Рішення

від 29.06.2016 по справі 520/10964/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/10964/15-ц

Провадження № 2/520/918/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2016 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранової Ю.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь суму заборгованості в розмірі 117 600 дол. США та три відсотки річних в розмірі 10 584 дол. США

Свої вимоги мотивував тим, що 20 березня 2012 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір позики, згідно з яким він передав Відповідачеві грошові кошти у сумі 117 600 дол. США, а поручителем за вказаним договором виступив ОСОБА_2

Позивач стверджує, що він неодноразово звертався до відповідачів з вимогою виконати умови договору, однак відповідачі від виконання своїх зобов'язань ухиляються, хоча і постійно обіцяють повернути борг. Вказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час та місце його проведення сповіщались належним чином, доказів поважності причин неявки суду не надали.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, які сповіщені про розгляд справи належним чином, від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідачів.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Розглянувши поданий позов, дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку про можливість часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Правовідносини по справі є цивільно-правовими та врегульовані Цивільним Кодексом України.

Як встановлено у судовому засіданні, 20 березня 2012 року між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_3 (Позичальник) було укладено Договір позики, відповідно до умов якого Позикодавець передав, а Позичальник прийняв у власність 117 600 дол. США, та останній зобов'язався повернути вищевказані грошові кошти в строк до 01.08.2016 року.

На підтвердження укладення даного договору відповідачем ОСОБА_3 20.03.2012 року була написана розписка, відповідно до якої вбачається, що ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 117 600 дол. США, які зобов'язався повернути в строк до 01 серпня 2012 року.

В якості забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за договором позики, 20 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та було укладено Договір поруки, відповідно до умов якого останній зобов'язався відповідати перед Кредитором за виконання ОСОБА_3 зобов'язань щодо повернення позики в сумі 117 600 дол. США згідно розписки від 20.03.2012 року.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК - в разі солідарного обов'язку Відповідачів (солідарних Відповідачів) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх Відповідачів разом, так і від будь-кого з них окремо. При цьому, згідно абз. 2 ч. 2 тієї ж статті ЦК - солідарні Відповідачі залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Ст. 554 ЦК України передбачено, що в разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема відповідає за сплату основного боргу і процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено Договором поруки.

Як стверджує представник позивача, строк дії зазначеного договору позики вже закінчився, однак, відповідачі до теперішнього часу грошові кошти не повернули, хоча борг визнають в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, якій посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. На підтвердження зобов'язань відповідача позивачем була надана боргова розписка.

Згідно пояснень позивача, свої зобов'язання за договором він виконав у повному обсязі, а саме передав відповідачу ОСОБА_3 гроші, а відповідач зобов'язався повернути гроші в строк передбачений договорами, однак свої зобов`язання не виконав, гроші не повернув.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, якій посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. На підтвердження зобов'язань відповідача позивачем була надана боргова розписка, оригінал якої був оглянутий у судовому засіданні.

Суд приймає дану розписку в якості належного та допустимого доказу виникнення боргового зобов'язання, так як оригінал вказаної розписки було оглянуто в судовому засіданні та залучено до матеріалів справи. А відповідач ОСОБА_3, в свою чергу, вказану розписку жодним чином не спростував.

Натомість позивачем не наданий суду оригінал договору поруки, укладений 20 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Щодо копії договору-поруки на аркуші 5 даної цивільної справи, то суд її до уваги не бере, оскільки відповідно до ч.2 ст.64 ЦПК України за умови її оспорювання відповідачем на вимогу суду оригінал такого документа позивачем наданий не був.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи

Частиною 1 статті 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування

Відповідно до ч. 2. ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

В п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Однак, на підтвердження зобов'язань відповідача ОСОБА_2 позивачем оригінал договору поруки до суду наданий не був, що унеможливлює задоволення позову в цій частині.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок .

Факт неповернення боргу підтверджується тим, що борговий документ (розписка) перебуває у позивача, так як, відповідно до ч.3 ст. 545 ЦК України, тільки наявність боргового документу у боржника підтверджує виконання їм свого обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу складається з суми основного боргу - 117 600 дол. США + 9 % річних (3 % річних передбачені ст. 625 ЦПК України за три роки) які складають 10 584 дол. США = 128 184 дол. США.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконано у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає стягненню у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу , якщо інший порядок не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року, у зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. Також у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

У відповідності до ч.1 ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, вивчивши матеріали справи, доходить до висновку, що в справі мається достатньо доказів для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_3 суму договору за договором позики від 20.03.2012 року у розмірі 117 600 дол. США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення становить (100 дол. =2487, 3395 гривен) складає 2 924 712 гривень.

А також підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 10 584 дол. США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення (100 дол. =2487, 3395 гривень) становить 263 224, 08 гривень.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.1 ЦПК України задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

Відповідно до ст.1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.

За нормою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України суд захищає порушене право особи у спосіб, встановлений законом

Крім того відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, (в редакції чинної на день звернення до суду з позовом) передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 % ціни позову але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, отже враховуючи ціну позову розмір судового збору на день подачі позову 06.08.2015 року повинен був становити 3 654 гривень.

Проте як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_5 згідно довідки МСЕК Серії 10 ААВ № 738852 є інвалідом ІІ -ї групи безстроково, а у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» він звільнюється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Отже, враховуючи викладене, необхідно оплату за вимогу майнового характеру на користь держави судових витрат в розмірі 3 654 гривень покласти на ОСОБА_3 .

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 15, 130, 209, 212-215, 223, ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 533, 536, 611, 625, 1046, 1049, 1212,1214 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу та штрафних санкцій - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 20.03.2012 року у розмірі 117 600 дол. США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення (100 дол. США =2487, 3395 гривень) складає 2 924 712 (два мільйона дев'ятсот двадцять чотири тисячі сімсот дванадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 10 584 дол. США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення (100 дол. =2487, 3395 гривень) складає 263 224, 08 (двісті шістдесят три тисячі двісті двадцять чотири) гривень 08 копійок.

Стягнути ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 3 654 гривень на рахунок: 31218206700005; МФО-828011; отримувач - ГУДКСУ в Одеській області (Київський р-н м.Одеси) (код отримувача -37607526); код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ 02892928, код банку отримувача - 828011).

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Куриленко О. М.