Рішення

від 24.06.2016 по справі 904/3819/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.06.16р. Справа № 904/3819/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохім-інжиніринг Україна", 50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 39/1

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", 50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1

про стягнення 722 675 грн. 75 коп.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 12.04.2016 року

від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 14-188 від 19.04.2016 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтохім-інжиніринг Україна" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення грошових коштів в сумі 722675,75 грн., в т.ч. 665724,00 грн. - основного боргу, 4612766,00 грн. - інфляційних, 10824,09 грн. - 3% річних; судового збору у сумі 10840,14 грн., витрат на оплату послуг адвоката в сумі 20 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 2212 від 30.04.2015 року на виконання обстеження технічного стану будівель та споруд з розробкою паспортів технічного стану.

Відповідач позов не визнає (відзив на позовну заяву від 01.06.2016 року за № б/н) посилаючись на те, що:

- позивач не додав до позовної заяви доказів направлення на адресу відповідача надання податкових накладних, рахунків на оплату наданих послуг, а також доказів направлення рахунку-фактури разом з податковою накладною до Центру об'єднаних бізнес-послуг замовника за адресою, зазначеною у договорі;

- відсутні належні документальні докази підтвердження приймання відповідачем виконаних позивачем робіт за договором, які з боку відповідача підписані уповноваженими посадовими особами;

- юридичні послуги за договором № 20/04-16 від 20.04.2016 року надаються не адвокатом, а фізичною особою - підприємцем.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2015 року між ТОВ "Нафтохім-інжиніринг Україна" (далі - позивач або підрядник) та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі -відповідач або замовник) був укладений договір № 2212 від 30.04.2015 року на виконання обстеження технічного стану будівель та споруд з розробкою паспортів технічного стану (надалі - Договір), відповідно до Розділу 1 якого Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання з виконання робіт з обстеження технічного стану будівель та споруд з розробкою паспортів технічного стану об'єктів Гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" у 2015 році згідно зі змістом та у терміни визначені календарним планом (додаток №1) та згідно з запитом на надання технічної пропозиції (додаток 4).Згідно з п. 3.3 Розділу 3 договору, розрахунок з позивачем за надані послуги здійснюється щомісяця на підставі актів виконаних робіт (наданих послуг), змінних рапортів, заправочної відомості на витрати дизельного пального, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10 (десяти) банківських днів після здачі повного пакету документів по даному пункту.

Відповідно до п. 4.1 Договору передбачено, що передача Замовнику оформленої у встановленому порядку документації, в цілому чи окремих етапів, здійснюється Підрядником в терміни, які передбачені календарним планом робіт (додаток №1). У випадку дострокової передачі документації Замовник залишає за собою право достроково прийняти та оплатити її.

Згідно з п. 4.3 Договору передбачено умови здачі та приймання робіт, відповідно до яких передача Замовнику оформленої в установленому порядку і узгодженої з Замовником документації, як по усій роботі, так і з окремих етапів здійснюється Підрядником з відповідними супровідними документами. Одночасно Підрядник подає Замовнику акт здачі-приймання документації (пп. 4.3.2 Договору). Замовник, в разі відсутності зауважень до документації, у термін 10 календарних днів з дня її отримання, зобов'язаний прийняти роботу і підписати акт здачі-приймання документації та повернути один екземпляр акту Підряднику. (пп. 4.3.4 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем були виконані роботи на суму 840 684 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт, а саме:

- акт № 03/15 «здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 03 червня 2015 року на суму 120 000 грн. 00 коп.

- акт № 15/06 «здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 22 червня 2015 року на суму 44 184 грн. 00 коп.

- акт № 16/06 «здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 23 червня 2015 року на суму 41 760 грн. 00 коп.

- акт № 20/07 «здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 20 липня 2015 року на суму 54 960 грн. 00 коп.

- акт № 14/08 «здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 14 вересня 2015 року на суму 121 824 гривні 00 коп.

- акт № 17/08 «здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 17 серпня 2015 року на суму 14 892 гривні 00 коп.

- акт № 02/09 «здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 29 вересня 2015 року на суму, що підлягає сплаті в розмірі 21 000 грн. 00 коп.;

- акт № 01/09 «здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 29 вересня 2015 року на суму 50 184 гривні 00 коп.;

- акт № 29/09 «здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 29 вересня 2015 року на суму 22 224 гривні 00 коп.

- акт № 1/10 «здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 29 жовтня 2015 року на суму 42 120 гривні 00 коп.

- акт № 3/10 «здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 29 жовтня 2015 року на суму 107 460 гривні 00 коп.

- акт № 2/10 «здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 29 жовтня 2015 року на суму, що підлягає сплаті в розмірі 5 088 гривні 00 коп.

- акт № 6/10 «здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 29 жовтня 2015 року на суму 55 224 гривні 00 коп.

- акт № 5/10 «здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 29 жовтня 2015 року на суму 38 412 гривні 00 коп.

- акт № 4/10 «здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 29 жовтня 2015 року на суму 4 824 гривні 00 коп.

- акт № 15/1/11«здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 30 листопада 2015 року на суму 62 052 гривні 00 коп.

- акт № 15/11 «здачі - приймання виконаних робіт до Договору № 2212 від 30.04.2015 року» від 30 листопада 2015 року на суму 34 476 гривні 00 коп.

Згідно з матеріалами справи відповідач частково здійснив оплату виниклої заборгованості на суму 174 960 грн.

Отже, сума основного боргу за виконані позивачем роботи склала 665 724 грн. 00 коп., яка підтверджується матеріалами справи і підлягає стягненню.

