Ухвала

від 02.07.2020 по справі 520/10964/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/10964/15-ц

Провадження № 6/947/258/20

У Х В А Л А

про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке

не зареєстровано в установленому законом порядку

02.07.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Куриленко О.М.,

Представника стягувача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексія Степановича про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2020 року приватний виконавець Плесюк О.С. звернувся до суду з заяво, в якій просить: звернути стягнення (надати дозвіл приватному виконавцю Плесюку О.С. на звернення стягнення) на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , в межах зведеного виконавчого провадження № 56134408.

В своєму поданні приватний виконавець посилається на те, що боржник вимоги за виконавчими документами в добровільному порядку не виконує, тому виконавець звертається до суду для вирішення питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 11 ст. 440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

У судове засідання з`явився представник стягувача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , який подання підтримав в повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович звернувся з заявою про розгляд справи без його участі.

Боржник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, оскільки боржник добровільно виконувати свої обов`язки не бажає.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/10964/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення боргу та штрафних санкцій .

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29.06.2016 року, залишеним без змін ухвалою Колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 10.10.2016 року , позов ОСОБА_2 - було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 20.03.2012 року у розмірі 117 600 дол. США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення (100 дол. США =2487, 3395 гривень) складає 2 924 712 (два мільйона дев`ятсот двадцять чотири тисячі сімсот дванадцять) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 штрафні санкції у розмірі 10 584 дол. США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення (100 дол. =2487, 3395 гривень) складає 263 224, 08 (двісті шістдесят три тисячі двісті двадцять чотири) гривень 08 копійок.

Стягнуто ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 3 654 гривень на рахунок: 31218206700005; МФО-828011; отримувач - ГУДКСУ в Одеській області (Київський р-н м.Одеси) (код отримувача -37607526); код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ 02892928, код банку отримувача - 828011).

В іншій частині позову - відмовлено.

Після набрання законної сили рішення суду, 07.12.2016 року Київським районним судом м. Одеси були видані виконавчі листи № 520/10964/15-ц щодо його примусового виконання.

Відповідно до статей 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексієм Степановичем 05.04.2018 року винесені постанови про відкриття виконавчого провадження № 56133781 та № 56130137. Копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

В цей же день, 05.04.2018 року постановою приватного виконавця було об`єднано вищевказані виконавчі провадження у зведене виконавче провадження № 56130137.

Боржником рішення суду в добровільному порядку не виконано, у зв`язку з чим виконавцем проведено дії щодо розшуку майна, належного боржнику шляхом направлення запитів до реєструючих установ.

Так, в ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником нерухомого майна не зареєстровано. Згідно відповідей реєструючих організацій та установ рухомого майна, земельних ділянок, грошових коштів та інших цінностей за боржником не виявлено. Згідно довідок Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України щодо наявності у боржника джерел доходу (місця роботи або пенсії), відкритих банківських рахунків) - інформація відсутня.

Разом з тим, приватним виконавцем встановлено, що постановою Черкаського апеляційного суду від 03.12.2019 року у справі № 704/1410/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович позов задоволено, визнано недійсним договір дарування комплексу будівель та споруд від 20.05.2016 року за № 673, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Захарченко А.І., зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності № 14595044.

Об`єктом вказаного договору є комплекс будівель та споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Слід зазначити, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2020 року постанову Черкаського апеляційного суду від 03.12.2019 року залишено без змін.

Відповідно до частини першої ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Отже власником комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , є боржник - ОСОБА_3 .

Разом з тим, відповідно до реєстраційного запису про право власності № 14595044 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказаний комплекс будівель та споруд зареєстрований за ОСОБА_5 , внаслідок чого наявна необхідність в отриманні ухвали суду про звернення стягнення на вказане нерухоме майно.

Згідно зі ст. 53 Закону України Про виконавче провадження виконавець має право стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно, що належить боржнику від інших осіб. Після надходження відомостей про наявність боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає і реалізує в установленому порядку

Відповідно до правил ст. 50 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється в разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру в установленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

На підставі ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

За ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації. Зі змісту зазначених норм вбачається, що право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV (із змінами) регулюються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення, визнання та захисту державою таких прав. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Відповідно до ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Оскільки за боржником не зареєстровано право власності в установленому законом порядку на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 проте в матеріалах виконавчого провадження є докази, що підтверджують наявність в боржника права власності на нерухоме майно, суд вважає, що подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника є обґрунтованим і підлягає задоволенню з метою забезпечення виконання судового рішення.

При винесенні ухвали суд бере до уваги, що рішення не виконані і не втратили своєї законної сили.

Судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.

Судове рішення по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні, підлягаючими примусовому виконанню.

Судове рішення - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

За приписами ст. 129 -1 Конституції України Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Керуючись ст. ст. 259, 260, 353, 440 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексія Степановича про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника - задовольнити.

Звернути стягнення (надати дозвіл приватному виконавцю Плесюку О.С. на звернення стягнення) на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , в межах зведеного виконавчого провадження № 56134408.

Копію ухвали суду направити сторонам по справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси

Суддя Куриленко О. М.