Ухвала

від 27.06.2016 по справі 904/3430/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.06.16р. Справа № 904/3430/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Доноблінвестмен", м. Слов'янськ Донецької області

до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

про визнання дій незаконними та зобов'язання розблокувати рахунок

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 855-О від 07.03.2014 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Доноблінвестмен" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про:

- визнання дії публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" стосовно не проведення платіжної операції, а саме блокування платіжної операції від 08.12.2015 року на суму 985 000,00 грн. з призначенням платежу "оплата залізничних перевезень, згідно договору № 1711 від 17.11.2015 року" з рахунку № 26004051822783 відкритий в ПАТ КБ "Приватбанк" належного товариству з обмеженою відповідальністю "Доноблінвестмен" на розрахунковий рахунок № 26005011744142, який відкритий у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 та належить товариству з обмеженою відповідальністю "ТТК Азимут" незаконними;

- зобов'язання публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" розблокувати рахунок № 26004051822783 відкритий в ПАТ КБ "Приватбанк" належного товариству з обмеженою відповідальністю "Доноблінвестмен".

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування від 16.10.2013 року, який був укладено шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в частині здійснення платежу в системі Приват 24 на розрахунковий рахунок № 26005011744142, який знаходиться у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 та належить ТОВ "ТТК Азимут" з призначенням платежу "оплата залізничних перевезень, згідно договору № 17/11 від 17.11.2015 року" у сумі 985 000,00 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що одним із видів розрахункових документів є платіжне доручення, що містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (ст. 1.30, ст. 22.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"). Розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги - доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання (ст. ст. 22.3, 22.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"). Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту (ст. 22.9 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"). Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (ст. 30.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"). Отже, обов'язок банку щодо перерахування конкретної грошової суми на конкретний розрахунковий рахунок виникає після подання клієнтом банку відповідного розрахункового документу. Позивач не надав до матеріалів справи доказів подання до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" оформлених розрахункових документів про перерахування або видачу його коштів. Також відповідач зазначає, що обраний спосіб захисту позивача, а саме зобов'язати публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" розблокувати рахунок - не відповідає встановленим законом способом захисту прав та позивачем не доведено порушення банком проведення будь-яких операцій за його рахунком.

Крім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням про визнання явку директора товариства з обмеженою відповідальністю "Доноблінвестмен" ОСОБА_2 обов'язковою та у разі уникнення директора від явки в судове засідання призначити у справі почеркознавчу експертизу щодо належності підпису від імені ОСОБА_2 на довіреності від 15.12.2015 року, якою уповноважено ОСОБА_3 представляти інтереси товариства з обмеженою відповідальністю "Доноблінвестмен", ОСОБА_2 Клопотання обґрунтоване тим, що між підписом особи, які від імені директора товариства з обмеженою відповідальністю "Доноблінвестмен" ОСОБА_2 підписала довіреність від 15.12.2015 року, якою уповноважено ОСОБА_3 представляти інтереси товариства з обмеженою відповідальністю "Доноблінвестмен", та зразком підпису директора товариства з обмеженою відповідальністю "Доноблінвестмен" ОСОБА_2 у картці із зразками підпису директора товариства з обмеженою відповідальністю "Доноблінвестмен", посвідченого нотаріально, вбачаються суттєві розбіжності.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 29.04.2016 року з призначенням її до розгляду на 31.05.2016 року, після чого розгляд справи відкладався до 09.06.2016 року.

Ухвалою господарського суду від 09.06.2016 року за клопотанням позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання 09.06.2016 року, а також потрібністю додаткового часу для надання додаткових доказів, розгляд справи було відкладено до 23.06.2016 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав. Крім того, ухвалою суду від 09.06.2016 року суд визнав явку директора товариства з обмеженою відповідальністю "Доноблінвестмен" ОСОБА_2 в судове засідання 23.06.2016 року обов'язковою, проте директор у судове засідання не з'явився.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування від 16.10.2013 року, який був укладено шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в частині здійснення платежу в системі Приват 24, а саме блокування платіжної операції від 08.12.2015 року на суму 985 000,00 грн. з призначенням платежу "оплата залізничних перевезень, згідно договору № 1711 від 17.11.2015 року" з рахунку № 26004051822783 відкритий в ПАТ КБ "Приватбанк" належного товариству з обмеженою відповідальністю "Доноблінвестмен" на розрахунковий рахунок № 26005011744142, який відкритий у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 та належить товариству з обмеженою відповідальністю "ТТК Азимут".

Так, з метою всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин у справі, а також надання об'єктивної оцінки доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ухвалами від 29.04.2016 року, від 31.05.2016 року, від 09.06.2016 року з метою забезпечення правового і своєчасного вирішення господарського спору, зокрема, було зобов'язано позивача надати наступні докази, а саме докази відсутності надходжень грошових коштів товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК Азимут", докази блокування рахунку під час розгляду справи.

Вимоги вказаних ухвал суду позивачем виконані не були, вказані докази не були надані суду, причини невиконання вимог ухвали суду також позивачем не повідомлені.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Як зазначено вище, позивач витребувані судом документи не надав, що перешкоджає вирішенню спору по суті та дає підстави для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 Господарського процесуального кодексу України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливе лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в судове засідання господарського суду без поважних причин.

За змістом частини четвертої пункту 3.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріали справи свідчать про невиконання позивачем вимог суду щодо надання доказів без поважних причин, без яких вирішення спору неможливе.

Крім того, згідно пунктів 2 та 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, відсутність у матеріалах даної справи витребуваних судом доказів унеможливлює виконання вимог процесуального закону щодо обґрунтованості судового рішення. При цьому це стосується як позитивного (про задоволення позову) так і негативного (про відмову в позові) рішення. Недопустимість доказування, котре ґрунтується на припущеннях унеможливлює як задоволення так і відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

За таких обставин, відсутність витребуваних документів перешкоджає встановленню істини з питань, котрі виникають у суду з приводу обставин справи, унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з урахуванням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, які необхідні для встановлення фактичних обставин у справі, що перешкоджає вирішенню спору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки строк вирішення спору, встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, закінчується 27.06.2016 року, а отже суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи та надати сторонам час для долучення до справи необхідних доказів.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з неподанням позивачем без поважних причин витребуваних судом документів, необхідних для вирішення спору.

При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України на відповідача не покладаються.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, сплачений позивачем судовий збір не підлягає поверненню останньому з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 5 частини 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Доноблінвестмен", м. Слов'янськ Донецької області до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ про визнання дій незаконними та зобов'язання розблокувати рахунок - без розгляду.

Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Доноблінвестмен", м. Слов'янськ Донецької області, що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення - 23.06.2016 року господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_4