Постанова

від 21.06.2016 по справі 917/95/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2016 р. Справа № 917/95/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Камишева Л.М. , суддя Россолов В.В.,

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 30.06.2015 р. № 1265);

відповідача - засновник ОСОБА_2 (особисто) та ОСОБА_3 (довіреність від 14.03.2016 р. б/н);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду на апеляційну скаргу відповідача (вх. № 893П/1-28) на рішення Господарського суду Полтавської області від 25 лютого 2016 р. у справі № 917/95/16

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_4, с. Калашники Полтавського району Полтавської області,

до Фермерського благодійного господарства "Васюта" Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка, с. Миколаївка Полтавського району Полтавської області,

про стягнення 814151,35 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2016 р. ФОП ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до ФБГ "Васюта" Міжнародного благодійного фонду милосердя ім. пана Хлистюка, в якому просив стягнути з відповідача 814149,35 грн. вартості виконаних робіт по обробітку ґрунту, закупівлі та внесенню добрив, гербіцидів, посівного матеріалу соняшнику, обрізки та комплексного підживлення та догляду саду, проведених на підставі договору від 03.11.2014 р. в період з 04.11.2014 р. по 27.05.2015 р., в тому числі: 375424,35 грн. - засоби ЗЗР; 238000,00 грн. - внесення мінеральних добрив; 101378,00 грн. - посівний матеріал; 19300,00 грн. - ремонт техніки; 46000,00 грн. - обрізка саду та обслуговування території; 29047,00 грн. - роботи механізовані по посіву та догляду соняшника та саду; 5000,00 грн. - придбання інвентаря; та стягнути 1 грн. пені та 1 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.02.2016 р. у справі № 917/95/16 (суддя Іваницький О.Т.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 814149,35 грн. основного боргу, 1 грн. пені та 1 грн. 3% річних.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням додаткових пояснень по апеляційній скарзі (вх. № 5253 від 24.05.2016 р., вх. № 5837 від 07.06.2016 р., вх. № 5950 від 09.06.2016 р. та вх. № 6447 від 21.06.2016 р.), просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що виконавець роботи по договору від 03.11.2014 р. не виконував, замовник не приймав виконання робіт, вказаних в акті приймання-передачі виконаних робіт від 27.05.2015 р. Зазначає, що з 03.11.2014 р. по 12.03.2016 р. (день отримання оскаржуваного рішення Господарського суду Полтавської області у цій справі) жодного документу в підтвердження виконаних робіт по договору від 03.11.2014 р. не існувало, роботи замовником не приймались. Вказує, що виконавець на земельній ділянці, яка є об'єктом обробітку по вказаному договору, в порушення умов договору самовільно без погодження з замовником посіяв соняшник замість передбачених договором овочевих або садових культур. Своєї частки від реалізації зібраного виконавцем урожаю замовник не отримав.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 18.04.2016 р. за вх. № 416 не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі відповідача, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В процесі розгляду апеляційної скарги представник позивача надав додаткове пояснення до відзиву на апеляційну скаргу (вх. 5211 від 23.05.2016 р.), в якому зменшує суму заборгованості відповідача на суму 215930,00 грн. та частково визнає апеляційну скаргу відповідача, просить рішення суду першої інстанції змінити, стягнути з відповідача на користь позивача 598221,35 грн. (814149,35 грн. - 215930,00 грн.), посилаючись на часткове погашення відповідачем заборгованості за рахунок врожаю.

Представник відповідача зазначає, що часткова відмова представника позивача від позовних вимог на суму 215930,00 грн. свідчить про введення суду в оману, помилковість рішення суду першої інстанції та безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки виконавець (позивач) порушив умови договору від 03.11.2014 р. та весь зібраний врожай на землях замовника (відповідача) залишив у своєму розпорядженні, тобто не виконав свої обов'язки по договору щодо надання послуг замовнику (відповідачу у справі), а використав передану земельну ділянку в особистих цілях, про що було повідомлено Управлінню національної поліції в Полтавській області (т. 2 а.с. 162).

У зв'язку з відпусткою судді Івакіної В.О., 23.05.2016 р. автоматизованою системою розподілу апеляційних скарг між суддями у справі № 917/95/16 здійснено автоматичну заміну складу колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М., суддя Россолов В.В.

