Ухвала

від 14.06.2016 по справі 818/94/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 р.Справа № 818/94/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Катунова В.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2016р. по справі № 818/94/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог-2010"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог-2010" (далі по тексту - ТОВ "Діалог-2010", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000162205 від 25.11.2013 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 716899грн. та податкове повідомлення-рішення від 08.12.2015р. №0007001501/70015 про зменшення розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість на 612665грн., з яких: 15104грн. - сума завищення від'ємного значення, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди, та 597561грн. - сума завищення від'ємного значення з податку на додану вартість, винесені Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2016р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог-2010" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.11.2013 року №0000162205 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 716899 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.12.2015р. №0007001501/70015 про зменшення розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість на 612665грн., з яких: 15104 грн. - сума завищення від'ємного значення, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди, та 597561грн. - сума завищення від'ємного значення з податку на додану вартість.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просив, апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники процесу не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином.

Неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 14.06.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фахівцем ДПІ в м. Суми проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за вересень 2013 року ТОВ "Діалог-2010" (код ЄДРПОУ 37053126), за результатами якої складено акт №1495/22-05/37053126/9 від 30.10.2013р. (а.с.18-21).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, п.4.6.4 Розділу V "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів України №143 від 10.02.2012р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. №1490/20228).

На підставі акту перевірки №1495/22-05/37053126/9 від 30.10.2013р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000162205 від 25.11.2013 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 716899грн. (а.с.12).

Крім того, податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за лютий 2015 року ТОВ "Діалог-2010" (код ЄДРПОУ 37053126), за результатами якої складено акт від 17.04.2015р. №905/18-19-15-01/37053126 (а.с.22-23) та встановлено порушення товариством п.200.4 ст.200 Розділу V, п.33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, а також порушення п.5 розділу 5, п.6,7 розділу 9 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2015р. №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015р. №13).

На підставі акту перевірки від 17.04.2015р. №905/18-19-15-01/37053126 винесено податкове повідомлення-рішення від 08.12.2015р. №0007001501/70015, яким позивачу зменшено розмір залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість на 612665грн., з яких: 15104грн. - сума завищення від'ємного значення, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди, та 597561грн. - сума завищення від'ємного значення з податку на додану вартість (а.с.16).

Вважаючи протиправними податкові повідомлення - рішення №0000162205 від 25.11.2013 р. та від 08.12.2015р. №0007001501/70015, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 25.11.2013 року №0000162205 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 716899 грн. та податкове повідомлення-рішення від 08.12.2015р. №0007001501/70015 про зменшення розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість на 612665грн. винесені неправомірно, тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 цього Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1 ст.49 Кодексу).

Як правомірно враховано судом першої інстанції, форма податкової декларації, яка встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.46.5 ст.46 ПК України), а саме - наказом Мінфіну України від 25.11.2011р. №1492 (в редакції наказу Мінфіну України від 17.12.2012р. за №1342) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), не передбачає наявності рядка 18.2, як це зазначено в акті камеральної перевірки №1495/22-05/37053126/9 від 30.10.2013р. (а.с.19).

Щодо висновку відповідача про завищення ТОВ "Діалог-2010" залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.21), на суму 732174 грн. (по періоду фактичного виникнення червень 2011 року) за рахунок визначення періоду залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, по якому відсутнє від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу III Порядку "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. Декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п.4.6.4 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Як убачається із податкової декларації за вересень 2013р., на початок поточного (звітного) періоду існував залишок від'ємного значення попереднього (звітного) періоду (серпень 2013 р.) в сумі 732174грн. (ряд.21 та 21.2) (а.с.51-58).

У рядку 18 декларації вказано про наявність у підприємства позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 15275 грн. (ряд.9 мінус ряд.17 декларації).

Отже, на кінець звітного періоду (30.09.2013р.) у позивача залишок від'ємного значення (після вирахування позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду (рядок 21 мінус рядок 18) склав 716899грн. (ряд.22 та 24 декларації з ПДВ за вересень 2013р.)

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в додатку 2 до декларації з ПДВ за вересень 2013 року, у стовпчику 2 таблиці "звітній (податковий) період, у якому виникла сума" (стовпчики 3 та 5 таблиці) правомірно вказано вересень 2013р., а не червень 2011 року, як зазначено контролюючим органом в акті перевірки, оскільки сума 716899грн. сформувалася шляхом віднімання від залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21 декларації за вересень 2013 року мінус рядок 18 декларації за вересень 2013 року).

Наявність залишку від'ємного значення попереднього (звітного) періоду (серпень 2013 р.) в сумі 732174грн. підтверджується копією декларації з ПДВ за серпень 2013 року (додаток №2) (а.с.69-73).

В подальшому, в жовтні 2013 року сума 716899 грн. була включена до рядка 22 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду (рядок 21 мінус рядок 18)) (а.с.74-81).

Враховуючи, що в рядку 22 декларації за вересень 2013 року вказано про наявність від'ємного значення відповідного звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду (рядок 21 мінус рядок 18), в сумі 716899 грн. та зазначення цієї ж суми в додатку 2 до декларації, твердження відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства є безпідставними, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000162205 від 25.11.2013 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість визнаються судом обґрунтованими.

Водночас, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2015р. у справі №818/1316/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015р., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000172205 від 25.11.2013р., винесене на підставі акту камеральної перевірки №1495/22-05/37053126/9 від 30.10.2013р., яким ТОВ "Діалог-2010" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 15275 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3818 грн.75 коп. (а.с.24-42).

Ці обставини відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України мають преюдиціальне значення при розгляді цієї справи.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, висновок ДПІ у м. Сумах про порушення товариством п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України та п.4.6.4 Розділу V Порядку №1492 був зроблений з урахуванням суми 15275 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковим повідомленням - рішенням №0000162205 від 25.11.2013 р. неправомірно зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 716899 грн., у зв'язку з чим вказане рішення підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення №0007001501/70015 від 08.12.2015 р., яким ТОВ "Діалог-2010" зменшено розмір залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 612665 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем було допущено технічну помилку, а саме: згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2015 року (№9045079525 від 20.03.2015р.) платником зазначено р.24 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі 612765грн. Декларація з ПДВ за лютий 2015 року (№9045375168 від 20.03.2015р.) мала від'ємне значення, таким чином, р.20.1 не заповнюється (а.с.43-50, 59-65).

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Одним із способів здійснення податкового контролю, передбачених у п.62.1 статті 62 ПК України, є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Порядок проведення камеральної перевірки визначено у статті 76 ПК України, відповідно до якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зважаючи на імперативні приписи п.75.1 ст.75 ПК України, під час камеральної перевірки податкової звітності контролюючий орган не має об'єктивної можливості та не вправі аналізувати господарську діяльність платника на предмет дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі конкретних господарських операцій (правочинів). Адже під час такої перевірки не можуть використовуватися первинні та облікові документи платника податків, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення та будь-які інші матеріали, визначені ст.83 ПК України як матеріали, що є підставами для висновків під час проведення перевірок.

Відтак, за наслідками камеральних перевірок контролюючий орган не вправі самостійно визначати платнику суму податкового та грошового зобов'язання згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України. Разом з цим, податкова звітність протягом серпня 2013 року - вересня 2013 року приймалася податковим органом без жодних зауважень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що діяльність платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій, за наслідками яких сформовано податковий кредит за спірний період, ДПІ у м. Сумах не перевірялася, що виключає можливість зменшення розміру залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2015 року.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям, зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції по справі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням 08.12.2015р. №0007001501/70015 контролюючим органом було неправомірно зменшено розмір залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість на 612665грн.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2016р. по справі № 818/94/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Катунов В.В. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.06.2016 р.