Ухвала

від 22.06.2016 по справі 322/1316/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №322/1316/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Гасанбеков С.С.

Провадження № 22-ц/778/2660/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3

при секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР» на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 13 квітня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР» до ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням протиправних дій,-

ВСТАНОВИЛА :

У грудні 2015 року ТОВ «ЛІДЕР» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням протиправних дій.

В обґрунтування позову зазначено, що 22.11.2013 року між ТОВ «ЛІДЕР» та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки, площею 3,47 га рілля, що знаходиться в контурі поля № 323,строком на 10 років.

Зазначав, що 23.09.2015 року ОСОБА_4 вчинив протиправні дії та завдав йому майнової шкоди, зібравши насіння соняшника на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні позивача. Розмір завданої відповідачем шкоди становить 67 484,56 грн.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ЛІДЕР» майнову шкоду, завдану неправомірними діями в розмірі 67 484,56 грн. та судовий збір.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 13 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «ЛІДЕР» подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV (далі - Закон № 973-IV) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Пунктом «в» ч. 1 ст. 12 Закону № 973-IV визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Частиною першою статті 14 Закону № 973-IV визначено, що фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право: самостійно господарювати на землі (п. «б»); власності на посіви і насадження сільськогосподарських культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію (п. «в»).

Розглянувши справу суд першої інстанції обґрунтовано визначився ,що ОСОБА_4 від самого початку виникнення спірних правовідносин, тобто з дня збирання ним врожаю соняшника на земельній ділянці № 490 в контурі поля № 323, посилався на наявність права оренди на вказану земельну ділянку у ФГ «ОСОБА_4М.», що спростовує доводи позивача про те, що ОСОБА_4 діяв самостійно, як фізична особа, а не як голова фермерського господарства.

По справі має місце наявність спору саме між двома землекористувачами - юридичними особами, ТОВ «Лідер» та ФГ «ОСОБА_4М.». Отже належним відповідачем у даній справі є саме ФГ «ОСОБА_4М.», але суд зробив невірний висновок за наслідками розгляду справи.

Відповідно до ч.1.ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно зі ст. ст. 1, 2 Господарського кодексу України та 1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує спори між юридичними особами, у тому числі і громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до п.1 ч. ст.. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином судова колегія вважає, що по справі виникли правовідносини, яки повинні розглядатися в порядку господарського судочинства і тому ухвалене рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі ,що не позбавляє позивача права звернутися для вирішення вказаного питання до належного суду господарської юрисдикції.

Керуючись ст.ст.307,310,317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР» - задовольнити частково.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 13 квітня 2016 року по цій справі - скасувати, провадження по справі - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді: