Рішення

від 22.06.2016 по справі 916/972/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2016 р.Справа № 916/972/16

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 679 від 10.09.2015 р.

Від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія ОдесаобленергоВ» до комунального підприємства „Домоуправління №18В» про стягнення 335 821,04 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариства „Енергопостачальна компанія ОдесаобленергоВ» (далі по тексту - ПАТ „Енергопостачальна компанія ОдесаобленергоВ» ) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до комунального підприємства „Домоуправління №18В» (далі по тексту - КП „Домоуправління №18В» ) про стягнення заборгованості в сумі 335 821,04 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 291 102,02 грн., пені у розмірі 34 436,05 грн., трьох відсотків річних у розмірі 2 760,37 грн., інфляційних витрат у розмірі 7 522,60 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором № 2403 про постачання електричної енергії від 14.11.2001р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості спожитої електричної енергії.

Представник відповідача в судове засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями суду, які були надіслані за адресою місцезнаходження КП „Домоуправління №18В» згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 65059, АДРЕСА_1, були повернуті суду у зв'язку із неможливістю вручення адресату. З огляду на викладене, відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи господарським судом. Оскільки КП „Домоуправління №18В» не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача суд встановив наступне.

14.11.2001 р. між ПАТ „Енергопостачальна компанія ОдесаобленергоВ» та КП „Домоуправління №18В» було укладено договір № 2403 про постачання електричної енергії, відповідно до п. 1.1 якого позивач продає електричну енергію, а відповідач зобов'язується оплачувати спожиту електричну енергію виключно в грошовій формі та виконувати інші умови, передбачені договором.

03.01.2012 р. доповненням до додатку 2 договору №2403 від 14.11.2001 р. сторони погодили графік зняття показів засобів обліку електричної енергії. Перелік об'єктів, які живляться від мережі 0,4 КВ Південного РЕМ, КП „Домоуправління №18В» міститься в доповненнях до додатку 10 до договору про постачання електроенергії від 14.11.2001 р.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Згідно зі ст.ст. 1, 26 Закону України „Про електроенергетикуВ» від 16.10.1997р. № 575/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту - Закон України „Про електроенергетику) постачанням електричної енергії є надання електричної енергії споживачам, тобто суб'єктам господарської діяльності та фізичним особам, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю, за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 10 договору № 2403 про постачання електричної енергії від 14.11.2001р. договір укладається на строк до 31.12.2006 р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про відмову від договору або перегляд його умов.

31.12.2015 р. сторони уклали додаткову угоду, умовами якої передбачено, що договір № 2403 про постачання електричної енергії від 14.11.2001р. діє до 11.04.2016 р.

Відповідно до п. 4.1 договору № 2403 про постачання електричної енергії від 14.11.2001р. споживач зобов'язується здійснювати оплату за спожиту електричну енергію виключно у грошовій формі.

Згідно з п. 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України № 18 від 31.07.1996р., споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії.

Відповідно до п.1, 2 Додатку 2 до договору № 2403 про постачання електричної енергії від 14.11.2001р. КП „Домоуправління №18В» зобов'язане 11 числа кожного місяця фіксувати покази засобів обліку, оформити „Акт про обсяги спожитої електричної енергіїВ» та надати його ПАТ „Енергопостачальна компанія ОдесаобленергоВ» .

Згідно з п. 5.3 договору № 2403 про постачання електричної енергії від 14.11.2001р. отриманий платіжний документ на оплату електроенергії за попередній розрахунковий період має бути оплачено в п'ятиденний термін після дати, зазначеної у платіжному документі.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з п. п. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Абзацом 2 ст. 26 Закону України „Про електроенергетикуВ» від 16.10.1997 р. (зі змінами та доповненнями) передбачено обов'язок споживача енергії додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, КП „Домоуправління №18В» протягом травня 2015р. по березень 2016р. було спожито 536 014 кВт/год електричної енергії на суму 366 602,02 грн., на підтвердження чого позивачем було надано акти про обсяги спожитої електричної енергії, складені КП „Домоуправління №18В» та рахунки-фактури № 2403/1 за період з травня 2015р. по березень 2016р.

Відповідач частково сплатив заборгованість за період з травня 2015р. по березень 2016р. за спожиту електричну енергію у розмірі 75 500,00 грн. Станом на момент вирішення спору за відповідачем рахується основна заборгованість перед ПАТ „Енергопостачальна компанія ОдесаобленергоВ» в сумі 291 102,02 грн.

В результаті викладеного, позовні вимоги ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго в частині стягнення із КП „Домоуправління №18В» суми основного боргу в розмірі 291 102,02 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором № 2403 про постачання електричної енергії від 14.11.2001р щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості електричної енергії, позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано КП „Домоуправління №18В» до сплати 3% річних в сумі 2 730,37 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги ПАТ „Енергопостачальна компанія ОдесаобленергоВ» про стягнення із відповідача трьох відсотків річних в сумі 2 730,37 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, з посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції в сумі 7 522,60 грн. через порушення останнім власних зобов'язань у спірних правовідносинах. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги ПАТ „Енергопостачальна компанія ОдесаобленергоВ» у названій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 5.3 договору № 2403 про постачання електричної енергії від 14.11.2001р. передбачено, що за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії у строки, зазначені у договорі, КП „Домоуправління №18В» сплачує на користь ПАТ „Енергопостачальна компанія ОдесаобленергоВ» пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.

З посиланням на наведені умови договору № 2403 про постачання електричної енергії від 14.11.2001р. позивачем було нараховано КП „Домоуправління №18В» до сплати пеню в сумі 34 436,05 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунки штрафної санкції, заявленої до стягнення, господарський суд доходить висновку про їх правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, визнає обґрунтованим факт нарахування відповідачу до сплати пені в сумі 34 436,05 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості КП „Домоуправління №18В» перед ПАТ „Енергопостачальна компанія ОдесаобленергоВ» в загальній сумі 335 821,04 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 291 102,02 грн., пені у розмірі 34 436,05 грн., трьох відсотків річних у розмірі 2 760,37 грн., інфляційних витрат у розмірі 7 522,60 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих даний висновок, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог ПАТ „Енергопостачальна компанія ОдесаобленергоВ» до КП „Домоуправління №18В» у повному обсязі на суму 335 821,04 грн. Таким чином, із КП „Домоуправління №18В» слід стягнути на користь ПАТ „Енергопостачальна компанія ОдесаобленергоВ» суми основного боргу в розмірі 291 102,02 грн., збитків від інфляції в сумі 7 522,60 грн., пені в сумі 34 436,05 грн., трьох відсотків річних в сумі 2 760,37 грн. відповідно до ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 615, 625, 714 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. 26 Закону України „Про електроенергетикуВ» від 16.10.1997 р. (зі змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства „Домоуправління №18В» /65056, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 03350019/ на користь публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія ОдесаобленергоВ» /65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713/ суму основного боргу в розмірі 291 102 грн. 02 коп. /двісті дев'яносто одна тисяча сто дві грн. 02 коп./, збитки від інфляції в сумі 7 522,60 грн. /сім тисяч п'ятсот двадцять дві грн. 60 коп./ пеню в сумі 34 436 грн. 05 коп. /тридцять чотири тисячі чотириста тридцять шість грн. 05 коп./, три відсотки річних в сумі 2 760 грн. 37 коп. /дві тисячі сімсот шістдесят грн. 37 коп./, судовий збір в сумі 5 037 грн. 32 коп. / п'ять тисяч тридцять сім гривень 32 коп./ Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 29.06.2016р.

Суддя С.П. Желєзна