискреційне право розумно, обережно і сумлінно (див. Interalia вищезазначене Рішення у справі "Санді таймс". Серія A, т. 30, с. 36, п. 59 ). Далі, здійснюючи свою наглядову юрисдикцію, Суд не може обмежитися розглядом оспорюваних рішень як таких, поза контекстом даної справи в цілому; має бути встановлено, чи є мотиви, наведені для обґрунтування розглянутого втручання, "відповідними і достатніми".

Отже, втручання повинно відповідати якій-небудь нагальній суспільній потребі , а мотиви, наведені для обґрунтування розглянутого втручання, "відповідними і достатніми", воно має бути пропорційно законній меті та повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Оскільки життя і здоров'я людини згідно зі ст.3 Конституції України визнаються одними з найвищих соціальних цінностей, суд дійшов висновку про наявності підстав для задоволення позову, оскільки втручання відповідає нагальній суспільній потребі - охороні життя та здоров'я працівників, а мотиви, наведені в обґрунтування втручання є "відповідними і достатніми", оскілки воно пропорційне законній меті та зумовлене досягненням правомірної цілі, що узгоджується із вимогами вищенаведених норм.

Суд також врахував діючу на час вирішення спору ч.4 ст.94 КАС України, якою передбачено, що у справах за позовами суб'єкта владних повноважень до фізичної чи юридичної особи судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.Тому відсутні підстави для повернення позивачу сплаченого судового збору за подання позову.

Керуючись ст.ст.2, 94, 160-165, 183-2, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Управління Держпраці у Черкаській області - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Уманське хлібоприймальне підприємство" (20302, Черкаська обл., м.Умань, вул.Старицького, буд.1; код ЄДРПОУ 39720417) виконання будівельних робіт з будівництва елеватора, експлуатацію вантажопідіймальних машин та механізмів, роботи (виробництво) електрозабезпечення будівельного виробництва на будівельному майданчику, які відбуваються за адресою: м.Умань, вул.Старицького, 1.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного її тексту. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копії постанови направити особам, які брали участь у справі.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 24.06.2016