Ухвала

від 23.06.2016 по справі 825/308/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/308/16 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю представників:

позивача - Карети О.О., Соломенка О.Ю.,

відповідача - Труба А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркорд» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Укркорд» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальності «Укркорд», звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.09.2015 №0003362200, №0003372200, №0003342200, №0003352200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати Акт перевірки від 07 вересня 2015 року №1556/22/38509999 в частині результатів та висновків перевірки щодо податку на додану вартість (п.3.2) та плати за землю (п. 3.4.1), визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.09.2015 №0003362200, №0003372200, №0003342200, №0003352200.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а окремі обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, є недоведеними.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркорд» - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що незважаючи на те, що позивач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 цього Кодексу, обов'язок зі сплати земельного податку виник у платника з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Крім того, судом встановлено, що пакування, маркування, завантаження та митне оформлення обладнання здійснювалось не для внутрішньогосподарських потреб позивача, а саме для забезпечення виконання комерційної угоди укладеної з ВАТ «КуйбишевАзот». Відтак суд дійшов висновку, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Отже податкові повідомлення рішення винесено податковим органом правомірно з урахуванням норм Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, в період з 10.08.2005 по 31.08.2015 співробітниками відповідача була проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності ТОВ «Укркорд».

В ході перевірки було складено акт 07.09.2015 №1556/22/38509999 та встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 286.2 п. 286.6 ст. 286, п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями.

За результатами перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 23.09.15:

№0003362200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 14 450 грн. (з яких 11560 грн. основного платежу та 2890 грн. штрафних санкцій);

№0003372200, яким завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 18 186 грн. та застосовано штрафних санкцій 4547 грн.;

№0003342200, яким нарахований земельний податок з юридичних осіб у розмірі 299 114,15 грн. (з яких 239 155,32 грн. основного платежу та 59958,83 грн. штрафних санкцій);

№0003352200, яким застосовано штрафна санкція земельний податок з юридичних осіб у розмірі 170,00 грн. на загальну суму 336 467,15 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Позивач в апеляційній скарзі просить визнати протиправним та скасувати Акт перевірки від 07 вересня 2015 року №1556/22/38509999 в частині результатів та висновків перевірки щодо податку на додану вартість (п.3.2) та плати за землю (п. 3.4.1). Проте вказані вимоги не заявлялись в суді першої інстанції та не були предметом розгляду останнім.

У відповідності до ч. 4 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги в цій частині слід відмовити, оскільки такі вимоги позивачем в суді першої інстанції не заявлялись.

Щодо правомірності нарахування земельного податку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що ТОВ "Укркорд" придбало у ПАТ «Чернігівське Хімволокно» (код 00204048) та ТОВ «Монофіламент» (код 38137725) нерухоме майно згідно наступних договорів:

Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.06.2013 (продавець - ПАТ «Чернігівське Хімволокно», код 00204048) - об'єкт незавершеного будівництва 98% готовності, а саме в цілому каландровий цех загальною площею 5699,9 кв. м., який розташований за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, буд. 78. Відповідно до договору майно розташоване на земельній ділянці за кадастровим номером 7410100000:01:036:0363, яка знаходилася в користуванні продавця на праві оренди на підставі Договору оренди земельної ділянки №1777 від 11.10.2007, укладеного з Чернігівською міською радою.

Договір купівлі-продажу частини нерухомого майна від 02.07.2013 (продавець - ПАТ «Чернігівське Хімволокно», код 00204048) - частина нерухомого майна, загальною площею 27744,88 кв. м., яка розташована за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 78. Відповідно до договору майно розташоване на земельній ділянці за кадастровим номером 7410100000:01:036:0363, яка знаходилася в користуванні продавця на праві оренди на підставі Договору оренди земельної ділянки №1777 від 11.10.2007, укладеного з Чернігівською міською радою.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10.10.2014р. (продавець - ТОВ «Монофіламент», код 38137725) - 1/345 частину об'єкта нерухомості загальною площею 1287,9 кв.м., що розташована за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 78.

