Рішення

від 16.06.2016 по справі 910/8139/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2016Справа №910/8139/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА-ІНВЕСТ" третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи" про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Кучерявий Д.В. (дов. № 02-36/3198 від 18.12.2015 року) від відповідача Матросов О.О. (дов. б/н від 15.06.2016 року) від третьої особи не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16 червня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА-ІНВЕСТ" (надалі по тексту - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.04.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 2799 в рахунок часткового погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/143 від 08.05.2008 року на загальну суму 55 941 200,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2016 року порушено провадження у справі № 910/8139/16, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи" та призначено справу до розгляду на 31.05.2016 року.

26.05.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання 31.05.2016 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 05.05.2016 року не виконали, про дату та час слухання справи повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 року розгляд справи № 910/8139/16 було відкладено на 16.06.2016 року.

10.06.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав додаткові документи по справі та заяву про зменшення позовних вимог, за змістом якої позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.04.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 2799 в рахунок часткового погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/143 від 08.05.2008 року на загальну суму 54 300 000,00 грн.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої 10.06.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва.

У судовому засіданні 16.06.2016 року представник відповідача подав клопотання про призначення судової експертизи щодо визначення ринкової вартості предмета іпотеки, клопотання про витребування у Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" фінансових документів щодо проведення розрахунків (оплат) за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/143 від 08.05.2008 року.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Суд відзначає, що в матеріалах даної справи наявні копії виписок з банківських рахунків Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи", відкритих у Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", які містять інформацію про рух кредитних коштів за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/143 від 08.05.2008 року, які засвідчені підписом уповноваженої особи Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та скріплені печаткою товариства.

Доказів, які б викликали сумніви у достовірності вказаних документів або спростовували наявні в них відомості матеріали справи не містять.

Крім того, суд відзначає, що за приписами статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Тобто, на третю особу покладається обов'язок доказування своїх вимог та заперечень у відповідності до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України нарівні зі сторонами судового процесу, а відтак - приймаючи до уваги те, що Приватне акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи" є боржником за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/143 від 08.05.2008 року, у нього наявні можливості самостійно надати суду відповідні документи, які, на думку відповідача, є необхідними для встановлення фактичних обставин у даній справі.

В той же час, відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про існування у Приватного акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи" перешкод в наданні суду вищевказаних документів.

На підставі вищенаведеного, суд визнає клопотання відповідача про витребування у Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" фінансових документів щодо про ведення розрахунків (оплат) за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/143 від 08.05.2008 року необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам статті 38 Господарського процесуального кодексу України та відмовляє у його задоволенні.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової експертизи щодо визначення ринкової вартості предмета іпотеки, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на те, що матеріали справи містять Звіт про незалежну оцінку комплексу будівель та будівлі котельні, загальною площею 2 1932,5 кв.м, що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Костянтинівська, 73, складений суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством "Енергомакс" 13.04.2016 року. У суду немає підстав вважати висновки, викладені у вказаному Звіті, про вартість майна, що є предметом іпотечного договору від 30.04.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 2799, необґрунтованими, чи такими, що суперечать іншим матеріалам справи, а також сумніватись у їх правильності.

Представник позивача у судовому засіданні 16.06.2016 року підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.06.2016 року надав усні пояснення по суті спору, в яких заперечив проти позову, посилаючись на те, що наявний в матеріалах справи звіт про оцінку майна не підтверджує реальну вартість об'єкта іпотеки у зв'язку з тим, що строк дії останнього закінчився.

Представник третьої особи у судове засідання 16.06.2016 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, факт належного повідомлення третьої особи про час та місце судового засідання підтверджується підписами уповноважених осіб Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (у зв'язку із зміною організаційно-правової форми юридичної особи - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (кредитор)), та Закритим акціонерним товариством "Інформаційні комп'ютерні системи" (у зв'язку із зміною організаційно-правової форми юридичної особи - Приватним акціонерним товариством "Інформаційні комп'ютерні системи" (позичальник)), було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/143 з наступними змінами та доповненнями (надалі по тексту - Кредитний договір).

