Ухвала

від 30.04.2015 по справі 520/5468/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/5468/15-ц

Провадження № 2/520/3211/15

УХВАЛА

про забезпечення позову

30 квітня 2015 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Прохорова П.А.,

при секретарі - Кудіновій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача про забезпечення позову по справі ПАТ "Марфін Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває вказана цивільна справа. Ціна вказаного позову - 114410,39 дол. США, що за розрахунками позивача еквівалентно 2623035,64 грн. Ухвала про відкриття провадження від 30.04.2015 року.

24 квітня 2015 року, до відкриття провадження у справі, представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на приналежне відповідачам нерухоме майно за переліком у такій заяві. В подальшому, 29 квітня 2015 року представник позивача звернувся до суду з іншим клопотанням про забезпечення позову - шляхом накладення на приналежні відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельні ділянки, кадастрові номери відповідно: №5120885100:01:002:0075; №4611500000:02:002:0054. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказував на те, що відповідачі, дізнавшись про відкриття провадження у справі можуть вжити заходів щодо приховування свого дійсного майнового стану з метою ускладнення подальшого виконання рішення суду, у випадку задоволення судом позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше наступного дня після її надходження, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони в судове засідання не викликались.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа №520/5468/15-ц за позовом ПАТ "Марфін Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про стягнення заборгованості

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд ,за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.п. 1, 2 ч.1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом накладення арешту.

Види забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України В«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позовуВ» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до положень ст.ст. 10, 11, 57, 60, ст. 151 ЦПК України, позивач, звертаючись до суду з заявою про застосування судом конкретних заходів забезпечення позову (зокрема у вигляді накладення арешту на нерухоме майно), має належним чином обґрунтувати перед судом необхідність застосування саме пропонованих заходів у тому розмірі, що просить такий позивач, на надати достатні відомості на підтвердження такого обґрунтування.

З викладеного заява представника позивача про забезпечення позову від 24.04.2015 року вбачається такою, що не підлягає задоволенню, оскільки в супереч наведеним приписам ним не було належним чином обґрунтовано таку заяву. Так, позивач за вказаною заявою порушує питання про накладення арешту на ряд об'єктів нерухомого майна, однак не надає при цьому жодних доказів приналежності такого майна відповідачам. Разом з тим зазначені заходи на думку суду не відповідають критерію спів розмірності до заявлених у справі вимог.

Натомість заява представника позивача про забезпечення позову від 29.04.2015 року вбачається обґрунтованою, а викладені у ній вимоги - такими, що підлягають задоволенню. Такі висновки суду випливають з наданих представником позивача пояснень щодо можливих дій відповідачів, долучених до матеріалів справи відомостей про приналежність земельних ділянок, кадастрові номери яких відповідно: №5120885100:01:002:0075; №4611500000:02:002:0054, та дотримання засад спів розмірності із заявленими позовними вимогами, ціна яких складає 114410,39 дол. США, що за розрахунками позивача еквівалентно 2623035,64 грн.

З урахуванням вказаного вище роз'яснення Пленуму Верховного суду України, та наданих суду відомостей та пояснень, суд вважає, що тимчасове обмеження права відповідачів у праві розпорядження належними їм об'єктами нерухомого майна - земельною ділянкою за адресою: Львівська обл. місто Трускавець, вул. Роксолани, кадастровий №4611500000:02:002:0054 та розташованими на території Миколаївської сільської ради Білгород-дністровського району Одеської області, масив 66-67, ділянки 3,4,5, кадастровий №5120885100:01:002:0075, з метою забезпечення грошових вимог позивача на випадок задоволення позову є співрозмірним та достатнім заходом забезпечення позову.

З викладеного та керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову від 24.04.2015 - відмовити.

Заяву представника позивача про забезпечення позову від 29.04.2015 року - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, корп.. 1, кв. 15, паспорт серія КМ № 487748, виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 29.09.2007 р., Реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) : - земельну ділянку площею 19,80 га, по за адресою: територія Миколаївської сільської радії Білгород-Дністровського району Одеської області,, масив 66+67, ділянки 3, 4, 5, кадастровый номер 5120885100:01:002:0075.

Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, корп.. В«АВ» , кв. 91, паспорт серія КЕ № 577378, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 19.02.1997 р., Реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2) : - земельну ділянку площею 0,50 га , за адресою: Львівська область, місто Трускавець, вулиця Роксолани, кадастровий номер 4611500000:02:002:0054.

Копію ухвали невідкладно направити для виконання до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її отримання, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя П.А. Прохоров