Згідно з п.1.5 зазначених договорів купівлі-продажу нерухомого майна з моменту переходу до покупця (ТОВ "Укркорд") права власності на майно відповідно до вищевказаних договорів, згідно ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, до Покупця також переходить право користування відповідною земельною ділянкою.

Так, за змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв). А в силу вимог підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Таким чином, обов'язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України (норма яка регулювала розглядувані відносини в період перевірки, а саме 2014 рік) при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

В ст. 120 Земельного кодексу України закріплено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Тобто, до власника приміщень розташованих на цих земельних ділянках переходять усі права та обов'язки які були визначені попередньому власнику чи користувачу землі.

Ця норма однозначно встановлює, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

А відтак, і обов'язок сплачувати земельний податок виникає у особи з дня фактичного початку правомірного користування земельною ділянкою, оскільки Закон не передбачає звільнення від сплати цього податку землекористувачів у разі відсутності документів, що підтверджують право користування. Тобто, платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування).

Таким чином, з моменту здійснення продажу об'єкта нерухомого майна (нежитлових приміщень), обов'язок зі сплати плати за земельну ділянку, на якій розміщений такий об'єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Наведений висновок узгоджується із висновком викладеним в постанові Верховного Суду України від 07 липня 2015 року у справі №826/12388/13-а.

Зокрема, Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у вказаному рішенні дійшла висновку, що незважаючи на те, що позивач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, обов'язок зі сплати земельного податку виник з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

З отриманої відповіді на запит від 20.08.2015 №12070/9/25-26-22-02-07 від Державною реєстраційною службою Чернігівського міського управління юстиції убачається, що дата державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до витягів з реєстру про право власності на нерухоме майно відповідає даті укладання вищевказаних договорів купівлі-продажу майна позивачем.

Загальна площа нерухомого майна зареєстрованого за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 78 становить 409223,3 м. кв.

За ТОВ "УКРКОРД" зареєстровано нерухоме майно за адресою м.Чернігів, вул. Щорса, 78 загальною площею 34732,68 м.кв.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанцією погоджується із судом першої інстанції, що перевіркою правильно встановлено, що у відповідності до вимог п.286.6 ст.286, п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України, ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України з моменту набуття ТОВ "Укркорд" права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 78, що придбане відповідно Договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 27.06.2013, 02.07.2013, 10.10.2014, до даного підприємства переходить право власності або право користування на земельні ділянки, на яких розміщене вказане нерухоме майно.

З акту перевірки та заперечень на позовну заяву убачається, що податковим органом здійснено розрахунок плати за землю, яку належить сплатити ТОВ "Укркорд" за 2014 рік у зв'язку з набуттям права власності (користування) на земельні ділянки, на яких розміщені об'єкти придбаного нерухомого майна.

Розрахунок проведено з урахуванням вимог п.286.4 ст.286 Податкового кодексу України щодо набуття права користування земельною ділянкою за новоукладеним договором (Договір від 10.10.2014 купівлі-продажу нерухомого майна у ТОВ «Монофіламент») та зміною протягом року об'єкта та/або бази оподаткування, а також з урахуванням вимог п.286.6 ст.286 Податкового кодексу України, згідно яких за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній частковій власності кількох юридичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 78, загальна площа земельної ділянки для експлуатації будівель і споруд промислового призначення становить 937963 кв. м., а нормативна грошова оцінка 1 кв. м. земельної ділянки становить станом на 01.01.2015р. - 400,16 грн.

Державне агентство земельних ресурсів України на виконання п. 289.3 ст. 289 Податкового кодексу України у своєму листі від 14.01.2015 №6-28-022-215/2-15 інформує, що станом на 1 січня 2015 нормативну грошову оцінку земель за 2014 рік необхідно індексувати на коефіцієнт індексації, що дорівнює 1,249.