Відповідно до пункту 9-2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (згідно з Постановою Вищого Господарського Суду № 6 від 10.07.2014 р.), у разі зміни складу суду апеляційної інстанції, розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 р. з метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.06.2016 р., та в судовому засіданні 09.06.2016 р. оголошено перерву до 14.06.2016 р. та за клопотанням відповідача відкладено розгляд апеляційної скарги на 21.06.2016 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача в судових засіданнях, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2014 р. між ФБГ "Васюта" міжнародного благодійного фонду милосердя ім. пана Хлистюка (замовником) та ФОП ОСОБА_4 (виконавцем) укладено договір, згідно умов якого замовник доручає за грошову винагороду, а виконавець зобов'язується надати багаторічний комплекс послуг та виконати роботи із обробітку ґрунту, вирощування, збирання, переробки і реалізації врожаю овочевих та садових сільськогосподарських культур на умовах цього договору. Об'єктом обробітку по договору є земельна ділянка площею 93,4 га, яка на праві постійного користування належить ОСОБА_2, згідно Державного акту на право постійного користування землею Серія НОМЕР_2 від 27.01.1997 р. (т. 1 а.с. 20) та передається виконавцю для виконання зобов'язань по договору від 03.11.2014 р.

На виконання умов договору від 03.11.2014 р., замовник (відповідач у справі) по Акту приймання-передачі від 03.11.2014 р. передав виконавцю (позивачу у справі) земельну ділянку площею 93,4 га разом з межовими знаками в кількості 47 штук), яка відображена в державному акті на право постійного користування землею НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 21).

Відповідно до п. 4.1 договору від 03.11.2014 р., договір укладено на 15-річний термін (до 2029 р.).

Замовник листом від 04.06.2015 р. за вих. № 10 (т. 1 а.с. 134) повідомив виконавця про відмову від договору від 03.11.2014 р., у зв'язку з порушенням виконавцем умов договору. Виконавець відмовився від розірвання договору, що підтверджується листом від 05.06.2016 р. за вих. № 1 (т. 1 а.с. 135-138). Тобто сторони не досягли згоди щодо припинення договору.

Позивач (виконавець по договору) в обґрунтування своїх вимог посилається на здійснення комплексу польових робіт із обробітку ґрунту, закупівлі та внесенню добрив, гербіцидів, посівного матеріалу соняшника, обрізки та комплексного підживлення та догляду саду на загальну суму 814149,35 грн.

В підтвердження виконаних робіт надав цивільно-правовий договір про виконання комплексу сільськогосподарських робіт від 04.11.2014 р. з додатками до цього договору (т. 1 а.с. 22-29), за яким ФОП ОСОБА_4, як замовник, доручив громадянину ОСОБА_5 (виконавцю) виконати трактором комплекс сільськогосподарських робіт на земельній ділянці площею 93,4 га. Виконання робіт за цим договором підтверджує актами приймання виконаних робіт: № 1 від 12.11.2014 р., № 2 від 13.11.20134 р., № 3 від 19.03.2015 р., № 4 від 23.03.2015 р., № 5 від 24.03.2015 р., № 6 від 05.04.2015 р., № 7 від 10.04.2015 р., № 8 від 17.04.2015 р., №№ 9, 10, 11 від 23.04.2015 р., №№ 12, 13, 14 від 24.04.2015 р., № 15 від 27.04.2015 р., № 16 від 06.05.2015 р., № 17 від 15.05.2015 р., №№ 18, 19 від 24.05.2015 р., № 20 від 25.05.2015 р., №№ 21, 22, 23, 24, 25 від 26.05.2015 р., № 26 від 27.05.2015 р. та накладними на придбання посівного матеріалу, добрив та засобів захисту рослин (т. 1 а.с. 30-83). Надав договори на поставку товару (посівного матеріалу, добрив та засобів захисту рослин) з додатками, а саме: договір від 15.01.2015 р., укладений між покупцем - ФОП ОСОБА_4 та продавцем - ТОВ «Агрохім-партнер» та договір від 18.05.2015 р., укладений між покупцем - ФОП ОСОБА_4 та постачальником - МПП Фірма «Ерідон» (т. 1 а.с. 105 - 112); з накладними та квитанціями на придбання посівного матеріалу, добрив та засобів захисту рослин (т. 1 а.с. 92-120).

Судова колегія з таким твердженням позивача не може погодитись, оскільки в матеріалах справи відсутні докази виконання робіт саме виконавцем (позивачем у справі) по спірному договору від 03.11.2014 р.

За своєю природою договір від 03.11.2014 р. є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 902 Цивільного кодексу України визначено обов'язок виконавця надавати послуги по договору про надання послуг особисто. Тобто зазначена стаття передбачає обов'язок надання послуг по договору без жодних посередників.

