Рішення

від 15.04.2011 по справі 2-2811/11

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2811/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНи

"01" березня 2011 р. м. Білгород - Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого одноособово ОСОБА_1 ,

при секретарі Пєєвій Є.Г. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород -Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 та приватного малого підприємства «Славянский двор» зобов,язання не чинити перешкоди в користування земельною ділянкою ,

В с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ПМП «Славянский двор»про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, що йому належить та звільнення вище зазначеної земельної ділянки від майна відповідача. Вказуючи, що на належній йому земельній ділянці без його дозволу було розміщено будівлю буфету «Шаланда», який належить громадянці ОСОБА_3 на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області №2-2771/2006 від 14.11.2006. 10.08.2010 Позивач звернувся з клопотанням про залучення співвідповідача - приватного малого підприємства «Славянский двор», мотивуючи тим, що ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 2-4072/10 від 03.06.2010 рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 2-2771/2006 від 14.11.2006, прийняте за результатом розгляду позову ОСОБА_3 до приватного малого підприємства «Славянский двор»про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності на нерухоме майно -скасовано. В зв'язку із залученням співвідповідача, представник позивача -уточнив позовні вимоги та просив зобов'язати приватне мале підприємство «Славянский двор»знести самочинно збудовані будівлі та споруди кафе «Шаланда», які розташовані на його земельній ділянці.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідачі у судове засідання з'явилися, проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що фактично спірне приміщення знаходиться за адресою: Одеська область місто Білгород-Дністровський смт Затока вулиця Приморська 96 А, не встановлено чи закріплена спірна земельна ділянка межовими знаками та те, що взагалі державний акт на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_2 не відповідає вимогам, встановленим для оформлення державних актів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені наступні фактичні обставини на підставі пояснень сторін та представлених письмових доказів.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки розміром 0, 0661 га, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 102, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 914147.

На належній йому земельній ділянці без його дозволу було розміщено будівлю буфету «Шаланда». На час звернення до суду з позовом власником будівель «Шаланда»на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області № 2-2771/2006 від 14.11.2006 була ОСОБА_3. Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 2-4072/10 від 03.06.2010 рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 2-2771/2006 від 14.11.2006, прийняте за результатом розгляду позову ОСОБА_3 до приватного малого підприємства «Славянский двор»про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності на нерухоме майно -скасовано. Таким чином суд дійшов висновку, що самочинні будівлі та споруди були зведені приватним малим підприємством «Славянский двор».

Посилання представника відповідача на неправильність оформлення державного акту на ім'я ОСОБА_2 не може бути прийнято судом до уваги, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 914147 розміром 0, 0661 га, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 102, не скасовувався.

Згідно статті 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Крім того, статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог ст.ст. 373, 375 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Стаття 376 ЦК України передбачає, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно із вимогами ст. 152 Земельного Кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 316-317, 319, 321, 328, 373, 375-376, 391 Цивільного Кодексу України та ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 209, 213-215 ЦПК України, СУД, -

Вирішив:

ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 та приватного малого підприємства «Славянский двор» зобов,язання не чинити перешкоди в користування земельною ділянкою - задовольнити.

Зобов'язати приватне мале підприємство «Славянский двор»знести самочинно збудовані будівлі та споруди кафе «Шаланда», які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5110300000:02:027:0008, яка знаходиться за адресою: 67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 102 та належить ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: