Постанова

від 31.05.2016 по справі 826/24540/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2016 року № 826/24540/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Авер-Тех» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.06.2015р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авер-Тех» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.06.2015р. №0004392206.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 16.06.2015р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача проти заявленого позову заперечили, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято правомірно.

На підставі п. 4 ст. 122 КАС України суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авер-Тех» (код ЄДРПОУ 21665318) зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 13-Ж та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідачем проведено перевірку ТОВ «Авер-Тех» за результатами якої 21.05.2015р. складено акт №215/22-03/21665318 «Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р.» (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення, зокрема п. 286.2 статті 286, п. 287.1, 287.6 статті 287 ПК України внаслідок неподання податкової декларації з плати за землю за 2013 та 2014 роки, не нарахування, несплати земельного податку за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 13-Ж у сумі 543671,90грн. у тому числі за 2013 рік у розмірі 271835,95грн. та за 2014 рік у розмірі 271835,95грн.; нараховано земельного податку у сумі 543671,90грн., в тому числі за 2013 рік у розмірі 271835,95грн. та за 2014 рік у розмірі 271835,95грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 16.06.2015р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0004392206, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку на суму 815 847,86грн., у тому числі основний платіж - 543671,90грн. та штрафні санкції - 272175,96грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 16.06.2015р. протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладені наступні договори:

- з АТВТ "Славутич", як продавцем, Договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості між підприємствами №1 від 19.08.1999 р., відповідно до умов якого, продавець продав і зобов'язується передати у власність покупця двохповерховий блок складів, загальною площею 943,5 метрів квадратних, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Пимоненко, 13, а покупець купив і зобов'язується прийняти об'єкт нерухомості та сплатити ціну на умовах цього Договору;

- з АТВТ "Славутич", як продавцем, Договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості між підприємствами №3 від 02.11.2000 р., відповідно до умов якого продавець продав і зобов'язується передати у власність покупця будівлю Медпункту, загальною площею 302,2 метрів квадратних, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Пимоненко, 13, літера Є, а покупець купив і зобов'язується прийняти об'єкт нерухомості та сплатити ціну на умовах цього Договору;

- з ТОВ "Аннабелла", як продавцем, Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05.09.2002 р., відповідно до умов якого продавець на підставі рішення загальних зборів (Протокол № 8 від 16 серпня 2002 року) продав і зобов'язується передати у власність покупця нежитлове приміщення - будівлю корпуса 2, загальною площею 1295,9 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка №13, а покупець купив на підставі рішення загальних зборів (Протокол № 5 від 04 вересня 2002 року) і зобов'язується прийняти це нежитлове приміщення та сплатити його вартість на умовах цього Договору.

30 травня 2003 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено Договір оренди земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №320), (надалі - Договір оренди земельної ділянки), відповідно до умов якого орендодавець, на підставі Рішення Київської міської ради від 08.02.2007 року №90/751, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Миколи Пимоненка, 13-Ж у Шевченківському районі м. Києва; розміром 5659 кв.м.; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування адміністративно-складських будівель; кадастровий номер - 8000000000:91:132:0046.

06 червня 2007 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зареєстровано Договір оренди земельної ділянки, про що зроблено запис від 06.06.2007 р. за №91-6-00661 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Строк дії Договору оренди земельної ділянки закінчився 30.05.2008 року, позивач не звертався з клопотанням до Київської міської ради для укладення нового договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 287.1 статті 287 Податкового кодексу України (на момент виникнення спірних правовідносин) власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України (на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок на земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 286.2 статті 286 Податкового кодексу України (на момент виникнення спірних правовідносин) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Аналіз вказаних вище норм чинного податкового законодавства дає підстави вважати, що в період 2013 та 2014 роках ТОВ «Авер-Тех» було власником/землекористувачем земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пимоненко 13-Ж.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, позивач не подавав до контролюючого органу податкових декларацій з земельного податку на період 2013 та 2014 року, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 13-Ж.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру, TOB "Авер-Тех" перебуває у Державному земельному кадастрі у розділі "право в процесі оформлення документів".

Одночасно при вирішенні даної справи, суд враховує ту обставину, що позивачем раніше оскаржувалася правомірність визначення земельного податку за користування зазначеної земельної ділянки.

Так, відповідно до даних Діловодства спеціалізованого суду, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014р. у справі №826/14339/13-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.11.2014р. в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Авер-Тех" відмовлено.

З вказаного судового рішення вбачається, що позивач є користувачем земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 13-Ж.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Авер-Тех».

Отже, на підставі вищевикладеного відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 16.06.2015р. №0004392206, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авер-Тех» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Авер-Тех» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко