Рішення

від 29.06.2016 по справі 227/1140/16-ц

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.06.2016 227/1140/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року. м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого Притуляка С.А.

при секретарі Коверченковій М.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представників другого відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Екопрод» до ОСОБА_4 та Селянського (фермерського) господарства "Адоніс" про визнання недійсним договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Екопрод» звернувся до суду із даним позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди землі від 18.02.2016р., укладений між відповідачами - ОСОБА_4 та Селянським (фермерським) господарством "Адоніс", а також скасувати державну реєстрацію вказаного договору. Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент укладання спірного договору, був чинний договір оренди землі, укладений між АТЗТ «ОСОБА_5Т.» (правонаступником якого є позивач - ПрАТ «Екопрод») та ОСОБА_4, який діє до 01.04.2016р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, зазначив, що 12.02.2016р. між Приватним акціонерним товариством «Екопрод» та ОСОБА_4 підписано новий договір оренди, однак, через наявність в Єдиномй державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію спірного договору, укладеного між відповідачами, здійснити його реєстрацію не видалося можливим. Також вказував на те, що земельну ділянку щодо якої укладено спірний договір оренди не було виділено в натурі.

Перший відповідач - ОСОБА_6 у судовому засіданні 01.06.2016р. позовні вимоги підтримав, зазначивши, що дійсно ним спочатку укладався договір з «Екопрод», а в подальшому, взимку 2016 року, із "Адонісом". Два договори щодо однієї земельної ділянки були укладені через юридичну необізнаність.

У судові засідання 16.06.2016р. та 27.06.2016р. ОСОБА_6 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату і час судового розгляду повідомлявся належним чином - на 16.06.2016р. безпосередньо у судовому засіданні 01.06.2016р., що зафіксовано в журналі судового засідання: на 27.06.2016р. шляхом вручення судової повістки, розписка про її отримання міститься в матеріалах справи.

За згодою присутніх учасників судового процесу, суд ухвалив продовжити судовий розгляд за відсутності ОСОБА_6

Представники другого відповідача - Селянського (фермерського) господарства "Адоніс" проти позову заперечували, мотивуючи свої заперечення тим, що договір оренди земельної ділянки (паю), укладений між АТЗТ «Екопрод» (правонаступником якого є позивач - ПрАТ «Екопрод») та ОСОБА_4 припинився, у зв'язку із зміною предмета оренди, внаслідок оформлення ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку, з присвоєнням їй кадастрового номеру та отриманням ним свідоцтва про державну реєстрацію.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлено наступне.

01.04.2006р. між АТЗТ «ЕКОПРОД А.Т.» (правонаступником якого є позивач - ПрАТ «Екопрод») та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної частки (паю), площею 7,706 умовних кадастрових гектарів, на строк з 01.04.2006р. по 01.04.2016р., яка належить орендодавцеві на підставі сертифікату ДН0058995 від 26.06.1997р.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна №54866344, 03.02.2016р. за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 7,0474 га., кадастровий номер: 1422088000:01:000:0955, за адресою: Донецька область, Добропільський район, Світлівська сільська рада. Реєстрацію проведено на підставі витягу з Державного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-1401839982016 від 27.01.2016р.; сертифікату на право на земельну ділянку частку (пай), серія та номер: ДН0058995 від 26.06.1997р. та розпорядження Добропільської районної державної адміністрації №350 від 13.06.2012р.

18.02.2016р. між ОСОБА_4 та Селянським (фермерським) господарством "Адоніс" укладено договір оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення площею 7,0474 га, в тому числі 7,0474 га ріллі, кадастровий номер 1422088000:01:000:0955, яка розташована на території Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області, строком на 20 років. Дана земельна ділянка належить орендодавцеві на підставі витягу з Державного земельну кадастру про земельну ділянку №НВ 1401839982016 від 27.01.2016р. та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна №52958871 від 10.06.2016р.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 18.02.2016р. вказану земельну ділянку було передано орендодавцем - ОСОБА_4 орендарю - Селянському (фермерському) господарству "Адоніс".

Відповідно акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 18.02.2016р., було визначено межі в натурі земельної ділянки площею 7,0474 га, яка є предметом договору оренди від 18.02.2016р.. укладеного між ОСОБА_4 та Селянським (фермерським) господарством "Адоніс".

