Ухвала

від 01.06.2016 по справі 2270/5571/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 року м. Київ К/800/47139/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Агро"

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2013

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013

у справі № 2270/5571/12 Хмельницького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Агро" (далі - ТОВ "Арта-Агро")

до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі - ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2013, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013, в позові ТОВ "Арта-Агро" про скасування податкових повідомлень-рішень ОДПІ від 13.07.2012 № 0000762301, № 0000772301 відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Арта-Агро", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Відповідач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що фактичною підставою прийняття ОДПІ податкових повідомлень-рішень, якими ТОВ "Арта-Агро" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 1 232 330,00 грн. та з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 859 075,00 грн. з підстав порушення товариством норм підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (втратив чинність з 01.04.2011, за винятком деяких статей, у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України; далі - Закон № 334/94-ВР) та статей 3, 4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 cтатті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (втратив чинність з 01.01.2011 у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України; далі - Закон № 168/97-ВР) із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, встановлених пунктом 123.1 статтею 123 Податкового кодексу України (далі - ПК), в розмірі 308 083,00 грн. та 214 769,00 грн. відповідно, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті від 02.07.2012 № 00232/2301/31208071 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Арта-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "ТК Вінтрейд" (код ЄДРПОУ 36385770) за період з 01.05.2009 по 30.06.2009, із ТОВ "ТД-Імпак" (код ЄДРПОУ 36844754) за період з 01.04.2010 по 30.06.2010, із ТОВ "Аморелі" (код ЄДРПОУ 36353183) за період з 01.02.2009 по 31.01.2011.

Згідно з висновками цього акту ТОВ "Арта-Агро" занижено податкові зобов'язання з ПДВ за травень - листопад 2009 року, квітень - червень 2010 року та з податку на прибуток за ІІ-ІУ квартали 2009 року, ІІ квартал 2010 року на вказані вище суми внаслідок збільшення суми податкового кредиту 985864,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ "ТК Вінтрейд", ТОВ "ТД-Імпак", ТОВ "Аморелі", та суми валових витрат по операціях із вказаними контрагентами на 4 929 320,00 грн., як таких, що не спрямовані на реальне настання наслідків і є безтоварними.

Цей висновок ОДПІ обґрунтований посиланням на інформацію, отриману під час здійснення заходів податкового контролю, щодо характеру діяльності ТОВ "ТК Вінтрейд", ТОВ "ТД-Імпак", ТОВ "Аморелі" (ТОВ "ТК Вінтрейд", ТОВ "ТД-Імпак", ТОВ "Аморелі" за місцезнаходженням відсутні; свідоцтва платників податків анульовані у зв'язку з відсутністю юридичної особи за місцем реєстрації або неподанням податкової звітності та/або недекларування податкових зобов'язань; переважно діяльність вказаних контрагентів була направлена на податкову мінімізацію третіх осіб; директор та головний бухгалтер ТОВ "Аморелі" гр. ОСОБА_2 у письмових поясненнях, наданих працівникам податкової міліції, заперечує совою причетність до створення та господарської діяльності цього товариства); відсутність у ТОВ "Арта-Агро" копій сертифікатів якості на придбані у ТОВ "ТК Вінтрейд", ТОВ "ТД-Імпак", ТОВ "Аморелі" товари (засоби захисту рослин), документів щодо їх транспортування.

Суди першої та апеляційної інстанцій з урахуванням встановлених вищезазначених обставин щодо діяльності ТОВ "ТК Вінтрейд", ТОВ "ТД-Імпак", ТОВ "Аморелі" та відсутності з боку позивача доказів на спростування цих обставин, дійшов правильного висновку, що надані позивачем документи (податкові накладні, накладні, платіжні доручення, видаткові накладні, рахунки-фактури), хоча і складені на оформлення операцій з ТОВ "ТК Вінтрейд", ТОВ "ТД-Імпак", ТОВ "Аморелі", з огляду на наявні в них недоліки (документи не містять підпису особи, відповідальної за здійснення господарської операції, відтиску печатки) не можуть бути підтвердженням сум податкового кредиту та валових витрат в податковому обліку. Документів, які б підтверджували фактичний рух товару, зокрема його внутрішнє переміщення під час господарської діяльності товариства та/або його наступної реалізації, позивач на вимогу суду не надав.

Суд з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України зробив правильну оцінку наданим ТОВ "Арта-Агро" доказам щодо перерахування на користь контрагентів грошових коштів через банківські установи за придбаний товар, товарно-транспортні накладні, як таких, що, з врахуванням обставин, які свідчать про фіктивність ТОВ "ТК Вінтрейд", ТОВ "ТД-Імпак", ТОВ "Аморелі", не є доказами реальності операцій між цими платника податків та позивачем.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (частина 2 в редакції, чинній до 30.09.2015) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимога щодо підписання податкової накладної особою, уповноваженою платником ПДВ на здійснення операції з поставки, встановлена пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, зареєстровано Міністерством юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 (втратив чинність згідно з наказом ДПА України від 21.12.2010 № 969).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97ВР покупець має право відобразити сплачені суми податку у податковому кредиті за умови використання отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цієї статті не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями (іншими документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 цієї статті).

Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті).

За змістом наведених норм витрати для цілей податкового обліку мають бути здійснені в межах господарської діяльності платника податків та підтверджені первинними документами згідно з вимогами законодавства.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку сум валових витрат та (чи) податкового кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В разі надання податковим органом доказів, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми валових витрат та/чи податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову платника податків щодо протиправності податкового повідомлення-рішення.

Правильно застосувавши наведені норми матеріального та процесуального права, встановивши безтоварність господарських операцій, за наслідками яких ТОВ "Арта-Агро" внесло зміни в податковий облік та зменшило свої податкові зобов'язання, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність цього висновку судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Агро" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.А. Усенко

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев