Ухвала

від 14.06.2016 по справі 2а/0270/2551/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення заяви за нововиявленими обставинами без задоволення

м. Вінниця

14 червня 2016 р. Справа № 2а/0270/2551/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

суддів: Вільчинського О.В.

Крапівницької Н.Л.

за участі секретаря судового засідання: Щербацької О.С.

представника заявника:ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державної фінансової інспекції України про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року за нововиявленими обставинами по справі

за позовом: ОСОБА_3

до: Державної фінансової інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна фінансова інспекція України у Хмельницькій області

про: визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді начальника Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до Державної фінансової інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна фінансова інспекція України у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді начальника Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року зазначений позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Головного контрольно-ревізійного управління України № 100-о від 03 березня 2011 року про звільнення ОСОБА_3 та поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області.

Не погоджуючись з таким рішенням, сторони у справі оскаржили його в апеляційному порядку.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням апеляційної інстанції, сторони у справі оскаржили його в касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року скасовано й залишено в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року.

В подальшому, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року, змінено спосіб і порядок виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року шляхом поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області.

10 жовтня 2014 року адміністративну справу №2а/0270/2551/12 направлено на адресу Вищого адміністративного суду України на запит, що надійшов до Вінницького окружного адміністративного суду 02 жовтня 2014 року, для розгляду касаційної скарги.

Разом із тим, 18 травня 2015 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від Державної фінансової інспекції України надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року в адміністративній справі № 2а/0270/2551/12 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заява мотивована тим, що судами та відповідачем не було враховано наявність довідки Серії МСЕ № 119623, виданої 25 червня 2008 року, відповідно до якої позивачу встановлена друга група інвалідності та зроблений висновок про те, що йому протипоказана фізична праця, нервово-психічні навантаження.

Крім того, як зазначає представник Державної фінансової інспекції України, відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю України" та Положення про Державну фінансову інспекцію України не визначена можливість створення спеціальних умов роботи для працівників органів Держфінінспекції, які потребує ОСОБА_3 у зв'язку з медичними застереженнями за станом здоров'я.

На переконання відповідача, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року має бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки існує пряма заборона закону на укладення трудового договору, та зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_3 повинен бути звільнений на підставі ч. 2 ст. 40 КЗпПУ після виявлення невідповідності працівника займаній посаді.

Ухвалою від 21 травня 2015 року відкрито провадження у справі за заявою Державної фінансової інспекції України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року в адміністративній справі № 2а/0270/2551/12.

Після того, як 10 травня 2016 року з Вищого адміністративного суду України до Вінницького окружного адміністративного суду повернулась адміністративна справа № 2а/0270/2551/12, ухвалою від 11 травня 2016 року подана заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами призначена до судового розгляду.

Представник заявника в судовому засідання заяву підтримав та просив її задовольнити.

ОСОБА_3 та представник третьої особи - Державної фінансової інспекції України у Хмельницькій області в судове засідання не прибули про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Поряд із цим, на адресу суду від представника третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (вх. № 10954 від 27 травня 2016 року).

Згідно з нормами ч. 2 ст. 252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що подана заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Особливості перегляду судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачений главою 4 розділу ІV КАС України

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Наведений у зазначеній нормі перелік підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є вичерпним.

У розумінні ч. 2 статті 245 КАС України нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 ч. 2 цієї ж статті, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Обставини, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України є підставою для перегляду судового рішення, - це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Отже, істотні для справи обставини - це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Таким чином, передбачений главою 4 розділу ІV КАС України перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією адміністративного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року, зазначаючи, що судами та відповідачем не було враховано наявність довідки Серії МСЕ № 119623, виданої 25 червня 2008 року.

На переконання Державної фінансової інспекції України, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року має бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки існує пряма заборона закону на укладення трудового договору, та зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_3 повинен бути звільнений на підставі ч. 2 ст. 40 КЗпПУ після виявлення невідповідності працівника займаній посаді.

Визначаючись щодо підстав для перегляду постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року в справі № 2а/0270/2551/12 за нововиявленими обставинами, судом враховано те, що істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Ознаку "не були і не могли бути відомі особі" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня.