Частина 2 ст. 902 Цивільного кодексу України передбачає право виконавця покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, але виконавець залишається відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення умов договору.

Застосування норм цивільного кодексу України про можливе виконання договору третьою особою обмежене імперативним правилом про те, що первісний виконавець залишається відповідальним перед замовником за порушення договору в повному обсязі.

З урахуванням принципу диспозитивності та волі сторін договору, слід вважати, що виконання зобов'язання третьою особою може мати місце на підставі згоди замовника, тому що примусити замовника прийняти виконання робіт без його згоди від третіх осіб, за відсутності в договорі положень про можливість надання послуг третьою особою, не можливо.

Договір від 03.11.2014 р. не містить умови щодо виконання робіт та надання послуг третьою особою.

Тобто, враховуючи, що виконавець залишається відповідальним за виконання обов'язків по договору від 03.11.2014 р., відповідно до умов п. 2.3 договору, виконавець (ФОП ОСОБА_4.) зобов'язаний вчасно передавати виконані роботи та надані послуги по актам виконаних робіт, з наданням права замовнику перевірити виконані роботи.

Права та обов'язки замовника та виконавця сторони визначили в пункті 2.3. договору від 03.11.2014 р.

Зокрема, відповідно до п. 2.3 договору від 03.11.2014 р., виконавець зобов'язаний за власний кошт організувати та забезпечити: належний технічно справний стан технічних засобів обробітку ґрунту; перевезення та зберігання урожаю при наданні договірних послуг та виконання комплексу договірних робіт; закупівлю паливно-мастильних матеріалів; здійснення ремонту техніки; вчасне внесення та закупівлю мінеральних та органічних добрив; вчасну закупівлю та посів/посадження посівного матеріалу та саджанців, повне їх зберігання, догляд та збереження і збір урожаю; необхідний для вирощування урожаю щорічний та щосезонний обробіток земельної ділянки 93,4 га.

Сторони в п. 2.3 договору від 03.11.2014 р. встановили обов'язок виконавця в підтвердження наданих послуг та виконаних робіт надавати замовникові в будь-який передбачений законом спосіб акти наданих послуг та виконаних робіт в триденний термін від дня завершення виконання робіт та послуг. Замовник в триденний термін з дня оформлення актів виконавцем зобов'язаний перевірити та підписати ці акти.

Також, у відповідності до п. 2.3 договору від 03.11.2014 р., замовник має право здійснювати контроль: за виконанням виконавцем своїх обов'язків по договору; за умовами зберігання урожаю та посівів; за кількістю посівного матеріалу та його використання.

Крім того, пунктом 2.3 договору від 03.11.2014 р. сторони передбачили обов'язок сторін укладати акти звірки не пізніше 20-го числа, наступного за кварталом місяця.

Отже, виходячи зі змісту п. 2.3 договору від 03.11.2014 р. та вимог ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України, необхідною передумовою виникнення у замовника обов'язку з оплати виконаних виконавцем робіт та наданих послуг по вказаному договору є надання замовнику актів по кожній з наданих послуг та виконаних робіт у триденний термін від дня завершення виконавцем робіт та послуг, перевірка й підписання цих актів замовником в триденний термін з дня оформлення актів виконавцем, а також укладання сторонами актів звірки не пізніше 20-го числа, наступного за кварталом місяця.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач не виконував належним чином своїх обов'язків по договору від 03.11.2014 р. щодо надання замовнику актів по кожній з наданих послуг та виконаних робіт в межах визначеного цим договором триденного терміну від дня завершення послуг та робіт.

В матеріалах справи не міститься жодного акту наданих послуг та виконаних робіт по договору від 03.11.2014 р., який би у відповідності до п. 2.3 договору від 03.11.2014 р. був наданий замовнику у триденний термін від дня завершення робіт та послуг та перевірений й підписаний замовником.

Також в матеріалах справи відсутні акти звірки між позивачем та відповідачем, укладання яких передбачено пунктом 2.3 договору від 03.11.2014 р.

Наданий позивачем Акт виконаних робіт та наданих послуг від 27.05.2015 р. (т. 1 а.с. 132), який не підписаний замовником, не являється належним доказом в підтвердження надання послуг та виконання робіт по договору від 03.11.2014 р. саме виконавцем, оскільки зазначений акт не відповідає умовам п. 2.3 договору від 03.11.2014 р., у зв'язку з тим, що надання різноманітних послуг та виконання робіт виконавцем за період з 04.11.2014 р. по 27.05.2015 р., які зазначено в Акті від 27.05.2015 р., не підтверджено відповідними перевіреними та підписаними замовником актами наданих послуг та виконаних робіт в межах умов договору від 03.11.2014 р., тобто у триденний термін від дня завершення конкретного виду робіт.