Згідно з пунктами 1.1., 1.1.1 Кредитного договору кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (далі за текстом - кредит), в межах максимального ліміту заборгованості до 25 000 000,00 доларів США (далі - максимальний ліміт кредитування) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі: LIBOR (1 рік)* плюс 8,5 % річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку-1 до договору. В свою чергу, позичальник зобов'язався повернути кредит у строки та на умовах, визначених договором та додатковими угодами до нього, сплачувати проценти у розмірі, що визначатиметься у додаткових угодах до цього договору.

Пунктом 1.1.2 Кредитного договору сторони визначили кінцевий термін до якого має бути повністю повернута заборгованість за кредитом - 07 листопада 2009 року.

Відповідно до пункту 2.4. Кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту (долар США) щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом за цим договором в повній сумі.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти за користування кредитом, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (пункт 2.5. Кредитного договору).

Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку процентів за користування кредитом враховується день надання та не враховується день повернення кредиту (пункт 2.6. Кредитного договору).

Згідно з пунктом 2.1. Кредитного договору видача відповідних траншів, за умовами кредитного договору повинна була здійснюватися після укладення договорів забезпечення, передбачених договором, шляхом перерахування кредитних коштів позичкового рахунку позичальника на підставі письмових заявок останнього.

Моментом (днем) надання траншу кредиту в доларах вважається день видачі грошових коштів позичкового рахунку (пункт 2.2. Кредитного договору), а моментом повернення заборгованості, а також погашень кредитора - днем зарахування сум на відповідний рахунок (пункт 2.3. Кредитного договору).

Сплата комісій, згідно з пунктом 2.8. Кредитного договору, здійснюється в порядку та в терміни, обумовлені тарифами.

Пунктом 3.2.8. Кредитного договору сторони погодили, що кредитор має право звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань за кредитом у разі неповернення позичальником кредиту або його окремого траншу, визначених пунктом 1.1. договору, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій згідно з умовами договору.

На виконання умов Кредитного договору, на підставі листа-заявки №1 від 02 вересня 2008 року, кредитор видав позичальнику 3 500 000, 00 дол. США, листа-заявки №2 від 03 вересня 2008 року - 3 900 000,00 дол. США, листів-заявок №3-4 від 05 вересня 2008 року - 6 135 000,00 дол. США, листів-заявок №5-6 від 12 вересня 2008 року - 865 000,00 дол. США, листа-заявки №7 від 07 жовтня 2008 року - 160 000,00 дол. США, листа-заявки №8 від 13 жовтня 2008 року - 6 000 000,00 дол. США, листа-заявки №9 від 22 жовтня 2008 року - 840 000,00 дол. США та листів-заявок №11-12 від 30 жовтня 2008 року - 5 000 000,00 дол. США.

В подальшому до Кредитного договору вносилися зміни та доповнення, якими змінювалися умови кредитування, зокрема: Договір про внесення змін та доповнень від 26.08.2008 року; Договір про внесення змін та доповнень від 28.10.2008 року; Договір про внесення змін та доповнень від 05.01.2009 року; Договір про внесення змін та доповнень від 09.11.2009 року; Договір про внесення змін та доповнень від 29.01.2010 року; Договір про внесення змін та доповнень від 08.02.2010 року; Договір про внесення змін та доповнень від 16.03.2010 року; Договір про внесення змін та доповнень від 30.04.2010 року; Договір про внесення змін та доповнень від 28.05.2010 року; Договір про внесення змін та доповнень від 03.09.2010 року; Договір про внесення змін та доповнень від 20.10.2011 року.

На підставі заяви про перерахування кредитних коштів № 1 від 21.10.2011 року, отриманої засобами клієнт-банку, була проведена конвертація зобов'язань позичальника в гривню на суму 146 673 123, 00 грн., та видано як транш кредиту згідно з договором про внесення змін та/або доповнень від 20 жовтня 2011 року.

Згідно з пунктом 8 договору про внесення змін та/або доповнень від 20.10.2011 року пунктів 2.4. та 2.5. Кредитного договору були викладені в наступних редакціях:

- "2.4. нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня. Нарахування процентів за користування кредитом за вихідні та неробочі дні здійснюється в останній робочий день перед вихідними та неробочими днями за вихідні, а неробочі дні поточного місяця. Якщо вихідні та неробочі дні починаються в поточному місяці та закінчуються в наступному місяці, то нарахування за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день поточного місяця, а нарахування за вихідні та неробочі дні наступного місяця здійснюється в перший робочий день наступного місяця.";

- "2.5. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, в період, що починається з останнього календарного дня поточного місяця по п'ятий календарний день наступного місяця (включно). Сплаті в зазначений період підлягають проценти, що нараховані за період з останнього календарного дня попереднього місяця по передостанній календарний день поточного місяця. В день повернення заборгованості за кредитом/траншем кредиту в повній сумі, сплаті підлягають проценти, що нараховані по день, що передує дню погашення заборгованості за кредитом/траншем кредиту (включно)…. ".

Згідно з умовами договору про внесення змін та або доповнень від 11.06.2013 року, сторони погодили, що починаючи з дати виконання позичальником зобов'язань, передбачених пунктом 10 договору про внесення змін (щодо забезпечення внесення змін до всіх договорів, укладених на забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором) позичальник сплачує кредитору проценти за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою у розмірі 11 % річних.

Відповідно до умов договору про внесення змін та доповнень від 25.04.2014 року, сторони погодили кінцевий термін погашення заборгованості за кредитним договором до 31 травня 2018 року відповідно до погодженого графіку, з місячними платежами по 1 900 000,00 грн. до тридцять першого числа кожного місяця та погашенням залишку заборгованості в сумі 32 373 123,00 грн. не пізніше 31.05.2018 року.

У договорі про внесення змін та доповнень від 12.08.2015 року сторони погодили, що станом на 13 серпня 2015 року адміністративна комісія, яка підлягає сплаті позичальником, становить 121 673 123,00 грн. і не підлягає перерахунку в залежності від зміни курсу гривні до дол. США. Строк оплати комісії - не пізніше наступного дня після повного погашення заборгованості за кредитом, але в будь-якому випадку не пізніше 30.05.2018 року.

Згідно з пунктом 3.2.5. Кредитного договору (в редакції погодженій сторонами в договорі про внесення змін та/або доповнень від 26.08.2008 року) кредитор має право вимагати повернення раніше наданих траншів кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, можливих пень та штрафів, у розмірі, передбаченому договором та тарифами.

Позивач зазначає, що банк свої зобов'язання щодо надання кредитних коштів виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що станом на 12.04.2016 року заборгованість позичальника перед позивачем за Кредитним договором (з урахуванням змін та доповнень) становить 306 899 944,81 грн., з яких 121 673 123,00 грн. заборгованість за кредитом, 29 688 918,46 грн. сума заборгованості за процентами, 121 673 123,00 грн. сума адміністративної комісії, 28 424 099,62 грн. пеня за кредитом, 5 440 680,72 грн. пеня за процентами.

В забезпечення виконання Приватним акціонерним товариством "Інформаційні комп'ютерні системи" своїх зобов'язань за Кредитним договором, 30.04.2010 року між позивачем (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА-ІНВЕСТ" (іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С., зареєстрований в реєстрі за № 2799, з наступними змінами та доповненнями (надалі по тексту - Іпотечний договір).

Згідно з пунктом 1.1. Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, яким є: комплекс будівель та будівля котельні, загальною площею 21 932,5 кв.м., що складається з: Лабораторно-побутовий комплекс (літ А), площею 1 163,90 кв.м.; Автобусно-кузовний корпус (літ. А1), площею 9 475,40 кв.м.; Їдальня (літ. Б) площею 1 290,30 кв.м.; Контрольно-пропускний пункт (літ. В) площею 102,80 кв.м.; Блок виробничих приміщень (літ. Е), площею 231,30 кв.м.; Газогенераторна (літ. Ж), площею 81,70 кв.м.; Агрегатний корпус (літ. З), площею 2 491,60 кв.м.; Склад запчастин (літ. К), площею 494,10 кв.м.; Складський корпус, інструментальний цех з мийкою (літ. Л), площею 1669,70 кв.м.; Корпус ЦВЗД, цех відновлення зношених деталей, трансформаторна підстанція (літ. М), площею 4 374,90 кв.м.; та Будівля котельні, (літ. Д), площею 556,80 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Костянтинівська, 73, та належать іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Щелковим М.К., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2007 року за реєстровим № 3011, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за номером 2568011 відповідно до витягу № 5140017 з Державного реєстру правочинів від 13.12.2007 року, згідно з реєстраційним посвідченням № 0322 право власності зареєстроване Комунальним підприємством "Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 27.12.2007 року та записано в реєстрову книгу № 26з-70 за реєстровим № 1192-з, надалі по тексту - Предмет іпотеки.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням позичальником грошового зобов'язання за кредитним договором по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування ними та нарахованої за прострочення виконання грошового зобов'язання пені та комісії, у зв'язку з чим позивач вказує на існування правових підстав для звернення в рахунок часткового погашення такої заборгованості стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором шляхом визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки, що станом на сьогоднішній день належить відповідачу.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Нормами статей 1049, 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