В порядку дослідження доказів судом досліджено матеріали даної адміністративної справи, в результаті чого встановлено, що в судовому засіданні від 11 червня 2012 року, окрім іншого, судом до матеріалів справи було долучено довідку Серії МСЕ № 119623, видану ОСОБА_3 Хмельницькою міжрайонною кардіологічною медико-соціальною експертною комісією 25 червня 2008 року.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист за підписом в.о. голови Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області, адресований голові Головного контрольно-ревізійного управління України, від 02 березня 2011 року № 22-01-01-12/1552, у змісті якого йдеться також про довідку Серії МСЕ № 119623.

Про наявність зазначеної довідки неодноразово зазначав представник відповідача в письмових запереченнях на адміністративний позов та письмових поясненнях, наданих в процесі судового розгляду справи № 2а/0270/2551/12.

Під час розгляду та вирішення справи, рішення у якій просить переглянути заявник за нововиявленими обставинами, суд досліджував довідку Серії МСЕ № 119623 та заслуховував пояснення щодо посилань на зазначений доказ представника відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у справі на стороні відповідача, та надав оцінку цьому доказу.

Так, у тексті постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року суд зазначив: «колегія суддів критично ставиться і до посилань представника відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у справі на стороні відповідача на те, що на даний час згідно довідки серії МСЕ № 119623 ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи (інвалідність встановлена довічно), в зв'язку з чим останньому протипоказана фізична праця та нервово-психічні перевантаження, що може стати підставою неможливості продовження роботи. Так, вказані доводи не спростовують обґрунтованість позовних вимог позивача, оскільки в силу п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я за умови його встановлення може бути самостійною підставою для розірвання трудового договору та припинення трудових правовідносин. Натомість у справі що розглядається вказана обставина не входить у предмет доказування та не стосується оскаржуваного наказу Головного контрольно-ревізійного управління від 03.03.2011 року.

Вказане рішення ухвалене за участі сторони позивача та відповідача, що видно зі змісту самого рішення.

Відтак, встановлені судом обставини вказують на те, що на момент прийняття Вінницьким окружним адміністративним судом постанови від 16 липня 2012 року в адміністративній справі № 2а/0270/2551/12 і суду, і сторонам у справі, в тому числі заявнику, було відомо про наявність довідки Серії МСЕ № 119623, тобто про обставину, яка на думку заявника, могла б вплинути на результати вирішення цієї адміністративної справи по суті.

Таким чином, факт наявності довідки Серії МСЕ № 119623, виданої 25 червня 2008 року, відповідно до якої позивачу встановлена друга група інвалідності та зроблений висновок проте, що йому протипоказана фізична праці, нервово-психічні навантаження, не може вважатися нововиявленою обставиною для справи 2а/0270/2551/12, оскільки дана обставина на час вирішення справи та до набрання законної сили постановленими у ній судовими рішеннями була відома як сторонам, так і суду.

Крім того, суд зауважує, що при ухваленні рішення, яке просить переглянути заявник за нововиявленими обставинами, суд надав оцінку довідці Серії МСЕ № 119623, зазначивши, що така довідка не входить у предмет доказування та не стосується оскаржуваного наказу Головного контрольно-ревізійного управління від 03 березня 2011 року.

Відтак, обставини, якими обґрунтована подана заява, не є підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у порядку, передбаченому главою 4 розділу ІV КАС України, жодних інших обставин заявник не навів.

Задоволення судом заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам КАС України порушує принцип правової визначеності та право позивачів і заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Принцип правової (юридичної) визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів.

Про дотримання зазначеного принципу наголошує Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях.

Згідно з ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Відповідно до ч. 2 ст. 253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Враховуючи наведене суд дійшов до переконання про відсутність визначених пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України підстав для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року в адміністративній справі № 802/0270/2551/12, а тому подана Державною фінансовою інспекцією України заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 167, 186, 245, 253 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Державної фінансової інспекції України про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суду 16 липня 2012 року за нововиявленими обставинами по справі № 2а/0270/2551/12 за позовом ОСОБА_3 до Державної фінансової інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна фінансова інспекція України у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді начальника Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області - залишити без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Мультян Марина Бондівна

Судді Вільчинський Олександр Ванадійович

Крапівницька Наталя Леонідівна