18.02.2016р. було проведено державну реєстрацію вказаного договору оренди, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна №54866344.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст..13 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (ч.1 ст.4 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст..78 ЗК України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, укладаючи 01.04.2006р. договір оренди з АТЗТ «ОСОБА_5Т.» (правонаступником якого є позивач - ПрАТ «Екопрод»), орендодавець за даним договором - ОСОБА_4 володів земельною часткою (паєм) на підставі сертифікату ДН0058995 від 26.06.1997р.

Згідно п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Статтею 79 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно п.4 ч.1 ст.21 Закону України «Про державний земельний кадастр», відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до ст..125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Право власності, відповідно до ст..126 ЗК України, оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2016р. за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 7,0474 га., кадастровий номер: 1422088000:01:000:0955, за адресою: Донецька область, Добропільський район, Світлівська сільська рада. Реєстрацію проведено на підставі витягу з Державного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-1401839982016 від 27.01.2016р.; сертифікату на право на земельну ділянку частку (пай), серія та номер: ДН0058995 від 26.06.1997р. та розпорядження Добропільської районної державної адміністрації №350 від 13.06.2012р.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що з моменту державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку площею 7,0474 га., кадастровий номер: 1422088000:01:000:0955, за адресою: Донецька область, Добропільський район, Світлівська сільська рада, ОСОБА_4 набув статусу власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус орендодавця, а тому договір оренди земельної частки (паю) від 01.04.2006р., укладений з АТЗТ «ОСОБА_5Т.» слід вважати припиненим.

Аналогічна позиція щодо припинення договору оренди земельної частки (паю) внаслідок набуття орендодавцем статусу власника земельної ділянки і, як наслідок, зміню предмету оренди та статусу сторін договору оренди, викладена у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

Відповідно до п. 8 розд. Х Перехідних положень Земельного Кодексу України, сільськогосподарські підприємства, які до введення у дію цього Кодексу уклали з власниками земельних часток (паїв) договори оренди, можуть, за бажанням власників цих часток (паїв), замовити землевпорядній організації виконання землевпорядних робіт, необхідних для виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), видачі їх власникам державних актів на право власності на землю та оплатити виконання таких робіт. Сільськогосподарське підприємство має переважне право на оренду земельних ділянок у таких громадян на строк, що був обумовлений у договорі оренди земельної частки (паю), або, за погодженням сторін, на інший строк.

За приписами ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Однак, всупереч наведених норм, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження замовлення АТЗТ «ОСОБА_5 (ПрАТ «Екопрод») землевпорядній організації виконання землевпорядних робіт, необхідних для виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), видачі їх власникам державних актів на право власності на землю та оплатити виконання таких робіт, а отже й не доведено виникнення у позивача переважного права на оренду земельної ділянки у ОСОБА_4

При цьому як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, саме другому відповідачеві - СФГ «Адоніс» ОСОБА_4 доручив виконати зазначені дії.

Згідно розділу IХ Перехідних положень Закону України «Про оренду землі»,після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, і сторони користуються свободою в укладенні договору, втому числі у визначенні умов договору, але з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості .

Отже, з огляду на такий принцип цивільного законодавства як свобода договору, після припинення дії договору оренди земельної частки (паю), укладеного між АТЗТ «ОСОБА_5Т.» та ОСОБА_4, переукладання даного договору є правом орендодавця ОСОБА_4, а не його обов'язком.

Аналогічна правова позиція щодо можливості переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку лише за наявності волевиявлення на те сторін викладена й у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 18.02.2016р., укладений між відповідачами - ОСОБА_4 та Селянським (фермерським) господарством "Адоніс", а також для скасування державної реєстрації вказаного договору.

Посилання представника позивача на те, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_4 не була виділена в натурі, суд вважає безпідставними та не обґрунтованими, з огляду на положення п.4 ч.1 ст.21 Закону України «Про державний земельний кадастр» (відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)), та те, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, що належить ОСОБА_4 здійснювалася, в тому числі, й на підставі витягу з Державного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-1401839982016 від 27.01.2016р.

Не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду й укладання спірного договору ОСОБА_4 під тиском, незаконним впливом на нього. Так, будь-які докази на підтвердження таких обставин суду надані не були, а свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вказували на те, що спірний договір було підписано ОСОБА_4 добровільно.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

У відповідності до ст..88 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 234 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Екопрод» до ОСОБА_4 та Селянського (фермерського) господарства "Адоніс" про визнання недійсним договору оренди землі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалено, оформлено і підписано в нарадчій кімнаті суддею.

Суддя Притуляк С.А.