Ухвала

від 06.07.2016 по справі 314/1485/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2894/16 Головуючий у 1 інстанції: Кофанов А.В.

Є.У. № 314/1485/16-ц Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2016 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Дзярука М.П.

ОСОБА_2

при секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого комбінату «Вільнянськ» на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 березня 2016 року за заявою ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського виробничого комбінату «Вільнянськ» про визнання договору припиненим,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до СВК "Вільнянськ", в якому вимагає визнати припиненим укладений з відповідачем договір оренди земельної ділянки від 01.07.2004 року.

Позивачем також подано заяву про забезпечення позову, в якій він прохає заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії та роботи, пов'язані з обробкою спірної земельної ділянки.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 3 березня 2016 року заяву про забезпечення позову задоволено. Заборонено СВК "Вільнянськ" вчиняти будь-які дії та роботи, пов'язані з обробкою земельної ділянки кадастровий номер 2321585000:01:003:0011 площею 11,24 га, яка знаходиться на території Московської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду СВК «Вільнянськ» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасника апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно п.2 ч.2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у разі задоволення позову можливі перешкоди для користування позивачем земельною ділянкою.

Натомість судом не були враховані наступні положення закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В силу ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Виходячи зі змісту ст.ст. 151-154 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Згідно ст. 152 ЦПК України позов може забезпечуватися забороною вчиняти певні дії.

Виходячи із змісту вказаної статті, заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосується предмета спору. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.

Відповідно до роз’яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася із такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є спір щодо визнання припиненим договору оренди земельною ділянки укладеного між сторонами 01 липня 2004 року.

Наслідки будь-яких порушень прав на землю власника земельної ділянки або землекористувача, передбачені ст. 152 Земельного Кодексу України. Відповідно до ч. 3, ст. 152 Земельного Кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому й числі, шляхом відшкодування заподіяних збитків. Тобто, позивач, як власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю шляхом пред’явлення позову про відшкодування збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням умов договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки, наданої у користування за договором.

Водночас, обираючи в якості заходів забезпечення позову заборону СВК «Вільнянськ» вчиняти будь-які дії та роботи, пов’язані з обробкою земельної ділянки, яка орендується останнім, суд не врахував не тільки можливість спричинення відповідачеві збитків, але й настання незворотних наслідків, залишив поза увагою і питання впливу зазначених заходів на господарську діяльність сільськогосподарського виробничого кооперативу як виробника сільськогосподарської продукції, на права та інтереси орендодавців.

Крім зазначеного відсутність заборони обробки землі жодним чином не пов’язана з предметом позову, позаяк не перешкоджає визнанню договору оренди припиненим, у разі ухвалення такого рішення.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у забезпеченні позову.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого комбінату «Вільнянськ» задовольнити.

Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 31 березня 2016 року про забезпечення позову скасувати.

Постановити нову ухвалу.

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: