Постанова

від 23.06.2016 по справі 814/4109/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 р.м. ОдесаСправа № 814/4109/15

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Домусчі С.Д.

За участю: секретаря - Вишневської А.В.

представника позивача - Чамари Л.В. (довіреність від 20.08.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське заводобудівельне управління №8» до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївське заводобудівельне управління №8» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог (а.с. 89), просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 17.09.2015 року №2344/10/14-29-22-06-11 «Про скасування податкового повідомлення-рішення».

В обґрунтування позову зазначено, що рішення ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято з грубим порушенням вимог податкового законодавства в частині, що регулює порядок скасування податкових-повідомлень рішень контролюючого органу, за відсутності правових підстав та з необґрунтованим неврахуванням правильності визначення Товариству під час перевірки суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, отже є не законним та підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року позов задоволено у повному обсязі. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Державної Фіскальної служби у Миколаївській області від 17.09.2015 року № 2344/10/14-29-22-06-11 «Про скасування податкового повідомлення-рішення».

В апеляційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2015 року Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, керуючись ст. 55 Податкового кодексу України, прийняло рішення №2344/10/14-29-22-06-11 про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 29.04.2014 року №0007192201 (а.с. 73-74).

Підставою для прийняття вказаного рішення став акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 10.09.2015 року за №2 про результати службового розслідування щодо встановлення причин, які призвели до помилки при прийнятті податкового повідомлення-рішення форми «В2» від 29.04.2014 року №0007192201 (а.с. 162-164).

Так, за результатами службового розслідування відповідна Комісія вирішила вважати невірно прийнятим податкове повідомлення-рішення «В2» від 29.04.2014 року №0007192201 про збільшення Товариству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 251 436 грн.; надати пропозиції начальнику ДПІ щодо вирішення питання про притягнення головного державного ревізора-інспектора до відповідальності та з метою реалізації вимог п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України направити до ГУ ДФС у Миколаївській області висновки роботи Комісії про результати службового розслідування для прийняття відповідного рішення стосовно скасування податкового повідомлення-рішення форми «В2» від 29.04.2014 року №0007192201 на збільшену суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 251 436 грн., винесеного на підставі акту від 15.04.2014 року №297/14-03-22-01/32997486 про документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області врахувало висновки Комісії щодо неправильності збільшення Товариству суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 251 436 грн. та, посилаючись на приписи п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України, скасувало податкове повідомлення-рішення форми «В2» від 29.04.2014 року №0007192201.

Не погоджуючись із таким рішенням Управління та вважаючи його безпідставним і таким, що прийняте не у відповідності до вимог податкового законодавства, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України врахував встановлений у справі №814/3605/14 судовим рішенням обов'язок контролюючого органу відобразити по особовому рахунку Товариства бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 251 436 грн., у зв'язку із чим дійшов висновку про неправомірність повторного позбавлення платника податку бюджетного відшкодування із вказаного податку згідно оскаржуваного рішення контролюючого органу вищого рівня.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, проте висновок суду про наявність підстав для задоволення позову ґрунтується на помилковому застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим судове рішення підлягає зміні, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах, зокрема, щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Проте, вирішуючи спір по суті, суд першої не перевірив оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень на його відповідність вимогам вказаної норми адміністративного процесуального законодавства.

Усуваючи допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального законодавства, колегія суддів враховує наступне.

Так, відповідно до п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

За правилами п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із приписами п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України оскарження платником податків в адміністративному порядку визначення контролюючим органом суми грошового зобов'язання відбувається шляхом подання платником відповідної скарги до контролюючого органу вищого рівня про перегляд такого рішення органу.

Рішення за результатами розгляду скарги приймається контролюючим органом, який її розглядав, із надісланням його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або наданням йому під розписку (п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України).

Також, згідно із п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із п.п. 60.1.2, 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним.

Аналіз наведених правових норм показав, що рішення контролюючого органу може бути піддане адміністративному або судовому оскарженню.

Разом з цим, ініціювання адміністративного або судового перегляду рішення органу покладається на платника податків, який з цим рішенням не погоджується.

Отже, відповідно відкликанню рішення контролюючого органу за наслідками скасування цього рішення передує відповідне звернення платника податків до контролюючого органу вищого рівня або до суду.

Проте, як вбачається з рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 17.09.2015 року №2344/10/14-29-22-06-11 підставою для перегляду та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В2» від 29.04.2014 року №0007192201 став акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 10.09.2015 року №2 про результати службового розслідування щодо встановлення причин, які призвели до помилки при його прийнятті.

Отже, перегляд і, як наслідок, відкликання вказаного податкового повідомлення-рішення відбулось на підставі матеріалів службового розслідування, з ініціативи контролюючого органу та за відсутності відповідного звернення платника податків, тобто з порушенням п. 55.1 ст. 55, п.п. 56.1, 56.2, 56.8, 56.18 ст. 56, п.п. 60.1.2, 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до приписів п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, здійснюється документальна позапланова перевірка.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

За правилами п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Однак, як встановлено під час розгляду справи, висновки відповідача щодо не дотримання позивачем вимог законодавства зроблені лише з урахуванням результатів службового розслідування відносно посадових осіб, якими, на думку контролюючого органу, неповно з'ясовані обставини щодо дотримання платником правил оподаткування податком на додану вартість, та за відсутності відповідного акту перевірки.

На думку колегії суддів, зазначені обставини беззаперечно свідчать, що оскаржуване рішення прийнято за відсутності правових підстав для його прийняття, не у спосіб, встановлений податковим законодавством, і з неналежним використанням відповідачем своїх повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано.

Враховуючи викладене, оскільки перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення відбулось за відсутності відповідної скарги позивача на це рішення, а матеріали службового розслідування не можуть бути самостійною підставою для скасування відповідного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не у відповідності до вимог податкового законодавства, що є безумовною підставою для скасування цього рішення.

З огляду на наведене, враховуючи, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правильним, проте ґрунтується на помилковому застосуванні норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 201 КАС України підлягає зміні в частині мотивів, з яких виходив суд першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року - змінити з підстав, викладених в мотивувальній частині рішення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 24.06.2016 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

С.Д. Домусчі