Зобов`язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних у сумі 46 127 грн. 66 коп. та 3% річних у розмірі 10 824 грн. 09 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тому підставою відповідальності за грошовим зобов'язанням є сам факт порушення зобов'язання, який полягає в неповерненні відповідних грошових коштів у строк, і цей факт є вирішальним для застосування такої відповідальності.

За своїми ознаками три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивач нарахував відповідачу інфляційні з у розмірі 46127 грн. 66 коп. (а.с. 16-17).

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок, у відповідності до вимог чинного законодавства та встановлено, що позивачем невірно було розраховано інфляційні, а відтак суд вважає за необхідне задовольнити частково вказані вимоги, а саме по акту виконаних робіт № 15/1/11 від 30.11.2015 року та акту виконаних робіт № 15/11 від 29.11.2015 року позивачем невірно взято період стягнення, а саме зазначено період грудень 2015 - квітень 2016 року, але у зв'язку з тим, що строк оплати настав у відповідача 29.12.2015 року та 28.12.2015 року відповідно, стягненню підлягають інфляційні за період з січня 2016 року по квітень 2016 року.

У зв'язку з цим стягненню підлягають інфляційні по акту виконаних робіт № 15/1/11 від 30.11.2015 року у розмірі 3 136 грн. 05 коп. та по акту виконаних робіт № 15/11 від 29.11.2015 року у сумі 1742 грн. 39 коп.

А відтак інфляційні підлягають стягненню у розмірі 45 471 грн. 86 коп.

Стосовно стягнення 3% річних суд перевіривши наданих розрахунок встановив, що позивачем невірно було розраховано 3% річних, а тому до стягнення підлягають 3% річних у таких сумах: по акту виконаних робіт № 03/15 від 03.06.2015 року за період з 04.07.2015 року по 22.07.2015 року у сумі 177,53 грн., по акту виконаних робіт № 15/06 від 22.06.2015 року за період з 23.07.2015 року по 10.05.2016 року у сумі 1062,75 грн., по акту виконаних робіт № 16/06 від 23.06.2015 року за період з 24.07.2015 року по 10.05.2016 року у сумі 1001, 01 грн., по акту виконаних робіт № 14/08 від 14.09.2015 року за період з 15.09.2015 року по 10.05.2016 року у сумі 2089,12 грн., по акту виконаних робіт № 17/08 від 17.08.2015 року за період з 17.09.2015 року по 10.05.2016 року у сумі 289,65 грн., по акту виконаних робіт № 02/09 від 29.09.2015 року за період з 30.10.2015 року по 10.05.2016 року у сумі 334,23 грн., по акту виконаних робіт № 01/09 від 29.09.2015 року за період з 30.10.2015 року по 10.05.2016 року у сумі 798,72 грн., по акту виконаних робіт № 29/09 від 29.09.2015 року за період з 30.09.2015 року по 10.05.2016 року у сумі 353,71 грн., по акту виконаних робіт № 1/10 від 29.10.2015 року за період з 29.11.2015 року по 10.05.2016 року у сумі 566,52 грн., по акту виконаних робіт № 3/10 від 29.10.2015 року за період з 29.11.2015 року по 10.05.2016 року у сумі 1445,34 грн., по акту виконаних робіт № 2/10 від 29.10.2015 року за період з 29.11.2015 року по 10.05.2016 року у сумі 68,43 грн., по акту виконаних робіт № 6/10 від 29.10.2015 року за період з 29.11.2015 року по 10.05.2016 року у сумі 738,23 грн., по акту виконаних робіт № 5/10 від 29.10.2015 року за період з 29.11.2015 року по 10.05.2016 року у сумі 513,49 грн., по акту виконаних робіт № 4/10 від 29.10.2015 року за період з 29.11.2015 року по 10.05.2016 року у сумі 64,49 грн., по акту виконаних робіт № 15/1/11 від 30.11.2015 року за період з 29.12.2015 року по 10.05.2016 року у сумі 676,50 грн., по акту виконаних робіт № 15/11 від 29.11.2015 року за період з 28.12.2015 року по 10.05.2016 року у сумі 378,69 грн. Всього до стягнення 105 59,01 грн. В решті позовних вимог необхідно відмовити.

Щодо витрат позивача на адвокатські послуги у розмірі 20 000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Пунктом 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем до матеріалів справи надані копія договору про надання правової допомоги від 20.04.16р. № 20/04-16, копію видаткового касового ордеру від 11.03.2016р., тощо.

Водночас, відповідно до п. 5.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до статті 33 Правилах адвокатської етики, гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту.

Частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною (п.4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України").

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне стягнути 5000 грн. витрат на послуги адвоката.

Враховуючи викладене загальна сума позовних вимог, що підлягає стягненню складає - 27053 грн. 11 коп., з яких: основний борг - 665 724 грн. 00 коп., 45 417 грн. 86 коп. - інфляційних, 10 559 грн. 01 коп. - 3% річних.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохім - інжиніринг Україна" (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 39/1, код ЄДРПОУ 39135734) 665 724 (шістсот шістдесят п'ять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 00 коп. - основного боргу, 10 559 (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 01 коп. - 3% річних, 45 417 (сорок п'ять чотириста сімнадцять) грн. 86 коп. - інфляційних, 10 825 (десять тисяч вісімсот двадцять) грн. 52 коп. - судового збору, 5 000 (п'ять тисяч) грн.. - витрат на послуги адвоката, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 21.06.2016 року.

Суддя ОСОБА_3