Отже, позивачем не було дотримано умов п. 2.3 договору від 03.11.2014 р. та вимог ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України щодо особистого надання послуг та виконання робіт по вказаному договору та надання замовнику актів по кожній з наданих послуг та виконаних робіт в межах визначеного цим пунктом триденного терміну від дня завершення послуг та робіт, необхідних для виникнення у замовника (відповідача) обов'язку з оплати наданих послуг.

Вказані дії позивача позбавили відповідача можливості перевірити обсяг наданих позивачем послуг та виконаних робіт, чим було порушено право відповідача на здійснення контролю за виконанням робіт по договору, кількістю посівного матеріалу та його використання.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для покладення на відповідача обов'язку з оплати наданих послуг та виконаних робіт по договору від 03.11.2014 р.

Посилання позивача на підписаний замовником Акт приймання-передачі від 25.08.2015 р. (т. 1 а.с. 161), який був наданий суду першої інстанції, але не врахований судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, є безпідставним, оскільки зазначений акт не містить доказів надання послуг та виконання робіт виконавцем за період з 04.11.2014 р. по 27.05.2015 р. по договору від 03.11.2014 р., а лише свідчить про домовленість сторін на майбутній урожай сільськогосподарських культур, який буде зібраний з переданої виконавцю по договору від 03.11.2014 р. земельної ділянки площею 93,4 га з метою отримання прибутку.

Позивач також безпідставно посилається на наявні в матеріалах справи договори (а саме: цивільно-правовий договір про виконання комплексу сільськогосподарських робіт від 04.11.2014 р., укладений ФОП ОСОБА_4 з гр. ОСОБА_5; договір на поставку товару від 15.01.2015 р., укладений між покупцем - ФОП ОСОБА_4 з продавцем - ТОВ «Агрохім-партнер»; договір на поставку товару від 18.05.2015 р., укладений між покупцем - ФОП ОСОБА_4 з постачальником - МПП Фірма «Ерідон») та акти приймання виконаних робіт, накладні та квитанції на придбання посівного матеріалу, добрив та засобів захисту рослин по цим договорам, як на докази в підтвердження надання послуг та виконання робіт по договору від 03.11.2014 р., оскільки з цих документів не вбачається факт виконання виконавцем обов'язків саме по спірному договору від 03.11.2014 р.

Частиною ч. 2 ст. 902 Цивільного кодексу України передбачено право виконавця покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Отже, перекладення надання послуг по договору на інших осіб можливе тільки за умовами договору та при наявності згоди замовника прийняти виконання робіт від третіх осіб.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не узгоджували виконання робіт за спірним договором третіми особами, роботи від третіх осіб не передавались замовнику та не приймались замовником.

Зважаючи на викладене, відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 814149,35 грн. вартості наданих послуг по договору від 03.11.2014 р. за період з 04.11.2014 р. по 27.05.2015 р., у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про зменшення суми заборгованості відповідача на 215930,00 грн. та наданого позивачем розрахунку суми заборгованості колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

За приписами ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За змістом ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши клопотання позивача про зменшення суми заборгованості відповідача на 215930,00 грн., судова колегія дійшла висновку про залишення його без задоволення, оскільки позивач не обґрунтував неможливість подання суду першої інстанції доказів часткового погашення відповідачем заборгованості по договору від 03.11.2014 р. в сумі 215930,00 грн.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі зазначеного, враховуючи, що позивачем не доведено обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що місцевий господарський суд прийняв рішення з порушенням норм матеріального права та неповним дослідженням фактичних обставин, які мають значення для справи. Тому апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в повному обсязі, з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони.

Таким чином, враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, позивач має повернути відповідачу судовий збір в сумі 13433,5 грн., сплачений за подання апеляційної скарги

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. ч. 1, 3 ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 25 лютого 2016 р. у справі № 917/95/16 скасувати. Прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1; адреса реєстрації: АДРЕСА_1, 38753) на користь Фермерського благодійного господарства "Васюта" Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка (код ЄДРПОУ 21061371, юридична адреса: вул. Степова, 1, с. Миколаївка, Полтавський район, Полтавська область, 38715; поштова адреса: вул. Пушкіна, 2-А, с. Миколаївка, Полтавський район, Полтавська область, 38715) 13433,5 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого Господарського Суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 24.06.2016 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Россолов В.В.