В обґрунтування позову позивач зазначає про те, що у зв'язку з порушенням Приватним акціонерним товариством "Інформаційні комп'ютерні системи" взятих на себе зобов'язань за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/143 від 08.05.2008 року щодо погашення кредиту, у позичальника виникла заборгованість перед позивачем, а саме:

- 121 673 123,00 грн. заборгованість за кредитом;

- 29 688 918,46 грн. сума заборгованості за процентами;

- 121 673 123,00 грн. сума адміністративної комісії;

- 28 424 099,62 грн. пеня за кредитом;

- 5 440 680,72 грн. пеня за процентами.

Факт наявності заборгованості третьої особи перед позивачем за Кредитним договором підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме, платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку позичальника (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Положеннями частини 1 статті 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Із матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання взятих на себе за кредитним договором зобов'язань (в т.ч. з дострокового повернення всієї суми кредитних коштів) між банком та відповідачем було укладено Іпотечний договір, предметом якого є комплекс будівель та будівля котельні, загальною площею 21 932,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська,73.

За приписами статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Цією ж статтею передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 4.5.3. Іпотечного договору сторони погодили, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку".

У відповідності до частин 1, 2 статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документів зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що позичальник та іпотекодавець повідомлялися про порушення зобов'язань за Кредитним договором з одночасним попередженням про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки (вимога за вих. № 08.41-186/67-16946 від 20.09.2015 року), проте порушення умов Кредитного договору усунуті не були.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

У відповідності до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 11.12.2013 року у справі, які в силу положень статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду, входячи з положень частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 33, статті 36, частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором. Аналогічна позиція Верховного суду України також викладена в постанові від 19.08.2014 року у справі № 3-43гс14.

При цьому, суд відзначає, що у разі, якщо такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, як набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, передбачений договором іпотеки, іпотекодержатель може реалізувати його у судовому порядку, шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на предмет іпотеки.

Матеріали справи не містять доказів задоволення ані позичальником, ані іпотекодавцем вимог позивача у повному обсязі, як кредитора та іпотекодержателя, щодо погашення заборгованості та санкцій за Кредитними договорами та щодо передання предмету іпотеки у рахунок погашення вище встановленої судом заборгованості позичальника по Кредитним договорам в добровільному порядку.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна, складеного 13.04.2016 року суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством "Енергомакс", вартість предмету іпотеки за Іпотечним договором - комплексу будівель та будівля котельні, загальною площею 21 932,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 73 станом на 13.04.2016 року складає без врахування ПДВ 54 300 000, 00 грн., що не перевищує встановленої судом заборгованості позичальника перед банком за Кредитним договором. Тобто, в будь-якому випадку вартість спірного майна не покриває суми заборгованості (по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом) за Кредитним договором.

Таким чином, вимоги позивача про звернення, в рахунок часткового погашення заборгованості позичальника за Кредитним договором, стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, а саме: комплекс будівель та будівля котельні, загальною площею 21 932,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА-ІНВЕСТ", шляхом визнання права власності за іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" є правомірними та обґрунтованими.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити.

