Ухвала

від 23.06.2016 по справі 543/80/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 543/80/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1634/16Головуючий у 1-й інстанції Грузман Т.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.,

суддів: Акопян В.І., Гальонкін С.А.

за участю секретаря Гнатюк О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 26 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" про визнання додаткових угод до договору оренди земельної ділянки та договору про оренду землі недійсними

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом, просив ухвалити рішення, яким: визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 20 березня 2008 року, зареєстровану у відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області 27 вересня 2012 року за № 532368364004073, стосовно земельної ділянки площею 3.34 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5323683600:00:009:0006, місцезнаходженням якої є територія Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області.

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, просив ухвалити рішення, яким: визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 25 березня 2008 року, зареєстровану у відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області 20 листопада 2012 року за № 532368364005001, стосовно земельної ділянки площею 3.65 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5323683600:00:003:0012, місцезнаходженням якої є територія Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області.

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, просив ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір оренди землі від 26 липня 2012 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області 23 жовтня 2012 року за № 532368364004631, стосовно земельної ділянки площею 3.65 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5323683600:00:003:0010, місцезнаходженням якої є територія Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані угоди є недійсними внаслідок того, що вони підписані невідомою особою, яку не було уповноважено на здійснення даної дії.

Ухвалами Оржицького районного суду Полтавської області від 14 березня і від 28 березня 2016 року вказані позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 26 квітня 2016 року відмовлено у задоволенні позовів у зв'язку з пропуском строку давності.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2, представник позивачів за довіреністю, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що суд не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки позивачі підписи на додаткових угодах не ставили і про порушення свого права дізналися у серпні 2015 року

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що останні задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається із матеріалів справи, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія Р2 № 618319 виданого 21.12.2001 року Лукімською сільською радою Оржицького району Полтавської області, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 3,34 га., що розташована на території Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с.4).

У січні 2007 року між ОСОБА_5 та СТОВ «Лукім'я» в особі директора ОСОБА_6 укладений договір оренди землі строком на п'ять років щодо належної йому земельної ділянки, розташованої на території Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області, який зареєстрований у Оржицькому виїзному офісі Полтавської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 20 березня 2008 року №040855900316.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія Р2 № 621072, виданого 24.12.2001 року Лукімською сільською радою Оржицького району Полтавської області, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 3,65 га., що розташована на території Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с.62).

31 січня 2007 року між ОСОБА_3 та СТОВ «Лукім'я» в особі директора ОСОБА_6 укладений договір оренди землі строком на п'ять років щодо належної йому земельної ділянки, розташованої на території Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області (т.2 а.с.9). Вказаний договір зареєстрований у Оржицькому виїзному офісі Полтавської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 25 березня 2008 року №040855900331 (т.2 а.с.9 зворот).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №188738, виданого 10.05.2012 року відділом Держкомзему в Оржицькому районі Полтавської області ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 3,65 га., що розташована на території Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с.161).

Згідно договору оренди землі від 26 липня 2012 року, підписаного від імені ОСОБА_4, орендодавець передав у строкове платне володіння і користування належну йому земельну ділянку строком на шість років. Вказаний договір був зареєстрований у Оржицькому виїзному офісі Полтавської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 23 жовтня 2012 року №532368364004631 (т.2 а.с.32).

18 травня 2012 року від імені ОСОБА_5 укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 040855900316 від 20.03.2008 року, яка зареєстрована у відділі Держкомзему у Оржицькому районі 27 вересня 2012 року № 532368364004073. Кадастровий номер земельної ділянки 532368360000090006(т.1 а.с.5, т.2 а.с.17)

25 липня 2012 року від імені ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до договору оренди землі №040855900331 від 25 березня 2008 року, яка зареєстрована у відділі Держкомзему у Оржицькому районі 20 листопада 2012 року № 532368364005001. Кадастровий номер земельної ділянки 532368360000030012 (т.1 а.с.63)

Відповідно до висновку експерта № 213 від 10 лютого 2016 року, яка проведена у межах кримінального провадження №12015170280000364 встановлено, що підпис у додаткових угодах від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_7, а також у договорі від 26 липня 2012 року від імені ОСОБА_4 в графі "Орендодавця", виконаний не самим орендодавцем, а іншою особою (т.1 а.с.213).

ОСОБА_5 у вересні 2015 року, а ОСОБА_7 і ОСОБА_4 у листопаді 2015 року зверталися до СТОВ «Лукім'я» із заявами, у яких повідомляли, що отримали оспорювані угоди у серпні 2015 року і виявили, що вони підписані не ними, просили припинити їх дію. Зазначені листи повернуті відправникам у зв'язку з відмовою СТОВ «Лукім'я» від їх отримання.

З накладних, касових ордерів, карток рахунку вбачається, що позивачі отримували орендну плату за оренду земельних ділянок протягом 2012-2015 років, як грошовими коштами, так і натуроплатою (т.1 а.с.35-56, 99-110, 230-239). Вказана обставина сторонами не оспорювалась.

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції з дотриманням вимог процесуального закону зробив правильний висновок про те, що сторони пропустили трирічний строк звернення до суду. Висновки суду про доведеність факту не підписання позивачами оспорюваних угод не оскаржуються.

Перевіряючи доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно ст.257, ч.1 ст.261 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.1 ст.260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 ЦК України.

Як роз'яснено у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Для правильного застосування ч.1 ст.261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав (правовий висновок Судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України, висловлений у постанові від 29 жовтня 2014 р. у справі № 6-152цс14).

Як зазначали позивачі, про факт існування оспорюваних угод їм стало відомо у серпні 2015 року після отримання примірників додаткових угод та договору оренди землі.

Разом з тим, позивачі не оспорюють факт отримання орендної плати упродовж 2012-2015 років. Строк дії договорів оренди, укладених ОСОБА_5 і ОСОБА_3, закінчився у січні 2012 року, отже вони як орендодавці, за умови добросовісного виконання своїх прав і обов'язків за укладеними договорами, мали б вчинити дії з повернення у своє володіння і користування належних їм земельних ділянок, або ж діяти відповідно до вимог ст.33 ЗУ «Про оренду землі» щодо поновлення цих угод. Позивачами суду не надано жодних доказів у підтвердження того, що вони після закінчення строку дії укладених ними угод вчиняли будь-які дії стосовно своїх земельних ділянок, отже об'єктивно мали дізнатися про порушення свого права у січні-лютому 2012 року.

ОСОБА_4 отримав у власність земельну ділянку 18 травня 2011 року шляхом прийняття спадщини, при цьому, як повідомив у суді його представник, зазначена земельна ділянка перебувала в оренді у СТОВ «Лукім'я» на підставі договору, укладеного із його спадкодавцем у той же час і на тих же умовах, що і договори оренди ОСОБА_5 і ОСОБА_3. Ця обставина визнана також і представниками відповідача. Отже, з аналогічних підстав ОСОБА_4 мав дізнатися про порушення свого права у січні-лютому 2012 року.

Апеляційна скарга не містить нових засобів доказування, її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, отже відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.315, ст.319 ЦПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 26 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.А.Лобов

Судді: С.А.Гальонкін

ОСОБА_8

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов