Рішення

від 13.06.2016 по справі 314/1485/16-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/1485/16-ц

Провадження № 2/314/413/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Вільнянськ 13 червня 2016 року

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя - Кофанов А.В.,

при секретарі - Лазечна Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СВК "Вільнянськ" про визнання договору припиненим, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СВК "Вільнянськ", в якому вимагає визнати припиненим укладений його братом ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки від 13.12.2005 року.

Як зазначив позивач у своїй позовній заяві, 13.12.2005 року його брат ОСОБА_2, правонаступником якого він є, уклав з відповідачем договір оренди землі, згідно якого передав у користування свою земельну ділянку площею 11,24 га; договір було укладено строком на 10 років. Державна реєстрація договору відбулася 22.01.2009 року. ОСОБА_2 помер 10.03.2010 року, після його смерті право власності на земельну ділянку набув позивач ОСОБА_1 Позивач вважає, що моментом укладення договору є момент його підписання, а тому вважає, що його дія припинилася 13.12.2015 року.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позов, просить його задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. При цьому представник позивача пояснив, що незважаючи на припинення дії договору, відповідач претендує на подальше користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим позивач й звернувся до суду із зазначеними вимогами.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Враховуючи це, позов розглянутий за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, та дослідивши надані йому докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Так, 13.12.2005 року ОСОБА_2, правонаступником якого є позивач ОСОБА_1, та СВК "Вільнянськ", уклали між собою договір оренди землі, згідно умов якого відповідачу в оренду була передана в строкове платне користування земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 11,24 га (а.с.6-11). Згідно п.8 цього договору, він був укладений на 10 років.

Вирішуючи питання про строк дії спірного договору, суд виходить з того, що:

згідно ч.1 ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції;

згідно ч.3 ст.16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент укладення зазначеного договору), у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Таким чином, учасники такого правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний документ. Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується із принципом свободи договору, встановленого ст.627 ЦК України.

Згідно ст.ст.18, 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент укладення договору), укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, і набирає чинності після такої реєстрації.

Відповідно до п.2 "Порядку державної реєстрації договорів оренди землі", затвердженого постановою КМУ № 2073 від 25.12.1998 року, що діяв в момент укладення договору, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції, що діяла на момент реєстрації договору), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень;

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов, склали та скріпили підписом письмовий документ, в якому зафіксовані правові наслідки цього правочину. Реєстрація ж договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору. Вказана правова позиція наведена у правових висновках, викладених в постановах Верховного Суду України № 6-127цс13 від 18 грудня 2013 року, та № 6-118цс13 від 25 грудня 2013 року.

За таких обставин, договір оренди землі між ОСОБА_2 та СВК "Вільнянськ" є вчиненим з моменту його укладення та підписання, тобто з 13.12.2005 року; після підписання сторонами договору оренди землі між ними виникли права та обов'язки, пов'язані зі зміною та припиненням договірних відносин.

Вирішуючи питання щодо можливості продовження дії договору, суд виходить з того, що:

згідно ч.9 ст.33 Закону України "Про оренду землі", відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі можуть бути оскаржено в суді, але зустрічних вимог щодо цього відповідачем не заявлялися;

згідно п.8 договору від 13.12.2005 року (а.с.6), для поновлення договору на новий строк орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, а згідно ч.3 ст.33 Закону України "Про оренду землі", при цьому він має подати орендодавцю проект додаткової угоди; але ці умови відповідачем виконані не були ані протягом вказаного строку, ані після закінчення строку дії договору.

Крім того, представником позивача у судовому засіданні наданий лист на адресу відповідача від 20.04.2016 року, згідно якого позивач повідомив про небажання продовжувати договір оренди з відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, дія договору і відповідних зобов'язань за ним припинилася 13.12.2005 року, і вимоги позивачки з цього приводу є такими, що ґрунтуються на законі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до СВК "Вільнянськ" про визнання договору припиненим - задовольнити повністю.

Визнати припиненим договір оренди землі, укладений 13.12.2005 року між ОСОБА_2 та СВК "Вільнянськ".

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя А.В. Кофанов

13.06.2016 року

13.06.2016