Ухвала

від 22.06.2016 по справі 908/4017/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 13/7/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.06.2016 Справа № 908/4017/13

Суддя Серкіз В.Г., розглянувши скаргу від 22.06.2016р. Публічного акціонерного товариства «Азов-2000» на бездіяльність органу державної виконавчої служби

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк”, м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Азов-2000”, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Візард”, м. Запоріжжя

про звернення стягнення на предмет іпотеки

За участю Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Запорізькій області

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.02.2015р. у справі № 908/4017/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

27.07.2015р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 09.02.2015р. по справі № 908/4017/13 видано відповідні накази.

22.06.2016р. до господарського суду Запорізької області надійшла скарга від 22.06.2016р. Публічного акціонерного товариства «Азов-2000» на бездіяльність органу державної виконавчої служби та просить суд:

- визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області неправомірною та такою, що порушує вимоги Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області вчинити дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо повернення наказу № 908/4017/13 виданого господарським судом Запорізької області від 27.07.2015р.

Суд вважає за необхідне скаргу від 22.06.2016р. Публічного акціонерного товариства «Азов-2000» на бездіяльність органу державної виконавчої служби залишити без розгляду виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно із п. 3 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 із змінами та доповненнями “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”, заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК. Зокрема заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Такі самі вимоги розповсюджуються і на відповідача при подачі відповідних заяв.

Належним доказом направлення копії заяви з додатком сторонам у справі відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, є оригінал розрахункового документу, виданий відправникові поштового відправлення.

Відповідно до п. 19 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009р. N 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належним доказом направлення сторонам копії заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта та заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до заяви.

Заявником до заяви не додано жодних доказів, які б свідчили про направлення на адреси третьої особи скарги від 22.06.2016р. на бездіяльність органу державної виконавчої служби.

Не надання заявником доказів, які б свідчили про надсилання на адресу третьої особи у справі копії скарги від 22.06.2016р. на бездіяльність органу державної виконавчої служби та доданих до неї матеріалів є безумовним порушенням приписів ст. 56 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, скарга від 22.06.2016р. Публічного акціонерного товариства «Азов-2000» на бездіяльність органу державної виконавчої служби залишається без розгляду.

Суд роз'яснює заявнику, що після усунення обставин, що зумовили залишення заяви без розгляду, заявник має право знову звернутися до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу від 22.06.2016р. Публічного акціонерного товариства «Азов-2000» на бездіяльність органу державної виконавчої служби залишити без розгляду.

Суддя                                                                       В.Г. Серкіз