2. В рахунок часткового погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" (14029, м. Чернігів, вулиця Авіаторів, будинок 19, ідентифікаційний код 21670779) перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вулиця Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код 00039019) за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/143 від 08.05.2008 року (з урахуванням усіх змін та доповнень) в розмірі 54 300 000 (п'ятдесят чотири мільйони триста тисяч) грн. 00 коп., загальний розмір якої станом на день винесення рішення становить 121 673 123 (сто двадцять один мільйон шістсот сімдесят три тисячі сто двадцять три) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 29 688 918 (двадцять дев'ять мільйонів шістсот вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн. 46 коп. сума заборгованості за процентами, 121 673 123 (сто двадцять один мільйон шістсот сімдесят три тисячі сто двадцять три) грн. 00 коп. сума адміністративної комісії, 28 424 099 (двадцять вісім мільйонів чотириста двадцять чотири тисячі дев'яносто дев'ять) грн. 62 коп. пені за кредитом, 5 440 680 (п'ять мільйонів чотириста сорок тисяч шістсот вісімдесят) грн. 72 коп. пені за процентами, звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 30.04.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 2799 (з усіма змінами, доповненнями та додатками), а саме: комплекс будівель та будівля котельні, загальною площею 21 932,5 кв.м., що складається з: Лабораторно-побутовий комплекс (літ А), площею 1 163,90 кв.м.; Автобусно-кузовний корпус (літ. А1), площею 9 475,40 кв.м.; Їдальня (літ. Б) площею 1 290,30 кв.м.; Контрольно-пропускний пункт (літ. В) площею 102,80 кв.м.; Блок виробничих приміщень (літ. Е), площею 231,30 кв.м.; Газогенераторна (літ. Ж), площею 81,70 кв.м.; Агрегатний корпус (літ. З), площею 2 491,60 кв.м.; Склад запчастин (літ. К), площею 494,10 кв.м.; Складський корпус, інструментальний цех з мийкою (літ. Л), площею 1669,70 кв.м.; Корпус ЦВЗД, цех відновлення зношених деталей, трансформаторна підстанція (літ. М), площею 4 374,90 кв.м.; та Будівля котельні, (літ. Д), площею 556,80 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Костянтинівська, 73, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА-ІНВЕСТ" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 10-А, ідентифікаційний код 35441315) на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Щелковим М.К., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2007 року за реєстровим № 3011, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за номером 2568011 відповідно до витягу № 5140017 з Державного реєстру правочинів від 13.12.2007 року, згідно з реєстраційним посвідченням № 0322 право власності зареєстроване Комунальним підприємством "Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 27.12.2007 року та записано в реєстрову книгу № 26з-70 за реєстровим № 1192-з, шляхом визнання права власності за іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вулиця Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код 00039019).

3. Визнати за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вулиця Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код 00039019) право власності на комплекс будівель та будівля котельні, загальною площею 21 932,5 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Костянтинівська, 73, за вартістю, згідно висновку про вартість майна станом на 13.04.2016 року в розмірі 54 300 000 (п'ятдесят чотири мільйони триста тисяч) грн. 00 коп., без ПДВ, до складу якого входять наступні об'єкти:

- Лабораторно-побутовий комплекс (літ А), площею 1 163,90 кв.м.;

- Автобусно-кузовний корпус (літ. А1), площею 9 475,40 кв.м.;

- Їдальня (літ. Б) площею 1 290,30 кв.м.;

- Контрольно-пропускний пункт (літ. В) площею 102,80 кв.м.;

- Блок виробничих приміщень (літ. Е), площею 231,30 кв.м.;

- Газогенераторна (літ. Ж), площею 81,70 кв.м.;

- Агрегатний корпус (літ. З), площею 2 491,60 кв.м.;

- Склад запчастин (літ. К), площею 494,10 кв.м.;

- Складський корпус, інструментальний цех з мийкою (літ. Л), площею 1669,70 кв.м.;

- Корпус ЦВЗД, цех відновлення зношених деталей, трансформаторна підстанція (літ. М), площею 4 374,90 кв.м.;

- Будівля котельні, (літ. Д), площею 556,80 кв.м.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА-ІНВЕСТ" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 10-А, ідентифікаційний код 35441315) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вулиця Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код 00039019) 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.06.2016 року

Суддя С.В. Стасюк