За таких підстав, нормативна грошова оцінка 1 кв. м. земельної ділянки становить станом на 01.01.2014 - 320,38 грн.

Згідно наведеного в акті перевірки розрахунку, визначено розмір земельного податку в сумі 247 745,50 грн.

Водночас, як пояснив відповідач, з урахуваннями поданого ТОВ "Укркорд" запереченнями до акту перевірки та наданої відповіді на заперечення, ДПІ у м. Чернігові здійснено перерахунок земельного податку на підставі наданої підприємством копії договору від 09.10.2013 про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу частини нерухомого майна від 02.07.2013, в результаті чого сума нарахованого земельного податку становить 239 155,32 грн.

Крім того, з урахуванням приписів п.286 ст.286 та п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Чернігові правомірно застосовано до ТОВ "Укркорд" штрафну санкцію у розмірі 170 грн. за неподання податкової декларації з плати за землю за 2014 рік.

Отже, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що незважаючи на те, що позивач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 цього Кодексу, обов'язок зі сплати земельного податку виник у платника з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Слід відмітити, що апелянтом доказів на спростування викладеного суду апеляційної інстанції не надано.

Щодо заниження позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість та завищення суми бюджетного відшкодування (у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів), колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що ТОВ "Укркорд" у 2014 році відповідно до умов контракту №0051/282 від 16.08.2013, здійснювало експорт обладнання до Російської Федерації на ВАТ «КуйбишевАзот», умовами якого було передбачено, що поставка здійснюється постачальником на умовах FCA (Франко перевізник) м. Чернігів згідно Інкотермс-2010.

У відповідності з даним контрактом, покупець компенсує постачальнику понад ціну, зазначену в п.2.1 договору у повному обсязі всі затрати, пов'язані з упакуванням, маркуванням, завантаженням та оформленням товару на експорт, на підставі наданих постачальником покупцю документів (або їх копій) по витратах.

Відповідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема: а) постачання товарів; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України тощо, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Підпунктом 186.2.1. п. 186.2 ст.186 Податкового кодексу України встановлено, що місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, зокрема: послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг.

Так, на виконання зазначеної вказаного контракту, між учасниками підписаний акт приймання-передачі робіт/послуг (з упакування, маркування, завантаження та митного оформлення обладнання) б/н від 17.02.2014 на суму 12558 євро (грошові кошти за відповідні роботи надійшли 04.04.2014 платіжний документ №55838 від 04.04.2014), місцем постачання яких є митна територія України, відповідно до ст.186 Податкового кодексу України.

Крім того, згідно акту перевірки ТОВ "Укркорд" до складу витрат на збут за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 віднесено вартість отримання послуг від сторонніх організацій по пакуванню, маркуванню, навантаженню та оформленню документів по обладнанню для відправки на експорт.

Тобто, як правильно встановлено відповідачем та підтримано судом першої інстанції, пакування, маркування, завантаження та митне оформлення обладнання здійснювалось не для внутрішньогосподарських потреб позивача, а саме для забезпечення виконання комерційної угоди укладеної з ВАТ «КуйбишевАзот».

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, ВАТ «КуйбишевАзот» оплачено (компенсовано) обсяг наданих послуг на суму 12558 євро, при перерахунку на українську гривню станом на 17.02.2014 - 148731,09 грн., який є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідач правильно зазначив, що позивачем було занижено податкові зобов'язання з ПДВ всього у сумі 29746 грн., в тому числі, за лютий 2014 року - 29746 грн., внаслідок чого, встановлено заниження податку за серпень 2014 року - в сумі 11560 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування (у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів) всього у сумі 18186 грн. за листопад 2014 року.

Зважаючи на наведене, судом першої інстанції правильно встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не суперечать нормам чинного законодавства, є правомірними і скасуванню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркорд» - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркорд» - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 23.06.2015 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.